Боже ім’я в Данії
ЩОРОКУ Копенгаген відвідують сотні тисяч туристів. Їм цікаво побачити у столиці та її околицях Боже ім’я, Єгова, чи його єврейський відповідник (יהוהa) на за́мках та інших будівлях. Наприклад, у центрі міста на брамі церкви Холменс (Holmens Kirke) Боже ім’я написане великими золотими літерами. Його теж видно на меморіальній дошці церкви, датованій 1661 роком.
Якщо ви пройдете трохи далі від церкви, перед вами буде Кругла вежа (Rundetårn). На зовнішній стіні будівлі зроблено напис латинською мовою. Він містить Боже ім’я великими єврейськими літерами. Ось що там сказано: «Нехай Єгова вкладає правдиве вчення та справедливість в серце коронованого короля Христіана IV». Чому Боже ім’я стало настільки поширеним у Данії?
Реформація та переклад Біблії
Основною причиною поширення імені Бога стала Реформація. Такі європейські реформатори, як Мартін Лютер, Жан Кальвін та Ульріх Цвінглі, ретельно досліджували Боже Слово. Вони вивчали єврейську, арамейську та койне (загальногрецьку мову), якими писалася Біблія. Тож ці реформатори добре знали Боже особисте ім’я. В одній зі своїх промов Мартін Лютер сказав: «Ім’я Єгова... має тільки правдивий Бог».
Все ж Лютер, перекладаючи Біблію німецькою мовою, перейняв традицію заміняти Боже ім’я титулами «Господь» чи «Бог». Згодом Лютер попросив свого колегу Йоганна Бугенгагена перекласти його Біблію нижньонімецькою мовою, якою розмовляють на півночі Німеччини та на півдні Данії. У передмові до видання 1541 року (перше видання було опубліковане в 1533 році) Бугенгаген кілька разів вжив Боже ім’я. Зокрема він писав: «Єгова — це Боже святе ім’я».
У 1604 році молодий теолог Ганс Паульзен Резен повідомив короля Христіана IV про певні помилки в датському перекладі Біблії Лютера. Він попросив дозволу зробити новий переклад з оригінальних єврейських та грецьких текстів, і король його дав. У примітці до Буття 2:4 Резен написав, що Єгова — це «Всевишній Бог, єдиний Господь»b.
Коли Боже ім’я стало широко відомим, воно почало з’являтися в громадських місцях. Наприклад, після того, як у 1624 році Ганса Паульзена Резена призначили єпископом, він наказав встановити на церкві Броншой табличку, зверху якої датською мовою написане золотими літерами Боже ім’я, Jehova. Також у багатьох працях до свого підпису цей єпископ додавав слова: «Єгова все бачить».
Під кінець XVIII століття німецьку Біблію Йохана Давіда Міхаеліса переклали датською. У цьому перекладі теж чимало разів з’являється Боже ім’я. У XIX столітті Христіан Калкар та інші перекладачі Біблії вжили Боже ім’я в більшості місць, де воно було в текстах оригіналу. А в 1985 році Свідки Єгови видали датською мовою «Переклад нового світу». Ті, хто любить Боже Слово, дуже зраділи, що ім’я Єгова, як і в оригіналі, вжито понад 7000 разів.
Ісус Христос молився до свого Батька: «Я виявив твоє ім’я людям» (Івана 17:6). І в зразковій молитві, яку іноді називають молитва «Отче наш», Ісус казав до Бога: «Нехай освячується твоє ім’я» (Матвія 6:9). Як видно з історії Данії, багато людей взяли до серця ці слова.
[Примітки]
a Ці чотири приголосні літери, які називаються тетраграмою, читаються справа наліво, і їх транслітерують як ЙГВГ. У давні часи читач сам вставляв пропущені голосні літери.
b У Буття 2:4 міститься перша згадка про Боже ім’я в текстах оригіналу Святого Письма. Це ім’я, яке з’являється в оригіналі понад 7000 разів, буквально означає «Він спричиняє ставати». Тобто кожен намір Єгови і всі його слова обов’язково сповнюються.
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 25]
ТІХО БРАГЕ І БОЖЕ ІМ’Я
Відомий датський астроном Тіхо Браге в 1597 році покинув батьківщину через незгоди з королем Христіаном IV та знаттю. У своєму прощальному поетичному зверненні до Данії Браге написав латинською мовою: «Чужинці виявлятимуть до мене милість, адже в цьому воля Єгови».
[Ілюстрація на сторінках 24, 25]
Церква Холменс
[Ілюстрація на сторінках 24, 25]
Кругла вежа
[Ілюстрація на сторінці 25]
Ганс Паульзен Резен
[Ілюстрація на сторінці 25]
Йоганн Бугенгаген вжив Боже ім’я у передмові до свого перекладу Біблії Лютера (1541)
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 25]
Hans Paulsen Resen and Tycho Brahe: Kobberstiksamlingen, Det Kongelige Bibliotek, København