Розділ 10

Відчуваймо відразу до «глибин Сатани»

ТІЯТИРИ

 1. Де був розміщений тіятирський збір відносно інших зборів і в якому релігійному середовищі він знаходився?

КІЛОМЕТРІВ 65 на південний схід від Бергами (Пергама) лежить квітуче турецьке місто Акхісар. Майже 1900 років тому на цьому місці стояло місто Тіятири. Роз’їзний наглядач міг без труднощів добиратися в Тіятири дорогою від Пергама, а тоді обслуговувати окружні збори, згадані в 3-му розділі книги Об’явлення,— у Сардах, Філядельфії і Лаодикії. Місто Тіятири, здається, не було таким важливим центром культу імператора, як Пергам, але все ж таки в ньому були каплиці та храми, присвячені язичеським богам. Тіятири були відомим комерційним і торговельним центром.

 2, 3. а) Що раніше було написано про жінку з Тіятир, яка стала християнкою? б) Що означає для християн тіятирського збору те, що Ісус є «Сином Божим» і що його очі, «як полум’я огняне»?

² У той час як Павло проповідував у Македонії, він зустрівся з тіятирською жінкою, на ім’я Лідія, яка торгувала кармазином. Лідія та всі її домашні охоче прийняли звістку, яку Павло проповідував, і проявили до нього надзвичайну гостинність (Дії 16:14, 15). Вона була першою з жителів Тіятир, хто навернувся на християнську віру. Згодом у тому місті було засновано християнський збір. Цьому зборові Ісус адресує свою найдовшу звістку: «І до Ангола Церкви [«збору», НС] в Тіятирах напиши: «Оце каже Син Божий, що має очі Свої, як полум’я огняне, а ноги Його подібні до міді» (Об’явлення 2:18).

³ Це єдиний раз, коли у книзі Об’явлення вжитий вислів «Син Божий», хоча в інших віршах Ісус говорить про Єгову як про «Свого Отця» (Об’явлення 2:27; 3:5, 21). Мабуть, ця назва нагадувала християнам тіятирського збору про Ісусову близькість з Єговою. Цей Син має очі, «як полум’я огняне»,— пересторога християнам збору в Тіятирах, що його гнів палатиме проти всього, що опоганює збір. Згадуючи другий раз про свої палаючі, подібні до міді ноги, він наголошує на свій власний яскравий приклад вірності, даний під час служіння на землі. Християни тіятирського збору, безсумнівно, послухалися цієї поради, так само і ми сьогодні повинні слухатися її! (1 Петра 2:21).

 4, 5. а) Чому Ісус міг похвалити християн тіятирського збору? б) Чому можна сказати, що понад 73 000 зборів Свідків Єгови сьогодні дуже схожі на тіятирський збір?

⁴ Як чудово, що Ісус міг похвалити тих християн у Тіятирах. Він каже: «Я знаю діла твої, і любов, і віру, і службу, і твою терпеливість [«витривалість», НС], і останні вчинки твої, що більші за перші» (Об’явлення 2:19). На відміну від ефесян, помазані християни в цьому місті не загубили своєї першої любові до Єгови. Їхня віра була міцна. Крім того, їхні вчинки були більші за колишні, і так само, як члени трьох вищезгаданих зборів, християни тіятирського збору трималися непохитно. Така ситуація є сьогодні типовою для понад 73 000 зборів Свідків Єгови по цілому світі! Любов до Єгови проявляється тоді, коли дух запопадливості у служінні поширюється в організації, спонукуючи до активності як молодих, так і старих. Усе більше й більше Свідків служить піонерами і, таким чином, розумно використовує час, який ще залишається, щоб проповідувати чудову надію на Боже близьке Царство! (Матвія 24:14; Марка 13:10).

⁵ Багато років вірні християни, як помазані, так і з великого натовпу, виявляють зразкову витривалість у служінні Богові, тоді як світ все глибше і глибше поринає в безнадійну темряву. Але не втрачаймо мужності! Об’явлення підтверджує свідчення Божих раніших пророків. «Близький день Господній великий, він близький й дуже швидко настане» (Софонії 1:14; Йоіла 2:1; Авакума 2:3; Об’явлення 7:9; 22:12, 13).

«Жінка Єзавель»

 6. а) Яку проблему, крім похвальних рис, Ісус помічає в тіятирському зборі, на котру слід негайно звернути увагу? б) Хто така Єзавель і чи мала вона підставу називати себе пророчицею?

⁶ Ісусові палаючі очі вдивляються ще пильніше. Він помічає те, на що слід негайно звернути увагу. «Але,— каже він до християн тіятирського збору,— маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви» (Об’явлення 2:20). У десятому столітті до н. е. цариця Єзавель, дружина ізраїльського царя Ахава, яка поклонялась Ваалу, стала відомою за свою жорстоку, перелюбницьку, деспотичну натуру. Єгу, помазаний Єговою, стратив її (1 Царів 16:31; 18:4; 21:1—16; 2 Царів 9:1—7, 22, 30, 33). Ідолопоклонниця Єзавель не була пророчицею; вона не була такою, як Маріям і Девора, які служили вірними пророчицями в Ізраїлі (Вихід 15:20, 21; Суддів 4:4; 5:1—31). І дух Єгови не спонукував її пророкувати так, як літню Анну і чотирьох дочок Пилипа (Луки 2:36—38; Дії 21:9).

 7. а) Який вплив Ісус, очевидно, мав на думці, згадуючи про «жінку Єзавель»? б) Як декотрі жінки збору могли виправдувати своє свавілля?

⁷ Очевидно, «жінка Єзавель», яка заявляла, що є пророчицею в Тіятирах, була обманщицею. Бог не допомагав їй своїм духом. Хто вона така? Напевно, це жінка або група жінок, що мають безсоромний та шкідливий вплив у зборі. Декотрі жінки, мабуть, втягали членів збору в неморальність, безсоромно виправдуючи своє свавілля і неправильно застосовуючи вірші з Біблії. Певно, що це фальшиве пророкування! Вони впливали на інших членів збору, щоб ті приєднувалися до них у «розпусті, нечисті, пристрасті, лихій пожадливості та зажерливості, що вона ідолослуження» (Колосян 3:5). Такі жінки хотіли б схилити членів збору до неморального, егоїстичного способу життя, до якого тепер ставляться поблажливо в більшості релігій загальновизнаного християнства.

 8. а) Що Ісус оголосив про «Єзавель» тіятирського збору? б) Як неналежний жіночий вплив відчувається в наш час?

⁸ Ісус тоді каже до старійшин тіятирського збору: «І Я дав був їй часу, щоб покаялася,— та вона не схотіла покаятися в розпусті своїй. Ось Я кину її на ложе [«страждань», Дерк.], а тих, що чинять із нею розпусту, у велику біду, коли тільки в учинках своїх не покаються» (Об’явлення 2:21, 22). Так само як стародавня Єзавель, мабуть, верховодила Ахавом і, до того ж, ставилася з презирством до Єгу, Божого виконавця вироку, деякі жінки можуть старатись керувати своїми чоловіками й старійшинами збору. Здається, старійшини тіятирського збору терпіли цей непристойний єзавельський вплив. Тут Ісус дає їм важливу пересторогу, як і зборам людей Єгови по цілому світі. За наших часів декотрі вперті жінки переконували своїх чоловіків покинути правдиве поклоніння, а навіть провокували порушення судових справ проти вірних слуг Єгови. (Порівняйте Юди 5—8).

 9. а) Чому те, що Ісус сказав про Єзавель, не стосується всіх жінок у зборі? б) Тільки коли виникає такий єзавельський вплив?

⁹ Це не означає, що вірні жінки в християнському зборі є такими, як Єзавель. У наш час більшу частину праці свідчення про Царство виконують вірні сестри; з допомогою біблійних вивчень, які вони проводять, збір поповнюється дуже багатьма новими. Сам Бог благословляє їхню діяльність, як показує Псалом 68:12: «Господь дає слово; провісниць велика многота». Лагідні дружини шанобливої поведінки, яка є ‘дорогоцінна перед Богом’, можуть добре впливати на своїх чоловіків (1 Петра 3:1—4). Цар Лемуїл хвалить здібну, працьовиту дружину (Приповістей 31:10—31). Єзавельський вплив виникає тільки тоді, коли жінки діють незалежно і свавільно, спокушають чоловіків до неморальності, протистоять головуванню або ігнорують його (Ефесян 5:22, 23; 1 Коринтян 11:3).

10. а) Чому Єзавель та її діти отримують осуд? б) В якому небезпечному становищі опиняються ті, котрі стають дітьми Єзавелі, і що таким слід робити?

¹⁰ Згадавши «жінку Єзавель», Ісус продовжує: «А діти її поб’ю смертю. І пізнають усі Церкви [«збори», НС], що Я Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими» (Об’явлення 2:23). Ісус дав Єзавелі та її дітям час покаятися, але вони таки не хочуть покинути свої неморальні вчинки і тому мусять отримати осуд. Для сьогоднішніх християн це дуже повчальна звістка. Чоловіки або жінки, які, наслідуючи Єзавель і стаючи таким чином її дітьми, порушують біблійні принципи головування і моралі або стають настільки свавільними, що ігнорують теократичний порядок,— небезпечно хворі в духовному відношенні. Правда, якщо такі попросять старійшин збору помолитися над ними, то «молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме», але в такому випадку слід покірно узгоджувати свої дії з тими молитвами. Нехай ніхто не думає, що він (чи вона) зможе обманути Бога або Христа, затаюючи неморальні вчинки або створюючи враження запопадливого служіння (Якова 5:14, 15).

11. Яка допомога надається сьогодні зборам для того, щоб вони не допускали появи незаконного жіночого впливу?

¹¹ На щастя, більшість зборів Свідків Єгови сьогодні добре усвідомлюють цю небезпеку. Старійшини слідкують за схильностями до нетеократичних поглядів і правопорушень. Вони стараються допомогти і чоловікам, і жінкам, які знаходяться на небезпечному шляху, зміцнити їхню духовність і виправити їх, поки ще не запізно (Галатів 5:16; 6:1). З любов’ю, але непохитно християнські наглядачі обмежують будь-які намагання жінок групуватись для поширення рухів на зразок руху за зрівняння жінок у правах з чоловіками. Також час від часу у виданнях Товариства Вартової башти поміщається своєчасна порадаa.

12. Яким чином клас Івана сьогодні виявляє запопадливість, подібно як Єгу?

¹² Проте коли йдеться про грубу неморальність, яка, зокрема, увійшла у звичку, то нерозкаяних грішників треба позбавляти спілкування зі збором. Мабуть, усі ми пам’ятаємо запопадливість Єгу, коли він викоренив усі сліди єзавельського впливу в Ізраїлі. Так само і сьогодні — клас Івана діє непохитно, стаючи зразком для своїх друзів з класу «Єгонадава» і виявляючи себе зовсім інакшим від поблажливих служителів загальновизнаного християнства (2 Царів 9:22, 30—37; 10:12—17).

13. Що станеться з тими, хто піддається шкідливому жіночому впливу?

¹³ Будучи Вісником Єгови і призначеним Суддею, Син Божий діє правильно, визначаючи, хто є сучасною Єзавеллю, і кидаючи її на ложе страждань, бо її духовна хвороба є хронічною (Малахії 3:1, 5). Ті, хто піддався такому шкідливому жіночому впливу, теж матимуть велику біду — зазнають смутку через те, що їх буде позбавлено спілкування, відлучено від християнського збору, немов мертвих. Якщо такі не покаються і не навернуться, щоб їх знову можна було прийняти в збір, то помруть і фізичною «смертю», найпізніше — у великій скорботі. Але поки що вони можуть бути поновлені у зборі, якщо повністю розкаються у своїх гріхах (Матвія 24:21, 22; 2 Коринтян 7:10).

14. а) Як Ісус користується старійшинами, щоб справлятися з такими проблемами, як єзавельський вплив? б) Як збори повинні підтримувати старійшин, які мають справу з такими проблемами?

¹⁴ «Усі збори» мусять знати, що Ісус перевіряє «нирки» — найглибші почуття, а також ‘серце’ — внутрішній світ людини і навіть її приховані спонуки. З цією метою він користується довіреними зорями, або старійшинами, щоб розв’язувати серйозні проблеми, як, наприклад, будь-які прояви єзавельського впливу (Об’явлення 1:20). Коли старійшини повністю розглянуть якусь справу і зроблять рішення, то не було б правильно комусь розслідувати подробиці справи й причини їхнього рішення. Всі члени збору повинні покірно погодитися з рішенням старійшин і підтримувати цих зір збору. Єгова нагородить вірність Йому і теократичному порядку в його організації (Псалом 37:27—29; Євреїв 13:7, 17). Постарайся, щоб твоя роль у ньому принесла тобі благословення, коли Ісус буде віддавати кожному особисто згідно з його вчинками. (Також дивіться Галатів 5:19—24; 6:7—9).

«Те, що ви маєте, тримайте»

15. а) Що Ісус сказав тим, які не піддались єзавельському впливу? б) Який є доказ того, що не всі, які вважали себе християнами у 1918 році, були зіпсовані відступницьким загальновизнаним християнством?

¹⁵ Ісусові наступні слова потішають: «А вам, та іншим, що в Тіятирах, що не мають науки цієї, і — як кажуть — не розуміють так званих глибин сатани, кажу: не накладу на вас іншого тягару, тільки те, що ви маєте, тримайте, аж поки прийду» (Об’явлення 2:24, 25). У тіятирському зборі були вірні душі, на які Єзавель не змогла вплинути. Подібно і тепер: протягом 40 років до 1918 року і далі не всі, що вважають себе християнами, ставились і ставляться терпимо до поганих, неморальних вчинків, які дуже поширені в загальновизнаному християнстві. Невелика група Дослідників Біблії, відома тепер як Свідки Єгови, старалась допомогти членам церков розпізнати нехристиянське походження багатьох доктрин загальновизнаного християнства. Свідки відкинули всі вавилонські вчення та обряди, які перейшли до них з відступницького загальновизнаного християнства. Серед них було безсоромне вчення «жінки Єзавелі».

16. Чого слід уникати, хоча Ісус і християнський керівний орган у першому столітті не накладали додаткового тягаря?

¹⁶ Клас Івана сьогодні також заохочує своїх товаришів, великий натовп, остерігатись таких неморальних впливів, як, наприклад, вплив зіпсутого світу розваг. Не варто з цікавості дивитись на те, що може мати на нас згубний вплив, ані випробовувати цього на собі для того, щоб дізнатись, чого необхідно уникати. Було б мудро триматись подалі від «глибин сатани». Ісус сказав: «Не накладу на вас іншого тягару». Це пригадує нам рішення християнського керівного органу в першому столітті: «Зволилось Духові Святому і нам,— тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре» (Дії 15:28, 29). Заради свого духовного благополуччя уникай фальшивої релігії, неправильного застосування крові (наприклад, її переливання) і неморальності! Цілком можливо, що це також охоронить і твоє фізичне здоров’я.

17. а) Як Сатана сьогодні спокушає людей «глибинами»? б) Як нам слід ставитись до «глибин» заплутаного світу Сатани?

¹⁷ Сатана сьогодні користується ще іншими «глибинами» — складними теоріями та філософіями, які звеличують інтелект. Крім розпусних, неморальних міркувань, сюди входять спіритизм і теорія еволюції. Як усезнаючий Творець дивиться на ці «глибини»? Апостол Павло наводить його слова, кажучи: «Я погублю мудрість премудрих». На протилежність цьому «Божі глибини» прості, зрозумілі і тішать серце. Розумні християни уникають «глибин» сатанинського заплутаного світу. Пам’ятай: «Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває» (1 Коринтян 1:19; 2:10; 1 Івана 2:17).

18. Які благословення Ісус обіцяє помазаним християнам, вірним до самого кінця, і який привілей ці воскреслі матимуть в Армагеддоні?

¹⁸ До християн тіятирського збору Ісус тепер промовляє хвилюючі слова. Ці слова підбадьорюють теж помазаних християн сьогодні: «А переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу «над поганами, і буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глиняний посуд, покрушаться», як і Я одержав владу від Свого Отця» (Об’явлення 2:26, 27). Який же чудовий привілей! Влада, яку одержать помазані переможці в час свого воскресіння,— це співучасть із Христом у знищенні бунтарських народів у Армагеддоні за допомогою «залізного жезла». У найкращому випадку ядерна зброя тих народів шипітиме, немов розмоклий феєрверк, коли Христос потовче своїх ворогів, немов глиняний посуд (Псалом 2:8, 9; Об’явлення 16:14, 16; 19:11—13, 15).

19. а) Хто це «зоря досвітня» і як він буде даний переможцям? б) Яке підбадьорення дається великому натовпу?

¹⁹ Ісус додає: «І дам Я йому зорю досвітню» (Об’явлення 2:28). Ісус сам пізніше пояснює, що це за «зоря», кажучи: «Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня!» (Об’явлення 22:16). Так, це Ісус сповняє пророцтво, яке Єгова примусив Валаама неохоче промовити: «Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля» (Числа 24:17). Як же Ісус дасть переможцям «зорю досвітню»? Очевидно, він дасть їм себе самого, встановлюючи з ними найближчі, найтісніші взаємини (Івана 14:2, 3). Це справді добрий стимул триматись непохитно! Це підбадьорює також великий натовп. Вони знають, що «зоря ясна і досвітня» незабаром буде користуватись своєю царською владою, щоб відновити Рай тут, на землі!

Зберігайте непохитність

20. Які обставини в загальновизнаному християнстві нагадують нам декотрі слабкості тіятирського збору?

²⁰ Ця звістка, мабуть, дуже підбадьорила християн тіятирського збору. Уяви собі: прославлений Син Божий на небі сам говорив до християн у Тіятирах про деякі з їхніх проблем! Певно, що принаймні дехто у зборі послухався такого основаного на любові пастирського догляду. Ця найдовша із сімох звісток теж допомагає нам розпізнати правдивий християнський збір сьогодні. У 1918 році, коли Ісус прийшов до храму Єгови, щоб судити, переважна більшість організацій, які заявляли, що є християнськими, були забруднені ідолопоклонством і духовною неморальністю (Якова 4:4). Декотрі ґрунтували свої переконання на вченнях розумних жінок XIX століття, таких, як Еллен Уайт з церкви адвентистів сьомого дня та Мері Бейкер Едді з церкви «Християнські вчені», і в останні роки багато жінок проповідує з кафедри. (Протиставте 1 Тимофія 2:11, 12). Різні течії католицизму часто шанують Марію більше, ніж Бога та Христа. Ісус не віддавав їй такої пошани (Івана 2:4; 19:26). Чи організації, які дозволяють такому незаконному жіночому впливові процвітати, дійсно можуть вважатися християнськими?

21. Яких уроків можна навчитись з Ісусової звістки до тіятирського збору?

²¹ Кожному християнину, чи то з класу Івана, чи то з інших овець, було б добре послухатись цієї звістки (Івана 10:16). Декотрі, можливо, спокусяться ходити легшим шляхом так само, як учні тіятирської Єзавелі. Також існує спокуса піти на компроміс. Сьогодні ми мусимо стикатися з такими питаннями, як споживання продуктів, що містять у собі кров, або згода на переливання крові. Декотрі, можливо, думають, що запопадливість у польовому служінні або виступи з промовами дають їм право бути менш строгими до себе в таких галузях, як перегляд насильницьких чи неморальних кінофільмів та відеозаписів або зловживання алкогольними напоями. Ісусова пересторога, дана християнам тіятирського збору, показує, що ми не повинні дозволяти собі такого. Єгова хоче, щоб ми були чисті й служили йому щиросердо, так само як багато християн тіятирського збору.

22. Як Ісус підкреслює важливість мати чуйне вухо?

²² На завершення Ісус каже: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам [«зборам», НС]!» (Об’явлення 2:29). Четвертий раз Ісус тут повторює це заохочення, яким також кінчає три наступні звістки. Чи у тебе чуйне вухо? Якщо так, то уважно слухай, як Бог з допомогою свого духу продовжує давати нам пораду через свій канал зв’язку.

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінці 51]

Вірні сестри сьогодні виконують велику частину праці свідчення і скромно підтримують теократичну владу.