Урок про те, як залагоджувати проблеми

НЕБАГАТО знайдеться людей, що зустрілися з усіма проблемами, які мав Йов. За короткий час він втратив багатство і засоби на існування, переніс трагічну смерть усіх своїх дітей і зрештою тяжко захворів. Покинутий друзями і рідними, він змушений був зносити наполягання своєї дружини: «Прокляни Бога — і помреш!» (Йова 2:9; 19:13, 14).

Проте історія Йова є унікальним джерелом підбадьорення для усіх, хто зазнає подібних випробувань. Позитивні наслідки його страждань показують, що витривалість у скрутних обставинах потішає серце Єгови, коли до цього нас спонукує щира боговідданість, а не особиста вигода (Йова, розділи 1, 2; 42:10—17; Приповістей 27:11).

Цей біблійний опис містить також цінні уроки про те, як залагоджувати проблеми. Він дає яскраві приклади, як слід і як не слід давати поради людині, що зазнає випробовувань. Крім того, історія Йова може допомогти нам врівноважено дивитися на речі, коли потрапляємо у скрутне становище.

Урок негативних порад

Вираз «утішитель Йова» став символом людини, яка замість співчуття у час біди сипле солі на рану. Однак, незважаючи на репутацію, яку заслужено заробили собі троє Йовових товаришів, ми не повинні робити висновок, що всі їхні мотиви були поганими. До деякої міри вони мали бажання допомогти Йовові згідно зі своїми помилковими поглядами. Чому вони зазнали невдачі? Як вони стали знаряддям у руках Сатани, котрий вирішив зламати стійкість Йова?

Практично всі свої поради вони будували на неправильному припущенні, що страждання зазнаю́ть лише ті, які грішать. У своїй першій мові Еліфаз говорив: «Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені? Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її» (Йова 4:7, 8). Еліфаз помилково вважав, що невинні захищені від біди. Він думав, що, оскільки Йов має такі випробовування, він мусив згрішити проти Богаa. І Білдад, і Цофар також наполягали, щоб Йов розкаявся у своїх гріхах (Йова 8:5, 6; 11:13—15).

Три товариші Йова продовжували засмучувати його, висловлюючи свої власні думки, а не Божу мудрість. Еліфаз навіть сказав, що ‘рабам Своїм Бог не йме віри’ і що для Єгови насправді немає значення, праведний Йов чи ні (Йова 4:18; 22:2, 3). Важко собі уявити більш знеохочуючі, навіть більш неправдиві слова! Не дивно, що пізніше Єгова докорив Еліфазові та його товаришам за це блюзнірство. Він сказав: «Ви не говорили слушного про Мене» (Йова 42:7). Але найшкідливіше твердження було ще попереду.

Еліфаз дійшов до крайності і почав прямо звинувачувати Йова. Не отримавши від Йова визнання вини, він почав придумувати гріхи, які, на його думку, Йов мусив був учинити. «Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця! — казав Еліфаз.— Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав! Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб» (Йова 22:5—7). Ці звинувачення були абсолютно безпідставними. Сам Єгова назвав Йова чоловіком «невинним та праведним» (Йова 1:8).

Як Йов реагував на ці випади проти його вірності? Безумовно, вони розлютили його і пригнітили його дух, але тепер він вирішив за будь-яку ціну довести, що ці звинувачення неправдиві. Він настільки перейнявся виправданням самого себе, що до певної міри навіть почав звинувачувати у своєму горі Єгову (Йова 6:4; 9:16—18; 16:11, 12). Справжні спірні питання були випущені з уваги, і діалог перейшов у даремні дебати про те, праведний Йов чоловік чи ні. Чого християни можуть навчитися з цих нищівних порад?

1. Люблячий християнин не буде наперед вважати, що брат сам винен у своїх проблемах. Суворе критикування колишніх помилок — реальних чи надуманих — може зовсім знеохотити людину, яка намагається не впасти духом. Пригнічені душі слід «утішати», а не сварити (1 Солунян 5:14, НС). Єгова хоче, щоб наглядачі були «захистом від вітру», а не «даремними розрадниками», як Еліфаз, Білдад і Цофар (Ісаї 32:2; Йова 16:2).

2. Ніколи не слід звинувачувати людину, якщо немає явних доказів. Чутки або підозри, як у випадку Еліфазових порад, не є підставою робити докір. Якщо старійшина, наприклад, помилково звинувачує когось, він може втратити довір’я і нанести емоційну травму. Як почувався Йов, слухаючи такі помилкові поради? Він виразив свої страждання іронічним вигуком: «Ой, як ти допоміг тому, що без сили» (Йова 26:2, Хоменко). Турботливий наглядач ‘випростовує опущені руки’, а не ускладнює проблеми (Євреїв 12:12).

3. Поради повинні базуватися на Божому Слові, а не на особистих поглядах. Аргументи Йовових товаришів були неправильними і шкідливими. Замість того щоб наблизити Йова до Єгови, вони навели його на думку, що між ним і його небесним Отцем є бар’єр (Йова 19:2, 6, 8). З іншого боку, вміле використання Біблії може виправити ситуацію, додати людині сил і принести справжню потіху (Луки 24:32; Римлян 15:4; 2 Тимофія 3:16; 4:2).

Книга Йова допомагає християнам не тільки усвідомити певні пастки, але й також постачає корисне повчання про те, як давати ефективні поради.

Як давати поради

Поради Елігу були зовсім не такими, як поради Йовових трьох товаришів, і за змістом, і за способом, в який Елігу повівся з Йовом. Він називав Йова на ім’я і говорив до нього як друг, а не як суддя. «Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до вух усі слова мої. Тож Божий і я, як і ти,— з глини витиснений теж і я» (Йова 33:1, 6). Крім того, Елігу відразу ж похвалив Йова за його праведність. «Я радо визнаю правду твою» (Йова 33:32, Москаленко). Крім доброзичливої манери, Елігу досяг успіху ще й через інші обставини.

Терпеливо чекаючи, поки всі закінчать говорити, Елігу міг краще зрозуміти справу, перш ніж давати пораду. Чи Йов отримав би покарання від Єгови, якщо б був праведником? «Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди! — промовив Елігу.— Від праведного Він очей Своїх не відвертає» (Йова 34:10; 36:7).

Чи була праведність Йова головним спірним питанням? Елігу звернув увагу Йова на його неврівноважений погляд. «Кажеш: «Моя праведність більша за Божу»,— пояснив він.— Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь,— вони вищі за тебе» (Йова 35:2, 5). Дороги Єгови вищі за наші дороги, так само як хмари набагато вищі за нас. Ми не в стані судити його вчинки. Елігу закінчив такими словами: «Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих [«високодумних», Моск.] не дивиться Він» (Йова 37:24; Ісаї 55:9).

Мудра порада Елігу приготувала Йова до того, щоб він прийняв додаткові повчання від самого Єгови. По суті, існує вражаюча паралель між оглядом «дивних діл Божих» у 37-му розділі і словами Єгови до Йова, записаними в розділах 38—41. Очевидно, що Елігу дивився на справи з Божого погляду (Йова 37:14, Хом.). Як же християнам наслідувати приклад Елігу?

Особливо наглядачам слід бути подібними до Елігу у співчутті і доброзичливості, пам’ятаючи, що вони також недосконалі. Дуже добре, коли вони уважно слухають, щоб усвідомити факти і зрозуміти справу, перш ніж давати поради (Приповістей 18:13). Крім того, використовуючи Біблію та біблійні публікації, вони можуть попіклуватися, щоб у їхніх порадах переважав погляд Єгови (Римлян 3:4).

Книга Йова не тільки дає практичні уроки старійшинам, але й вчить нас врівноважено підходити до своїх щоденних проблем.

Як не слід реагувати на скрутні обставини

У відчаї через свої страждання і розстроєний фальшивими потішителями, Йов став пригніченим і засмученим. «Хай загине той день, що я в ньому родився... Життя моє стало бридке для моєї душі»,— стогнав він (Йова 3:3; 10:1). Не усвідомлюючи, що у його бідах винен Сатана, Йов вважав, що це Бог приносить йому горе. Виглядало так несправедливо, що він, праведний чоловік, повинен страждати (Йова 23:10, 11; 27:2; 30:20, 21). Цей погляд засліпив Йова щодо інших справ і довів його до критикування Божих стосунків з людьми. Єгова запитав: «Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?» (Йова 40:8).

Коли в нас стається горе, то, можливо, ми, як і Йов, спершу відчуваємо себе жертвою. Часто люди кажуть: «Чому саме я? Чому інші, набагато гірші за мене, можуть втішатися життям і не мають так багато проблем?» Це негативні думки, які можна перемогти, роздумуючи над Божим Словом.

На відміну від Йова, ми сьогодні в стані усвідомити більші спірні питання. Ми знаємо, що Сатана «ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1 Петра 5:8). Як видно з книги Йова, Диявол дуже хоче зламати нашу стійкість, спричиняючи нам проблеми. Він наполегливо старається довести правоту свого твердження, що ми є Свідками Єгови лише доти, доки у нас все добре (Йова 1:9—11; 2:3—5). Чи нам вистачить мужності підтримувати суверенітет Єгови і таким чином довести, що Сатана обманщик?

Приклад Ісуса та багатьох інших вірних слуг Єгови свідчить, що у цій системі речей страждання майже неможливо уникнути. Ісус говорив, що його учні мусять бути готовими «взяти свого стовпа мук», якщо хочуть іти за ним (Луки 9:23, НС). Наш «стовп мук» може складатися з одної або й більше бід, які витримав Йов,— погане здоров’я, смерть близьких, депресія, економічні труднощі, опір з боку невіруючих. Якою б не була наша проблема, завжди є позитивна сторона справи. Свої обставини можна вважати можливістю виявляти витривалість і непохитну вірність Єгові (Якова 1:2, 3).

Так чинили Ісусові апостоли. Невдовзі після свята П’ятидесятниці вони зазнали бичування за те, що проповідували про Ісуса. Проте вони не тільки не знеохотилися, але й ішли «радіючи». Вони тішилися не через саме страждання, якого зазнали, а через те, що були достойними «прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса» (Дії 5:40, 41).

Звичайно, не всі труднощі виникають в результаті нашого служіння Єгові. Ми самі можемо бути винними у деяких своїх проблемах, принаймні до певної міри. Або, можливо, що без нашої вини якась проблема вивела нас із духовної рівноваги. Як би там не було, смиренність, подібна до Йовової, допоможе нам усвідомити свої помилки. Йов признався Єгові: «Я говорив, але не розумів» (Йова 42:3). Людина, яка бачить свої помилки, має більше шансів у майбутньому уникати подібних труднощів. Як говорить приповість, «мудрий бачить лихе — і ховається» (Приповістей 22:3).

Але головне: книга Йова нагадує нам, що проблеми не триватимуть вічно. Біблія каже: «За блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що «вельми Господь милостивий та щедрий» (Якова 5:11). Ми можемо бути впевненими, що Єгова подібно нагородить вірність своїх сьогоднішніх слуг.

Ми чекаємо також часу, коли проблеми всякого роду — «колишнє» — минуться (Об’явлення 21:4, Герасимчук). А до того дня книга Йова служитиме цінним керівництвом про те, як мудро і мужньо залагоджувати проблеми.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 28]

«На хмари споглянь,— вони вищі за тебе». Цими словами Елігу допоміг Йовові зрозуміти, що Божі дороги вищі за дороги людини.