Вічне щастя для тих, хто побожно дає
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує [практикує віру, НС] в Нього, не згинув але мав життя вічне» (ІВАНА 3:16).
1, 2. (а) Хто є найбільшим Давальником, і який є найбільший дар людству? (б) Яку рису виявив Бог Своїм найбільшим даром?
БОГ ЄГОВА є найбільшим Давальником. Про Нього, Творця неба й землі, християнський учень, Яків, написав: «Усяке добре давання та дар досконалий походить з гори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни» (Якова 1:17). Єгова також дав нам найбільший дар. Про той дар людству і було сказано: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує [практикує віру, НС] в Нього, не згинув але мав життя вічне» (Івана 3:16).
2 Ті слова промовив ніхто інший, як Однороджений Син Божий. Однороджений син звичайно буде оцінювати й любити свого батька, який дав йому життя і все добро на задоволення в житті. Але Бог не обмежував Свою любов тільки до цього одного Сина. Він дав такий самий дар іншим Своїм створінням, і цим чином виявив Свою надзвичайну любов. (Порівняйте Римлян 5:8-10). Ми краще зрозуміємо цей пункт, коли розглянемо, що слово «дав» дійсно значить у цьому контексті.
Божий дар — «Син Його любові»
3. Хто інший, крім «Улюбленого Сина», зазнає втіху від любові небесного Отця?
3 Протягом невиявленого періоду часу, Бог особисто спілкувався з цим Однородженим улюбленим Сином на небі (Колосян 1:13). Протягом того часу, їхня взаємна любов так зміцнилась, що між ніким іншим не було такої любові. Бог також дуже полюбив інших членів Своєї божественної родини, яких створив через Свого Однородженого Сина. Тому любов панувала над цілою Божою родиною. Святе Письмо правильно каже, що «Бог є любов» (1 Івана 4:8). У Божій родині будуть тільки ті, котрих Отець, Бог Єгова, любить.
4. Як Божий дар Свого Сина не включав тільки втрату особистого спілкування, і на чию користь Він був даний?
4 Взаємини між Єговою і Його Однородженим Сином були такі близькі, що позбавлення такого спілкування було б великою втратою для них (Колосян 1:15). Але те, що Бог «дав» цього Однородженого Сина, було чимсь більшим, ніж втрата особистого спілкування з «Сином Його любові» (НС). Єгова навіть допустив Своєму Синові вмерти, і тимчасово не бути одним із членів Божої всесвітньої родини. Син умер за тих, які ніколи не були членами Божої родини. Немає більшого дару, який Єгова міг дати нужденному людству, ніж дар Свого Однородженого Сина, Якого Святе Письмо називає «початком Божого Творива» (Об’явлення 3:14).
5. (а) Яке було становище нащадків Адама, і чого Боже правосуддя вимагало від одного з Його вірних синів? (б) Що Божий найбільший дар вимагатиме від нього?
5 Перша пара людства, Адам і Єва, не зберегли свого місця в Божій родині. То був стан, у якому вони опинилися, коли Бог вигнав їх з Едемського раю через гріхопадіння. Вони були не тільки вигнані з Божої родини, але й були засуджені на смерть. Тому, треба було, не тільки повернути їхнім нащадкам Божу ласку, як членам Його родини, але й визволити їх з-під Божого засуду на смерть. Божа справедливість вимагала смерті одного з вірних синів Бога Єгови, щоб заступитися за них, викупити їх. Тому виникло велике питання: Чи той кого Бог вибере погодиться піти на таку заступницьку смерть заради людських грішників? Крім того, щоб постачити такий викуп, то це вимагатиме чуда від Всемогутнього Бога. У справу також включається безприкладна Божа любов (Римлян 8:32).
6. Як Божий Син міг задовольнити потреби грішного людства, і що Він сказав про це?
6 Тільки Однороджений Син Бога Єгови міг би задовольнити спеціальні потреби грішного людства. Він так досконало відображує любов Свого небесного Отця до Божої родини, що Йому немає рівних серед Божих синів. Тому, що Бог створив усі розумні створіння через Нього, Він дуже любить їх. Крім того, любов є домінуючою рисою Однородженого Сина Єгови, Ісуса Христа, тому що «Він був сяєвом слави та образом істоти Його [Божої]» (Євреїв 1:3). Виявляючи Свою охочість умерти за грішне людство, і таким чином виразити щонайглибшу любов, Ісус сказав Своїм 12 апостолам: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох». (Марка 10:45; також дивіться Івана 15:13).
7, 8. (а) З якої причини Єгова послав Ісуса Христа у світ людства? (б) Яке важливе завдання Бог дав Своєму Однородженому Синові?
7 Бог Єгова мав особливу причину послати Ісуса в цей світ зубожілого людства. Любов спонукувала Бога до цього вчинку, бо Ісус Сам сказав: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує [практикує віру, НС] в Нього, не згинув але мав життя вічне, бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Івана 3:16, 17).
8 З великої любові Бог Єгова послав Свого Однородженого Сина спасти людство. Бог не послав Його для того, щоб засудити світ. Якщо б Бог послав Свого Сина судити людство, то ми не мали б жодної надії. Ісус міг би винести тільки смертний вирок людству (Римлян 5:12). Отже таким винятковим виразом Своєї любові, Бог зрівноважив смертний вирок, якого вимагала б цілковита справедливість.
9. Що псалмописьменник Давид думав про давання Єгови?
9 У всьому цьому, любов виявилася найвизначнішою рисою Бога Єгови. Дійсно можна сказати, що Бог з любов’ю дав Своїм вірним поклонникам на землі більше добра ніж належно. Псалмописьменник Давид саме так розумів цю справу, коли промовив до Бога: «Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготував для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!» (Псалом 31:20, [31:19, НС]). Протягом Давидового царювання над Ізраїлем, як один з того спеціально вибраного Божого народу, він багато разів зазнавав доброту Єгови. І Давид вважав її величезною.
Ізраїль втратив Божий великий дар
10. Чому стародавній Ізраїль відрізнявся від усіх інших народів?
10 Стародавній Ізраїль відрізнявся від усіх народів на землі, тому що Єгова був його Богом. Через пророка Мойсея, як посередника, Єгова склав угоду з потомками Авраама, Ісака і Якова. З жодним іншим народом Він так не поводився. Тому натхненний псалмописьменник міг сказати: «Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю: для жодного люду Він так не зробив,— то й не знають вони правосуддя Його! Алілуя!» (Псалом 147:19, 20).
11. До якого часу Ізраїль утішався привілейованим станом у Бога, і що Ісус сказав про зміну цього споріднення?
11 Ізраїль перебував у цьому привілейованому спорідненні з Богом аж поки не відкинув Ісуса Христа як Месію у 33 році н. е. Це був справді скрутний день для Ізраїлю, коли засмучений Ісус сказав: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх,— та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас!» (Матвія 23:37, 38). Ісусові слова показують, що хоча Ізраїль колись і мав привілейоване становище перед Єговою, то загубив цей спеціальний Божий дар. Як?
12. Ким були «діти Єрусалима», і що це означало б для Ісуса зібрати їх?
12 Ісус каже «діти», бо має на думці тільки тілесних обрізаних євреїв, жителів Єрусалима, які представляли цілий єврейський народ. Щоб зібрати «дітей Єрусалима», Ісус мусив би впровадити їх під нову угоду з Богом, якої Сам був би посередником між Єговою і природними євреями (Єремії 31:31-34). Результатом такої нової угоди було б прощення гріхів, бо така-то велика є Божа любов. (Порівняйте Малахії 1:2). Справді, це був би великий дар.
13. Що Ізраїль втратив, коли відкинув Божого Сина, але чому радість Єгови не зменшилася?
13 Згідно з Своїм пророчим Словом, Єгова чекав довго як міг, щоб дати неєвреям дар стати учасниками нової угоди. Але відкидаючи Божого Сина, природний Ізраїль втратив цей великий дар. Отже Єгова зрівноважив відкинення Його Сина давши цей дар людям, які не належали до єврейського народу. Таким чином радість Єгови, Великого Давальника не зменшилась.
Щастя давати
14. Чому Ісус Христос є найщасливішим створінням у цілому всесвіті?
14 Єгова — «щасливий Бог» (1 Тимофія 1:11, НС). Давання є одною причиною що робить Його щасливим. У першому столітті н. е., Його Однороджений Син сказав: «Блаженніше давати, ніж брати!» (Дії 20:35). Згідно з цим принципом, Ісус став найщасливішим створінням Творця цілого всесвіту. Чому? Тому що після Бога Єгови, Він дав найбільший дар, поклавши Своє життя за людство. Він є «щасливий володар» (1 Тимофія 6:15, Хоменко). Таким чином Ісус дав наочний приклад того, що говорив про більше щастя з давання.
15. У чому Єгова ніколи не перестане бути прикладом, і як Його розумні створіння зазнають щастя?
15 Бог Єгова ніколи не перестане щедро давати Своїм розумним створінням через Ісуса Христа, і завжди буде для них найкращим прикладом у даванні. Так як Бог Сам зазнає задоволення від давання, Він наділив Своїх земних розумових створінь таким самим духом щедрості. Таким чином вони відображують і наслідують Його особистість і, так як Бог, зазнають з цього щастя (Буття 1:26; Ефесян 5:1). Тому Ісус сказав Своїм послідовникам: «Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою, і переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам» (Луки 6:38).
16. Про яке давання Ісус говорив у Луки 6:38?
16 Ісус дав Своїм учням чудовий приклад у даванні. Він сказав, що одержувачі будуть добре реагувати на таке давання. В Євангелії від Луки 6:38, Ісус говорив не тільки про давання матеріальних дарів. Він не казав Своїм учням зовсім доводити себе до матеріальної бідності. Він звертав їм увагу на давання, з якого вони зазнаватимуть духовне завершення.
Запевнення вічного щастя
17. Який чудовий дар Бог дав Своїм Свідкам у ці останні дні?
17 Яким чудесним даром Єгова, Голова всього творива, нагородив Своїх Свідків у ці останні дні! Він дав нам добру новину про Своє Царство. Ми маємо великий привілей проповідувати про встановлене Боже Царство під владою Його царюючого Сина, Ісуса Христа (Матвія 24:14; Марка 13:10). Бути Свідками Всевишнього Бога, говорячи людям про Нього, і ділитись з ними звісткою Царства перед тим, як настане кінець цієї злої системи речей — це незрівнянний дар, найкращий спосіб, яким ми можемо практикувати давання, наслідуючи Бога.
18. Будучи Свідками Єгови, що ми повинні давати іншим людям?
18 Апостол Павло говорив про труднощі, які він повинен був зносити, коли проповідував людям звістку Царства (2 Коринтян 11:23-27). Свідки Єгови в наш час також повинні зносити труднощі, і не віддаватися особистим перевагам, але докладати зусиль, щоб ділитися з людьми надією на Царство. Нам можливо нелегко вступати з людьми в розмову, а головно, якщо ми соромливі. Але будучи Христовими послідовниками, ми не можемо уникати або відхиляти привілею ділитися з людьми духовними речами проповідуючи «цю добру новину про Царство» (Матвія 24:14, НС). Ми повинні мати таке відношення, яке мав Ісус. Перед Його смертю, Він молився: «Отче,.. не як Я хочу, а як Ти» (Матвія 26:39). У справі проповідування людям доброї новини про Царство, слуги Єгови повинні виконувати Божу волю, а не свою власну — те, що Він бажає, а не те що вони.
19. Хто є Володарями «вічних осель», і як можна стати їхніми друзями?
19 Таке давання вимагатиме нашого часу і ресурсів, а якщо будемо побожно давати, то здобудемо собі вічного щастя. Чому? Тому що Ісус сказав: «Набувайте друзів собі від багатства неправедного [«світського майна», Новий міжнародний переклад, англ.], щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель» (Луки 16:9). Ми повинні вживати «багатство неправедне», щоб ставати друзями для Володарів «вічних осель». По праву Творця, Єгова володіє всім, а Його Первородний Син теж є співвласником усього, як Спадкоємець (Псалом 50:10-12; Євреїв 1:1, 2). Щоб стати друзями для Них, ми конче повинні користуватися нашим багатством у спосіб, який Вони схвалюють. Це значить, що ми мусимо мати правильне ставлення до вживання матеріальних речей для користі інших. (Порівняйте Матвія 6:3, 4; 2 Коринтян 9:7). Ми повинні використовувати гроші в правильний спосіб і скріпляти нашу дружбу з Богом Єговою та Ісусом Христом. Наприклад, ми робимо це коли з готовністю вживаємо те, що маємо допомагати людям у дійсній потребі й витрачати наші ресурси на поширення інтересів Божого Царства (Приповістей 19:17; Матвія 6:33).
20. (а) Чому Єгова та Ісус можуть ввести нас у «вічні оселі», і де можуть бути ці оселі? (б) Який привілей ми будемо мати протягом вічності?
20 Тому що Бог Єгова й Ісус Христос є безсмертні, то можуть на віки вічні бути нашими друзями й впровадити нас у «вічні оселі», чи то на небі з святими ангелами, чи на землі, у відновленому Раю (Луки 23:43). Божий сердечний дар Ісуса Христа зробив усе це можливим (Івана 3:16). Бог Єгова надалі буде користуватися Ісусом, щоб давати і обдаровувати все створіння, на Свою велику втіху. Ми самі будемо мати вічний привілей давання під всесвітнім суверенітетом Бога Єгови й царюванням Його Однородженого Сина, нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа. Результатом цього давання буде вічне щастя для всіх, хто буде побожно давати.
Чи пригадуєте?
◻ Чого Божий найбільший дар вимагав від Нього?
◻ Яке важливе завдання Бог дав Своєму Синові?
◻ Хто є найщасливішим створінням у цілому всесвіті, і чому?
◻ Як побожні давальники зазнаватимуть вічне щастя?
[Ілюстрація на сторінці 10]
Чи ви оцінюєте Божий дар Його Сина як викупну жертву?
[Ілюстрації на сторінці 12]
Чи ви шукаєте найперше Божого Царства проповідуючи добру новину про нього й підтримуючи ту працю своїм майном?