Ходити з Богом з думкою про вічність
«Ми будемо ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, на віки віків!» (МИХЕЯ 4:5).
1. Чому Єгову по праву можна назвати «Царем вічності»?
БОГ Єгова не мав початку. Його влучно названо «Старий днями», оскільки його існування сягає безконечності в минуле (Даниїла 7:9, 13). Єгова матиме також вічне майбутнє. Лише він є «Царем вічності» (Об’явлення 10:6; 15:3, НС). І в його очах «тисяча літ,— немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна» (Псалом 90:4).
2. а) Який намір Бог має щодо слухняних людей? б) На чому ми повинні зосереджувати свої надії та плани?
2 Оскільки Життєдавець вічний, він міг запропонувати першій парі людей Адаму і Єві перспективу безконечного життя в Раю. Але через непослух Адам втратив право на вічне життя, передавши гріх і смерть своїм нащадкам (Римлян 5:12). І все ж Адамів бунт не перешкодив здійсненню Божого початкового наміру. Воля Єгови полягає в тому, щоб слухняні люди жили вічно. І він обов’язково сповнить свій намір (Ісаї 55:11). Як доречно, щоб ми зосереджували свої надії та плани на служінні Єгові з думкою про вічність. Твердо пам’ятаючи про прихід «дня Єгови», не можна забувати, що наша ціль — ходити з Богом вічно (2 Петра 3:12, НС).
Єгова діє у призначений ним час
3. Звідки ми знаємо, що Єгова має «призначений час» для сповнення своїх намірів?
3 Як люди, що ходять з Богом, ми глибоко зацікавлені у виконанні його волі. Ми знаємо, що Єгова є Великим Розподілювачем часу, і впевнені, що він ніколи не зазнає невдачі у сповненні своїх намірів у призначений ним час. Наприклад, «як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина» (Галатів 4:4). Апостолу Івану було сказано, що для сповнення пророцтв, які йому були представлені знаками, є «призначений час» (Об’явлення 1:1—3, НС). Є також призначений ‘час мертвих судити’ (Об’явлення 11:18). Понад 1900 років тому апостол Павло під натхненням сказав, що Бог «визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ» (Дії 17:31).
4. Звідки ми знаємо, що Єгова хоче покінчити з цією злою системою речей?
4 Єгова знищить цю злу систему речей, тому що в сьогоднішньому світі на його ім’я стягається докір. Несправедливі процвітають (Псалом 92:8). Своїми словами й ділами вони ображають Бога, і йому боляче дивитись, як кривдять і переслідують його слуг (Захарія 2:12). Не дивно, що Єгова постановив невдовзі покінчити з цілою організацією Сатани! Бог вирішив, коли са́ме це відбудеться, і сповнення біблійних пророцтв свідчить, що ми тепер живемо в «час кінця» (Даниїла 12:4). Невдовзі він розпочне дії, що принесуть благословення усім, хто любить його.
5. Як Лот і Авакум розглядали навколишні обставини?
5 Слуги Єгови минулих часів прагнули побачити кінець зла. Праведний Лот був «змучений поводженням розпусних людей» (2 Петра 2:7). Пророк Авакум, засмучений навколишніми обставинами, благав: «Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: «Насильство!» та Ти не спасаєш! Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка» (Авакума 1:2, 3).
6. Як Єгова відповів на молитву Авакума і чого це нас вчить?
6 Відповідаючи Авакуму, Єгова зокрема сказав: «Ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться» (Авакума 2:3). Отже, Бог повідомив, що він діятиме в «умовлений час». Хоча може здаватися, що «протягнулось», Єгова конче сповнить свій намір! (2 Петра 3:9).
Служіння з неослабною ревністю
7. Як Ісус виконував свою працю, хоча він не знав точно, коли прийде день Єгови?
7 Чи знання точного розподілу часу Єгови необхідне для того, щоб ревно ходити з Богом? Ні. Розгляньте кілька прикладів. Ісус дуже цікавився часом, коли Божа воля сповниться на землі, як і на небі. Він навіть навчив своїх послідовників молитися: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). Хоча Ісус знав, що на це прохання буде дана відповідь, він не знав точного розкладу подій. У своєму великому пророцтві про кінець цієї системи речей, він сказав: «Про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син,— лише Сам Отець» (Матвія 24:36). Оскільки Ісус Христос відіграє центральну роль у сповненні Божих намірів, він буде прямо причетний до виконання вироку над ворогами його небесного Отця. Проте коли Ісус був на землі, навіть він не знав, коли Бог діятиме. Чи це послабило його ревність у служінні Єгові? Аж ніяк! Побачивши, як Ісус ревно очищає храм, «учні Його згадали, що написано: «Ревність до дому Твого з’їдає Мене!» (Івана 2:17; Псалом 69:10). Ісус був цілковито зайнятий працею, яку він був посланий виконати, і робив це з неослабною ревністю. Він також служив Богові з думкою про вічність.
8, 9. Яку відповідь отримали учні, коли запитали про відновлення Царства і якою була їхня реакція?
8 Це можна сказати і про Христових учнів. Ісус зустрівся з ними перед самим вознесінням на небо. Біблія розповідає: «А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: «Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?» Як і їхній Господь, вони з нетерпінням чекали на прихід Царства. Однак Ісус відповів: «То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй. Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:6—8).
9 Немає жодної вказівки на те, що учні були знеохочені цією відповіддю. Навпаки, вони ревно зайнялися працею проповідування. Через кілька тижнів вони наповнили Єрусалим своїм ученням (Дії 5:28). А через 30 років їхня проповідницька діяльність набула великого розмаху, і тому Павло міг сказати, що добра новина «проповідана всьому створінню під небом» (Колосян 1:23). Хоча Царство не було ‘відбудоване Ізраїлеві’, як помилково сподівалися учні, і не було встановлене в небі за їхнього життя, вони продовжували ревно служити Єгові з думкою про вічність.
Перевірмо свої спонуки
10. Що ми маємо нагоду довести з огляду на те, що не знаємо часу, коли Бог знищить систему Сатани?
10 Сучасні слуги Єгови також прагнуть кінця цієї злої системи речей. Однак у першу чергу ми турбуємося не про власне визволення і життя в Божому новому світі. Ми хочемо, щоб ім’я Єгови було освячене, а його суверенітет виправданий. Через це ми можемо радіти, що Бог не сказав нам ‘дня і години’, визначеної для знищення системи Сатани. Це дає нам можливість доводити, що ми постановили ходити з Богом вічно через любов до нього, а не через якісь короткочасні, егоїстичні цілі.
11, 12. Як Йовова непорочність була поставлена під сумнів і як це стосується нас?
11 Коли ми бережемо свою непорочність у Божих очах, це також допомагає довести, що Диявол говорив неправду, заявляючи, що праведний Йов — а отже такі люди, як він — служать Богові з егоїстичних спонук. Коли Єгова сказав, що його слуга Йов невинний, праведний і богобоязливий чоловік, Сатана підступно заявив: «Чи ж Йов дармо боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» (Йова 1:8—11). Залишившись непорочним під випробуванням, Йов довів фальшивість цього злісного твердження.
12 Подібно і ми, тримаючись непорочності, можемо спростувати обвинувачення Сатани, що ми служимо Богові заради близької нагороди. Незнання точного часу, коли Божа помста буде виконана над злими, дає нам можливість довести, що ми справді любимо Єгову і хочемо ходити його дорогами вічно. Це показує, що ми вірні й віддані Богові і довіряємо його способу вирішення справ. До того ж незнання дня і години допомагає нам залишатися бадьорими й духовно пильними, оскільки ми усвідомлюємо, що кінець може прийти в будь-який час, як злодій вночі (Матвія 24:42—44). Щоденно ходячи з Єговою, ми тішимо його серце й даємо йому що відповісти Дияволу, який докоряє йому (Приповістей 27:11).
Плануймо на вічність!
13. Що Біблія каже про планування на майбутнє?
13 Ті, що ходять з Богом, знають: робити помірковані плани на майбутнє — мудро. Усвідомлюючи проблеми й обмеження старого віку, багато людей стараються добре використовувати свою молодість і силу, щоб фінансово забезпечити собі старість. А що сказати про набагато важливіше духовне майбутнє? У Приповістей 21:5 говориться: «Думки [«плани», НС] пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий — на збиток». Планування наперед з думкою про вічність справді корисне. Оскільки ми не знаємо, коли саме прийде кінець цієї системи, нам слід обдумувати свої майбутні потреби. Але будьмо врівноваженими і ставмо Божі справи на перше місце у своєму житті. Люди, яким бракує віри, можуть думати, що зосереджувати своє життя на чиненні Божої волі — недалекоглядно. Але чи це так?
14, 15. а) Яку притчу Ісус розповів про плани на майбутнє? б) Чому можна сказати, що багатий чоловік з Ісусової притчі був недалекоглядним?
14 Ісус розповів притчу, яка проливає світло на це питання. «В одного багача гойно нива вродила була. І міркував він про себе й казав: «Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?» І сказав: «Оце я зроблю,— порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток. І скажу я душі своїй: «Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!» Бог же до нього прорік: «Нерозумний,— ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготував?»... Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога» (Луки 12:16—21).
15 Чи Ісус хотів сказати, що тому багатому чоловікові не треба було працювати, стараючись матеріально забезпечити собі майбутнє? Ні, тому що Святе Письмо заохочує до наполегливої праці (2 Солунян 3:10). Помилка багатого чоловіка полягала в тому, що він не старався ‘багатіти в Бога’. Навіть якби він міг втішатися матеріальним достатком багато років, з часом він усе одно помер би. Він був недалекоглядним і не думав про вічність.
16. Чому ми можемо з упевненістю покладатися на Єгову, що він забезпечить нам майбутнє?
16 Ходити з Єговою з думкою про вічність — практично і далекоглядно. Це найліпший спосіб планувати на майбутнє. Хоча складати практичні плани стосовно освіти, професії та сімейних обов’язків мудро, нам слід завжди пам’ятати, що Єгова ніколи не залишає своїх вірних і відданих слуг. Цар Давид співав: «Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили» (Псалом 37:25). Ісус також запевнив, що Бог попіклується про всіх, хто шукає найперш Царства і ходить праведними шляхами Єгови (Матвія 6:33).
17. Звідки ми знаємо, що кінець близько?
17 Хоча ми служимо Богові з думкою про вічність, однак твердо пам’ятаємо про день Єгови. Сповнення біблійних пророцтв красномовно свідчить про близькість того дня. Це століття характеризують війни, пошесті, землетруси та голод, а також переслідування правдивих християн та всесвітнє проповідування доброї новини про Боже Царство. Усе це є ознакою часу кінця цієї злої системи речей (Матвія 24:7—14; Луки 21:11). Світ наповнений людьми, що є «самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога» (2 Тимофія 3:1—5). У ці критичні останні дні життя є важким для нас як слуг Єгови. Як же ми прагнемо дня, коли Царство Єгови змете все зло! Але поки що постановімо ходити з Богом з думкою про вічність.
Служіння з думкою про безконечне життя
18, 19. З чого видно, що вірні люди давнини служили Богові з думкою про вічність?
18 Ходячи з Єговою, пам’ятаймо про віру Авеля, Еноха, Ноя, Авраама та Сарри. Згадавши про них, Павло писав: «Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що «вони на землі чужаниці й приходьки» (Євреїв 11:13). Ці вірні особи мріяли «про країну кращу, небесну» (Євреїв 11:16, СМ). Вони з вірою сподівалися ліпшого місця під правлінням Божого Месіанського Царства. Ми можемо бути впевнені, що Бог винагородить їх вічним життям у тій ліпшій країні — земному Раю під Царським правлінням (Євреїв 11:39, 40).
19 Пророк Михей виразив словами рішучість людей Єгови поклонятися Богові вічно. Він писав: «Усі бо народи ходитимуть кожен ім’ям свого бога, а ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, на віки віків!» (Михея 4:5). Аж до смерті Михей вірно й віддано служив Єгові. Коли він воскресне у новому світі, то, безсумнівно, ходитиме з Богом цілу вічність. Який чудовий приклад для всіх нас сьогодні, на пізньому етапі часу кінця!
20. Що ми повинні постановити робити?
20 Єгова цінує любов, яку ми виявляємо до його імені (Євреїв 6:10). Він знає, що нам важко залишатися непорочними і вірними йому в цьому світі, де править Диявол. Але, хоча ‘минається світ’, «хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:17; 5:19, УКУ). З допомогою Єгови постановімо непохитно зносити випробування, з якими щодня зустрічаємося. Нехай наше мислення і спосіб життя зосереджуються на чудових благословеннях, обіцяних нашим люблячим небесним Отцем. Ці благословення можуть бути нашими, якщо ми далі ходитимемо з Богом з думкою про вічність (Юди 20, 21).
Як би ви відповіли?
◻ Який намір Бог має щодо слухняних людей?
◻ Чому Єгова ще не почав знищення цього безбожного світу?
◻ Чому незнання точного часу, коли Бог почне діяти, не повинне зменшувати нашої ревності?
◻ Яку користь ми можемо отримати, коли ходимо з Богом з думкою про вічність?
[Ілюстрація на сторінці 17]
Для того щоб ходити з Богом, необхідно служити йому з ревністю, подібно до Христових ранніх учнів.