Розділ 13

Купуй золото, в огні перечищене

ЛАОДИКІЯ

 1, 2. Де знаходиться останній з сімох зборів, який одержав звістку від прославленого Ісуса, і які є деякі риси того міста?

ЛАОДИКІЯ є останнім з семи зборів, який одержав звістку від воскреслого Ісуса. Яку ж цінну і підбадьорюючу звістку вона містить!

² Руїни Лаодикії лежать недалеко міста Денізлі, приблизно за 90 кілометрів на південний схід від Алашехіра. У першому столітті Лаодикія була багатим містом. Розташована на важливому роздоріжжі, Лаодикія була банківським і комерційним центром. Продаж відомої цілющої очної мазі збільшував її багатство. Це місто теж було відоме якісним одягом, який вироблявся у місцевих умовах з тоненької чорної вовни. Брак води в місті подолали, провівши канал від далеких джерел гарячої води. Тому коли вода дотікала до міста, то вже була літеплою.

 3. Як Ісус починає свою звістку до лаодикійського збору?

³ Місто Лаодикія лежало недалеко міста Колоси. У посланні до колосян Павло писав про свій лист до лаодикійського збору (Колосян 4:15, 16). Ми не знаємо, що Павло писав у тому листі, але звістка, яку Ісус тепер посилає до лаодикійців, викриває їхній плачевний духовний стан. Як звичайно, Ісус спершу наводить свої власні «вірчі грамоти», кажучи: «І до Ангола Церкви [«збору», НС] в Лаодикії напиши: «Оце каже Амінь, Свідок вірний і правдивий, початок Божого творива» (Об’явлення 3:14).

 4. Чому Ісус зветься «Амінь»?

⁴ Чому Ісус називає себе «Амінь»? Ця назва надає його звістці важливості. Слово «Амінь» — це транслітерація єврейського слова, яке означає «безсумнівно», «нехай так буде» і вимовляється в кінці молитов, щоб підтвердити сказане (1 Коринтян 14:16). Ісус є «Амінь» тому, що його бездоганна вірність і жертовна смерть підтверджують і гарантують сповнення всіх дорогоцінних обіцянок Єгови (2 Коринтян 1:20). З того часу всі молитви доречно скеровувались до Єгови через Ісуса (Івана 15:16; 16:23, 24).

 5. Чому можна сказати, що Ісус «Свідок вірний і правдивий»?

⁵ Ісус також є «Свідок вірний і правдивий». У пророцтві він часто поєднується з вірністю, правдою і праведністю, тому що заслуговує цілковитого довір’я як слуга Бога Єгови (Псалом 45:5; Ісаї 11:4, 5; Об’явлення 1:5; 19:11). Він є найбільшим Свідком для Єгови. Будучи «початком Божого творива», Ісус звіщав Божу славу від самого почину (Приповістей 8:22—30). Протягом свого людського життя він свідчив про правду (Івана 18:36, 37; 1 Тимофія 6:13). Після свого воскресіння Ісус обіцяв зіслати своїм учням святий дух і сказав: «Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі». Починаючи від свята П’ятидесятниці 33 року н. е. Ісус керував цими помазаними християнами у проповідуванні доброї новини «всьому створінню під небом» (Дії 1:6—8; Колосян 1:23). Справді, Ісус заслуговує імені вірного і правдивого свідка. Помазані християни в Лаодикії скористають, якщо послухаються його слів.

 6. а) Як Ісус описує духовний стан лаодикійського збору? б) Якого гарного Ісусового прикладу християни в Лаодикії не наслідували?

⁶ Яку звістку Ісус має для лаодикійців? Він не хвалить їх. Він відверто каже: «Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст» (Об’явлення 3:15, 16). Якою була б твоя реакція на таку звістку від Господа Ісуса Христа? Чи ж це не спонукало б тебе перевірити себе? Звичайно, лаодикійці повинні були прокинутись, бо вони стали духовно млявими, виявляючи, очевидно, брак цінування. (Порівняйте 2 Коринтян 6:1). Ісус, якого вони, як християни, повинні наслідувати, завжди запопадливо служив Єгові (Івана 2:17). Крім того, він лагідно поводився з покірними людьми, відсвіжував їх так, як відсвіжує чашка холодної води в спекотливий день (Матвія 11:28, 29). Але християни в Лаодикії були ні гарячими, ні холодними. Вони стали літеплими, як та вода, що текла в їхнє місто. За це Ісус може повністю відкинути їх, ‘виплюнути з Своїх уст’! Тож завжди завзято стараймось, так само як Ісус, відсвіжувати людей духовно (Матвія 9:35—38).

«Ти кажеш: «Я багатий»

 7. а) Як Ісус визначив корінь проблеми християн у Лаодикії? б) Чому Ісус каже, що християни в Лаодикії ‘сліпі і голі’?

⁷ У чому корінь проблеми лаодикійців? Про це можна довідатись з Ісусових наступних слів: «Бо ти кажеш: «Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого». А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!» (Об’явлення 3:17; порівняйте Луки 12:16—21). Живучи в багатому місті, вони почували себе впевнено через свою заможність. Мабуть, на спосіб їхнього життя теж впливали стадіон, театри, спортивні зали, через які вони стали ‘більше любити розкоші, аніж любити Бога’a (2 Тимофія 3:4). Але матеріально багаті лаодикійці збідніли духовно. У них мало ‘скарбів, складених на небі’, якщо взагалі є (Матвія 6:19—21). Їхнє око не є чисте, тому що Боже Царство не стоїть на першому місці в їхньому житті. Вони дійсно у темряві, сліпі, без духовного зору (Матвія 6:22, 23, 33). Крім того, незважаючи на гарну одежу, яку вони могли купувати завдяки своєму матеріальному багатству, в Ісусових очах вони були голі. У них немає духовної одежі, по якій вони ототожнювалися б з християнами. (Порівняйте Об’явлення 16:15).

 8. а) Яка ситуація, подібна до лаодикійської, існує також сьогодні? б) Як декотрі християни обманулися в цьому пожадливому світі?

⁸ Яке ж плачевне становище! Але чи ж ми і сьогодні не бачимо часто чогось подібного? Що служить цьому причиною? Самовпевненість, яка виникає, коли людина покладається на матеріальне майно та людські можливості. Подібно до людей, які ходять до церков загальновизнаного християнства, декотрі Свідки Єгови обманюють себе, думаючи, що вони задовольняють Бога, коли тільки деколи приходять на зібрання. Вони лише роблять вигляд, що є «виконавцями слова» (Якова 1:22). Незважаючи на повторні перестороги, які дає клас Івана, вони палко жадають модного одягу, автомашин, домів і зосереджують життя на розвагах та пошуках втіх (1 Тимофія 6:9, 10; 1 Івана 2:15—17). Усе це притуплює духовний зір (Євреїв 5:11, 12). Замість того щоб бути байдужими і літеплими, такі повинні розпалити вогонь свого «духа» і з відновленим запалом ‘проповідувати Слово’ (1 Солунян 5:19; 2 Тимофія 4:2, 5).

 9. а) Які Ісусові слова повинні стрясти літеплих християн і чому? б) Як збір може допомогти заблуканим «вівцям»?

⁹ Як Ісус дивиться на літеплих християн? Його прямі слова повинні стрясти таких: «Ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий». Сумління літеплих християн стало настільки притупленим, що вони навіть не усвідомлюють свого плачевного становища. (Порівняйте Приповістей 16:2; 21:2). Таку серйозну ситуацію в зборі не можна безтурботно залишати поза увагою. Подаючи гарний приклад запопадливості і з любов’ю доглядаючи отару, старійшини та інші, призначені ними особи, ще, мабуть, зможуть розбудити тих заблуканих «овець», щоб вони знову відчували радість служіння, виконуваного від щирого серця (Луки 15:3—7).

Порада про те, як можна «збагатитись»

10. Що це за «золото», яке Ісус каже християнам у Лаодикії купувати у нього?

¹⁰ Чи існує спосіб поліпшити цю сумну ситуацію в лаодикійському зборі? Так, якщо ті християни послухаються Ісусової поради: «Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись» (Об’явлення 3:18а). Правдиве християнське «золото», перечищене в огні, без жодної окалини, зробить їх ‘багатими в Бога’ (Луки 12:21). Де ж їм купити такого золота? Вони не куплять його у місцевих банкірів, тільки в Ісуса! Апостол Павло пояснив, що́ є тим золотом, коли говорив Тимофієві наказати заможним християнам, щоб вони «робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні, щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому». Якщо будуть витрачатися в такий спосіб, то тільки тоді зможуть «прийняти правдиве життя» (1 Тимофія 6:17—19). Матеріально багаті лаодикійці повинні послухатися Павлової поради і таким чином збагатитись духовно. (Також дивіться Приповістей 3:13—18).

11. Які є сучасні приклади тих, хто купує «золото, в огні перечищене»?

¹¹ Чи є сучасні приклади тих, які купують «золото, в огні перечищене»? Так, є! Ще до приходу Господнього дня невелика група дослідників Біблії зрозуміла помилковість багатьох вавилонських догматів загальновизнаного християнства, як, наприклад, про Трійцю, безсмертя душі, муки в пекельному вогні, хрещення немовлят, поклоніння ідолам (включаючи хрест та ікони Марії). Обороняючи біблійну правду, ці християни оголошували Царство Єгови єдиною надією для людства, а Ісусову жертву — основою для спасіння. Близько 40 років заздалегідь вони звертали увагу на 1914 рік, у якому, згідно з біблійним пророцтвом, закінчилися часи поган, що супроводжувалося вражаючими подіями на землі (Об’явлення 1:10).

12. Хто взяв на себе ініціативу серед пробуджених християн і як він став видатним прикладом людини, що складає скарб на небі?

¹² Серед пробуджених християн взяв на себе ініціативу Чарлз Тейз Рассел, який на початку 70-х років XIX століття організував групу для вивчення Біблії в Аллегейні (тепер частина Піттсбурга), у штаті Пенсільванія (США). Коли Рассел почав шукати правду, він був батьковим компаньйоном і міг стати мільйонером. Але він продав свою частку їхньої фірми однотипних магазинів і тими грошима допомагав фінансувати проповідування Божого Царства по цілому світі. У 1884 році Рассел став першим президентом корпорації, відомої тепер як Товариство Вартової башти Біблії і брошур у Пенсільванії. У 1916 році він помер у поїзді недалеко міста Пампа (штат Техас) дорогою до Нью-Йорка, виснажений фізично від останньої кампанії проповідування у західній частині Сполучених Штатів. Він став видатним прикладом тих, що складають духовний скарб на небі, прикладом, який в ці останні роки XX століття наслідують сотні тисяч саможертовних вісників-піонерів. (Євреїв 13:7; Луки 12:33, 34; порівняйте 1 Коринтян 9:16; 11:1).

Застосування духовної очної мазі

13. а) Як духовна очна мазь поліпшить стан лаодикійців? б) Яку одежу Ісус пропонує і чому?

¹³ Ісус також досить строго напучує тих лаодикійців: «[Купи] білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити» (Об’явлення 3:18б). Християни повинні шукати ліків від своєї духовної сліпоти та купити цілющої очної мазі, але не тієї, що виготовлена місцевими зцілителями, а тієї, яку може постачити тільки Ісус. Це допоможе їм набути духовної проникливості і ходити «путтю праведних», не відводячи сяючих очей від виконування Божої волі (Приповістей 4:18, 25—27). Таким чином, вони можуть одягнутися не в коштовну одежу з чорної вовни, вироблену в них у Лаодикії, але в гарну «білу одежу», яка свідчитиме про їхній привілей належати до послідовників Ісуса Христа. (Порівняйте 1 Тимофія 2:9, 10; 1 Петра 3:3—5).

14. а) Яка духовна очна мазь доступна ще з 1879 року? б) Що є основним джерелом фінансової підтримки Свідків Єгови? в) Чим Свідки Єгови відрізняються від інших відносно вживання пожертв?

¹⁴ Чи доступна в наш час така духовна очна мазь? Певно, що так! У 1879 році пастор Рассел, як його з любов’ю називали, почав видавати на захист правди журнал, відомий тепер по цілому світі як «Вартова башта оголошує Царство Єгови». У другому номері того журналу він сказав: «Ми віримо, що ЄГОВА підтримує [цей журнал], і якщо так, то ніколи не треба буде ні просити, ані благати людей, щоб вони підтримували його. Коли Той, який каже, що ‘все золото й срібло на горах моє’, не постачатиме потрібних грошей, то з цього зробимо висновок, що вже настав час припинити його видання». Декотрі телевізійні проповідники цього XX століття нагромадили великі маєтки і живуть у безсоромних (і деколи неморальних) розкошах. (Порівняйте Об’явлення 18:3). На протилежність цьому Дослідники Біблії, відомі сьогодні як Свідки Єгови, використовували всі отримані добровільні пожертви на те, щоб організовувати й поширювати всесвітнє проповідування прийдешнього Царства Єгови. Досі клас Івана видає «Вартову башту» і «Пробудись!», загальний тираж яких у 1993 році перевищив 29 мільйонів примірників. Журнал «Вартова башта» друкується більше ніж 115 мовами. Це офіційний журнал понад чотирьох мільйонів християн, які користуються такою духовною маззю, щоб розкривати свої очі на вчення фальшивої релігії і на невідкладність проповідування доброї новини всім народам (Марка 13:10).

Благотворний вплив докору і напучування

15. Чому Ісус дає пряму пораду християнам у Лаодикії і якою повинна бути їхня реакція на неї?

¹⁵ Вернімося до лаодикійців. Як вони зреагують на Ісусову пораду, висловлену в строгій формі? Чи повинні вони засмучуватись і думати, що Ісус уже не хоче мати їх як своїх послідовників? Зовсім ні. У звістці говориться: «Кого Я люблю, тому докоряю й караю [«напучую», НС] того. Будь же ревний і покайся!» (Об’явлення 3:19). Так само як напучування від Єгови, Ісусове напучування є доказом його любові (Євреїв 12:4—7). Лаодикійський збір повинен скористатися з Ісусової основаної на любові турботи і послухатися його поради. Їм слід покаятись і визнати, що їхня літеплість є гріхом (Євреїв 3:12, 13; Якова 4:17). Нехай їхні старійшини покинуть свої матеріалістичні інтереси і «розігріють» дар, який одержали від Бога. Відчуваючи зцілення духовною очною маззю, нехай всі в зборі відсвіжаться, неначе прохолоджуючим ковтком холодної джерельної води (2 Тимофія 1:6; Приповістей 3:5—8; Луки 21:34).

16. а) Як виявляються Ісусова любов і прихильність сьогодні? б) Якою повинна бути наша реакція на пряму пораду?

¹⁶ Що ж сказати про нас сьогодні? Ісус продовжує ‘любити Своїх, що на світі’. Він буде любити їх «повсякденно аж до закінчення цієї системи речей» (Івана 13:1; Матвія 28:20, НС). Його любов і прихильність виявляються через сучасний клас Івана і зорі, або старійшин, християнського збору (Об’явлення 1:20). У ці дуже тяжкі часи старійшини щиро зацікавлені у тому, щоб допомагати нам усім, як старшим, так і молодим, залишатись у теократичній отарі і протистояти духу незалежності, жадобі матеріальних речей і неморальному брудові цього світу. Якщо деколи вони дають нам пряму пораду або напучують нас, то пам’ятаймо, що «дорога... життя — то навчальні картання» (Приповістей 6:23). Ми всі недосконалі й повинні ревно покаятись, це необхідне для того, щоб виправитися і зоставатись у Божій любові (2 Коринтян 13:11).

17. Яким чином заможність може бути небезпечною в духовному відношенні?

¹⁷ Не дозвольмо, щоб матеріалізм, багатство або його брак зробили нас літеплими. Багатство може допомогти нам відкрити нові можливості для служіння, але воно також може дуже пошкодити (Матвія 19:24). Заможна людина, можливо, думає, що їй необов’язково так запопадливо проповідувати, як це роблять інші, якщо вона час від часу робитиме чималі пожертви. Або, може, така особа думає, що заможність дає їй право бути об’єктом особливої прихильності з боку інших. Крім того, у багатих людей є багато недоступних для інших способів приємно проводити час і розважатись. Але такі розваги забирають багато часу і можуть відвернути необережного християнина від служіння, роблячи його таким чином літеплим. Уникаймо таких пасток і постійно від щирого серця ‘трудімось і борімось’ з метою досягнути вічного життя (1 Тимофія 4:8—10, Хом.; 6:9—12).

‘Вечеря’

18. Яку можливість дає Ісус християнам у Лаодикії?

¹⁸ Ісус каже: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20). Коли б лаодикійські християни привітали Ісуса у своєму зборі, то він допоміг би їм подолати літеплість! (Матвія 18:20).

19. Що мав на увазі Ісус, обіцяючи вечеряти із збором у Лаодикії?

¹⁹ Те, що Ісус згадав про вечерю, безсумнівно, нагадує лаодикійцям ті часи, коли він вечеряв зі своїми учнями (Івана 12:1—8). Такі випадки завжди приносили духовне благословення присутнім. Так само після Ісусового воскресіння траплялись визначні події, коли він був присутній при тому, як його учні їли, і це дуже підбадьорювало їх (Луки 24:28—32; Івана 21:9—19). Отже, його обіцянка прийти до лаодикійського збору і вечеряти з ним — це обіцянка великого духовного благословення, якщо тільки вони приймуть Ісуса.

20. а) Які були результати стану теплуватості, в якому перебувало на початку Господнього дня загальновизнане християнство? б) Як Ісус засудив загальновизнане християнство?

²⁰ Ісусове основане на любові напучування лаодикійців є дуже значуще для останку помазаних християн сьогодні. Декотрі з них пам’ятають, що на початку Господнього дня стан літеплості, в якому перебували поборники загальновизнаного християнства, був плачевно безнадійним. Замість того щоб привітати повернення Господа у 1914 році, духівництво загальновизнаного християнства втягнулось у кровопролиття першої світової війни, причому 24 держави з тих 28-ми, які брали участь у цій війні, заявляли, що є християнськими. Яка ж велика їхня вина крові! Протягом другої світової війни, яка теж велась головним чином країнами загальновизнаного християнства, гріхи фальшивої релігії знову «досягли аж до неба» (Об’явлення 18:5). Крім того, духівництво відвернулося від прийдешнього Царства Єгови, підтримуючи Лігу націй, Організацію Об’єднаних Націй, а також націоналістичні й революційні рухи, жоден з яких не може розв’язати проблем людства. Ісус уже давно відкинув духівництво, засудив його і відкинув, як рибалка викидає непридатну рибу зі свого невода. Жалюгідне становище церков загальновизнаного християнства сьогодні свідчить про такий осуд. Нехай його невтішне майбутнє буде пересторогою для нас! (Матвія 13:47—50).

21. Як з 1919 року правдиві християни відгукувались на Ісусові слова до християн у Лаодикії?

²¹ Навіть у правдивому зборі були літеплі особи, подібні до напою, що не зігріває, бо не гарячий, і не освіжає, бо не холодний. Але Ісус усе ж таки любить свій збір. Він робить себе приступним для усіх гостинних християн, багато з яких щиро прийняли його, неначе на вечерю. І в результаті цього, починаючи з 1919 року, їм стають зрозумілими біблійні пророцтва. Для них настав період великого просвітлення (Псалом 97:11; 2 Петра 1:19).

22. Яку майбутню вечерю Ісус, можливо, мав на думці і хто братиме участь у ній?

²² Звертаючись до лаодикійців, Ісус також міг мати на думці іншу вечерю. Пізніше в книзі Об’явлення читаємо: «Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!» Це велична вечеря перемоги на хвалу Єгові, яка відбудеться після того, як він виконає свій вирок над фальшивою релігією,— вечеря, в якій братимуть участь тільки Христос і його наречена зі 144 000 осіб на небі (Об’явлення 19:1—9). І члени того стародавнього лаодикійського збору, що завжди були готові відгукнутись, і вірні брати Ісуса Христа сьогодні, які надівають чистий одяг, котрий свідчить про те, що вони справжні помазані християни,— усі вони будуть вечеряти зі своїм Нареченим (Матвія 22:2—13). Яка ж могутня спонука бути ревними та покаятись!

Престол для переможців

23, 24. а) Про яку додаткову нагороду говорить Ісус? б) Коли Ісус сів на свій Месіанський престол і коли почав судити всіх тих, що називали себе християнами? в) Яку чудесну обіцянку Ісус дав своїм учням, коли започаткував Спомин своєї смерті?

²³ Ісус говорить про додаткову нагороду: «Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його» (Об’явлення 3:21). На сповнення Давидових слів у Псалмі 110:1, 2 вірний Ісус, перемігши світ, воскрес 33 року н. е. і вознісся на небо, щоб сісти з Отцем на Його небесному престолі (Дії 2:32, 33). В іншому важливому році, 1914-му, Ісус прибув, щоб сісти на свій власний Месіанський престол як Цар і Суддя. Суд почався в 1918 році над тими, що називали себе християнами. Помазані переможці, які померли до того часу, воскресли і приєдналися до Ісуса в його Царстві (Матвія 25:31; 1 Петра 4:17). Він пообіцяв їм цю нагороду, коли започаткував Спомин своєї смерті, сказавши учням: «Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Луки 22:28—30).

²⁴ Яке ж чудове призначення — сидіти з правлячим Царем під час «відновлення світу» і на основі його досконалої жертви співробітничати з ним у приведенні послушного людства до едемської досконалості! (Матвія 19:28; 20:28). Як каже Іван, Ісус робить переможців «царями, священиками Богові» й Отцеві Своєму», щоб вони сіли на престолах довкола славетного небесного престолу Єгови (Об’явлення 1:6; 4:4). Ми всі — чи помазані християни, чи члени суспільства нової землі, які мають надію відновлювати Рай,— берімо близько до серця Ісусові слова до лаодикійського збору! (2 Петра 3:13; Дії 3:19—21).

25. а) Яка є подібність між закінченням Ісусової звістки до Лаодикії і закінченнями попередніх звісток? б) Як кожен християнин сьогодні повинен реагувати на те, що Ісус промовив до лаодикійського збору?

²⁵ Цю звістку, як і попередні, Ісус закінчує словами напучення: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам [«зборам», НС]!» (Об’явлення 3:22). Ми живемо на пізньому етапі часу кінця. Що стосується любові, то кругом нас повно доказів холодності загальновизнаного християнства. На протилежність цьому ми, будучи правдивими християнами, завзято відгукнімось на Ісусову звістку до лаодикійського збору та на всі сім звісток зборам від нашого Господа. Це можна зробити, активно беручи участь у сповненні Ісусового великого пророцтва на наш час: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець» (Матвія 24:12—14).

26. Коли Ісус знову безпосередньо говорить з Іваном, але в чому він бере участь?

²⁶ Ісус закінчив давати поради сімом зборам. Він знову буде говорити з Іваном аж в останньому розділі книги Об’явлення; але Ісус бере участь у багатьох видіннях, як, наприклад, у видіннях про виконання вироків Єгови. Разом з класом Івана розгляньмо друге чудесне видіння, відкрите Господом Ісусом Христом.

[Примітка]

[Рамка на сторінці 73]

Матеріалізм проти мудрості

У 1956 році один журналіст написав: «Було підраховано, що століття тому людина у середньому мала 72 потреби, з яких 16 вважалися необхідними. За сьогоднішніми оцінками у звичайної людини є 474 потреби, 94 з яких уважаються необхідними. Століття тому, за допомогою уміння продавати, звичайну людину спонукували купити 200 речей, але сьогодні є 32 000 речей, перед спокусою купити які людина повинна встояти. Потреб у людини мало, а бажанням немає кінця-краю». Сьогодні людям набивають голови ідеями, що матеріальне багатство і майно — це головне в житті. Тому багато людей ігнорує розумну пораду в Екклезіяста 7:12 (Хом.): «Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має».

[Ілюстрація на сторінці 67]

Вода, що притікала в місто Лаодикію, була неприємно літеплою. Християни лаодикійського збору мали незадовільно літеплий дух.