«Час миру» вже близько!
«Для всього свій час... час війні і час миру!» (ЕККЛЕЗІЯСТА 3:1, 8).
1. Який парадокс щодо війни та миру побачило XX сторіччя?
БІЛЬШІСТЬ людей небезпідставно прагне миру. За всю історію найменше його було у XX сторіччі. Справжній парадокс, адже чи не найбільше зусиль для досягнення миру робилося саме в цей період. У 1920 році було утворено Лігу Націй. А 1928 року «майже всі держави світу» підтримали пакт Келлога — Бріана, «погодившись відмовитися від війни як знаряддя національної політики»; в одній праці цей договір названо «найвеличнішим у серії миротворчих заходів, які впроваджено після Першої світової війни». Згодом 1945 року на зміну бездіяльній Лізі Націй прийшла Організація Об’єднаних Націй.
2. Якою є офіційна мета ООН і якого успіху досягла ця організація?
2 Офіційна мета ООН є такою ж, як колись у Ліги Націй,— досягти всесвітнього миру, проте її діяльність не приносить цілковитого успіху. Слід, звичайно, визнати, що за масштабами жодний теперішній збройний конфлікт не порівняти з двома світовими війнами, які точилися в минулому. Усе ж десятки менших конфліктів й далі позбавляють сотні тисяч людей спокою, майна, а нерідко навіть і життя. Тож, чи розумно покладати надії на те, що ООН перетворить XXI сторіччя в «час миру»?
Підвалина правдивого миру
3. Чому справжній мир не може йти пліч-о-пліч з ненавистю?
3 Аби між народами й державами запанував мир, самої терпимості замало. Чи можливо перебувати в мирі з тим, кого ненавидиш? Ні, оскільки, за словами 1 Івана 3:15, «кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб». Як засвідчують недавні події, запекла ненависть легко переростає в акти насильства.
4. У кого є виняткова можливість посідати мир і чому?
4 Оскільки Єгова є ‘Богом миру’, посідати мир можуть тільки ті, хто любить Творця та глибоко поважає його праведні принципи. Безумовно, Єгова дає мир не всім. «Немає, каже Бог мій, для злих миру». Злі не мають миру тому, що не бажають приймати керівництва Божого святого духу, одним з плодів якого мир власне і є (Римлян 15:33; Ісаї 57:21, Хом.; Галатів 5:22).
5. Що є немислимим для правдивих християн?
5 Думка про те, аби воювати з ближніми, чужа для істинних християн, хоча так звані християни часто робили це в минулому й особливо тепер, у XX сторіччі (Якова 4:1—4). Правдиві християни теж воюють, але їхнім супротивником є вчення, котрі зображають Бога у фальшивому світлі,— війна ця ведеться, щоб допомогти людям, а не скривдити їх. Переслідувати інших через розбіжності в релігійних поглядах або ж завдавати їм фізичної кривди з націоналістичних міркувань — разюче суперечить духові правдивого християнства. «Коли можливо, якщо це залежить від вас,— радив Павло християнам у Римі,— живіть у мирі зо всіма людьми!» (Римлян 12:17—19; 2 Тимофія 2:24, 25).
6. Лише де можна знайти сьогодні справжній мир?
6 Сьогодні Божий мир можна знайти лише серед правдивих поклонників Бога Єгови (Псалом 119:165; Ісаї 48:18). Жодні політичні суперечки не порушують їхньої єдності, адже вони політично нейтральні, хоч би в якій країні жили (Івана 15:19; 17:14). Їхньому миру не загрожують релігійні незгоди, оскільки ці християни «поєднані в однім розумінні та в думці одній» (1 Коринтян 1:10). Мир серед Свідків Єгови є сучасним чудом, котре Бог здійснив згідно зі своєю обітницею: «Дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками — справедливість» (Ісаї 60:17; Євреїв 8:10).
Чому «час війні»?
7, 8. а) Чим попри свою мирну позицію Свідки Єгови вважають теперішній період часу? б) Що є головною зброєю християнського воювання?
7 Попри свою мирну позицію, Свідки Єгови вважають, що тепер здебільшого «час війні». Йдеться, звичайно, не про буквальну війну, бо нав’язувати людям біблійну звістку за допомогою зброї суперечило б Божому запрошенню: «Хто хоче, хай воду життя бере дармо» (Об’явлення 22:17). Жодних примусових навернень! Війна, яку ведуть Свідки Єгови, є на сто відсотків духовною. Павло писав: «Зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь» (2 Коринтян 10:4; 1 Тимофія 1:18).
8 Головна ‘зброя нашого воювання’— це ‘меч духовний, який є Слово Боже’ (Ефесян 6:17). Ця зброя є дуже потужною. «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євреїв 4:12). Цим мечем християни можуть руйнувати «задуми, і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога» (2 Коринтян 10:4б, 5). Завдяки йому вони викривають лжевчення, шкідливі вчинки та філософії, котрі віддзеркалюють не Божу мудрість, а людську (1 Коринтян 2:6—8; Ефесян 6:11—13).
9. Чому не можна зупиняти війни проти грішної плоті?
9 Ще один вид духовної війни — це боротьба з грішною плоттю. Християни наслідують приклад Павла, який визнав: «Вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним» (1 Коринтян 9:27). Християнам у Колосах радилося умертвити «земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження» (Колосян 3:5). Біблійний письменник Юда закликав християн «боротись за віру, раз дану святим» (Юди 3, Ог., 1988). Чому нам слід це робити? Ось яку відповідь дає Павло: «Коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити» (Римлян 8:13). Беручи до уваги ці промовисті слова, війни проти поганих схильностей зупиняти не можна.
10. Що сталося 1914 року і до чого це призведе у близькому майбутньому?
10 Ще однією причиною, з якої теперішній період можна вважати часом війни, є те, що вже близько «день помсти для нашого Бога» (Ісаї 61:1, 2). У 1914 році прийшов час, визначений Єговою на те, щоб установити Месіанське Царство та вповноважити його на активну війну проти ладу Сатани. У тому році збіг час, відпущений людям для експериментів із власним правлінням, у котре Бог раніше не втручався. Замість того щоб прийняти Божого Месіанського Правителя, сьогодні, як і в першому сторіччі більшість людей відкидає його (Дії 28:27). Отже, через протидію, яку зустріло Царство, Христос змушений ‘панувати поміж ворогами Своїми’ (Псалом 110:2). На щастя, книга Об’явлення 6:2 обіцяє, що він зрештою ‘переможе’ і зробить це в час ‘війни того великого дня Вседержителя Бога... яка по-єврейському зветься Армагеддон’ (Об’явлення 16:14, 16).
Тепер «час говорити»
11. Чому Єгова виявляє надзвичайне терпіння, але що зрештою відбудеться?
11 Відтоді, як 1914 року в людській історії настав перелом, минуло вже 85 років. Єгова виявляє до людства надзвичайне терпіння. Він повністю поінформував своїх Свідків про нагальність ситуації. На карті стоїть життя мільйонів осіб. Ця сила-силенна людей заслуговує того, аби отримати застереження, бо «Господь... не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9). Проте невдовзі «з’явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї», і всі ті, що свідомо відкинули звістку про Боже Царство, зазнають «помсти». Як говориться у біблійному вірші, Христос спровадить її «на тих, хто Бога не знає, і не слухає» Євангелії Господа нашого Ісуса» (2 Солунян 1:6—9).
12. а) Чому не варто висувати припущень про те, коли почнеться велика скорбота? б) Про яку небезпеку попереджав у зв’язку з цим Ісус?
12 Коли ж терпіння Єгови остаточно вичерпається? Не варто висувати припущень про те, коли почнеться «велика скорбота». Ісус виразно ствердив: «А про день той й годину не знає ніхто». Разом з тим він додав: «Тож пильнуйте, бо не знаєте котрого дня прийде Господь ваш. Тому будьте готові й ви,— бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Матвія 24:21, 36, 42, 44). Ці слова містять чітку думку про те, що кожного дня потрібно пильно зважати на події у світі, а також брати до уваги раптовий початок великої скорботи (1 Солунян 5:1—5). Наскільки ж небезпечно міркувати собі, що можна заспокоїтись, жити так званим нормальним життям і пасивно споглядати за розвитком подій! Ісус казав: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка» (Луки 21:34, 35). Можемо не сумніватися: ‘четверо ангелів’ Єгови, які стримують у наш час ‘чотири вітри’ знищення, колись їх таки звільнять (Об’явлення 7:1—3).
13. Що розуміють майже шість мільйонів осіб?
13 З огляду на близькість цього дня розрахунку, Соломонові слова про те, що тепер «час говорити», набувають особливого значення (Екклезіяста 3:7). Зрозумівши, що нині й справді час говорити, майже шість мільйонів Свідків Єгови ревно звіщають про славу царювання Бога та попереджають про день його помсти. Вони охоче жертвують собою в цей день військової потуги Христа (Псалом 110:3, НС; 145:10—12).
Ті, хто говорить ‘мир, та немає миру’
14. Хто були лжепророки в VII сторіччі до н. е.?
14 У VII сторіччі до н. е. Божі пророки Єремія та Єзекіїль оголошували присуд Єгови, винесений Єрусалиму за свавільність і непослух. Дарма що видатні та впливові релігійні провідники протидіяли цим Божим посланцям — передречене ними знищення таки прийшло, і це трапилося 607 року до н. е. Ті провідники виявилися ‘пророками безумними, що... впровадили народ [Божий] у помилку, говорячи «мир», а миру нема’ (Єзекіїля 13:1—16; Єремії 6:14, 15; 8:8—12).
15. Чи існують такі самі лжепророки сьогодні? Поясніть.
15 Подібно до тих «пророків безумних», більшість сучасних релігійних провідників теж не попереджають людей про прийдешній день Божого суду. Вони натомість змальовують оптимістичну картину того, як різні політичні угруповання врешті-решт досягнуть миру й безпеки. Прагнучи більше догоджати не Богові, а людям, ці релігійні провідники розповідають парафіянам те, що тим хочеться чути; вони не повідомляють, що Боже Царство вже встановлене і що Месіанський Цар незабаром завершить свою перемогу (Даниїла 2:44; 2 Тимофія 4:3, 4; Об’явлення 6:2). Як фальшиві пророки, вони також говорять про ‘мир, та немає миру’. Проте невдовзі їхню впевненість заступить несподіваний жах, коли їм доведеться скуштувати люті Того, кого вони знеславили й на чиє ім’я стягнули невимовну ганьбу та докір. Ці провідники імперії фальшивої релігії, котру Біблія зображає розпусницею, захлинуться власними ж оманливими вигуками про мир (Об’явлення 18:7, 8).
16. а) За що знають Свідків Єгови? б) Чим вони відрізняються від тих, хто кричить ‘мир, та немає миру’?
16 Лицемірні обіцянки про мир, що безупинно лунають з уст більшості знаних та впливових керівників, не можуть похитнути впевненості тих, хто вірить Божим обітницям правдивого миру. Уже понад сторіччя Свідків Єгови знають як вірних захисників Божого Слова, сміливих противників фальшивої релігії та рішучих прихильників Божого Царства. Вони не заколисують людей улесливими заяложеними фразами про мир, а докладають зусиль, аби пробудити їх і показати, що насправді тепер час війні (Ісаї 56:10—12; Римлян 13:11, 12; 1 Солунян 5:6).
Єгова порушує своє мовчання
17. Як зрозуміти те, що невдовзі Єгова порушить своє мовчання?
17 Соломон сказав теж, що «судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час» (Екклезіяста 3:17). Єгова призначив час, коли виконуватиме присуд на фальшивій релігії, а також на ‘земних царях, які повстають... на Господа та на Його Помазанця’ (Псалом 2:1—6; Об’явлення 16:13—16). Як тільки цей час надійде, Єгова перестане бути «спокійним» (Псалом 83:2; Ісаї 62:1; Єремії 47:6, 7). Через поставленого ним Месіанського Царя Ісуса Христа він ‘заговорить’ до своїх противників, мабуть, єдиною зрозумілою їм мовою: «Господь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати,— переможе Своїх ворогів! Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря! Спустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую! І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне — в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!» (Ісаї 42:13—16).
18. У якому розумінні Божий народ буде невдовзі «мовчати»?
18 Коли Єгова ‘говоритиме’ на захист своєї Божественності, його людям уже не потрібно буде промовляти на власний захист. Прийде їхній час «мовчати». Їх стосуватимуться слова, котрі стосувались Божих слуг у минулому: «Не вам воювати в цьому,— поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами» (2 Хронік 20:17).
19. Який привілей незабаром отримають духовні брати Христа?
19 Якої ж нищівної поразки зазна́є Сатана та його організація! Прославлені брати Христа братимуть участь у здобутті небувалої перемоги в ім’я праведності, згідно з обітницею: «А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги» (Римлян 16:20). Нарешті довгожданий час миру вже близько.
20. Для яких справ невдовзі прийде час?
20 Яке ж благословення отримають на землі всі ті, хто переживе цей величний вияв сили Єгови! Незабаром після того до них долучаться вірні люди минулого, для яких надійде час воскреснути. Тисячолітнє правління Христа й справді буде ‘часом садити... часом лікувати... часом будувати... часом сміятись... часом танцювати... часом обіймати і... часом кохати’. Так, цей період стане назавжди ‘часом миру’! (Екклезіяста 3:1—3; 3:4, Хом.; 3:5—8; Псалом 29:11; 37:11; 72:7).
Що ви відповісте?
◻ Що є підвалиною тривалого миру?
◻ Чому Свідки Єгови вважають, що тепер «час війні»?
◻ Коли Божий народ має «говорити», а коли «мовчати»?
◻ Як і коли Єгова порушить своє мовчання?
[Рамка/Ілюстрації на сторінці 13]
Єгова визначив час для того, щоб
◻ спонукати Ґоґа напасти на Божий народ (Єзекіїля 38:3, 4, 10—12);
◻ дати людським правителям до серця думку про знищення Вавилона Великого (Об’явлення 17:15—17; 19:2);
◻ провести весілля Агнця (Об’явлення 19:6, 7);
◻ розпочати війну Армагеддон (Об’явлення 19:11—16, 19—21);
◻ зв’язати Сатану, аби впровадити Ісусове Тисячолітнє правління (Об’явлення 20:1—3).
Ці події подано в тому порядку, в якому їх наводить Святе Письмо. Можемо не вагатися: всі п’ять подій відбудуться в порядку, встановленому Єговою, і точно у визначений ним час.
[Ілюстрації на сторінці 15]
Тисячолітнє правління Христа й справді буде часом...
сміятись...
обіймати...
кохати...
садити...
танцювати...
будувати...