Нехай «мир Божий» береже ваше серце
«Нехай Господь [Єгова, НС] зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!» (ЧИСЛА 6:26).
1. Що апостол Павло написав Тимофієві перед своєю смертю, і що це виявляє?
У РОЦІ 65 н. е., апостол Павло був ув’язнений в Римі. Незважаючи на його близьку смерть, Він мав мир. Це стає відоме з того, що Павло написав своєму молодшому другові, Тимофієві, коли сказав: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний» (2 Тимофія 4:7, 8).
2. Що охороняло Павлове серце протягом його зайнятого життя, аж до смерті?
2 Як це, що Павло був такий спокійний всупереч смерті? Тому що «мир Божий, який перевищує всяку думку», беріг його серце (Филип’ян 4:7, НС). Це той самий мир, який охороняв його протягом зайнятих років з часу його навернення на християнську віру. Той мир зберіг його під час небезпек розбійничих, ув’язнення, биття киями, і биття камінням. Цей мир підкріпляв його в боротьбі проти відступництва й іудейського впливу. І той мир допоміг йому протистояти невидимим демонським силам. Очевидно, він підкріпляв Павла до самого кінця (2 Коринтян 10:4, 5; 11:21-27; Ефесян 6:11, 12).
3. Які запитання підносить мир Божий?
3 Яка ж могутня сила цей мир був для Павла! Чи ми сьогодні можемо навчитись що цей мир є? Чи він допоможе охороняти наші серця й підкріпляти нас як «змагаємося добрим змагом віри» протягом цих «тяжких часів»? (1 Тимофія 6:12; 2 Тимофія 3:1).
Як загубилось мир з Богом
4. Які різні значення має слово «мир» у Біблії?
4 У Біблії слово «мир» багатозначне. Тут подаємо кілька тих значень з Нового міжнародного словника теології Нового Завіту (англ.): «У С[тарому З[авіті], слово [ша·ломʹ] (мир) значить добробут у найширшому значенні (Суд. 19:20); спокій (Пс. 73:3), навіть безбожним; тілесне здоров’я (Іс. 57:18, [19]; Пс. 38:4); задоволення... (1 М. 15:15, і.т.д., НС); добрі споріднення між націями й людьми ( ...Суд. 4:17; 1 Хр. 12:17, 18); спасіння (Єр. 29:11; 14:13)». Найважливішим є мирні споріднення з Єговою, без якого всякий інший мир, у найкращому, буде тільки тимчасовий і обмежений (2 Коринтян 13:11).
5. Як на початку мир Божих створінь був порушений?
5 На початку, все створіння було в досконалому мирі з Єговою. З доброї причини, Бог сказав, що Його творче діло було вельми добре. Справді, небесні ангели вигукували радісним окликом, коли дивились на нього (Буття 1:31; Йова 38:4-7). На нещастя, той всесвітній мир не тривав. Він розгромився, коли духовне створіння, Сатана, спокусило найновіше з Божих інтелігентних створінь, Єву, і відвернуло її не слухати Бога. Адам, чоловік Єви, пішов за нею, і через тих трьох бунтарів у всесвіті виник розбрат (Буття 3:1-6).
6. Які були результати людству через втрату миру?
6 Адам і Єва дуже постраждали через те, що загубили мир з Богом. Вони почали повільно псуватись фізично аж до самої смерті. Замість зазнавати задоволення від миру в Раю, Адам мусив трудитись на пустинній землі поза Едемом, щоб постачати для своєї зростаючої родини. Замість задоволено виховувати досконалу людську расу, Єва породжувала недосконалих нащадків у болях і стражданнях. Втрата миру з Богом довела до заздрості й насильства між людством. Каїн убив свого брата Авеля, і до Потопу, ціла земля була наповнена насильством (Буття 3:7—4:16; 5:5; 6:11, 12). Коли наші перші батьки вмерли, то певно не пішли в могилу задоволені, «в мирі», так як Авраам багато століть пізніше (Буття 15:15).
7. (а) Яке Боже пророцтво звертало увагу на відновлення цілковитого миру? (б) Який впливовий став Божий ворог, Сатана?
7 Після того як Адам і Єва втратили мир, у Біблії перший раз згадується ворожнеча. Бог промовив до Сатани й сказав: «І я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15). Згодом, вплив Сатани так збільшився, що Іван міг сказати: «Цілий світ лежить під владою лукавого» (1 Івана 5:19, НС). Світ під владою Сатани певно не буде в мирі з Богом. Відповідно до цього, учень Яків перестеріг християн: «Чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога?» (Якова 4:4).
Спокійні у ворожому світі
8, 9. Як люди можуть зберігати мир з Богом після гріхопадіння Адама?
8 В Едемі, коли Бог перший раз згадав «ворожнечу», то також передрік як цілковитий мир буде відновлений Його створінням. Обіцяне насіння Божої жінки розчавить голову тому оригінальному порушникові миру. Від Едемського часу далі, ті що практикували віру в ту обіцянку розкошувалися мирним спорідненням з Богом. Для Авраама, це споріднення розвинулось на дружбу (2 Хронік 20:7; Якова 2:23).
9 За Мойсеєвих днів, Єгова організував потомків Ізраїлю, Авраамового правнука, в народ. Він запропонував Свій мир цьому народові, так як бачимо з благословення якого Аарон, первосвященик, оголосив над ними: «Нехай Господь [Єгова, НС] поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь [Єгова, НС] засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь [Єгова, НС] зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!» (Числа 6:24-26). З миру від Єгови будуть великі нагороди, але за умовами.
10, 11. За якими умовами Ізраїль міг мати мир з Богом, і які будуть результати цього?
10 Єгова сказав Ізраїлю: «Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх, то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій. І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли,— бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш. І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом» (Левит 26:3, 4, 6, 12). Ізраїль міг мати мир, бо мешкав у безпеці від ворогів своїх, мав удосталь матеріально, і близьке споріднення з Єговою. Але це було залежне від того чи вони будуть дотримувати Його Закон (Псалом 119:165).
11 Протягом історії Ізраїлю, ті ізраїльтяни, які вірно дотримували закон Єгови, мали мир з Ним, який часто доводив до багатьох інших благословень. На початку Соломонового царювання, маючи мир з Богом, народ розкошував матеріальним добробутом, як і спокоєм від війни з сусідніми народами. Про той час, Біблія каже так: «І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фігою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона» (1 Царів 5:5 [4:25, НС]). Навіть коли виникала ворожість з сусідніми народами, то вірні ізраїльтяни таки зберегли дійсно важливий мир, мир з Богом. Тому, цар Давид, видатний воїн, написав: «У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи [Єгово, НС], єдиний даєш мені жити безпечно!» (Псалом 4:9 [4:8, НС]).
Краща основа на мир
12. Як Ізраїль зрештою відкинув мир з Богом?
12 Згодом, прибуло насіння в особі Ісуса, яке мало відновити цілковитий мир, і в час Його народження ангели співали: «Слава Богу на висоті, а на землі мир між людьми доброї волі» (Луки 2:14, НС). Незважаючи на те, що Ісус народився в Ізраїлі під Божою угодою, той народ взагалі відкинув Його й віддав римлянам на страту. Незабаром перед Його смертю, Ісус заплакав над Єрусалимом, і сказав: «О якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це» (Луки 19:42; Івана 1:11). Тому що Ізраїль відкинув Ісуса, то зовсім загубив мир з Богом.
13. В який новий спосіб Єгова уможливив для людини мати мир з Ним?
13 Усе ж таки, це не було перешкодою завершенню Божого наміру. Ісус воскрес з мертвих і представив перед Єговою цінність Свого досконалого тілесного життя як викуп за щиросердих людей (Євреїв 9:11-14). Ісусова жертва стала новим і кращим способом людям — натуральним ізраїльтянам як і не-ізраїльтянам — знайти мир з Богом. Павло сказав у його посланні до християн у Римі: «Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його» (Римлян 5:10). У першому столітті ті, хто примирився з Богом, були помазані святим духом на усиновлених синів Божих і членів нового духовного народу — «Ізраїля Божого» (Галатів 6:16; Івана 1:12, 13; 2 Коринтян 1:21, 22; 1 Петра 2:9).
14, 15. Розкажіть, що це таке мир з Богом, і поясніть як він охороняє християн від ворожості Сатани.
14 Ті нові духовні ізраїльтяни тепер стануть предметом ворожості Сатани і його світу (Івана 17:14). Проте, вони матимуть «мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!» (2 Тимофія 1:2). Ісус сказав їм: «Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі,— але будьте відважні: Я світ переміг!» (Івана 16:33).
15 Це той мир, який допоміг Павлові і його співхристиянам тривати всупереч трудностей. Це мирне, дружнє споріднення з Богом стало можливим через Ісусову жертву. Через це споріднення людина має душевний мир, бо усвідомлює, що Єгова турбується нею. Немовлятко в ніжних обіймах свого батька відчуває подібний спокій, зовсім запевнене, що хтось дбайливий піклується про нього. Павло наполягав на филип’ян: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки в Христі Ісусі» (Филип’ян 4:6, 7).
16. Як мир з Богом впливав на споріднення між християнами в першому столітті?
16 Через те, що людина загубила мир з Богом виникли ненависть і розбрат. Для християн у першому столітті, результати миру з Богом були зовсім протилежні: мир та єдність між собою, так як Павло сказав: «єдність духа в союзі миру» (Ефесян 4:3). Вони «думали в згоді й жили у мирі, і Бог любові та миру був з ними». Крім того, вони проповідували «добру новину миру», яка виявилась бути доброю новиною спасіння для «друзів миру», які реагували на добру новину (2 Коринтян 13:11; Дії 10:36; Луки 10:5, 6).
Угода про мир
17. Що Бог склав з Його народом у наш час?
17 Чи сьогодні можливо здобути такий мир? Так, можливо. Від заснування Божого Царства під владою прославленого Ісуса Христа в 1914 році, Єгова збирав останок Ізраїлю Божого з цього світу й склав з ним угоду про мир. Цим чином Він сповнив Свою обіцянку через пророка Єзекіїля: «І складу з ними заповіта миру,— це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них навіки!» (Єзекіїля 37:26). Єгова склав цю угоду з помазаними християнами, які, так як їхні брати в першому столітті, практикують віру в Ісусову жертву. Очищені від духовного забруднення, вони присвятили себе служити їхньому небесному Отцю й стараються дотримувати Його заповіді, а головно всесвітнім проповідуванням доброї новини про засноване Царство (Матвія 24:14).
18. Як декотрі люди реагували, коли побачили, що Боже Ім’я спочивало на Ізраїлю Божому?
18 Пророцтво продовжує й каже: «І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом. І пізнають ці народи, що Я — Господь [Єгова, НС], що освятив Ізраїля» (Єзекіїля 37:27, 28). Згідно з цим, сотні тисяч, так, мільйони, людей з тих «народів» пізнали, що Ім’я Єгови спочиває на Ізраїлю Божому (Захарія 8:23). Зі всіх народів, вони товпляться служити Єгові з тим духовним народом, і становлять «великий натовп» передбачений в Об’явленні. Тому що вони «випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця», то переживуть велике горе в мирний новий світ (Об’явлення 7:9, 14).
19. Яким миром Божі люди сьогодні задовольняються?
19 Разом, Ізраїль Божий і великий натовп задовольняються духовним миром, так як Ізраїль за днів царя Соломона. Відносно них, пророк Михей пророкував: «І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни! І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіговницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:3, 4; Ісаї 2:2-4). Так як говориться в цьому пророцтві, вони вже покинули воювання й ворожнечу, і символічно перекували свої мечі на лемеші а списи на серпи. Тому, вони втішаються спокійним братством у їхньому міжнародному суспільстві, незважаючи на їхню національну належність, мову, расу або суспільне походження. Вони тішаться, в знанні, що Єгова охороняє їх. «Не буде того, хто б страшив». Справді, «Господь [Єгова, НС] подасть силу народу Своєму, Господь [Єгова, НС] поблагословить миром народ Свій!» (Псалом 29:11).
20, 21. (а) Чому ми повинні докладати зусиль, щоб зберігати мир з Богом? (б) Що можна сказати про намагання Сатани розгромити мир Божих людей?
20 Так як у першому столітті, мир Божих слуг збуджує ворожість Сатани. Скинений з неба на землю з часу заснування Божого Царства в 1914 році, Сатана веде війну «з останком насіння її [жінки]» (Об’явлення 12:17). Ще в його дні Павло перестеріг: «Ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти... піднебесних духів злоби» (Ефесян 6:12). Тому що Сатана вже обмежений до землі, то ця пересторога стає ще більш настійною.
21 Сатана старався як міг розгромити мир Божих людей, але без успіху. У 1919 році, було менше як 10 000 вірних служителів Божих. Сьогодні маємо понад чотири мільйони переможців світу їхньою вірою (1 Івана 5:4). Для цих переможців, мир з Богом, і між собою, став дійсністю, хоч Сатана і його насіння ворогують з ними. Беручи до уваги ворожість світу, нашу власну недосконалість, і «тяжкі часи» яких ми тепер переживаємо, то конче треба докладати зусиль, щоб зберегти наш мир (2 Тимофія 3:1). У наступній статті побачимо, що ми повинні робити.
Чи можете пояснити?
◻ Чому на початку людина загубила мир з Богом?
◻ За якими умовами Ізраїль міг мати мир з Богом?
◻ На чому грунтується мир з Богом сьогодні?
◻ Що це той «мир Божий», який охороняє наші серця?
◻ Яким додатковим благословенням ми будемо задовольнятись, якщо будемо мати мир з Богом?