Цікаві точки з Біблії Екклезіястова 1:1 до 12:14

„Бійтесь правдивого Бога і додержуйте Його заповіді”

За наших днів, боятись і слухатись Бога вважається бути, в найкращому, непрактичним. Але книга Екклезіястова (по-єврейськи, Когеʹлет, проповідник) написана царем Соломоном (1:1) близько 3000 років тому, описує марність людських намагань, які ігнорують Божий намір.

Ця книга стає дуже захоплюючою через різноманітність тем, яких письменник обговорює — людську мудрість і правління, матеріальне багатство й розкоші, формалістичну релігію, тощо. Через свою нетривалість, все це марнота. З другого боку, вдумуватись у ці теми доводить людину до одного висновку: „Бійтесь правдивого Бога й додержуйте Його заповідів. Бо це ввесь обов’язок людини”.— Екклезіястова 12:13, НС.

„Усе марнота!”

Прочитайте розділи 1 і 2. У порівнянні з вічними циклами в природі, то всі людські намагання стають линучі й тимчасові (1:4—7). Навіть великі завершення проповідника мусять передатись комусь можливо менш гідному (2:18, 19). „Марнота”, по-єврейськи, значить „пара”, або „подих”.

◆ 1:9 — Як це, що „немає нічого нового під сонцем”?

У природних циклах щоденного життя, яких сонце осяює, немає нічого зовсім нового. Навіть „нові” винаходи у більшості випадків є застосування принципів, яких Єгова застосовував коли створював. Але „під сонцем” Єгова здійснив нові духовні розвитки, які впливають на людей.— Дивіться Вартову Башту (анг.), 1 березня 1987 р., ст. 27—29.

◆ 2:2 — Чи це неправильно добре провести час?

Ні, добре провести час — правильно. Сміятись, або добре провести час тимчасово полегшує ум від щоденних проблем, але проблеми не зникають. Тому то старатись шукати правдивого щастя веселощами „не розумно”; у цьому немає значення. Подібно, „радіння” не розв’язує проблем у житті. Тому то веселощі й розкоші ставляться в протилежності щастю, яке приходить із того, коли Єгова благословить працю людини.— 2:24.

Урок для нас: Ми повинні слухатись Соломонової поради й не робити погоні за матеріальними речами і збуджуючими новими досвідами головною метою нашого життя. Краще, ми повинні бути ,добрі перед лицем Єгови’ і слухатись Його. Тоді будемо втішатись Його благословенням „премудрістю, і пізнанням, і радістю”.— 2:26.

Час на все

Прочитайте розділи 3 і 4. Соломон не поширював фаталістичного (віра в нібито наперед визначену долю) погляду життя (3:1—9). Краще, він звертає увагу на те, що людина ніяк не може змінити того, що Бог зробив (3:14). Таким то чином, люди не є кращі від тварин (3:19—21). Отже, кооперувати (4:9—12) є багато кращою нагородою ніж конкуруючий дух (4:4).

◆ 3:11 — Як Бог зробив усе „прегарним свого часу”?

Слово „прегарне” також значить „добре, правильне, відповідне”. У свій час, виявиться правильне місце до якого стосується кожний Божий вчинок. Бог зробив багато „прегарних” речей, щоб людство втішалось ними. Наприклад, у Едемі Він дав людству досконалий початок. Він передрік прихід відкупляючого Насіння, коли людина прогрішиться. У правильний час, Бог послав те Насіння. І ,найкращим’ за все, Єгова зробив те Насіння Царем Свого Царства.

◆ 4:6 — Чи Соломон пропонував ледаче життя?

Ні. Соломон робив зауваження, що трудна праця й вправність заради прибутку часто доводять до конкуренції й суперництва (4:4). З цього виникають проблеми, а навіть передчасна смерть. (1 Тимофія 6:9, 10) Отже, який є зрівноважений погляд? Бути задоволеним меншим прибутком разом з миром, ніж добиватись двоїстих прибутків разом з трудом і розбратом.

Урок для нас: Тепер є час шукати перше Божого Царства замість честолюбних особистих інтересів (3:1). Ми повинні співпрацювати з співхристиянами замість відокремлюватись (4:9—12). Таким то чином, можемо одержати потрібну допомогу й підбадьорення всупереч труднощам і опозицій.

Правдиве поклоніння задовольняє

Прочитайте розділи 5 і 6. Тому що Єгова є Всемогутній, то необхідно серйозно застановлятись над нашим спорідненням з Ним, не діяти безумно й сподіватись, що Він прийматиме наші „жертвування” (5:1, 2). Людина, яка боїться Бога, має задоволення, коли вживає своє матеріальне майно, але людина, яка запасає його, немає задоволення.— Порівняйте 5:18—20 з 6:2, 3.

◆ 5:2 — Як застосовується ця порада?

Ми повинні відкрити Богові нашу душу, але тому що Він такий величний, то мусимо оберігатись проти спонукальних і непродуманих слів. (Псалом 61 [62]:8) Замість говорити незв’язно, ми повинні молитись простими, сердечними висловами. (Матвія 6:7) Тільки чотирма коротенькими єврейськими словами, Мойсей благав Бога відносно Маріями й Бог відповів йому на це.— 4 Мойсеєва 12:13.

◆ 6:9 (НС) — Що це значить „мандрування душі”?

„Душа” у цьому змісті значить „душевне жадання”. Отже, цей вислів стосується до вічної погоні, щоб задовольняти бажання, яких неможливо задовольнити. Цей вислів ставиться в протилежності „баченню очами”, тобто, зустрічати дійсності. Отже, знаючи, що тільки Боже Царство може принести дійсні зміни, ми повинні бути задоволені й не дозволяти нереалістичним або недосяжним бажанням позбавляти нам миру.

Урок для нас: Коли збираємось на поклоніння, то мусимо поважно поводитись і добре слухати (5:1). Ми також негайно повинні сповняти наші обов’язки перед Єговою. Якщо ми є одружені, то це значить сповняти нашу подружню присягу.— 5:4.

Розумні слова

Прочитайте розділи 7 і 8. Проповідник обговорює серйозність смерті (7:1—4) і цінність мудрості (7:11, 12, 16—19); він також перестерігає проти неморальної жінки (7:26). Він радить як поводитись розумно з правителями (8:2—4), і щоб не роздратовуватись через неправосуддя.— 8:11—14.

◆ 7:28 — Чи ці слова принижають жінки?

Здається, що моральність у той час була дуже погана. Тому то Соломон говорить про рідкість праведних чоловіків і жінок у той час. Між тисячма людьми, було трудно пошукати одного праведного чоловіка, а ще трудніше праведної жінки. Проте, Біблія говорить про „жінку чеснотну” і про „здібну дружину”. (Рут 3:11; Приповістей 31:10, НС) Цей вірш також може бути пророчим, тому що жодна жінка ще не була досконало слухняна Єгові, тоді як уже був такий чоловік — Ісус Христос.

◆ 8:8 — Про що проповідник тут говорить?

Він говорить про смерть. Ніхто не може припинити життєву силу, щоб вона не виходила з його клітин для того, щоб відкласти день смерті. У війні з нашим загальним ворогом, смертю, ніхто не може увільнитися або послати заступника за себе. (Псалом 48 [49]:7—9) Навіть лукаві з їхніми хитрими схемами не уникнуть смерті.

Урок для нас: Хоч матеріальне багатство стало головною метою в житті багатьох людей, то тільки благочестива мудрість доводить до вічного життя. (7:12; Луки 12:15) Прагнути ,доброго старого часу’ не поліпшить обставин для нас (7:10). Краще, обставини „вийдуть на добро” для нас тільки коли будемо боятись Бога.— 8:5, 12.

Долі життя

Прочитайте розділи 9 і 10. Життя дорогоцінне, і Бог хоче, щоб ми втішались ним (9:4, 7). Тому що ми не маємо контролю над наслідками життя (9:11, 12), то це краще послухатись благочестивої мудрості, незважаючи на те, що більшість людей не оцінюють її (9:17). Через непевність життя, ми повинні стерегти наше серце (10:2), обережно, але з практичної мудрості поводитись зі всіма справами.— 10:8—10.

◆ 9:1 — Як це що вчинки праведних у Божій руці?

Хоч нещастя спіткає розумних і праведних, то це тільки тому що Бог допускає його на них, але Він ніколи не покине їх. Божою „рукою”, або силою, праведні, або будуть визволені від випробовування, або будуть підкріплені зносити його. (1 Коринтян 10:13) Пам’ятати це може потішати слуг Єгови під час трудних становищ.

◆ 10:2 — Як це що серце праворуч?

„Праворуч” часто значить одержувати ласку. (Матвія 25:33) Отже, тому що серце розумної людини є „праворуч”, то це показує, що воно спонукає її ходити добрим, сприйнятливим шлахом. Але безумному бракує добрих спонук і він поводиться безумно та неправильно. Тому що його серце „ліворуч”, то це показує, що така людина є спонукана ходити неправильним шляхом.

Урок для нас: Тому що котрий-небудь з нас можемо несподівано померти (9:12), то ми повинні витрачати наше життя служити Єгові вразі смерть покінчить усі наші діла (9:10). Ми теж мусимо ставати умілими служителями, тому що через невмілість, навіть у таких звичайних справах як копати яму або рубати дрова, можемо пошкодити собі самим, а також іншим.— 10:8, 9.

Молодь і мета в житті

Прочитайте розділи 11 і 12. Усі з нас повинні практикувати великодушність і бути рішучими (11:1—6). Молоді люди, які витрачають свій час і енергію служити Творцеві, не пожаліють пізніше в житті (11:9, 10). Краще, вони матимуть задоволення з того, що служили Богові перш ніж загублять своє здоров’я й енергію.— 12:1—7; дивіться Вартову Башту (анг.), 15 грудня 1977 р., ст. 746.

◆ 11:1 — Що це значить ,хліб свій пускати’?

Хліб — це опора життя. Пускати його по „водах” значить позбутись чогось дуже дорогоцінного. Однак, „знову знайдете його”, бо в несподіваний спосіб відплатиться великодушній людині.— Луки 6:38.

◆ 12:12 — Чому такий несхвальний погляд книжок?

У порівнянні із Словом Єгови, то ,у незліченності’ світських книжок поміщаються тільки людські міркування. Багато цих думок відбивають розум Сатани. (2 Коринтян 4:4) Тому то, „багато навчатися” з світських книжок немає тривалої користі.

Урок для нас: Так як Соломон, ми повинні глибоко роздумуватись над тим, що Боже Слово говорить про життя. Тоді, наша постанова боятись і слухатись Бога буде підкріплюватись. Знаючи, що Єгова дуже турбується нами (12:13, 14) приблизить нас до Нього.

Отже, „біймося правдивого Бога й додержуймо Його заповідів”. Це наш обов’язок, який доведе до вічного щастя.