Буття
9 Бог поблагословив Ноя та його синів, кажучи: «Народжуйте дітей, розмножуйтесь і наповнюйте землю.+ 2 Всі живі створіння на землі, всі летючі створіння в небі, все, що рухається по землі, та всі риби в морі будуть мати страх перед вами і лякатимуться вас; тепер вони віддані у ваші руки*.+ 3 Я даю вам на їжу всіх живих тварин,+ так само як дав колись зелені рослини.+ 4 Не їжте лише м’яса з кров’ю,+ яка є його життям*.+ 5 Крім того, я притягатиму до відповідальності за вашу кров, ваше життя*. Кожне живе створіння я притягатиму до відповідальності, кожну людину — за життя її брата.+ 6 Якщо хтось проллє кров людини, то і його кров буде пролита іншою людиною,+ адже Бог створив людину на свій образ.+ 7 Ви ж народжуйте дітей і розмножуйтесь, наповнюйте землю і ставайте численними».+
8 Після того Бог сказав Ною та його синам: 9 «Я укладаю угоду з вами,+ вашим потомством 10 і з кожним живим створінням*, що з вами: з птахами, тваринами й усіма живими створіннями, які з вами, з усіма, що вийшли з ковчега,— з усіма живими створіннями на землі.+ 11 Отже, я укладаю з вами угоду: потоп більше ніколи не знищить усього живого* і більше ніколи потоп не зруйнує землі».+
12 Потім Бог додав: «Ось знак моєї угоди з вами та з кожним живим створінням*, що з вами. Це угода для всіх майбутніх поколінь. 13 Я даю свою веселку в хмарі, і вона буде знаком угоди між мною і землею. 14 Коли я посилатиму на землю хмари, обов’язково з’являтиметься веселка. 15 І я неодмінно буду згадувати угоду, яку уклав з вами та всіляким живим створінням*, і потоп більше ніколи не знищить усього живого.+ 16 Коли у хмарі з’явиться веселка, я обов’язково побачу її та згадаю про вічну угоду між мною і всіляким живим створінням* на землі».
17 І Бог знову сказав Ною: «Це знак угоди, яку я укладаю з усім живим на землі».+
18 Разом з Ноєм з ковчега вийшли його сини — Сим, Хам і Яфе́т.+ Згодом у Ха́ма народився Ханаа́н.+ 19 Тож у Ноя було три сини; від них походять всі люди, які зрештою заселили землю.+
20 Ной став рільником і насадив виноградник. 21 Одного разу, випивши вина, він сп’янів і роздягнувся догола у своєму наметі. 22 А Хам, батько Ханаа́на, побачив наготу свого батька і, вийшовши, розказав про це своїм двом братам. 23 Тоді Сим і Яфе́т взяли на плечі одяг і, обернувшись спинами, ввійшли у намет та прикрили наготу батька. Вони не бачили його наготи, бо відвернули свої обличчя.
24 Коли ж Ной, витверезившись, прокинувся і дізнався, що́ зробив його наймолодший син, 25 то сказав:
«Нехай буде про́клятий Ханаа́н!+
Хай він стане найменшим рабом для своїх братів».+
26 А потім він додав:
«Хай лине хвала Єгові, Си́мовому Богу!
Ханаа́н же нехай стане рабом Си́ма*.+
27 Нехай Бог поширить володіння Яфе́та
і хай Яфе́т замешкає в Си́мових наметах.
Ханаа́н же нехай стане рабом і йому».
28 Після потопу Ной прожив ще 350 років.+ 29 Тож, проживши загалом 950 років, Ной помер.