«Дам пастирів вам згідно з серцем своїм»

1, 2. а) Що може статися з отарою овець, якщо вона залишається без нагляду? б) Що входило в обов’язки пастухів у біблійні часи?

ОДНОМУ хлопчику, на ім’я Хіроясу, який жив у Японії, мама подарувала баранця і овечку, і він став доглядати за ними. Щороку вівця народжувала двійко ягнят. Тож, коли Хіроясу виповнилось 12, в нього була вже дюжина овець. «Якось, прокинувшись уранці, я почув, як вівці бекають,— пригадує Хіроясу.— Але я не поспішав подивитися, що сталось. Коли ж я нарешті вийшов до них, то побачив, що від отари втікає зграя диких собак, а овечки лежать з розпоротими животами. Я кинувся до їхньої матері. Вона лежала в калюжі крові і вже ледве дихала. Вижив тільки баран. Від горя я не знаходив собі місця. Слід було відразу піти до овець, щойно я почув їх. Вони ж були такі беззахисні!»

² У біблійні часи майже кожен знав, яку роботу виконує пастух. Він водив отару на пасовище і пильнував, щоб його підопічні не були голодні. Крім того, пастуху доводилось захищати тварин від хижаків і відшукувати овець, які десь заблукали (1 Сам. 17:34—36). Також пастух водив овець у тихе місце, де вони могли відпочити. Він допомагав вівцям при народженні ягнят і дбайливо доглядав за малятами. Дехто з чоловіків, які писали Біблію, в тому числі Єремія, саме до пастухів прирівнювали правителів і духовних наглядачів — тих, хто має обов’язок піклуватися про людей.

 3. Що мав на увазі Єремія, коли вживав слова «пастир» і «пасти»?

³ Деяким християнам здається, що старійшини виконують роль пастирів тільки тоді, коли відвідують одновірців, щоб їх потішити і заохотити до чогось. Однак з того, як Єремія вживав слова «пастир» і «пасти», ми бачимо, що він мав на увазі всі аспекти діяльності юдейських наглядачів. Слід сказати, що Бог часто засуджував князів, пророків і священиків Юди та вважав їх поганими пастирями, бо вони не піклувалися про народ (Єрем. 2:8). Вони дбали тільки про власну вигоду, а не про своїх «овець»: їх вони зневажали, заводили на хибний шлях і навіть знущалися над ними. Божий народ опинився в жахливому стані, адже пастирі занедбали духовні потреби людей. Єгова проголосив, що таким лжепастирям буде горе, і запевнив свій народ у тому, що дасть їм дбайливих, уважних пастирів, які захищатимуть отару. (Прочитай Єремії 3:15; 23:1—4).

 4. Хто сьогодні дбає про Божу отару і з яким умонастроєм?

⁴ Ця обітниця передусім сповнилась на Головному Пастирі Божих овець — Ісусові, який став Головою християнського збору. Він назвав себе «пастирем добрим» і зі співчуттям ставився до тих, кого вів за собою (Ів. 10:11—15). Сьогодні Єгова дбає про свою земну отару через пастирів, які підкоряються Ісусу,— помазаних братів з класу вірного і розсудливого раба, а також сумлінних старійшин з «великого натовпу» (Об’яв. 7:9). Ці пастирі намагаються бути такими ж саможертовними, як Ісус. Наслідуючи Христа, вони охоче годують і плекають збір. Горе тим, хто занедбує свою отару, намагається панувати над своїми братами і ставиться до них суворо! (Матв. 20:25—27; 1 Пет. 5:2, 3). Чого Єгова сподівається від старійшин? Що в книгах Єремії говориться про те, який склад розуму і спонуки повинні мати старійшини, виконуючи свої обов’язки? Поговорімо про їхню роль помічників, опікунів і суддів, а також учителів у зборі й поза ним.

5—7. а) Чого Єгова сподівається від старійшин, яким доручив дбати про свою отару, і чому? б) Як старійшини можуть виявляти справжню любов до братів, у тому числі до тих, хто відбився від отари?

⁵ Апостол Петро назвав Єгову пастирем та хоронителем наших душ (1 Пет. 2:25). Як Єгова ставиться до своїх «овець»? Ми знайдемо відповідь на це запитання, коли згадаємо, що відбувалось за днів Єремії. Засудивши поганих пастирів, які розпорошили і занедбали отару, Єгова сказав, що він «позбирає» своїх овець і поверне їх на «пасовиська їхні». Він пообіцяв призначити над ними хороших пастирів, «які пастимуть їх» і захищатимуть від лютих ворогів (Єрем. 23:3, 4). Єгова дуже дорожив своїми вівцями, він дорожить ними і сьогодні. Він заплатив високу ціну за їхнє вічне життя і щастя (1 Пет. 1:18, 19).

⁶ Християнські наглядачі, подібно до пастухів, не повинні занедбувати доручену їм отару. Якщо ти служиш старійшиною, чи намагаєшся звертати увагу на ознаки того, що хтось із братів або сестер має труднощі? Чи ти готовий одразу їм допомогти? Мудрий цар Соломон написав: «Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди» (Прип. 27:23). З цих слів видно, наскільки працьовитими мали бути пастухи. Той же принцип може стосуватися і пастирів збору. Якщо ти служиш старійшиною, то чи переборюєш в собі найменше бажання панувати над іншими? Петро наказав християнським наглядачам: «Не пануйте над Божою... власністю». Отже, небезпека, що в старійшини виникне така схильність, справді існує. А як ти міг би застосовувати принцип з Єремії 33:12 і водити «череду на відпочинок»? (Прочитай). Не забувай, що особливої уваги і допомоги потребують одинокі батьки і матері, вдови, неповні сім’ї, літні вісники і молодь.

⁷ Як і буквальним пастухам, пастирям збору іноді доводиться відшукувати овець, які з певної причини відбилися від отари, і допомагати їм. Для цього старійшинам необхідна саможертовність і смиренність. Вони не шкодують часу і терпеливо надають необхідну допомогу своїм підопічним. Тож старійшині збору слід чесно відповісти собі на такі запитання: «Що я роблю частіше: підбадьорюю одновірців чи звинувачую і критикую їх? Чи я справді хочу більше підтримувати інших?» Іноді старійшинам доводиться неодноразово звертати комусь увагу на те, який погляд має Бог на ту чи іншу справу. Якщо брат або сестра не приймає біблійної поради (а не просто особистого погляду старійшини), згадай приклад Найбільшого Пастиря і Наглядача — Єгову. Він знову і знову промовляв до свого непокірного народу, намагаючись йому допомогти (Єрем. 25:3—6). Більшість сучасних служителів Бога не чинять зла, але комусь із них може знадобитися порада, і старійшини мають давати її, як це робив Єгова.

 8. Як духовні пастирі можуть наслідувати приклад Єремії?

⁸ Поки ще існувала надія на те, що хтось з юдеїв повернеться до Бога, Єремія молився за своїх земляків. Він сказав Єгові: «Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!» (Єрем. 18:20). З цих слів можна побачити, що Єремія зосереджувався на добрих рисах своїх братів, а не на їхніх провинах. Сьогодні християнські старійшини мають ставитися до одновірців так само, як Єремія, доки не стане очевидно, що людина не розкаюється і прагне чинити зло. Отже, варто хвалити інших за добрі діла, а також молитися за них і разом із ними (Матв. 25:21).

9, 10. Чому бути добрим пастирем (старійшиною збору) означає бути вчителем?

⁹ Дієслово, перекладене в Єремії 3:15 як «пасти», можна передати також словом «годувати». Християнські пастирі мають годувати отару з «умінням та розумом», тобто бути вчителями (1 Тим. 3:2; 5:17). Єгова пообіцяв своєму народу, що добрі пастирі будуть давати вівцям духовну поживу. Він заохотив юдеїв відгукуватися на повчання, які вони отримуватимуть від пророка Єремії. (Прочитай Єремії 6:8). Вівці здорові, коли добре харчуються. Так само для того, щоб бути духовно здоровими, Божі служителі мають отримувати поживу і вказівки з Біблії.

¹⁰ Якщо говорити про навчання, старійшини допомагають не лише тим, хто належить до збору, але й тим, хто ще не став правдивим християнином. Пам’ятай: одне з основних завдань християнського збору полягає в тому, щоб проповідувати добру новину про Боже Царство. Отже, старійшини мають бути ревними проповідниками (Єрем. 1:7—10). Так вони виконуватимуть свій обов’язок перед Богом і подаватимуть гарний приклад братам і сестрам. Якщо ти служиш старійшиною, то, мабуть, погодишся, що, регулярно проповідуючи з різними вісниками, ти можеш допомогти їм стати ліпшими вчителями Божого Слова і водночас удосконалити власні вчительські здібності. Коли ти із завзяттям береш провід у проповідуванні, то даєш необхідне заохочення одновірцям і сприяєш поступу цілого збору.

11, 12. На що має виділяти час старійшина, який хоче бути добрим пастирем?

¹¹ Старійшини, навчаючи збір, мають спиратися на Біблію, і тоді те, чого вони навчають, буде здоровою духовною поживою. Тому, щоб бути добрими вчителями, пастирі збору мають старанно вивчати Боже Слово. Провідники Божого народу за днів Єремії були поганими вчителями, і ось як він пояснив чому: «Пастирі поводились нерозумно, не шукали Єгову. Тому вони не діяли з проникливістю, і всі їхні отари розбрелися» (Єрем. 10:21, НС). Ті, хто мав би навчати народ, не застосовували принципів з Писання і не шукали Єгову. Тому вони не могли бути по-справжньому мудрими. Ще суворіший осуд Єремія проголосив так званим пророкам. (Прочитай Єремії 14:14, 15).

¹² На відміну від цих лжепастирів, християнські наглядачі вивчають і наслідують приклад Ісуса і так стають мудрими пастирями отари. Їм нелегко виділяти час для регулярного вивчення, бо в них завжди багато справ, які вимагають їхньої уваги. Коли ти, будучи старійшиною, навчаєш інших, чи береш за основу Боже Слово і вказівки від класу вірного і розсудливого раба? Адже тільки тоді твої настанови узгоджуватимуться з правдою, будуть корисні і віддзеркалюватимуть «уміння та розум». Якщо ти помітив, що приділяєш особистому вивченню менше часу, ніж раніше, тобі варто обдумати, що ти робитимеш, аби і далі відрізнятися від лжепастирів, які жили за днів Єремії.

13. Завдяки чому Єремія був добрим учителем і чого християнські пастирі можуть навчитися від нього?

¹³ Пророк Єремія нерідко використовував наочні приклади, і завдяки цьому його навчання було ефективним. Звичайно, сам Єгова казав йому, що слід робити. Приміром, якось пророк розбив об землю глиняний глечик і проголосив, що таким самим чином Єгова розіб’є Єрусалим і його мешканців. Мабуть усім, хто це бачив і чув, надовго запам’яталася ця звістка (Єрем. 19:1, 10, 11). Іншого разу Єремія зробив дерев’яне ярмо і одягнув собі на шию, що символізувало страждання його народу, який буде поневолений вавилонянами (Єрем., розд. 27, 28). Сьогодні Єгова не дає вказівок старійшинам, щоб вони ілюстрували свої слова такими вражаючими прикладами. Але тобі, мабуть, подобається, коли вони навчають, використовуючи доречні приклади і випадки з життя. Добре продумані і слушні образні вислови й ілюстрації можуть справити сильний вплив на слухачів і спонукати їх до дій.

14. а) Що таке «бальзам в Ґілеаді», про який згадав Єремія? б) Як християнські старійшини дбають про духовне здоров’я братів і сестер?

¹⁴ Християнські пастирі заслуговують глибокої вдячності за те, що навчають нас. Свого часу Єремія бачив, що його народ вкрай потребує духовного зцілення. Він ставив питання: «Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря?» (Єрем. 8:22). У Ґілеаді — місцевості на схід від Йордану — був бальзам у прямому значенні цього слова. Цю ароматичну рослинну олію цінували за її медичні властивості й часто використовували для пом’якшення і лікування ран. Проте в Ґілеаді не було духовного зцілення. Чому? Єремія сказав: «Пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає!» (Єрем. 5:31). А що сказати про наші дні? Ти, мабуть, погодишся, що сьогодні у твоєму зборі є «бальзам». До такого бальзаму можна прирівняти потіху, яку ми отримуємо від дбайливих християнських пастирів, коли вони з любов’ю нагадують нам біблійні принципи, підбадьорюють нас і моляться за нас та разом з нами (Як. 5:14, 15).

15, 16. Чому як звичайна, так і духовна отара потребують уваги?

¹⁵ Уяви, як радіє пастух, коли в його отарі, для якої він не жаліє ні часу, ні сил, народжуються здорові ягнята. Однак він знає, що їм треба приділяти багато уваги, добре годувати і доглядати їх. Ягнята деяких порід народжуються з довгими хвостами, на які може налипати гній і бруд. Але пастух хоче, щоб вівці були чисті й здорові, тому він вкорочує їм хвости і робить це акуратно, намагаючись не спричинити тваринам зайвого болю. Духовні пастирі теж дбайливо доглядають овечок — членів свого збору (Ів. 21:16, 17). Старійшини дуже радіють, коли ті, хто цікавиться правдою, стають правдивими служителями Бога. Християнські наглядачі хочуть, щоб усі в їхній отарі — від малого до старого — були здоровими та духовно ситими. Тому вони завжди приділяють вісникам увагу і готові в будь-який час їм допомогти. Старійшини зокрема нагадують братам і сестрам про те, що «говорить Господь», тобто чого вчить Писання (Єрем. 2:2, 5; 7:5—7; 10:2; Тита 1:9).

¹⁶ Єремія мав бути сміливим, щоб проголошувати звістку від Бога. Сміливість потрібна і наглядачам збору, особливо тоді, коли їм треба захищати своїх братів. Наприклад, духовний пастир бачить, що йому необхідно допомогти «новонародженому ягняті» чи навіть дорослій «вівці» не забруднитися багном світу Сатани. Той, кому загрожує небезпека, можливо, навіть не просить поради. Але хіба ж сумлінний пастир може просто спостерігати, як одна з його овець наражає себе на біду? Звичайно, ні! Коли брат чи сестра поводиться так, що може втратити мир з Єговою, старійшина не буде дивитись на це крізь пальці й робити вигляд, що все гаразд (Єрем. 8:11).

17. Коли і як пастир звертає особливу увагу на ту чи іншу вівцю?

¹⁷ Якщо необачну овечку щось приваблює і вона відбивається від отари, то уважний пастух негайно біжить за нею і приводить назад у безпечне місце. (Прочитай Єремії 50:6, 7). Християнський наглядач теж пильнує за своєю отарою. Іноді йому доводиться прямо і водночас сердечно порозмовляти з тим, хто збочує з правильного шляху і наражає себе на небезпеку. Скажімо, старійшина помічає, що заручені брат і сестра проводять час наодинці в таких місцях, де вони можуть піддатися пристрасті. Добрий і проникливий пастир порадить їм уникати подібних ситуацій. Він не буде звинувачувати їх, а натомість вкаже, що́ може призвести до вчинків, які Єгова ненавидить. Як і Єремія, вірні старійшини засуджують те, що засуджує Бог. Так вони наслідують Єгову, який не суворо наказував, а з любов’ю вмовляв свій народ через пророка: «Не робіть цієї обридливої речі, яку Я зненавидів» (Єрем. 5:7; 25:4, 5; 35:15; 44:4). Чи ти вдячний за турботу і любов, з якими старійшини пасуть отару?

18. Як винагороджуються зусилля духовних пастирів?

¹⁸ Звичайно, не всі, кому Єремія давав поради, відгукувались на них. Однак дехто все-таки прислухався до його слів. Пророк не змовчав, коли Барух, його товариш і писар, потребував виправлення (Єрем. 45:5). Барух серйозно поставився до поради і завдяки цьому не втратив Божого схвалення та пережив знищення Єрусалима. Сьогодні чимало братів і сестер теж радо приймають допомогу старійшин. Це підбадьорює пастирів і додає їм сил настійно заохочувати й навчати, рятуючи іншим життя (1 Тим. 4:13, 16).

19, 20. Що доводиться робити старійшинам, коли вони мають справу з грішниками?

¹⁹ Крім того, старійшини виконують у зборі роль духовних суддів. Іноді їм доводиться мати справу з тими, хто свідомо грішить. Старійшини намагаються спонукати їх до розкаяння. Єгова по-доброму, але досить прямо заохочував грішників покинути свої злі діла (Єрем. 4:14). Якщо ж людина не припиняє грішити, наглядачі повинні захистити своїх овець від згубного впливу, який вона може справити на збір. Згідно з Писанням, старійшини, можливо, будуть змушені виключити грішника зі збору. Єгова сподівається, що в таких справах старійшини будуть наслідувати його і поводитись справедливо. Добрий приклад у цьому подав цар Йосія, який «розсуджував справу нужденного й бідного». Подібно до Єгови, він любив справедливість. Тому, говорячи про діла Йосії, Єгова поставив риторичне запитання: «Хіба ж якраз це й не означає знати мене?» Оскільки Йосія був справедливим і праведним, «велось йому добре». Ти, мабуть, відчуваєш себе захищеним, коли старійшини у твоєму зборі намагаються наслідувати приклад Йосії (Єрем. 22:11, 15; 22:16, Хом.).

²⁰ Будь впевнений у тому, що Єгова виправляє грішників «до належної міри» (Єрем. 46:28, НС). Тож, в залежності від обставин і складу розуму одновірця, старійшини можуть давати пораду, настійно заохочувати чи докоряти. Якщо ж грішник не розкаюється, його доводиться виключити. Старійшини не моляться прилюдно за виключену особу, яка продовжує грішити; це не мало би змістуa (Єрем. 7:9, 16). Однак вони будуть пояснювати виключеному, як йому знову здобути схвалення Єгови. Так духовні пастирі наслідуватимуть Бога. (Прочитай Єремії 33:6—8). Хоча виключення може принести біль, нам не варто забувати, що Божі норми праведні і справедливі та йдуть усім тільки на добро (Плач 1:18).

21. Якою Бог хоче бачити свою отару і як ти можеш сприяти її благополуччю?

²¹ Коли пастирі збору розуміють і застосовують натхнені Божі норми, вівці будуть духовно здорові, ситі й захищені (Пс. 23:1—6). Те, що́ Єремія написав про належний і неналежний склад розуму та спонуки, може допомогти християнським наглядачам виконувати важливий обов’язок — дбати про Божих овець. Отже, кожен з нас може запитати себе: «Чи я вдячний Єгові за старійшин, які навчають, беруть на себе провід і захищають його народ? Чи буду підтримувати пастирів, які пасуть отару “умінням та розумом”?» (Єрем. 3:15; 23:4).