Вчіть дітей бути ввічливими

ОДНЕ німецьке прислів’я каже: «Капелюх в руках тримай, так обійдеш цілий край». У багатьох країнах чоловіки знімають головний убір, коли входять до будинку або з кимось вітаються. Це свідчить про ввічливість, якою вони здобувають повагу. Тож вищезгадане прислів’я показує, що люди охочіше виявляють доброту й увагу тим, хто має хороші манери.

Як же приємно бачити добре виховану молодь! Районний наглядач в Гондурасі, який ходить у служіння від дому до дому з вісниками різного віку, говорить: «Я часто помічаю, що добре вихована і ввічлива дитина справляє на господаря більше враження, ніж мої слова».

У наш час, коли неповага стає чимраз поширенішою, варто і корисно знати, як ставитися до людей. Крім того, Святе Письмо радить нам «поводитися гідно доброї новини про Христа» (Фил. 1:27; 2 Тим. 3:1—5). Важливо вчити дітей поважати інших. Як їх навчити бути ввічливими і виявляти повагу не про людське око, а від усього серця?a

Подавайте приклад своїми добрими манерами

Діти багато вчаться з того, що бачать. Тому батьки можуть прищеплювати їм добрі манери, наприклад, завдяки тому, що самі поводяться ввічливо (Повт. 6:6, 7). Необхідно говорити з дитиною про вихованість, але цього недостатньо. Разом з нагадуваннями вкрай важливим є власний приклад батьків.

Розгляньмо випадок Паулиb, яка виросла в неповній християнській сім’ї. Вона ставиться до всіх з повагою. Чому? Дівчина пояснює: «Мама подавала нам приклад, тому для нас є природнім поважати інших». Християнин, на ім’я Волтер, навчив своїх синів ставитися з повагою до їхньої невіруючої мами. Він говорить: «Я намагався власним прикладом вчити синів поважати їхню маму, ніколи не висловлюючись про неї зневажливо». Волтер продовжував навчати хлопців з Божого Слова і молився до Єгови про допомогу. Один з них тепер служить у філіалі Свідків Єгови, а інший — піонером. Сини люблять і поважають обох батьків.

У Біблії сказано: «Бог є Богом не безладу, а миру» (1 Кор. 14:33). Єгова все робить організовано. Християнам варто наслідувати Бога в цьому і підтримувати вдома чистоту. Деякі батьки вчать дітей кожного дня перед школою застеляти ліжко, складати на місце свої речі і помагати в хатніх справах. Якщо діти бачать порядок і чистоту вдома, вони, ймовірно, триматимуть свої кімнати і речі в порядку.

Як ваші діти ставляться до навчання в школі? Чи вони вдячні вчителям за те, що ті роблять для них? А ви, батьки, виявляєте таку вдячність? Діти будуть ставитися до навчання і вчителів так, як це робите ви. Чому б не заохочувати їх завжди дякувати вчителям? Виявляти вдячність за послуги — чудовий спосіб показати повагу вчителеві, лікарю, продавцю тощо (Луки 17:15, 16). Молоді християни, які вирізняються з-поміж своїх однокласників ввічливістю і хорошою поведінкою, заслуговують похвали.

Члени збору повинні подавати гарний приклад своїми добрими манерами. Дуже приємно бачити, як молодь, що належить до збору, поводиться люб’язно, говорячи «будь ласка» і «дякую»! Коли дорослі виявляють повагу до Єгови тим, що уважно слухають програму зібрань, молодь їх наслідує. Діти вчаться поважати ближніх, якщо бачать чудові приклади ввічливості в Залі Царства. Приміром, чотирирічний Ендрю вже навчився в разі потреби казати дорослим: «Вибачте».

Як ще батьки допоможуть дітям побачити, якої поведінки від них очікується? Батьки можуть і повинні знаходити час, щоб ділитися з дітьми тим, чого вони самі навчилися з багатьох біблійних прикладів (Рим. 15:4).

Навчайте на основі біблійних прикладів

Коли Яків з родиною повертався до Ханаанського краю і мав зустрітися з Ісавом, то він, скоріш за все, навчив своїх дітей, що треба вклонятися (Бут. 33:3, 6, 7). Ви теж можете репетирувати зі своєю малою дитиною такі привітання, як «доброго ранку», «доброго дня», «доброго вечора», або те, що прийняте у вашій місцевості. Добре виховані діти несуть славу Єгові, і ними пишаються батьки.

Чому б вам на основі біблійних оповідей не показати дитині різницю між повагою і зневагою? Наприклад, коли невірний ізраїльський цар Ахазія захотів побачити пророка Іллю, він послав за ним «п’ятдесятника та його п’ятдесятку». Цей начальник вимагав, щоб пророк пішов з ним. Але так не можна було звертатися до Божого представника. Як зреагував Ілля? Він сказав: «Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п’ятдесятку твою». Так і сталося. «Зійшов із неба огонь, і пожер [начальника] та його п’ятдесятку» (2 Цар. 1:9, 10).

Цар послав до Іллі іншого начальника з 50 підлеглими. Він також наказав пророкові піти з ним. І знову зійшов з неба огонь. Зрештою до Іллі прибув третій начальник зі своєю півсотнею. Цей чоловік виявив пошану. Він не наказував пророкові, а упав перед ним на коліна і благав: «Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п’ятдесяти, в очах твоїх! Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п’ятдесятників та їхні п’ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх». Чи міг пророк просити, щоб вогонь спалив того, хто, мабуть, виявив страх і водночас говорив з повагою? Таке було неможливим. Натомість ангел Єгови сказав Іллі піти разом з начальником (2 Цар. 1:11—15). Хіба цей випадок не підкреслює, наскільки важливо виявляти повагу?

Коли в храмі римські воїни забрали під варту апостола Павла, він не вважав, що має право говорити. Апостол з повагою звернувся до воєначальника: «Можна мені щось сказати?» Так Павло отримав нагоду виступити на свій захист (Дії 21:37—40).

На суді Ісуса били по обличчі. Проте він знав, як захиститись. Ісус промовив: «Якщо я сказав щось неправильно, то засвідчи, що́ саме, коли ж правильно, то чому мене б’єш?» Ніхто не міг знайти щось погане в Ісусових словах (Ів. 18:22, 23).

До того ж у Божому Слові містяться приклади, як нам реагувати на суворі виправлення і як з повагою визнавати колишній гріх чи недбалість (Бут. 41:9—13; Дії 8:20—24). Приміром, Авіґаїл попросила вибачення за зухвале ставлення свого чоловіка Навала до Давида. Вибачившись, вона дала також щедрий дарунок харчів. Вчинок Авіґаїл справив на Давида таке враження, що після Навалової смерті він взяв її собі за жінку (1 Сам. 25:23—41).

Учіть дітей завжди бути ввічливими, навіть за важких обставин, і мати добрі манери. Тоді «ваше світло... світитиме перед людьми», і це «прославлятиме вашого небесного Батька» (Матв. 5:16).

[Примітки]