Чи ви є серед тих, кого любить Бог?

«Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець» (ІВАНА 14:21).

1, 2. а) Як Єгова виявив свою любов до людей? б) Що Ісус започаткував увечері 14 нісана 33 року н. е.?

ЄГОВА любить створених ним людей. Він любить цілий людський світ «так... що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Івана 3:16). Оскільки наближається час відзначання Спомину Христової смерті, правдиві християни, як ніколи, повинні усвідомлювати, що Єгова «полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи» (1 Івана 4:10).

² У ніч 14 нісана 33 року н. е. Ісус та його 12 апостолів зібралися в горішній кімнаті в Єрусалимі, щоб відзначити Пасху як згадку про визволення ізраїльтян з Єгипту (Матвія 26:17—20). Після відзначання цього єврейського свята Ісус відпустив Юду Іскаріотського й започаткував пам’ятну вечерю, яка мала стати християнським Спомином Христової смертіa. Ісус влаштував для позосталих 11 апостолів цю спільну вечерю, використавши прісний хліб і червоне вино як символи свого тіла й крові. Подробиці про цю вечерю подають синоптичні євангелісти Матвій, Марко й Лука, а також апостол Павло, який назвав її «Господньою Вечерею» (1 Коринтян 11:20; Матвія 26:26—28; Марка 14:22—25; Луки 22:19, 20).

 3. У чому Іванова оповідь про останні години перебування Ісуса зі своїми апостолами в горішній кімнаті значно відрізняється від оповідей інших апостолів?

³ Цікаво зазначити: апостол Іван зовсім не згадав про передачу хліба й вина, мабуть, тому, що в час, коли він писав свою євангельську оповідь (приблизно 98 року н. е.), цей звичай вже був добре відомий серед ранніх християн (1 Коринтян 11:23—26). А втім, перебуваючи під натхненням, тільки Іван подав нам декотрі важливі подробиці про слова та дії Ісуса перед самим започаткуванням Спомину його смерті й відразу після нього. Ці захопливі подробиці поміщаються в більше ніж п’ятьох розділах Євангелія від Івана. Вони не залишають жодного сумніву щодо того, яких осіб любить Бог. Тож дослідімо від 13-го по 17-й розділи Євангелія від Івана.

Беріть за приклад Ісусову зразкову любов

 4. а) Як Іван підкреслив провідну тему зустрічі Ісуса з учнями, на котрій той започаткував Спомин? б) Назвіть одну важливу причину, чому Єгова любить Ісуса.

⁴ У цих розділах, де подаються прощальні поради Ісуса його послідовникам, важливою темою є любов. Різні форми слова «любов» виступають тут аж 31 раз. Глибока любов Ісуса до свого Отця, Єгови, і до учнів у жодному іншому місці не виражена так чітко, як тут. Ісусову любов до Єгови можна простежити в усіх євангельських оповідях про його життя, але тільки Іван записав Ісусові недвозначні слова: «Люблю Я Отця» (Івана 14:31). Ісус також сказав, що Єгова любить його, і пояснив чому. Він сказав: «Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його» (Івана 15:9, 10). Авжеж, Єгова любить свого Сина, бо той повністю слухається його. Який же гарний урок для всіх послідовників Ісуса Христа!

 5. Як Ісус виявив любов до своїх учнів?

⁵ Ісусова безмежна любов до його послідовників увиразнюється на самому початку Іванової оповіді про останню зустріч Ісуса з апостолами. Іван розповів: «Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх» (Івана 13:1). У той пам’ятний вечір він дав їм незабутній урок про служіння іншим з любов’ю. Він обмив їм ноги. Саме це кожен з них мав бути готовий робити для Ісуса та своїх братів, але вони не зробили цього. Ісус виконав це скромне завдання і відтак сказав своїм учням: «А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив» (Івана 13:14, 15). Правдиві християни повинні охоче й радісно служити своїм братам (Матвія 20:26, 27, примітка в НС; Івана 13:17).

Дотримуйтесь нової заповіді

6, 7. а) Про яку важливу подробицю, пов’язану із започаткуванням Спомину, згадує Іван? б) Яку нову заповідь Ісус дав своїм учням і що в ній було нового?

⁶ Оповідь Івана про події у горішній кімнаті увечері 14 нісана — це єдина конкретна згадка про те, що Юда Іскаріотський вийшов (Івана 13:21—30). Порівняння євангельських оповідей виявляє, що Ісус започаткував Спомин смерті тільки після того, як цей зрадник пішов геть. Потім Ісус давав своїм вірним апостолам детальні прощальні поради та настанови. Готуючись до Спомину, ми повинні дуже цікавитися словами Ісуса під час тої події, і зокрема тому, що ми прагнемо бути серед тих, кого любить Бог.

⁷ Найперша настанова, яку Ісус дав своїм учням після започаткування Спомину своєї смерті, була чимось новим. Він сказав: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:34, 35). Що було нового в цій заповіді? Трохи пізніше того вечора Ісус пояснив це питання такими словами: «Оце Моя заповідь,— щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив! Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Івана 15:12, 13). Мойсеїв Закон наказував ізраїльтянам «любити ближнього свого, як самого себе» (Левит 19:18). Але Ісусова заповідь не обмежувалася цим. Християни повинні були любити одні одних, як і Христос полюбив їх. Вони мали бути готові жертвувати навіть своїм життям заради братів.

 8. а) Що входить у саможертовну любов? б) Як Свідки Єгови виявляють саможертовну любов сьогодні?

⁸ Період Спомину — це підхожий час зробити самоперевірку й переглянути стан цілого збору, щоб пересвідчитись, чи ми справді маємо розпізнавальний знак правдивого християнства — таку любов, як у Христа. Ця саможертовна любов може означати, а інколи й означає, що християнину доведеться ризикувати своїм життям, аби тільки не зрадити своїх братів. Частіше за все сюди входить готовність жертвувати особистими інтересами, щоб допомагати й служити братам та іншим людям. Хорошим прикладом у цьому був апостол Павло (2 Коринтян 12:15; Филип’ян 2:17). Свідки Єгови відомі у всьому світі за їхній дух саможертовності: вони допомагають своїм братам і ближнім, а також наполегливо розповідають про біблійну правду іншим людямb (Галатів 6:10).

Цінні стосунки, якими треба дорожити

 9. Що ми з радістю робимо, аби зберігати свої цінні стосунки з Богом та його Сином?

⁹ Ніщо не може бути ціннішим для нас за любов Єгови та його Сина, Ісуса Христа. Однак аби мати й відчувати цю любов, нам потрібно щось робити. Перебуваючи того останнього вечора зі своїми учнями, Ісус сказав: «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об’явлюсь йому Сам» (Івана 14:21). Оскільки ми дорожимо стосунками з Богом та його Сином, нам радісно слухатися їхніх заповідей. Сюди входить нова заповідь — виявляти саможертовну любов, а також наказ, який Христос дав після свого воскресіння,— «щоб народові ми проповідували та засвідчили», намагаючись ‘робити учнів’ з тих, хто приймає добру новину (Дії 10:42; Матвія 28:19, 20, Хом.).

10. Які цінні стосунки доступні помазанцям та «іншим вівцям»?

¹⁰ Відповідаючи пізно ввечері на запитання, яке поставив йому вірний апостол Юда (Тадей), Ісус сказав: «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього» (Івана 14:22, 23). Навіть перебуваючи на землі, помазані християни, покликані царювати з Христом у небі, мають дуже близькі взаємини з Єговою та його Сином (Івана 15:15; 16:27; 17:22; Євреїв 3:1; 1 Івана 3:2, 24). Проте їхні товариші з «інших овець», які сподіваються жити вічно на землі, також мають цінні стосунки з «Одним Пастирем», Ісусом Христом, та своїм Богом, Єговою, за умови, що вони доводять свою слухняність (Івана 10:16; Псалом 15:1—5; 25:14).

«Ви не є частиною світу»

11. Яку протверезну пересторогу дав своїм учням Ісус?

¹¹ Під час цієї останньої зустрічі з вірними учнями перед своєю смертю Ісус дав протверезну пересторогу: якщо Бог любить якусь людину, світ ненавидітиме її. Ісус сказав: «Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас. Коли б ви зо світу [«частиною світу», НС] були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу [«не є частиною світу», НС], але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: «Раб не більший за пана свого». Як Мене переслідували,— то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали,— берегтимуть і ваше» (Івана 15:18—20).

12. а) Чому Ісус перестеріг своїх учнів, що світ ненавидітиме їх? б) Про що всім варто роздумувати з наближенням Спомину?

¹² Ісус дав таку пересторогу, щоб ці 11 апостолів та всі правдиві християни, які мали жити після них, не знеохочувалися й не здавалися через ненависть з боку світу. Він додав: «Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились. Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу виконує він Богові! А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене» (Івана 16:1—3). Один біблійний словник пояснює, що форма дієслова, яке перекладається тут словом «спокусились», означає «змусити когось запідозрити та покинути того, кому він повинен довіряти й підкорятися; спонукати відпасти». Наближається день відзначання Спомину, і всім нам варто роздумувати про життєвий шлях вірних осіб минулого та сучасності й наслідувати їхній приклад непохитності під час випробувань. Не дозвольте протистоянню чи гонінню змусити вас покинути Єгову та Ісуса, але постановіть покладатися на них і слухатись їх.

13. Що Ісус просив для своїх послідовників у молитві до Отця?

¹³ У кінцевій молитві, перш ніж вийти з горішньої кімнати в Єрусалимі, Ісус сказав своєму Отцю: «Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу вони [«не є частиною світу», НС], як і Я не від світу [«не є частиною світу», НС]» (Івана 17:14—16). Ми можемо бути впевнені, що Єгова пильнуватиме тих, кого любить, додаючи їм сил триматися окремо від світу (Ісаї 40:29—31).

Залишайтеся в Отцівській та Синівській любові

14, 15. а) До чого прирівняв себе Ісус і протиставив якому «звироднілому винограду»? б) Хто такі «галуззя» «правдивої Виноградини»?

¹⁴ Під час сердечної розмови зі своїми вірними учнями ввечері 14 нісана Ісус прирівняв себе до «правдивої Виноградини», протиставивши «звироднілому винограду» — невірному Ізраїлю. Він сказав: «Я правдива Виноградина, а Отець Мій — Виноградар» (Івана 15:1). За сотні років до того пророк Єремія записав ці слова, які Єгова прорік до свого зрадницького народу: «Я ж посадив був тебе виноградом добірним... І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?» (Єремії 2:21). А пророк Осія написав: «Ізраїль — буйний [«звироднілий», НС] виноград, що родить подібне собі [«приносить плід для себе», НС]... Облудне їхнє серце» (Осії 10:1, 2).

¹⁵ Замість того щоб приносити плоди правдивого поклоніння, Ізраїль став відступником і приносив плід для себе. За три дні до останньої зустрічі зі своїми вірними учнями Ісус сказав лицемірним єврейським провідникам: «Кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити» (Матвія 21:43). Цим новим народом є «Ізраїль Божий»: він складається зі 144 000 помазаних християн, яких прирівняно до «галуззя» «правдивої Виноградини» — Ісуса Христа (Галатів 6:16; Івана 15:5; Об’явлення 14:1, 3).

16. До яких дій Ісус спонукував 11 вірних апостолів і що можна сказати про вірний останок у цей час кінця?

¹⁶ Ісус сказав 11 апостолам, що були з ним у горішній кімнаті: «Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила. Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені [«в єдності зі мною», НС] перебувати не будете» (Івана 15:2, 4). Сучасна історія народу Єгови показує, що вірний останок помазаних християн залишився в єдності зі своїм Головою, Ісусом Христом (Ефесян 5:23). Вони погодились на очищення та звільнення від зайвин (Малахії 3:2, 3). З 1919 року вони приносять рясні плоди Царства, якими спочатку були інші помазані християни, а з 1935 року — щораз численніший «великий натовп» їхніх товаришів (Об’явлення 7:9; Ісаї 60:4, 8—11).

17, 18. а) Які Ісусові слова допомагають помазанцям та іншим вівцям перебувати в любові Єгови? б) У чому нам допоможе прихід на Спомин?

¹⁷ Подальші слова Ісуса стосуються всіх помазаних християн та їхніх товаришів: «Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої. Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його» (Івана 15:8—10).

¹⁸ Усі ми хочемо перебувати в Божій любові, і це спонукує нас бути плідними християнами. Ми будемо такими, якщо використовуватимемо кожну нагоду проповідувати «Євангеліє Царства» (Матвія 24:14). Ми також стараємося з усіх сил виявляти у своєму житті «плоди духу» (Галатів 5:22, 23, НС). Присутність на Спомині Христової смерті зміцнить нашу готовність виявляти ці плоди, бо нам нагадають про величну любов, якою Бог і Христос обдарували нас (2 Коринтян 5:14, 15).

19. Про яку подальшу допомогу піде мова в наступній статті?

¹⁹ Започаткувавши Спомин, Ісус пообіцяв, що його Отець пошле вірним послідовникам ‘утішителя, святий дух’ (Івана 14:26). У наступній статті ми дослідимо, як цей дух допомагає помазанцям та іншим вівцям перебувати в любові Єгови.

[Примітки]

Питання для повторення

• Який практичний урок про служіння іншим з любов’ю дав своїм учням Ісус?

• В якому розумінні період Спомину є доречним часом для самоперевірки?

• Чому Ісусова пересторога про ненависть і гоніння з боку світу не повинна спокушувати нас?

• Хто є «правдивою Виноградиною»? Хто є «галуззя» і що очікується від них?

[Ілюстрація на сторінці 15]

Ісус дав своїм апостолам незабутній урок про служіння іншим з любов’ю.

[Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Учні Христа слухаються його заповіді — виявляти саможертовну любов.