Розділ 13
Чому побожне життя приносить щастя
1. Чому ми можемо сказати, що дорога Єгови приносить щастя?
ЄГОВА — «щасливий Бог», і він хоче, щоб ви втішалися життям (1 Тимофія 1:11, НС). Якщо ви будете йти його шляхом, то візьмете для себе багато корисного і здобудете спокій, глибокий і тривалий, наче річка, що постійно несе свої води. Коли людина ходить Божою дорогою, вона теж відчуває спонуку безперервно чинити діла праведності, які є «немов морські хвилі». Це приносить справжнє щастя (Ісаї 48:17, 18).
2. Чому християни можуть бути щасливими, хоча до них інколи погано ставляться?
2 Дехто може заперечити: «Люди інколи страждають через те, що поводяться правильно». Це правда, і саме так було з Ісусовими апостолами. Хоча їх переслідували, вони, однак, раділи і далі «звіщали Євангелію [про] Ісуса Христа» (Дії 5:40—42). Ми можемо з цього взяти для себе важливі уроки. Один з них: наше побожне життя не гарантує, що до нас завжди ставитимуться доброзичливо. Апостол Павло написав: «Усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі,— будуть переслідувані» (2 Тимофія 3:12). Причиною цього є те, що Сатана і його світ протистоять тим, хто живе побожно (Івана 15:18, 19; 1 Петра 5:8). Але справжнє щастя не залежить від зовнішніх умов. Воно походить від переконання, що ми правильно поводимось і тому маємо Боже схвалення (Матвія 5:10—12; Якова 1:2, 3; 1 Петра 4:13, 14).
3. Як поклоніння Єгові повинно впливати на життя людини?
3 Деякі люди вважають, що для того, аби заслужити Боже схвалення, достатньо деколи виявляти благочестя, але можна забувати про Бога в інші часи. Правдиве поклоніння Богу Єгові не подібне до цього. Воно впливає на поведінку людини з ранку до вечора — день у день, рік у рік. Ось чому воно також назване «дорогою» (Дії 19:9; Ісаї 30:21). Це побожний спосіб життя, який вимагає від нас говорити і поводитись у гармонії з Божим Словом.
4. Чому корисно робити зміни для того, щоб жити згідно з Божими дорогами?
4 Коли новозацікавлені, які вивчають Біблію, бачать потребу робити деякі зміни, щоб подобатись Єгові, вони, можливо, запитують: «Чи варто жити побожно?» Будьте певні, що варто. Чому? Тому що «Бог є любов», і через це його дороги є нам на добро (1 Івана 4:8). Бог також мудрий і знає, що́ є найкращим для нас. Оскільки Бог Єгова є всемогутній, він може зміцнити нас, щоб ми здійснили своє бажання подобатись йому, покидаючи якусь погану звичку (Филип’ян 4:13). Розгляньмо деякі принципи, котрі стосуються побожного життя, і подивімося, яким чином застосовування цих принципів приносить щастя.
ЧЕСНІСТЬ ПРИНОСИТЬ ЩАСТЯ
5. Що Біблія говорить про обман і крадіжки?
5 Єгова є «Богом правди» (Псалом 31:6). Немає сумніву, що ви бажаєте наслідувати його приклад та хочете вважатися чесною людиною. Чесність веде до самоповаги і почуття благополуччя. Але через те, що нечесність настільки поширилась у цьому грішному світі, християнам потрібно наступного зауваження: «Говоріть кожен правду до свого ближнього... Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює... щоб мати подати нужденному» (Ефесян 4:25, 28). Християни чесно відпрацьовують робочий день. Якщо роботодавець не дає дозволу, вони не беруть того, що належить йому. Чи то на роботі, у школі, чи вдома поклонник Єгови повинен бути ‘чесним в усьому’ (Євреїв 13:18, Дерк.). Жоден з тих, хто бере собі за звичку говорити неправду або красти, не може мати Боже схвалення (Повторення Закону 5:19; Об’явлення 21:8).
6. Як чесність побожної людини може прославити Єгову?
6 Чесність приносить великі благословення. Селіна, бідна вдова з Африки, любить Бога Єгову і його праведні принципи. Якось вона знайшла портфель, а в ньому була чекова книжка і велика сума грошей. Через телефонний довідник вона змогла знайти власника, це був крамар, якого перед тим ограбували. Той чоловік не міг повірити власним очам, коли Селіна, хоча й дуже хвора, сама прийшла до нього і повернула все, що було в портфелі. «Таку чесність потрібно винагородити»,— сказав він і віддячився грошима. Але понад усе цей чоловік дуже хвалив релігію Селіни. Так, чесні вчинки прикрашають біблійне вчення, прославляють Бога Єгову і приносять щастя його чесним поклонникам (Тита 2:10; 1 Петра 2:12).
ЩЕДРІСТЬ ПРИНОСИТЬ ЩАСТЯ
7. Що є поганого в азартних іграх?
7 Щедрі люди відчувають щастя, а пожадливі не ‘вспадкують Божого Царства’ (1 Коринтян 6:10). Поширеною формою пожадливості є азартні ігри, участь в яких — це спроба здобути гроші за рахунок програшу інших. Єгова не схвалює тих, котрі є «жадні на брудний зиск» (1 Тимофія 3:8, УКУ). Навіть там, де азартні ігри узаконено, а людина грає лише для розваги, вона може приохотитися до цього і підтримувати звичку, яка зруйнувала вже багато життів. Азартні ігри часто приносять труднощі сім’ї гравця, членам котрої, можливо, залишається дуже мало грошей на такі речі першої необхідності, як їжа й одяг (1 Тимофія 6:10).
8. Яким чином Ісус дав гарний приклад щедрості і в чому можемо виявляти щедрість ми?
8 Завдяки своїй сердечній щедрості християни знаходять радість, коли допомагають іншим, зокрема нужденним співвіруючим (Якова 2:15, 16). Перш ніж прийти на землю, Ісус міг бачити Божу щедрість до людства (Дії 14:16, 17). Сам Ісус віддавав свій час, свої здібності і навіть віддав своє життя заради людства. Отже він міг по праву сказати: «Більше щастя — давати, ніж брати» (Дії 20:35, Хом.). Ісус також похвалив убогу вдову, яка щедро вкинула до храмової скарбниці дві монетки, бо вона віддала «свій прожиток увесь» (Марка 12:41—44). Стародавні ізраїльтяни, а також християни першого століття подають приклад того, як радісно і щедро потрібно матеріально підтримувати збір та працю Царства (1 Хронік 29:9; 2 Коринтян 9:11—14). Окрім того, що сучасні християни дають матеріальні пожертви на такі цілі, вони радісно несуть хвалу Богові і віддано служать йому (Римлян 12:1; Євреїв 13:15). Єгова благословляє їх за те, що вони використовують свої сили, час та інші засоби, в тому числі матеріальні, для підтримки правдивого поклоніння і сприяння всесвітній праці проповідування доброї новини про Царство (Приповістей 3:9, 10).
ІНШІ ФАКТОРИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЩАСТЮ
9. Що є поганого в надмірному вживанні алкогольних напоїв?
9 Щоб бути щасливими, християнам теж потрібно ‘стерегти свою розважність’ (Приповістей 5:1, 2). Для цього треба читати Боже Слово і корисну біблійну літературу та роздумувати над прочитаним. Існують речі, яких слід уникати. Приміром, через надмірне вживання алкогольних напоїв людина може втратити контроль над своїм мисленням. У такому стані багато людей втягуються в аморальну поведінку, поводяться брутально і стають причиною смертельних випадків. Тому нас не дивують слова з Біблії про те, що п’яниці не вспадкують Божого Царства! (1 Коринтян 6:10). Постановивши залишатися «поміркованими», правдиві християни уникають пияцтва, і це допомагає їм бути щасливими (Тита 2:2—6).
10. а) Чому християни не вживають тютюну? б) Які бувають позитивні результати, коли людина покидає звички, які викликають залежність?
10 Чисте тіло сприяє щастю. Проте багато людей стають залежними від шкідливих речовин. Наприклад, візьміть до уваги залежність від тютюну. Всесвітня організація охорони здоров’я повідомляє, що паління «щороку вбиває три мільйони чоловік». Покінчити із залежністю від тютюну може бути досить важко через тимчасові симптоми абстиненції. З другого боку, багато колишніх курців відчувають, що їхнє здоров’я поліпшилося і що вони мають більше грошей для сім’ї. Дійсно, перемога над пристрастю до тютюну або залежністю від інших шкідливих речовин посприяє чистоті тіла, чистому сумлінню і справжньому щастю (2 Коринтян 7:1).
ЩАСТЯ В ПОДРУЖЖІ
11. Чого вимагається для законного і міцного чесного шлюбу?
11 Люди, які живуть разом як чоловік і дружина, обов’язково повинні попіклуватися про те, щоб їхній шлюб був належно зареєстрований громадськими органами влади (Марка 12:17). Їм також слід вважати подружнє життя серйозною відповідальністю. Щоправда, інколи виникає необхідність відокремитися, якщо подружній партнер свідомо ухиляється від свого обов’язку утримувати сім’ю, сильно знущається або наражає на небезпеку духовність свого партнера (1 Тимофія 5:8; Галатів 5:19—21). Проте словами в 1 Коринтян 7:10—17 апостол Павло заохочує подружніх партнерів залишатися разом. Щоб бути по-справжньому щасливими, вони, звичайно, повинні бути вірними одне одному. Павло написав: «Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе [«подружнє ложе», НС] непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог» (Євреїв 13:4). Термін «подружнє ложе» вказує на статеві зносини між чоловіком і жінкою, які перебувають у законному шлюбі. Жодні інші статеві стосунки, як, скажімо, в подружжі з більш ніж одною дружиною, не можна назвати ‘чесними’. Крім того, Біблія засуджує дошлюбні статеві зносини і гомосексуалізм (Римлян 1:26, 27; 1 Коринтян 6:18).
12. Які є сумні наслідки розпусти?
12 Розпуста може дати миттєве фізичне задоволення, але вона не приносить справжнє щастя. Вона огидна для Бога і може поранити сумління людини (1 Солунян 4:3—5). Позашлюбні статеві зносини можуть вилитися в такі сумні наслідки, як СНІД та інші хвороби, що передаються статевим шляхом. «Підраховано, що понад 250 мільйонів чоловік по цілому світі щороку заражаються гонореєю і коло 50 мільйонів — сифілісом»,— сказано в одному медичному бюлетені. Великою проблемою також є небажана вагітність. Міжнародна федерація планування сім’ї повідомляє, що у світі щороку вагітніє понад 15 мільйонів дівчат віком від 15 до 19 років, а третина з них робить аборти. Певне дослідження виявило, що в одній африканській країні ускладнення після абортів є причиною 72 відсотків усіх смертельних випадків серед дівчат підліткового віку. Декотрі розпусники, можливо, уникають хвороб і вагітності, але не моральних ран. Багато хто втрачає почуття власної гідності і навіть ненавидить себе.
13. Які додаткові проблеми породжує перелюб і що чекає тих, хто не покидає розпусти і перелюбу?
13 Хоча невинний партнер може простити перелюб, у нього є вагома біблійна підстава для розлучення. (Матвія 5:32; порівняйте Осії 3:1—5). Коли така неморальність призводить до розвалу подружжя, це може завдати болісних душевних ран як невинному партнеру, так і дітям. Для добра всіх людей Боже Слово вказує, що Божий обвинувальний вирок чекає нерозкаяних розпусників і перелюбників. Більш того, це ясно показує, що ті, хто займається статевою неморальністю, «не вспадкують... Царства Божого» (Галатів 5:19, 21).
«ВОНИ НЕ ВІД СВІТУ»
14. а) Яких форм ідолопоклонства уникає побожна людина? б) Яке керівництво дається в Івана 17:14 та Ісаї 2:4?
14 Ті, хто прагне подобатись Єгові й мати благословення Царства, уникають усіх видів ідолопоклонства. Біблія показує, що робити зображення і поклонятися їм, включаючи зображення Христа або його матері Марії,— неправильно (Вихід 20:4, 5; 1 Івана 5:21). Тому правдиві християни не віддають пошани іконам, хрестам і статуям. Вони також уникають більш завуальованих форм ідолопоклонства, як, наприклад, віддавання пошани прапорам і співу хвалебних пісень на честь держав. Коли їх змушують робити це, вони пригадують слова, які Ісус сказав до Сатани: «Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Матвія 4:8—10). Ісус сказав, що його послідовники «не від світу» (Івана 17:14). Це означає нейтральність у політичних справах і мирне життя в гармонії зі словами в Ісаї 2:4: «Він [Бог Єгова] буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!»
15. Що таке Вавилон Великий і що робить багато новозацікавлених, з котрими вивчається Біблія, аби вийти з нього?
15 Бути «не від світу» означає також порвати всі стосунки з «Вавилоном Великим», світовою імперією фальшивої релігії. Нечисте поклоніння поширювалося зі стародавнього Вавилона доти, доки воно не підневолило своїй згубній духовній владі людей по всій землі. «Вавилон Великий» охоплює всі релігії, вчення і звичаї яких не узгоджуються зі знанням про Бога (Об’явлення 17:1, 5, 15). Жоден вірний поклонник Єгови не займатиметься міжконфесійними справами, беручи участь у поклонінні з різними релігіями або встановлюючи духовну дружбу з будь-якою частиною Вавилона Великого (Числа 25:1—9; 2 Коринтян 6:14). Тому багато новозацікавлених, з котрими вивчається Біблія, посилають до релігійної організації, членами якої вони є, листи із зреченням. Це наближає їх до правдивого Бога, як і було обіцяно: «Вийдіть... з-поміж них та й відлучіться,— каже Господь,— і не торкайтесь нечистого,— і Я вас прийму» (2 Коринтян 6:17; Об’явлення 18:4, 5). Чи ж ви не прагнете такого схвалення нашого небесного Отця?
ОБТЯЖЛИВІ ЩОРІЧНІ СВЯТКУВАННЯ
16. Чому правдиві християни не святкують Різдва?
16 Побожне життя звільняє нас від нерідко обтяжливих відзначань світських свят. Наприклад, Біблія не подає точного дня Ісусового народження. «Здається, Ісус народився 25 грудня!» — може хтось висловитися. Це неможливо, бо він помер навесні 33 року н. е. у віці 33 з половиною років. Крім того, у час його народження пастухи «пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою» (Луки 2:8). В Ізраїлі друга половина грудня є холодна, дощова пора року, коли овець на ніч заганяють в укриття, щоб захистити їх від зимової непогоди. Насправді ж день 25 грудня встановили римляни як день народження бога-сонця. Через декілька сторіч після Ісусового життя на землі відступницькі християни вибрали цю дату, щоб святкувати народження Христа. Тому правдиві християни не святкують Різдва або інших свят, в основі яких лежать фальшиві віровчення. Християни виявляють виключну відданість Єгові і через це не відзначають жодних свят, якими боготворяться грішні люди або держави.
17. Чому побожні люди не святкують днів народження і чому, незважаючи на це, християнські діти є радісними?
17 Біблія згадує лише про два дні народження, і в обох випадках їх святкували люди, які не служили Єгові (Буття 40:20—22; Матвія 14:6—11). Оскільки у Святому Письмі не подається дата народження досконалої людини Ісуса Христа, чому ж тоді приділяти особливу увагу дням народження недосконалих людей? (Екклезіяста 7:1). Звичайно, побожні батьки не чекають особливого дня, щоб виявити любов до своїх дітей. Одна 13-річна християнка відзначила: «Наша сім’я надзвичайно весела. ...У мене задушевні стосунки з батьками, і тому, коли інші діти питають мене, чому я не відзначаю свят, я відповідаю, що для мене святом є кожен день». А один 17-літній християнин сказав: «У нашому домі подарунки даються цілий рік». Коли подарунки даються несподівано, це приносить більше радості.
18. Що Ісус звелів щорічно відзначати своїм послідовникам і про що це нагадує нам?
18 Для тих, хто намагається жити побожно, кожного року є один день, який потрібно відзначати. Це — Господня вечеря, котру часто називають Спомином Христової смерті. Про нього Ісус звелів своїм послідовникам: «Це чиніть на спомин про Мене!» (Луки 22:19, 20; 1 Коринтян 11:23—25). Коли Ісус започаткував цю вечерю 14 нісана 33 року н. е., він використав прісний хліб і червоне вино, які символізували його безгрішне людське тіло і його досконалу кров (Матвія 26:26—29). Ці символи приймають помазані Божим святим духом християни. Їх взято в нову угоду і в угоду про Царство, і вони мають небесну надію (Луки 12:32; 22:20, 28—30; Римлян 8:16, 17; Об’явлення 14:1—5). Проте всі присутні на Спомині у вечір, що відповідає 14 нісана за стародавнім єврейським календарем, користають із цього. Їм нагадується про любов, виявлену в тому, що Бог Єгова та Ісус Христос дали викупну жертву за гріхи та уможливили вічне життя для тих, хто має божественне схвалення (Матвія 20:28; Івана 3:16).
РОБОТА І РОЗВАГИ
19. З якою трудністю зустрічаються християни, заробляючи на життя?
19 Обов’язком правдивих християн є наполегливо працювати і забезпечувати себе необхідним. Здійснення цього приносить голові сім’ї відчуття задоволення (1 Солунян 4:11, 12). Звичайно, якби робота християнина суперечила Біблії, це позбавляло б його радості. Крім того, християнину інколи важко знайти роботу, яка узгоджується з біблійними нормами. Наприклад, від декотрих працівників вимагається обманювати клієнтів. Проте багато роботодавців підуть на поступки, щоб не обтяжувати сумління чесного працівника, бо вони не хочуть втратити надійну людину. Але хоч би якими були обставини, будьте впевнені, що Бог поблагословить ваші пошуки роботи, котра б дозволяла вам мати чисте сумління (2 Коринтян 4:2).
20. Чому нам потрібно розбірливості щодо розваг?
20 Оскільки Бог хоче, щоб його слуги були щасливими, нам потрібно врівноважувати час наполегливої праці з відсвіжними розвагами і відпочинком (Марка 6:31; Екклезіяста 3:12, 13). Світ Сатани пропонує безбожні розваги. Але щоб подобатись Богові, нам потрібно бути розбірливими щодо книжок, радіопрограм і музики, концертів, фільмів, ігор, телепрограм і відеофільмів. Якщо вибрані нами колись розваги йдуть врозріз із застереженнями, що даються в таких віршах, як Повторення Закону 18:10—12, Псалом 11:5 та Ефесян 5:3—5, ми будемо приємними Єгові і щасливішими, коли зробимо відповідні зміни.
ПОВАГА ДО ЖИТТЯ І КРОВІ
21. Як повага до життя повинна вплинути на наше ставлення до абортів, а також на наші звички і поведінку?
21 Щоб бути справді щасливими, нам потрібно вважати людське життя святим, яким його вважає сам Єгова. Його Слово забороняє нам вбивати (Матвія 19:16—18). Даний ізраїльтянам Божий Закон засвідчує, що Бог вважає утробний плід цінним життям, і його не можна нищити (Вихід 21:22, 23). Ось чому нам не слід ставитись до життя як до чогось безвартісного, вживаючи тютюн, зловживаючи наркотиками чи алкоголем або ризикуючи без потреби. Ми теж не повинні займатися тим, що ставить під загрозу саме життя, і нам не слід ігнорувати запобіжні заходи, адже це може стягнути вину крові (Повторення Закону 22:8).
22. а) Яким повинно бути побожне ставлення до крові та її застосування? б) Тільки чия кров по-справжньому рятує життя?
22 Єгова сказав Ноєві та його сім’ї, що кров символізує душу, тобто життя. Тому Бог заборонив їм споживати будь-яку кров (Буття 9:3, 4). Оскільки ми є їхніми нащадками, цей закон зобов’язує і всіх нас. Єгова сказав ізраїльтянам, що кров слід виливати на землю і що людина не повинна використовувати її для своїх потреб (Повторення Закону 12:15, 16). Божий закон стосовно крові було ще раз повторено, коли християни першого століття отримали наказ «стримуватися від... крови» (Дії 15:28, 29). З поваги до святості життя побожні люди не погоджуватимуться на переливання крові, навіть коли інші будуть наполягати, що це врятує життя. Багато альтернативних медичних засобів, прийнятних для Свідків Єгови, виявилися надзвичайно ефективними, і вони не наражають людину на небезпеку, яку несе із собою переливання крові. Християни знають, що по-справжньому рятує життя тільки Ісусова пролита кров. Віра в неї приносить прощення і розкриває перспективу вічного життя (Ефесян 1:7).
23. Яку нагороду приносить побожний спосіб життя?
23 Зрозуміло, щоб жити побожно, потрібно докладати зусиль. Члени родини або знайомі можуть висміювати вас за це (Матвія 10:32—39; 1 Петра 4:4). Але нагорода, яку приносить таке життя, переважує усі випробування. Воно допомагає мати чисте сумління і сприяє благотворному спілкуванню з іншими поклонниками Єгови (Матвія 19:27, 29). До того ж уявіть собі вічне життя в Божому праведному новому світі (Ісаї 65:17, 18). І яку ж радість ми отримуємо, коли слухаємось біблійних настанов і цим потішаємо серце Єгови! (Приповістей 27:11). Не дивно, що побожне життя приносить щастя! (Псалом 128:1, 2).
ПЕРЕВІРТЕ СВОЄ ЗНАННЯ
Поясніть, чому побожне життя приносить щастя.
Яких змін може вимагати побожне життя?
Чому ви хочете жити побожно?
[Ілюстрація на сторінках 124, 125]
Врівноваженість між духовною діяльністю і відпочинком сприяє щастю тих, хто живе побожно.