‘Навчайте їх зберігати все те, що Я вам заповів’
«Ідіть, і навчіть [«робіть учнями людей», НС]... навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (МАТВІЯ 28:19, 20).
1. Яка розмова відбулася між учнем Пилипом і чоловіком з Ефіопії?
ОДИН чоловік з Ефіопії їздив до Єрусалима. Там він поклонявся Богу, якого любив,— Богу Єгові. Очевидно, що цей чоловік також любив Боже натхнене Слово. Повертаючись додому у своїй колісниці, він читав писання пророка Ісаї. У цей час його зустрів Пилип, учень Христа. Пилип запитав ефіопа: «Чи розумієш, що читаєш?» Той відповів: «Як можу, коли ніхто мене не наставить?» Тоді Пилип допоміг цьому щирому досліднику Писань стати Христовим учнем (Дії 8:26—39, Хом.).
2. а) Що ми можемо зрозуміти завдяки відповіді ефіопа? б) Які питання, пов’язані з Христовим дорученням робити людей учнями, ми розглянемо?
2 Варто звернути увагу на відповідь ефіопа. Він сказав: «Як можу, коли ніхто мене не наставить?» Отже, він потребував, щоб хтось наставив його на правильну путь. Ці слова по-своєму допомагають нам зрозуміти всю важливість точних вказівок, які Ісус включив у доручення робити людей учнями. Яких саме вказівок? Щоб отримати відповідь, продовжмо розгляд Ісусових слів, записаних у 28-му розділі Євангелія Матвія. У попередній статті увага зосереджувалася на питаннях «чому?» і «де?». Тепер обговорімо ще два питання, пов’язані з Христовим наказом робити людей учнями: «що?» і «як довго?».
«Навчаючи їх зберігати»
3. а) Як людина стає учнем Ісуса Христа? б) Про що слід навчати людей, аби зробити їх учнями?
3 Про що ми повинні навчати інших, аби допомогти їм стати Христовими учнями? Ісус наказав своїм послідовникам: «Ідіть, і навчіть всі народи [«робіть учнями людей з усіх народів», НС], христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Матвія 28:19, 20). Отже, нам слід навчати людей того, що заповів, або наказав, Христосa. Що допоможе особам, котрих ми навчаємо Ісусових заповідей, не лише стати учнями, але й залишатися ними? Один із ключових чинників можна побачити в ретельно підібраних Ісусом словах. Зверніть увагу, він сказав не просто ‘навчайте їх всього того, що Я вам заповів’, а ‘навчайте їх зберігати все те, що Я вам заповів’ (Матвія 19:17). Що це означає?
4. а) Що означає зберігати наказ? б) Наведіть приклад, як ми вчимо людей зберігати Христові накази.
4 Зберігати якийсь наказ означає дотримуватися цього наказу, тобто «діяти відповідно до» нього, виконувати його. Тож як ми можемо навчати когось зберігати, тобто виконувати, те, що наказав Христос? Для прикладу, уявімо собі інструктора з водіння, який навчає своїх учнів дотримуватися правил дорожнього руху. Інструктор може навчити їх правил під час занять у класі. Однак щоб учні вміли виконувати ці правила, він повинен наставляти їх, коли вони керуватимуть автомобілем у реальних умовах, намагаючись на практиці застосовувати отримані знання. Подібно ми, вивчаючи з людьми Біблію, викладаємо їм Христові заповіді. Але нам потрібно також наставляти їх, коли вони намагаються застосовувати Христові накази у своєму повсякденному житті й служінні (Івана 14:15; 1 Івана 2:3). Отже, щоб повністю виконувати наказ Христа робити людей учнями, необхідно бути і вчителями, і наставниками. Так ми наслідуватимемо приклад Ісуса і самого Єгови (Псалом 48:15; Об’явлення 7:17).
5. Чому особа, з якою ми вивчаємо Біблію, може стримуватися від виконання Христового наказу робити людей учнями?
5 Навчаючи інших зберігати Ісусові накази, ми допомагаємо їм прислухатися до наказу робити людей учнями. Для деяких осіб, з якими ми вивчаємо Біблію, це може бути нелегкою справою. Навіть якщо раніше вони були активними членами якоїсь церкви загальновизнаного християнства, навряд чи їхні колишні релігійні вчителі навчали їх про те, що потрібно йти і робити людей учнями. Декотрі церковні керівники відверто визнають, що церкви християнського світу зовсім не навчають свою отару проповідувати Євангеліє. Коментуючи Ісусів наказ іти у світ і допомагати всіляким людям ставати учнями, біблеїст Джон Стотт зазначив: «Невиконання того, про що йдеться в цьому наказі,— це сьогодні найслабкіше місце прихильників євангелічних церков, коли говорити про проповідування Євангелія». Він додав: «Нам більше подобається проголошувати свою звістку з відстані. Іноді ми нагадуємо людей, які викрикують поради потопаючим, а самі стоять на березі, у безпечному місці. Ми не кидаємося у воду, аби врятувати їх. Боїмося намочитись».
6. а) Як ми можемо наслідувати приклад Пилипа, допомагаючи тим, з ким вивчаємо Біблію? б) Як ми покажемо, що цікавимося особою, яка починає брати участь у проповідницькій праці?
6 Якщо особа, з якою ми вивчаємо Біблію, раніше належала до релігії, члени якої «бояться намочитись», то їй, можливо, важко подолати, так би мовити, страх перед водою і виконувати наказ Христа робити людей учнями. Такій особі потрібна допомога. Тому нам треба бути терпеливими, даючи їй пояснення і настанови, які поглиблюватимуть її розуміння і спонукуватимуть до дій, подібно як Пилипові настанови поглибили розуміння ефіопа і спонукали його охреститися (Івана 16:13; Дії 8:35—38). Ми бажаємо навчити людей, з котрими вивчаємо Біблію, виконувати наказ робити учнями інших. Це спонукує нас бути поряд з ними і наставляти їх, коли вони роблять свої перші кроки в проповідуванні Царства (Екклезіяста 4:9, 10; Луки 6:40).
«Все те, що Я вам заповів»
7. Яких заповідей стосується наказ Ісуса навчати інших «зберігати все», що він заповів?
7 Ми вчимо нових учнів не тільки робити учнями інших. Ісус наказав нам навчати їх «зберігати все», що він заповів. Безперечно, цей наказ стосується і двох найбільших заповідей — любити Бога і любити ближнього (Матвія 22:37—39). Як навчити нового учня виконувати ці заповіді?
8. Покажіть на прикладі, як новий учень може засвоювати наказ виявляти любов.
8 Повернімося до прикладу з людиною, що вчиться керувати автомобілем. Коли вона разом з інструктором їде по дорозі, то вчиться не лише слухаючи свого інструктора, але й спостерігаючи за іншими водіями. Наприклад, інструктор може звернути увагу учня на водія, який пропустив інший автомобіль вперед себе, дозволяючи йому перестроїтися в його ряд; або на водія, який люб’язно перейшов на ближнє світло, аби не засліплювати водіїв зустрічного транспорту; або на водія, який запропонував свою допомогу людині, в котрої зламалась машина. Такі приклади вчать майбутнього водія цінних уроків, які він зможе застосовувати, коли водитиме автомобіль самостійно. Подібно новий учень, котрий іде дорогою, що веде до життя, вчиться не лише від свого вчителя, але й на добрих прикладах, котрі бачить у зборі (Матвія 7:13, 14).
9. Як новий учень дізнається, що означає виконувати наказ виявляти любов?
9 Наприклад, учень може помітити, як одинока мати докладає неабияких зусиль, щоб приходити в Зал Царства зі своїми маленькими дітьми. Він може побачити, що пригнічений брат чи сестра вірно відвідує зібрання, незважаючи на свій стан, звернути увагу, як літня вдова допомагає іншим літнім особам добиратися на зібрання або як підліток бере участь у прибиранні Залу Царства. Новий учень може помічати, як старійшина вірно бере провід у польовому служінні, хоча має чимало обов’язків у зборі. Він може познайомитися зі Свідком, який через хворобу не в стані виходити з дому, проте духовно підбадьорює кожного, хто приходить до нього. Учень може бути свідком того, як подружжя робить серйозні зміни у своєму житті, аби доглядати своїх літніх батьків. Бачачи таких доброзичливих, турботливих і надійних християн, новий учень на прикладах вчиться, що́ означає виконувати наказ Христа любити Бога і ближніх, особливо співвіруючих (Приповістей 24:32; Івана 13:35; Галатів 6:10; 1 Тимофія 5:4, 8; 1 Петра 5:2, 3). Отож кожен член християнського збору може, а навіть повинен бути вчителем і наставником (Матвія 5:16).
«Аж до кінця віку»
10. а) Як довго ми будемо робити людей учнями? б) Який приклад щодо виконання призначень подав нам Ісус?
10 Як довго ми повинні виконувати доручення робити людей учнями? «Аж до кінця віку», тобто протягом закінчення цієї системи речей (Матвія 28:20). Чи зможемо ми сповняти цю частину Ісусового доручення? Як усесвітній збір, ми сповнені рішучості робити це. Упродовж минулих років ми з радістю присвячували свій час, сили і засоби, щоб знаходити людей, котрі «схильні до вічного життя» (Дії 13:48, НС). У наш час Свідки Єгови проводять у середньому понад три мільйони годин щодня, проповідуючи про Царство і роблячи учнями людей по цілому світі. У цьому ми наслідуємо Ісусів приклад. Він сказав: «Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити» (Івана 4:34). Ми теж бажаємо цього всім серцем (Івана 20:21). Ми хочемо не лише розпочати довірену нам працю, але й довершити її (Матвія 24:13; Івана 17:4).
11. Що сталося з деякими нашими християнськими братами й сестрами і яке питання нам треба собі поставити?
11 Однак нам прикро бачити, що деякі співвіруючі духовно ослабли і сповільнилися у виконанні Христового наказу робити людей учнями або ж зовсім перестали його виконувати. Чи в стані ми якось допомогти їм почати знову спілкуватися зі збором і відновити свою участь у дорученій Ісусом праці? (Римлян 15:1; Євреїв 12:12). Те, як Ісус допоміг своїм апостолам, коли вони на якийсь час ослабли, показує нам, що́ ми можемо зробити.
Виявляймо зацікавлення
12. а) Що зробили апостоли перед самою смертю Ісуса? б) Як Ісус поставився до своїх апостолів, незважаючи на те, що вони виявили серйозну слабкість?
12 Наприкінці земного служіння Ісуса, перед самою його смертю, апостоли «полишили Його й повтікали». Як і передрікав Ісус, вони ‘розпорошились кожен у власне своє’ (Марка 14:50; Івана 16:32). Як Ісус поставився до своїх духовно ослаблих товаришів? Невдовзі після воскресіння він сказав декотрим своїм послідовникам: «Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх,— нехай вони йдуть у Галілею,— там побачать Мене» (Матвія 28:10). Хоч апостоли виявили серйозну слабкість, Ісус все одно називав їх «браття Мої» (Матвія 12:49). Він не відкинув їх. Цим Ісус показав, що він милостивий і вибачливий так само, як Єгова (2 Царів 13:23). Як ми можемо наслідувати Ісуса?
13. Як нам слід ставитися до тих, хто духовно ослаб?
13 Нам слід глибоко цікавитися тими, хто сповільнився в служінні чи взагалі його припинив. Ми не забуваємо працю любові, яку ці християни виконували в минулому. Деякі з них робили це, можливо, десятки років (Євреїв 6:10). Нам по-справжньому їх бракує (Луки 15:4—7; 1 Солунян 2:17). Тож як можна виявляти своє зацікавлення ними?
14. Як ми, наслідуючи Ісуса, можемо допомогти духовно слабкому співхристиянину?
14 Ісус передав знеохоченим апостолам, щоб вони пішли в Галілею і там зустрілися з ним. По суті, Ісус запросив їх на особливе зібрання (Матвія 28:10). Подібно й ми сьогодні заохочуємо духовно слабких відвідувати зібрання християнського збору, і деколи це потрібно робити не один раз. У випадку з апостолами це запрошення принесло плоди, адже «одинадцять... учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус» (Матвія 28:16). Як же ми радіємо, коли духовно слабкі брати і сестри теж відгукуються на наше щире запрошення і починають знову відвідувати християнські зібрання! (Луки 15:6).
15. Як ми можемо наслідувати приклад Ісуса, вітаючи духовно слабких, які приходять на зібрання?
15 Як нам повестися, коли духовно слабкий християнин прийде в Зал Царства? А що зробив Ісус, коли в призначеному ним місці зустрічі побачив апостолів, віра яких на якийсь час ослабла? «Ісус підійшов і промовив до них» (Матвія 28:18). Він не дивився на апостолів, стоячи на відстані, а підійшов до них. Уявіть собі, яке заспокоєння вони, напевно, відчули, коли Ісус таким способом виявив ініціативу! Виявляймо ж і ми ініціативу і сердечно вітаймо духовно слабких християн, які докладають зусиль, щоб повернутися в християнський збір.
16. а) Який урок ми отримуємо з того, як Ісус повівся зі своїми послідовниками? б) Як можна наслідувати Ісуса в ставленні до духовно слабких співхристиян? (Дивіться примітку).
16 Що далі зробив Ісус? По-перше, він промовив: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі». По-друге, Ісус дав доручення: «Ідіть і робіть учнями людей» (НС). По-третє, він пообіцяв: «Я перебуватиму з вами повсякденно». А чи помітили ви, чого Ісус не зробив? Він не докорив учням за їхні помилки та сумніви (Матвія 28:17). Чи був його підхід ефективним? Так. Уже невдовзі апостоли знову «навчали, і звіщали Євангелію» (Дії 5:42). Ставлячись до духовно слабких християн так, як Ісус, ми досягнемо подібних добрих результатів у своєму зборіb (Дії 20:35).
«Я перебуватиму з вами повсякденно»
17, 18. Які підбадьорливі думки містяться в Ісусових словах: «Я перебуватиму з вами повсякденно»?
17 Останні слова Ісусового доручення звучать так: «Я перебуватиму з вами повсякденно». У них міститься підбадьорлива думка для всіх, хто намагається виконувати наказ Христа робити людей учнями. Хоч би як вороги протидіяли нашій праці проповідування про Царство, хоч би до яких форм наклепу вони вдавалися, у нас немає причин для страху. Чому? Тому що з нами Ісус, наш Керівник, який має «всяку владу на небі й на землі»!
18 Крім того, Ісусова обіцянка: «Я перебуватиму з вами повсякденно» — приносить нам велику потіху. У той час, коли ми намагаємося виконувати наказ Христа робити людей учнями, ми переживаємо не лише радісні, але й сумні періоди (2 Хронік 6:29). Дехто з нас тужить через смерть близької людини (Буття 23:2; Івана 11:33—36). Хтось страждає через похилий вік, коли людину покидають здоров’я та сили (Екклезіяста 12:1—6). Інші час від часу почуваються дуже пригніченими (1 Солунян 5:14). Чимраз більше братів і сестер стикаються з тяжкими економічними проблемами. Однак попри всі ці випробування нам вдається виконувати своє служіння, оскільки Ісус перебуває з нами «повсякденно», в тому числі й у найскрутніші дні нашого життя (Матвія 11:28—30).
19. а) Які вказівки містяться в Ісусовому дорученні робити людей учнями? б) Завдяки чому ми в стані виконувати Христове доручення?
19 Як ми побачили з цієї та попередньої статей, Ісусове доручення робити людей учнями багатогранне. Ісус пояснив нам чому і де ми повинні виконувати його наказ. Також він сказав, про що нам слід навчати і як довго потрібно це робити. Безумовно, виконувати це серйозне доручення зовсім не легко. Проте ми можемо виконувати його, адже Христос перебуває з нами і підтримує нас своєю владою! Хіба ви не згідні?
[Примітки]
a В одному довіднику зазначається, що Ісус сказав «христячи їх... навчаючи їх», а не «христячи їх і навчаючи». Таким чином у цьому наказі не мається на увазі, що хрещення і навчання — це «дві строго послідовні дії». Натомість «навчання — це тривалий процес, який частково передує хрещенню... і частково продовжується після хрещення».
b Детальнішу інформацію стосовно того, як ставитися до духовно слабких осіб і як допомагати їм, можна знайти в журналі «Вартова башта» за 1 лютого 2003 року на сторінках 15—18.
Як би ви відповіли?
• Як ми навчаємо інших зберігати те, що заповів Ісус?
• Чого новий учень може навчитися від інших членів збору?
• Як можна допомагати тим, хто духовно ослаб?
• Як Ісусова обіцянка: «Я перебуватиму з вами повсякденно» — додає нам сил і потішає нас?
[Ілюстрації на сторінці 15]
Нам треба бути вчителями і наставниками.
[Ілюстрації на сторінці 17]
Новий учень бере цінні уроки з прикладу інших.