Чудесне зцілення людства близько
«НІКОЛИ такого не бачили ми!» Так говорили свідки чудесного миттєвого зцілення паралітика, яке вчинив Ісус (Марка 2:12). Ісус також лікував сліпих, німих та кривих, подібне робили і його послідовники. Якою силою Ісус робив це? Яку роль відігравала віра? Чи можуть ці випадки з першого століття пролити світло на чудесні зцілення сьогодні? (Матвія 15:30, 31).
«Віра твоя зцілила тебе»
Сьогоднішні зцілювачі вірою люблять повторювати слова Ісуса до жінки, яка 12 років страждала від кровотечі і прийшла до нього вилікуватися: «Віра твоя зцілила тебе» (Луки 8:43—48, СМ). Чи Ісусові слова означали, що зцілення залежало від її віри? Чи це був приклад «зцілення вірою», яке практикується сьогодні?
Уважно читаючи біблійну розповідь, ми бачимо, що в більшості випадків ні Ісус, ні його учні не вимагали, щоб хворий виразив свою віру перед зціленням. Вищезгадана жінка, підійшовши ззаду і нічого не кажучи Ісусові, нечутно доторкнулася до його одежі і «тієї ж миті кровотеча в неї припинилася». В іншому випадку Ісус зцілив одного з тих, що прийшли арештувати його. Він навіть зцілив чоловіка, який зовсім не знав, хто такий Ісус (Луки 22:50, 51; Івана 5:5—9, 13; 9:24—34).
Яку ж роль відігравала віра? Коли Ісус зі своїми учнями був в околицях Тира й Сидона, до нього підійшла фінікійська жінка і почала просити: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів,— демон тяжко дочку мою мучить!» Уявіть собі, в якому розпачі вона була, коли благала: «Господи, допоможи мені!» Сповнений жалю, Ісус відповів: «О жінко, твоя віра велика,— нехай буде тобі, як ти хочеш»! І тієї години дочка її видужала» (Матвія 15:21—28). Зрозуміло, що тут відігравала роль віра, але чия віра? Зауважте, що Ісус похвалив віру матері, а не хворої дитини. І віру в що? Звернувшись до Ісуса словами «Господи, Сину Давидів», жінка прилюдно визнала, що Ісус був обіцяним Месією. Це не був лише вираз віри в Бога чи в силу зцілювача. Сказавши «віра твоя зцілила тебе», Ісус мав на увазі, що, якби хворі не мали віри в нього як у Месію, вони не прийшли б до нього зцілюватися.
З цих біблійних прикладів видно, що зцілення, яке чинив Ісус, дуже відрізняється від того, що вважають чи видають за чудеса сьогодні. У натовпі не було бурхливих емоційних сцен, крику, монотонного співу, голосіння, зомлівання і тому подібного, не було теж несамовитих дій з боку Ісуса. До того ж не було випадку, щоб Ісус не зміг зцілити хворих з відмовкою, що їм бракує віри або що їхня пожертва не достатньо велика.
Зцілення Божою силою
Як же Ісус та його учні зцілювали? «Сила Господня була з Ним, щоб зціляти»,— відповідає Біблія (Луки 5:17, Дерк.). Після одного зцілення, згідно з Луки 9:43, «всі дивувалися величі Божій». Як і належить, Ісус не скеровував увагу до себе як до зцілителя. Одного разу він сказав чоловікові, котрого звільнив від демона, що мучив його: «Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь [«Єгова», НС] учинив тобі, і як змилувався над тобою!» (Марка 5:19).
Оскільки Ісус та його апостоли зцілювали Божою силою, зрозуміло, чому не завжди для зцілення була потрібна віра хворої людини. Однак зцілювачеві необхідно було мати сильну віру. Отже, коли Ісусові послідовники не змогли вигнати особливо сильного демона, Ісус сказав їм, чому так сталося: «Тому що у вас мало віри» (Матвія 17:20, СМ).
Мета чудесних зцілень
Хоча Ісус зцілив багатьох людей протягом свого земного служіння, це не було перш за все «служіння зцілювання». Чудесні зцілення — за які він ніколи не вимагав грошей і не випрошував пожертв — були другорядними порівняно з його головною метою ‘проповідувати Євангелію Царства’ (Матвія 9:35). Записано, як одного разу «Він їх [людей] прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення» (Луки 9:11). В Євангеліях читаємо, що, звертаючись до Ісуса, люди часто називали його «Учителем», але жодного разу «Зцілювачем».
Для чого ж Ісус проводив чудесні зцілення? Головним чином, щоб довести, що він є обіцяним Месією. Коли Іван Хреститель був несправедливо ув’язнений, то хотів мати запевнення, що він виконав усе, для чого Бог послав його. Іван послав свого учня до Ісуса запитати: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?» Зауважте, що́ Ісус відповів Івановим учням: «Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: «Сліпі прозрівають», і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а «вбогим звіщається Добра Новина» (Матвія 11:2—5).
Так, Ісус не тільки зцілював людей, але й творив інші чудеса, про які записано в Євангеліях, і це було сильним доказом того, що він є «Той, Хто має прийти», обіцяний Месія. Не було потреби ‘чекати Іншого’.
Чудесні зцілення сьогодні?
Чи ж нам сподіватися, що сьогодні Бог буде доказувати свою силу через зцілення? Ні. Чудесами, вчиненими Божою силою, Ісус незаперечно довів, що він є Месією, прихід якого обіцяв Бог. Усі можуть читати в Біблії про Ісусові могутні діла. Немає потреби в тому, щоб Бог доказував свою силу, повторюючи такі діла кожному поколінню людей.
Цікаво, що зцілення та інші чудесні вчинки були переконливими лише до певної міри. Навіть деякі свідки Ісусових чудес не вірили, що він мав підтримку свого небесного Отця. «Хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували» (Івана 12:37). Ось чому, обговоривши пророкування, говоріння мовами, зцілювання та інші чудесні дари, які Бог дав різним членам першостолітнього християнського збору, апостол Павло сказав під натхненням: «Хоч пророцтва й існують,— та припиняться, хоч мови існують,— замовкнуть, хоч існує знання,— та скасується. Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне» (1 Коринтян 12:28—31; 13:8—10).
Звичайно, віра в Бога необхідна для нашого благополуччя. Однак якщо базувати свою віру на фальшивих обіцянках зцілення, це тільки приведе до розчарування. До того ж, Ісус перестерігав стосовно часу кінця: «Постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних» (Матвія 24:24). Окрім шарлатанства та шахрайства мали бути також прояви демонської сили. Тому заяви про непояснимі події не повинні дивувати нас, і вони аж ніяк не є основою для щирої віри в Бога.
Оскільки ніхто сьогодні не чинить таких зцілень, як Ісус, то чи ми через це у гіршій ситуації? Зовсім ні. Люди, зцілені Ісусом, з часом могли знову захворіти. Усі вони постаріли і повмирали. Користь від зцілення у їхньому випадку була відносно короткочасною. Однак Ісусові чудесні зцілення мають глибоке значення, бо вони служать прообразом майбутніх благословень.
Тому, дослідивши Боже Слово, Біблію, Александр і Бенедіта, згадані раніше, перестали вірити у сьогоднішнє зцілення вірою та спіритичне лікування. У той же час вони переконані, що чудесні зцілення не є справою минулого. Чому? Подібно до мільйонів інших людей по цілому світі, вони чекають благословень майбутнього Божого Царства, у тому числі зцілення (Матвія 6:10).
Кінець хвороб і смерті
Як ми вже побачили, головною метою Ісусового служіння не було зціляти хворих та чинити інші чудеса. Натомість головною своєю працею він зробив проповідування доброї новини про Боже Царство (Матвія 9:35; Луки 4:43; 8:1). За допомогою цього Царства Бог і проведе чудесне зцілення людства і усуне всі негативні наслідки гріха і недосконалості в людській родині. Як і коли він зробить це?
Дивлячись у далеке майбутнє, Ісус Христос дав своєму апостолу Івану пророче видіння: «Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його» (Об’явлення 12:10). Усі докази показують, що з 1914 року Божий великий противник Сатана був скинений до околиць землі і що сьогодні Царство реально існує і діє! Ісус вже настановлений як Цар Месіанського Царства, і тепер він готовий провести на землі великі зміни.
У дуже недалекому майбутньому Ісусів небесний уряд зацарює над новим праведним людським суспільством, справді «новою землею» (2 Петра 3:13). Які умови будуть тоді на землі? Ось лише відблиск майбутньої слави: «Бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули... «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:1, 4).
Чи можете собі уявити, яким буде життя, коли здійсниться чудесне зцілення людства? «Не скаже мешканець «Я хворий!» І прощені будуть провини народу, що в ньому живе». Бог навіть здійснить те, чого зцілювачі вірою ніколи не змогли б зробити. «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого» (Ісаї 25:8; 33:24).
[Ілюстрація на сторінці 7]
Під правлінням Божого Царства людство зазнає чудесного зцілення.