Настав час пильнувати
«Перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана... А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений» (МАРКА 13:10, 13).
1. Чому ми повинні залишатися непохитними й бути відважними?
МИ ПОВИННІ залишатися непохитними серед віроломного й перекрученого покоління! З 1914 року людське покоління стало таким розбещеним, як за Ісусових днів. Але сьогодні зіпсуття поширюється у світовому масштабі. У ці «останні дні» людство страждає через «тяжкі часи», описані апостолом Павлом. ‘Лихі люди й дурисвіти чим далі, тим до гіршого посуваються’. Зрозуміло, «ввесь світ лежить у владі лукавого», Сатани Диявола, який тепер з усіх сил старається знищити землю. Але будьте відважні! Близька «велика скорбота» принесе вічне полегшення всім, хто любить праведність (2 Тимофія 3:1—5; 3:13, Хоменко; 1 Івана 5:19, Укр. Катол. Ун-т; Об’явлення 7:14, Філарет).
2. Яким чином у 1914 році сповнилося пророцтво?
2 На щастя, Єгова нині, ще перед тим як усунути гнітючих ворогів людства, вже посадив на небесний престол Господа Ісуса Христа (Об’явлення 11:15). Так само як дивовижне Даниїлове пророцтво сповнилося в час першого приходу Месії, воно сповнилося і в цьому сторіччі. У Даниїла 4:13, 14, 29 розповідається про тимчасове припинення законного царювання над землею на період, що охоплює «сім часів». У своєму головному сповненні ці сім часів дорівнюють сімом біблійним рокам по 360 ‘днів’ кожен, тобто 2520 рокам загаломa. Вони тягнулися від 607 року до н. е., коли Вавилон почав топтати Ізраїльське царство, до 1914 року н. е.— року Ісусового небесного коронування на законного Царя людства. Тоді закінчились «призначені часи народів» (Луки 21:24, НС). Але народи не хочуть підкоритися близькому Месіанському Царству (Псалом 2:1—6, 10—12; 110:1, 2).
3, 4. а) Як прирівнюються події першого сторіччя до подій нашого часу? б) Які доречні запитання можна поставити?
3 Коли надходив 70-й тиждень років (29—36 роки н. е.), а також коли наближався 1914 рік, богобійні люди вже чекали прибуття Месії. І він прибув! Але в кожному випадку спосіб його з’явлення був не таким, як сподівалися. Також у кожному випадку після порівняно короткого періоду лукаве «покоління» зрештою зазнає́ за божественною постановою страти (Матвія 24:34, НС).
4 З попередньої статті ми дізналися, як лукаве єврейське покоління, котре вимагало крові Ісуса, закінчило своє існування. А що можна сказати про руїнницьке покоління людей, яке навіть тепер противиться Йому та ігнорує Його? Коли буде виконано вирок над цим віроломним поколінням?
«Пильнуйте!»
5. а) Через яку важливу причину нам не потрібно знати ‘дня й години’ Єгови? б) Згідно з описом Марка, якою розсудливою порадою Ісус закінчив своє пророцтво?
5 Давши пророцтва про події, які доведуть до часу «великої скорботи», Ісус сказав: «А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син,— лише Сам Отець» (Матвія 24:3—36; Марка 13:3—32). Нам не потрібно знати точного часу подій. Для нас корисніше з усіх сил пильнувати, розвивати міцну віру й бути зайнятими в служінні Єгови, ніж вираховувати якусь дату. Ісус закінчив своє величне пророцтво словами: «Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане... Пильнуйте... Що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!» (Марка 13:33—37). У темряві сьогоднішнього світу чигає небезпека. Тож нам потрібно пильнувати! (Римлян 13:11—13).
6. а) Чим повинна скріплятися наша віра? б) Як ми можемо «лічити... наші дні»? в) Що Ісус в основному має на думці, вживаючи термін «покоління»?
6 Нам слід не тільки звертати увагу на натхнені пророцтва про останні дні цієї злої системи, але й скріпляти свою віру, головним чином у дорогоцінну жертву Ісуса Христа й пов’язані з нею Божі чудові обітниці (Євреїв 6:17—19; 9:14; 1 Петра 1:18, 19; 2 Петра 1:16—19). Палко прагнучи побачити кінець цієї злої системи, люди Єгови інколи робили припущення щодо часу вибуху «великої скорботи», а навіть підраховували тривалість життя покоління з 1914 року. А втім, ми ‘набуваємо серце мудре’ не завдяки тому, що теоретизуємо, скільки років або днів живе одне покоління, але завдяки тому, що зважаємо на те, як ми ‘лічимо наші дні’, радісно несучи хвалу Єгові (Псалом 90:12). Вжитий Ісусом термін «покоління» не подає правила для вимірювання часу, а стосується в основному людей певного відрізку історії з притаманними їм характерними рисамиb.
7. Що пише один професор історії про «покоління 1914 року» і як це пов’язується з Ісусовим пророцтвом?
7 Згідно з вищесказаним, професор історії Роберт Воль у своїй книжці «Покоління 1914 року» (англ.) написав: «Історичне покоління не визначається його хронологічними межами... Воно не визначається датами». Однак він вказав на те, що перша світова війна створила «непереборне відчуття розриву з минулим», і додав: «Ті, хто пережив війну, ніяк не можуть позбутися думки, що в серпні 1914 року закінчився один світ і почався інший». Яка ж це правда! Ці слова зосереджуються на суті справи. «Це покоління» людства з 1914 року зазнає́ жахливих змін. Воно бачить, як земля просякає кров’ю мільйонів. По цілому світі вибухають війни, посилюється геноцид, тероризм, злочин і беззаконня. По нашій планеті повзуть голод, хвороби й неморальність. Ісус пророкував: «Так і ви [учні], як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько! Поправді кажу вам: Не перейде цей рід [«це покоління», НС], аж усе оце станеться» (Луки 21:31, 32).
8. Як пророки Єгови наголошували на потребі пильнувати?
8 Так, цілковитий тріумф Месіанського Царства вже близько! Отже, чи можна щось здобути, вираховуючи дати або вдаючись у теорії щодо буквальної тривалості життя одного «покоління»? Ні! В Авакума 2:3 ясно говориться: «Ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться». День розрахунку Єгови швидко наближається (Єремії 25:31—33; Малахії 4:1).
9. Які події, починаючи з 1914 року, показують, що час короткий?
9 Коли в 1914 році почалось правління Христового Царства, Сатану було скинуто на землю. Це означало «горе землі... до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має» (Об’явлення 12:12). То справді короткий час, порівняно з тисячами років правління Сатани. Царство вже близько, й разом з ним уже близько день і час Єгови, коли він виконає свій вирок на цьому лукавому поколінні! (Приповістей 3:25; 10:24, 25).
«Покоління», яке переходить
10. Чим «це покоління» подібне до покоління за Ноєвих днів?
10 Дослідімо уважніше Ісусові слова в Матвія 24:34, 35: «Поправді кажу вам: не перейде цей рід [«це покоління», НС], аж усе оце станеться. Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої». Ісусові наступні слова показують, що «про день той й годину не знає ніхто». Набагато важливішим є те, що він говорить нам про необхідність уникати пасток, які оточують нас у цьому поколінні. Отже Ісус додає: «Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до ковчегу», і не знали [«не звертали уваги», НС], аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав,— так буде і прихід Сина Людського» (Матвія 24:36—39). Тут Ісус прирівняв покоління своїх сучасників до покоління людей за Ноєвих днів (Буття 6:5, 9).
11. За повідомленням Матвія і Луки, яке порівняння «поколінь» зробив Ісус?
11 Апостоли тоді не вперше чули, як Ісус порівнює різні «покоління», бо декілька днів перед тим він про себе сказав: «Належить багато страждати Йому [Сину Людському], і відцурається рід цей [«це покоління», НС] від Нього... І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського» (Луки 17:24—26). Отже, у 24-му розділі Матвія і 17-му розділі Луки робиться подібне порівняння. За Ноєвих днів «кожне... тіло [котре] зіпсуло дорогу свою на землі» і загинуло в Потопі, належало до «цього покоління». За днів Ісуса «цим поколінням» був відступницький єврейський народ, який відкинув його (Буття 6:11, 12; 7:1).
12, 13. а) Хто сьогодні є тим «поколінням», яке мусить перейти? б) Як народ Єгови перебуває нині серед цього ‘лукавого і розбещеного роду [«покоління», НС]’?
12 Тому сьогодні, в остаточному сповненні Ісусового пророцтва, «цим поколінням» явно є ті люди на землі, які бачать знак Христової присутності, але не виправляють свого життя. На противагу їм, ми, як Ісусові учні, не приймаємо стилю життя «цього покоління». Хоча ми живемо в цьому світі, однак не повинні бути його частиною, «час бо близький» (Об’явлення 1:3; Івана 17:16). Апостол Павло заохочує нас: «Усе робіть без нарікання і мудрування, щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду [«покоління», НС], серед якого сяєте, немов світила у світі» (Филип’ян 2:14, 15, Хом.; Колосян 3:5—10; 1 Івана 2:15—17).
13 Наше ‘сяяння, немов світила’ стосується не тільки вияву чистої християнської особистості, але передусім сповнення Ісусового пророчого доручення: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14). Жодна людина не може сказати, коли прийде цей кінець, але ми знаємо, що кінець «цього покоління» лукавих людей прийде тоді, коли буде «аж до останнього краю землі» дано таке свідчення, котре задовольняє Бога (Дії 1:8).
‘День той і година’
14. Яке застереження дали Ісус і Павло про «часи та про пори» і як ми повинні реагувати?
14 Коли всесвітнє свідчення буде здійснено настільки, наскільки того хоче Єгова, прийде його ‘день і година’ ліквідувати цю світову систему. Нам не потрібно знати цієї дати наперед. Тому, йдучи за Ісусовим прикладом, апостол Павло застеріг: «Про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас, бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі. Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі,— і вони не втечуть». Зверніть увагу на Павлові слова: «Коли говоритимуть». Так, коли йтиме мова про «мир і безпечність», тобто коли Божого вироку найменше сподіваються, його буде несподівано виконано. Якою ж доречною є Павлова порада: «Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!» (1 Солунян 5:1—3, 6; дивіться також вірші 7—11; Дії 1:7).
15, 16. а) Чому нам не слід думати, що Армагеддон далі, ніж ми, можливо, колись вважали? б) Як у недалекому майбутньому повинен звеличитися суверенітет Єгови?
15 Чи наше чіткіше розуміння пророцтва про «це покоління» означає, що Армагеддон далі, ніж ми колись думали? Зовсім ні! Хоча ми ніколи не знали ‘дня й години’, Богу Єгові це відомо повсякчас, а він не змінюється (Малахії 3:6). Ясно, світ чимраз ближче просувається до остаточної загибелі. Потреба пильнувати сьогодні така велика, як ніколи. Єгова відкрив нам те, «що незабаром статися має», і ми повинні діяти з глибоким почуттям невідкладності (Об’явлення 1:1; 11:18; 16:14, 16).
16 Тож пильнуйте, бо вже наближається час, коли Єгова спровадить лихо на всю систему Сатани! (Єремії 25:29—31). Єгова говорить: «Звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я — Господь» (Єзекіїля 38:23). Цей вирішальний «день Господній [«Єгови», НС]» наближається! (Йоіла 1:15; 2:1, 2; Амоса 5:18—20; Софонії 2:2, 3).
Праведні ‘нове небо й нова земля’
17, 18. а) Як, за словами Ісуса й Петра, промине «це покоління»? б) Чому ми повинні пильнувати, слідкуючи за своєю поведінкою та вчинками боговідданості?
17 Про ‘усе це, що станеться’, Ісус сказав: «Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої» (Матвія 24:34, 35). Ісус, очевидно, мав на увазі «небо й землю» — правителів і підданих — «цього покоління». Апостол Петро використав подібні слова, згадуючи про ‘теперішні небо й землю’, які «заховані... і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей». Відтак він описав, що «день... Господній прибуде, як злодій вночі, коли... [урядове] небо мине», а разом з ним зіпсоване людське суспільство, тобто «земля», зі своїми грішними вчинками. Далі цей апостол закликав нас до ‘святого життя та побожності, чекаючи й прагнучи скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться’. А що потім? Петро звертає нашу увагу на ‘нове небо й нову землю, що правда на них пробуває’ (2 Петра 3:7, 10—13)c.
18 Це «нове небо» — правління Царства Ісуса Христа і його співцарів — зливатиме благословення на праведне людське суспільство «нової землі». Чи ти сподіваєшся стати членом цього суспільства? Якщо так, тоді в тебе є причина радіти чудовому майбутньому, котре чекає на тебе! (Ісаї 65:17—19; Об’явлення 21:1—5).
19. Який величний привілей ми можемо мати тепер?
19 Авжеж, праведне «покоління» людей збирається вже тепер. Сьогодні «вірний і мудрий раб» проводить програму божественного навчання згідно зі словами Псалма 78:1, 4: «Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє вухо до слів моїх уст... Будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив» (Матвія 24:45—47). Цього року 14 квітня у понад 75 500 зборах і близько 230 країнах цілого світу на Спомин Христової смерті зібралося більше ніж 12 000 000 осіб. Чи ви були поміж них? Будуйте свою віру на Ісусі Христі і ‘кличте Господнє Ім’я, щоб спастись’ (Римлян 10:10—13).
20. Оскільки «час позосталий короткий», як ми повинні пильнувати і чого можемо сподіватись?
20 «Час позосталий короткий»,— сказав апостол Павло. Тому це час пильнувати як ніколи і бути зайнятими в праці Єгови, зносячи випробування й ненависть, які походять від лукавого покоління людей (1 Коринтян 7:29; Матвія 10:22; 24:13, 14). Пильнуймо, спостерігаючи за тим, як усе, передречене в Біблії, приходить на «це покоління» (Луки 21:31—33). Якщо ми уникаємо цього і стоїмо перед Сином людським, маючи божественне схвалення, то зрештою зможемо отримати нагороду вічного життя.
[Примітки]
a За детальнішою інформацією про «сім часів» дивіться книжку «Нехай прийде Царство Твоє» (англ.), сторінки 127—139, 186—189, опубліковану Товариством Вартової башти.
b Дивіться працю «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.), том 1, сторінка 918, опубліковану Товариством Вартової башти.
c Дивіться також книжку «Наш чимраз ближчий світовий уряд — Боже Царство» (англ.), сторінки 152—156, 180, 181, опубліковану Товариством Вартової башти.
Запитання для повторення
◻ Взявши до уваги сповнення Даниїла 4:29, як ми тепер повинні «пильнувати»?
◻ Як Євангелії від Матвія й Луки визначають «це покоління»?
◻ Чекаючи ‘дня і години’, що ми спостерігаємо і як нам треба реагувати на це?
◻ До яких вчинків нас повинна спонукати надія на праведне ‘нове небо й нову землю’?
[Ілюстрації на сторінці 17]
Багатостраждальне людство відчує велике полегшення, коли промине це зіпсуте й брутальне покоління.
[Відомості про джерело]
Alexandra Boulat/Sipa Press
[Відомості про джерело]
Зліва й внизу: Luc Delahaye/Sipa Press
[Ілюстрація на сторінці 18]
Попереду людей усіх рас чекає славетне ‘нове небо й нова земля’.