Запитання читачів

У 1 Петра 2:9, «Перекладу короля Якова» (англ.), помазаних християн названо «вибраним поколінням». Чи це впливає на наше розуміння того, в якому значенні Ісус вжив слово «покоління» в Матвія 24:34, НС?

Слово «покоління» не вживається в українських перекладах Біблії в цих двох уривках. За «Перекладом короля Якова», апостол Петро написав: «Але ви є вибраним поколінням, царським священством, святим народом, особливим людом; щоб ви несли хвалу тому, хто покликав вас із темряви у своє дивовижне світло». А Ісус передрік: «Справді говорю вам: це покоління не минеться, аж усе це сповниться» (1 Петра 2:9; Матвія 24:34).

У згаданому вище уривку апостол Петро вжив грецьке слово ґе́·нос, тимчасом як у вірші, де говорить Ісус, знаходимо слово ґе·не·а́. Ці два грецькі слова на перший погляд можуть здаватися однаковими, і вони мають спільний корінь; але це різні слова з різним значенням. «Переклад нового світу Святого Письма» з примітками (англ.) у примітці до 1 Петра 2:9 говорить: «Рід», грец. ґе́·нос, відрізняється від «покоління», ґе·не·а́, згаданого в Мт 24:34». Відповідну примітку можна знайти також до Матвія 24:34.

Ці примітки вказують на те, що ґе́·нос правильно перекладати словом «рід», як це можна знайти в перекладах Біблії українською мовою. У 1 Петра 2:9 Петро застосував пророцтво з Ісаї 61:6 до помазаних християн, котрі мають небесну надію. Цих християн збирається з багатьох народів і племен, але коли вони стають частиною народу духовного Ізраїлю, їхнє природне походження вже не відіграє ніякої ролі (Римлян 10:12; Галатів 3:28, 29; 6:16; Об’явлення 5:9, 10). Петро вказав на те, що в духовному розумінні вони стають окремою групою — ‘вибраним родом, священством царським, народом святим, людом [«особливої», НС] власности’.

Але в грецькому тексті Ісусових слів, записаних у Матвія 24:34, ми знаходимо слово ґе·не·а́. Загальновизнаним є те, що Ісус говорив не про якийсь людський «рід», але про людей, котрі жили в окремий період.

Майже сто років тому Чарлз Т. Рассел, перший президент Товариства Вартової башти, вияснив це, написавши: «Хоча про слова «покоління» і «рід» можна сказати, що вони походять від спільного кореня або мають схожий початок, вони таки не однакові; до того ж вживання обидвох слів у Біблії досить відмінне. (...) За трьома різними записами цього пророцтва, наш Господь вжив цілком інше грецьке слово (ґенеа), яке не означає рід, але має те саме значення, як... слово покоління. Інше застосування цього грецького слова (ґенеа) доводить, що це слово не вживається у значенні роду, але стосовно людей, котрі живуть в один і той же час» («День помсти», англ., сторінки 602, 603).

Зовсім недавно в «Довіднику до Євангелія від Матвія» (1988), розрахованому для перекладачів Біблії, було сказано: «[«Новий міжнародний переклад», англ.] передає вислів це покоління буквально, але в примітці під текстом говориться: «або рід». Один знавець Нового Завіту вважає, що «Матвій має на увазі не лише перше покоління після Ісуса, але всі покоління юдеїв, які відкинули його». А втім, немає лінгвістичної підстави доводити жодного із цих висновків і їх потрібно ігнорувати, бо вони є спробами відійти від того, що є очевидним розумінням. За початкових обставин ці слова стосувалися виключно Ісусових сучасників».

Згідно з матеріалом на сторінках 10—15, Ісус засудив покоління тогочасних євреїв, своїх сучасників, які відкинули його (Луки 9:41; 11:32; 17:25). Описуючи тодішнє покоління, він часто вживав такі прикметники, як ‘лукаве і перелюбне’, ‘невірне і розбещене’, а також ‘перелюбне та грішне’ (Матвія 12:39; 17:17; Марка 8:38). Ісус вжив термін «покоління» востаннє, коли перебував зі своїми апостолами на Оливній горі (Марка 13:3). Ті чоловіки, які ще не були помазані духом, а також не були частиною християнського збору, напевно не становили ані «покоління», ані людського роду. Вони, однак, добре розуміли, в якому значенні Ісус вживав термін «покоління», згадуючи про своїх сучасників. Тому логічно, що вони розуміли його слова, коли він востаннє згадав про «це покоління»a. Апостол Петро, який був присутній там, відтоді заохочував євреїв: «Рятуйтесь від цього лукавого роду [«покоління», НС]» (Дії 2:40).

Ми часто публікуємо докази того, що багато передреченого Ісусом у цій самій промові (як, скажімо, війни, землетруси й голод) сповнялося в період між виголошенням цих пророцтв і знищенням Єрусалима 70 року н. е. Багато чого, але не все. Немає, наприклад, доказу того, що після нападу римлян на Єрусалим (66—70 роки н. е.) з’явився «знак Сина Людського», від чого б побивалися «всі земні племена» (Матвія 24:30). Отже, сповнення пророцтва у період 33—70 років н. е. мусило бути лише попереднім сповненням, а не цілковитим або широкомасштабним, на яке Ісус теж вказував.

У вступі до свого перекладу праці Йосифа Флавія «Іудейська війна» Ґ. А. Вільямсон пише: «Матвій говорить, що учні поставили [Ісусові] подвійне запитання: про знищення Храму і про Його остаточний прихід; і Він дав їм подвійну відповідь, перша частина якої в найяскравіших барвах зображає заздалегідь визначені події, котрі пізніше детально описав Йосиф Флавій».

Звісно, у попередньому сповненні «це покоління» явно означало те саме, що й в інші часи, а саме: покоління невіруючих євреїв, що жили в один і той же час. Це «покоління» не мало проминути, не зазнавши того, що передрікав Ісус. Вільямсон сказав, що це пророцтво сповнялося впродовж десятиріч до знищення Єрусалима, як це описав історик-очевидець Йосиф Флавій.

Логічно дійти висновку, що у другому або ширшому сповненні «це покоління» також становлять сучасники. Як подається в статті на 16-й сторінці, нам не слід висновувати, що Ісус говорив про конкретну тривалість життя одного «покоління».

Але можна згадати два головні моменти стосовно будь-якого часу, пов’язаного зі значенням терміну «покоління»: 1) покоління людей не можна розглядати як період, що тягнеться конкретну кількість років, подібно як це є у випадку певних періодів (десятиріччя або сторіччя); 2) представники одного покоління живуть не так вже й довго, але відносно коротко.

Отже, коли апостоли чули Ісусові слова про «це покоління», про що це їм говорило? Тимчасом як завдяки історичним фактам ми знаємо, що Єрусалим був знищений у «великій скорботі» через 37 років, апостоли, котрі слухали Ісуса, не могли знати цього. Тож цими словами стосовно «покоління» їм радше повідомлялося про людей, які живуть відносно обмежений час, а не про довготривалий період. Те саме стосується й наших днів. Якими ж доречними є Ісусові слова: «Про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син,— лише Сам Отець. ...Тому будьте готові й ви,— бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Матвія 24:36, 44).

[Примітки]