Боротися проти влади гріха над грішною плоттю
«Помисли плотські,— то смерть, а помисли духовні — життя і мир» (РИМЛЯН 8:6, Деркач).
1. З якою метою було створено людей?
«БОГ на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Буття 1:27). Образ — це віддзеркалення об’єкту або джерела. Отже, люди були створені, щоб віддзеркалювати Божу славу. Виявляючи у всіх своїх справах такі Божі риси, як любов, доброта, справедливість та духовність, вони приносять честь і хвалу Творцю, а також щастя і задоволення собі (1 Коринтян 11:7; 1 Петра 2:12).
2. Як перша людська пара не досягла мети?
2 Перша людська досконало створена пара була добре споряджена для цієї ролі. Наче вишліфуване до надзвичайного лиску дзеркало, вони були здатні яскраво і точно віддзеркалювати Божу славу. Проте вони дозволили цьому лиску потьмяніти, коли свідомо вибрали непослух до свого Творця і Бога (Буття 3:6). Відтоді вони вже не могли досконало віддзеркалювати Божу славу. Вони втратили Божу славу, не досягнувши мети, заради якої їх було створено на образ Божий. Інакше кажучи, вони згрішилиa.
3. Якою є справжня суть гріха?
3 Це допомагає нам зрозуміти справжню суть гріха, який спотворює віддзеркалювання людьми Божої подоби та слави. Гріх занечищує людину, тобто забруднює та потьмянює її в духовному та моральному розумінні. Усі люди, будучи нащадками Адама і Єви, народилися в такому тьмяному та забрудненому стані, і вони неспроможні сповнити того, чого Бог сподівається від них як своїх дітей. І якими є наслідки? Біблія пояснює: «Як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили». (Римлян 5:12; порівняйте Ісаї 64:6).
Влада гріха над грішною плоттю
4—6. а) Як більшість людей сьогодні ставиться до гріха? б) Який є наслідок сучасних поглядів на гріх?
4 Більшість людей сьогодні не вважають себе забрудненими, потьмянілими, або грішними. По суті, таке слово, як гріх, майже щезло з лексикону більшості людей. Вони, можливо, говорять про помилки, необережність та недогляд. Але гріх? Навряд! Навіть для тих, хто все ще заявляє, що вірить у Бога, «Боже вчення являє собою набір моральних вірувань, а не моральний кодекс, скоріше «10 пропозицій», аніж 10 заповідей»,— зазначає професор соціології Алан Вольф.
5 Який же наслідок такого способу мислення? Заперечення, або щонайменше ігнорування, реальності гріха. Це породило покоління людей із надзвичайно спотвореним розумінням добра і зла, які не вагаються встановлювати свої власні норми поведінки і не відчувають жодної відповідальності за все, що б вони не робили. Для таких людей, щоб оправдати свої вчинки, достатньо того, аби вони самі не почували за собою вини. (Приповістей 30:12, 13; порівняйте Повторення Закону 32:5, 20).
6 Приміром, на одну телевізійну бесіду було запрошено молодих людей, щоб висловити свої погляди стосовно так званих сімох смертельних гріхівb. «Гордість не є гріхом,— заявив один із учасників.— Слід бути доброї думки про себе». Інша учасниця сказала про лінивство: «Через лінивство інколи можна скористатись. ...Іноді дуже добре розслабитись та уділити собі трохи часу». Навіть ведучий дав такий стислий коментар: «Сім смертельних гріхів не є злочинами, а радше поривами людей по всьому світі, які приносять із собою чимало клопотів, але також і насолоду». Справді, разом із поняттям про гріх щезло й відчуття провини, бо воно є прямою протилежністю до відчуття внутрішнього задоволення (Ефесян 4:17—19).
7. Наскільки, згідно з Біблією, гріх вплинув на людей?
7 У прямій протилежності до всього цього Біблія прямо стверджує: «Всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлян 3:23). Навіть апостол Павло визнав: «Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню» (Римлян 7:18, 19). Павло тут не розчулювався над собою. Швидше, повністю розуміючи, як далеко людство відійшло від Божої слави, він цим показав, що відчуває постійну владу гріха над грішною плоттю. «Нещасна я людина! — проголосив він.— Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Римлян 7:24).
8. Про що ми повинні запитати себе? Чому?
8 Який ваш погляд на це? Ви, можливо, визнаєте, що, будучи нащадком Адама, як і всі інші, ви є недосконалою людиною. Але як усвідомлення цього впливає на ваше мислення та ваш спосіб життя? Чи ви погоджуєтеся із цим як із гіркою дійсністю і просто далі робите, що робиться? А може, ви докладаєте зусиль, щоб боротися проти влади гріха над грішною плоттю, стараючись усіма вчинками якомога яскравіше віддзеркалювати Божу славу? Усім нам треба серйозно подумати про це з огляду на Павлові слова: «Ті ж, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що за духом — про духовне. Помисли плотські,— то смерть, а помисли духовні — життя і мир» (Римлян 8:5, 6, Дерк.).
Плотські помисли
9. Чому «помисли плотські,— то смерть»?
9 Що мав на думці Павло, сказавши: «Помисли плотські,— то смерть»? Слово «плоть» нерідко вживається в Біблії, щоб вказати на людину в її недосконалому стані, ‘зачату в гріху’, як нащадка бунтівного Адама (Псалом 51:7; Йова 14:4). Тому Павло застерігав християн не піддаватися грішним нахилам, спонукам та бажанням недосконалої, грішної плоті. Чому ж ні? В іншому місці Павло говорить нам, чим є вчинки плоті, і відтак додає застереження: «Хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!» (Галатів 5:19—21).
10. Що означає слово «помисли»?
10 Але чи ж не велика різниця між помислами про щось і здійсненням цього? Правда, роздумування про щось не завжди веде до здійснення цього. А втім, помисли є чимось більшим, ніж тільки скороминущою думкою. Тут Павло використовує грецьке слово фро́·не·ма, яке вказує на «спосіб мислення, розумовий стан... задум, прагнення, старання». Отже, мати «помисли плотські» означає перебувати під контролем та у владі бажань грішної плоті, бути охопленими і керуватися ними (1 Івана 2:16).
11. Як Каїн помишляв про плотське і яким був наслідок цього?
11 Цей момент добре зображено поведінкою Каїна. Коли в Каїновому серці зростали заздрість та гнів, Бог Єгова застерігав його: «Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати» (Буття 4:6, 7). Каїн стояв перед вибором. Чи він ‘робитиме добре’, тобто, чи буде зосереджувати свої думки, задуми і прагнення на чомусь доброму? Чи далі помишлятиме про плотське і буде зосереджувати свій розум на поганих прагненнях, що криються в його серці? Єгова пояснив, що «в дверях гріх підстерігає», готовий схопити, наче в кігті, та пожерти Каїна, коли Каїн дозволить це. Замість боротися та «панувати» над своїм плотським прагненням, Каїн дозволив гріху заволодіти собою, і це призвело до трагічного кінця.
12. Що нам слід робити, аби не йти «дорогою Каїновою»?
12 А що можна сказати про нас сьогодні? Ми, напевно, не хочемо йти «дорогою Каїновою», як, на превеликий жаль Юди, робили декотрі особи серед християн першого сторіччя (Юди 11). Нам не слід оправдуватись і думати, що не зашкодить незначною мірою потурати своїм бажанням або коли-не-коли давати собі трохи волі. Навпаки, нам треба бути пильними, щоб одразу розпізнати і негайно усунути гріховність та розбещеність, які можуть вплинути на наше серце й розум і пустити в них своє коріння. Боротьба проти гріха над грішною плоттю починається зсередини (Марка 7:21).
13. Як людина може ‘зводитись пожадливістю власною’?
13 Наприклад, ви, можливо, випадково кинули оком на приголомшливу чи огидну сцену, збудливе зображення або на щось явно непристойне. Це може бути фотографія в книжці або в журналі, сцена на кіно– чи телеекрані, рекламка на дошці оголошень, а навіть справжня життєва ситуація. Сам факт, що ви побачили це, не повинен хвилювати вас, бо таке може трапитись і трапляється. А втім, це зображення або сцена, яка була перед очима, можливо, лише декілька секунд, може вкоренитися в розумі і час від часу спливати. Що ви робите, коли це трапляється? Чи ви вживаєте негайних заходів, щоб перебороти цю думку і викинути її зі свого розуму? Чи ви дозволяєте цій думці замешкати у своєму розумі, можливо, тим, що відновлюєте щоразу в пам’яті повну картину, як тільки ця думка повертається до вас? Останнє загрожує поштовхом до ланцюгової реакції, описаної Яковом: «Кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть». Ось чому Павло сказав: «Помисли плотські,— то смерть» (Якова 1:14, 15; Римлян 8:6, Дерк.).
14. Перед чим ми день-у-день стоїмо і як нам потрібно реагувати на це?
14 Буквально день-у-день нас бомбардують злі думки та поняття, бо ми живемо у світі, де обожнюються статева неморальність, насильство та матеріалізм через відверте і вільне наголошення цього всього в книжках, журналах, кінофільмах, телепередачах і популярній музиці. Якою є ваша реакція на це? Чи вас це бавить та розважає? А може, ви почуваєте себе так, як праведний Лот, що, будучи ‘змучений поводженням розпусних людей... мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні’? (2 Петра 2:7, 8). Щоб мати успіх у боротьбі проти влади гріха над грішною плоттю, нам треба постановити поводитись так, як псалмоспівець, що сказав: «Не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної. Діло відступства ненавиджу,— не приляже до мене воно» (Псалом 101:3).
Духовні помисли
15. Яку ми маємо допомогу, щоб боротися проти влади гріха?
15 Сказане далі Павлом може допомогти нам боротися проти влади гріха над грішною плоттю: «Помисли духовні — життя і мир» (Римлян 8:6, Дерк.). Отже, замість піддатися пануванню плоті, нам потрібно дозволити духу впливати на наш розум і дати можливість процвітати духовним речам. Що ж то за речі? У Филип’ян 4:8 Павло перелічує їх: «Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала,— думайте про це!» Розгляньмо їх ближче і набудьмо ліпшого розуміння того, про що нам потрібно думати.
16. Про які риси заохочував нас «думати» Павло і чого кожна з них стосується?
16 Насамперед Павло згадав вісім моральних рис, поставивши попереду кожної риси вислів «що тільки». Цей вислів вказує на те, що християнам не потрібно безупинно думати тільки про біблійні або доктринальні справи. Існує широка сфера предметів або тем, на які ми можемо скеровувати свій розум. Але важливим є те, щоб це відповідало моральним критеріям, які визначив Павло. Кожен критерій ‘того’, про що згадував Павло, заслуговує нашої уваги. Розгляньмо їх по черзі.
◻ «Правдиве» становить собою щось більше, ніж просто правдиве або фальшиве. Це означає вірне, чесне, надійне, щось реальне, а не те, що тільки скидається на таке (1 Тимофія 6:20).
◻ «Чесне» стосується того, що є величним і шанобливим. Воно не є грубим та низьким, а натомість тим, що викликає почуття благоговіння, чимось піднесеним, благородним та почесним.
◻ «Праведне» означає відповідне до Божих, а не до людських норм. Розум світських людей охоплений неправедними задумами, але нам слід думати про те, що є праведним у Божих очах, і знаходити в ньому задоволення. (Порівняйте Псалом 26:4; Амоса 8:4—6).
◻ «Чисте» означає чисте та святе не тільки в поведінці (щодо статевих справ або чогось іншого), але й у думках та спонуках. «Мудрість, що зверху вона, насамперед чиста»,— говорить Яків. Ісус, котрий є «чистим», являє собою досконалий Взірець для нас (Якова 3:17; 1 Івана 3:3).
◻ «Любе» є тим, що спонукує і надихає любов в інших. Нам слід ‘уважати один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків’, а не зосереджувати свій розум на тому, що породжує ненависть, озлобленість та суперечки (Євреїв 10:24).
◻ «Гідне хвали» не означає тільки те, що «поважають», або те, про яке «добре відзиваються», але й має активне значення, а саме те, що підносить дух або приваблює. Ми не спрямовуємо свій розум на принизливі та агресивні речі, натомість на корисні та підкріпляючі (Ефесян 4:29).
◻ «Чеснота» у своїй основі означає «доброту» або «моральну доброчесність», але це може значити також будь-яку доброчесність. Тому ми можемо дорожити цінними рисами, достоїнствами та досягненнями інших, що є у згоді з Божими нормами.
◻ «Похвала» є справді цінною, якщо вона походить від Бога або від влади, яку він належно визнає (1 Коринтян 4:5; 1 Петра 2:14).
Обіцянка життя і миру
17. Які благословення приходять через «помисли духовні»?
17 Коли ми дотримуємося Павлових вказівок і ‘думаємо про це’, то матимемо успіх в «духовних помислах». Результатом цього буде не тільки благословення життя, тобто вічне життя в обіцяному новому світі, але й мир (Римлян 8:6). Чому? Тому що наш розум захищений від лихого впливу тілесних речей і на нас вже не впливає так сильно запекла битва плоті і духу, як це описав Павло. Своїм протистоянням впливу плоті ми також здобуваємо мир з Богом, «тому що помисли плотські — ворожнеча проти Бога» (Римлян 7:21—24; 8:7, Дерк.).
18. Яку битву точить Сатана і яким чином ми можемо бути звитяжцями?
18 Сатана зі своїми агентами роблять усе можливе, щоб потьмянити наше віддзеркалювання Божої слави. Вони стараються контролювати наш розум тим, що бомбардують його тілесними бажаннями, знаючи, що це може зрештою призвести до ворожнечі з Богом і смерті. Але ми можемо звитяжно закінчити цю битву. Подібно до Павла, ми також можемо сповістити: ‘Дякуємо Богові через Ісуса Христа, Господа нашого’ за постачання нас засобами для боротьби проти влади гріха над грішною плоттю (Римлян 7:25).
[Примітки]
a У Біблії для передачі слова «гріх», в основному, вживається єврейське слово ха·та́’ і грецьке га·мар·та́·но. Обидва слова означають «промахнутися», у значенні не влучити в ціль, мішень або не досягнути мети.
b За традицією, сімома смертельними гріхами є гордість, захланність, хтивість, заздрість, обжерливість, гнів і лінивство.
Чи ви можете пояснити?
◻ Що таке гріх і як він може заволодіти грішною плоттю?
◻ Як ми можемо боротися проти «плотських помислів»?
◻ Як ми можемо сприяти «духовним помислам»?
◻ Яким чином «помисли духовні» приносять життя і мир?
[Ілюстрація на сторінці 15]
Каїн дозволив плотським бажанням заволодіти собою, що призвело до його трагічного кінця.
[Ілюстрації на сторінці 16]
Помисли духовні — це життя і мир.