Роль вищої влади

«Бо начальник є Божий слуга, тобі на добро. А якщо робиш зло, бійся» (РИМЛЯН 13:4, «Філарет»).

 1, 2. Як багато людей так званого християнства втягаються в революційні заворушення?

ДВА роки тому, збір єпископів у Лондоні обурив редактора газети Нью-Йорк пост. Це була Ламбетська конференція, на яку зібралось понад 500 єпископів англіканського віросповідання. Обурення заіскрила резолюція ухвалена на конференції, яка виражала розуміння для людей, «які перепробують усякі можливості, вибирають озброєну боротьбу як єдиний засіб до правосуддя».

² Редактор Пост сказав, що в дійсності це було схвалення тероризму. Але, ті єпископи тільки наслідували зростаючий напрям у світі. Вони не були інакші від католицького священика в Гані, який запропонував партизанську війну як найскоріший, найпевніший, і найбезпечніший спосіб визволити Африку; або від єпископа методистської церкви в Африці, який клявся продовжувати «війну визволення до гіркого кінця»; або від багатьох місіонерів так званого християнства, які воювали разом з повстанцями проти урядів у Азії й Південній Америці.

Правдиві християни не «протистоять владі»

 3, 4. (а) Які принципи порушують так звані християни, коли поширюють революцію? (б) Що один чоловік узнав відносно Свідків Єгови?

³ У першому столітті, Ісус сказав про Своїх послідовників: «Вони не є частиною світу, так як Я не є частиною світу» (Івана 17:14, НС). Який-небудь так званий християнин який сприяє революції є частиною цього світу. Він не є послідовником Ісуса; і не «кориться вищій владі» (Римлян 13:1). Такому було б добре послухати перестороги апостола Павла, що «той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе» (Римлян 13:2).

⁴ У протилежності багатьом людям так званого християнства, Свідки Єгови не беруть участі в збройному насильстві. Один чоловік у Європі переконався про це. Він пише: «Як я побачив плід релігії й політики, то присвятив себе перекинути існуючу верству суспільства. Я приєднався до групи терористів і вони втренували мене воювати всякою зброєю; я брав участь у багатьох грабіжах з насильством. Моє життя завжди було в небезпеці. З плином часу мені стало відомо, що ми вели боротьбу, приречену на невдачу. Я зовсім розстроївся безнадійністю. Одного дня в мої двері застукав Свідок Єгови. Жінка розказала мені про Боже Царство. Я відповів, що вона марнувала мій час, і покликав дружину вислухати її. Дружина вислухала, і з нею почали студіювати Біблію. Зрештою, я теж погодився студіювати Біблію. Не можу знайти відповідних слів висловити моє полегшення, коли зрозумів яка сила спонукувала людство до лукавства. Чудесно, обіцянка про Царство дала мені непохитну надію й ціль у житті».

 5. Чому християни спокійно підкоряються вищій владі, і доки вони будуть підкорятись їй?

⁵ Християни є амбасадорами або послами Бога й Христа (Ісаї 61:1, 2; 2 Коринтян 5:20; Ефесян 6:19, 20). Як такі, вони зостаються нейтральними в світових конфліктах. Незважаючи на те, що декотрі політичні системи здаються більш успішні економічно ніж інші, а декотрі дозволяють більшої свободи, то християни не класифікують одну бути кращою від іншої. Вони знають, що всі системи недосконалі. Це «Божа постанова», щоб вони продовжували діяти, поки Боже Царство не візьме владу над ними (Даниїла 2:44). Отже, християни мирно підкоряються вищій владі, тоді як сприяють вічному добробуту людей проповідуванням доброї новини про Царство (Матвія 24:14; 1 Петра 3:11, 12).

Коряться законові

 6. Чому є багато добрих людських законів незважаючи на те, що «ввесь світ лежить під владою лукавого»?

⁶ Національні уряди вкладають закони, більшість з яких сприяють добру. Чи ж це повинно дивувати нас беручи до уваги, що «ввесь світ лежить під владою лукавого»? (1 Івана 5:19, НС). Ні. Єгова наділив нашого оригінального батька, Адама, сумлінням, і це природне почуття правильного й неправильного відображується в різні способи в людських законах (Римлян 2:13​-16). Хаммурапі, законодавець стародавньої Вавілонії, у передмові до свого закону сказав: «У той час [вони] призначили мене підвищувати добробут народу, мене, Хаммурапі, вірного, богобійного князя, поширювати правосуддя в країні, знищувати лукавих і зло, щоб міцний не гнобив слабкого».

 7. Коли б хтось порушив закон, то хто має право покарати його, і чому?

⁷ Більшість урядів казатимуть, що їхні закони служать такій самій цілі: поширюють добробут громадян і підтримують порядок у суспільстві. Тому, вони карають за антисуспільну поведінку — душогубство й крадіж, і вкладають закони, наприклад обмежують швидкість їзди й закони стоянки автомобілів. Коли хтось навмисно порушить їхній закон або протистоїть владі, то «самі візьмуть осуд на себе». Осуд від кого? Не обов’язково від Бога. Грецьке слово перекладене суд може стосуватись цивільної процедури, замість суду Єгови. (Порівняйте 1 Коринтян 6:7). Коли б людина поводилася незаконно, то вища влада має право покарати її.

 8. Як збір повинен реагувати коли б якийсь член учинив серйозний злочин?

⁸ Свідки Єгови заслужили добру репутацію за те, що не протистоять людській владі. Коли б якась особа в зборі порушила закон, то збір не буде охороняти її від покарання. Коли б хтось украв, учинив душогубство, зводив наклеп, шахрував на податках, гвалтував, обманював, уживав незаконні наркотики, або в який-небудь інший спосіб протистояв законній владі, то збір суворо дисциплінував би його за це — і такий не повинен думати, що коли світська влада карає, то переслідує (1 Коринтян 5:12, 13; 1 Петра 2:13​-17, 20).

Предмет страху

 9. До кого християни можуть звернутись коли їх загрожують порушники закону?

⁹ Павло продовжує свою дискусію про вищу владу, і каже: «Бо володарі — пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї» (Римлян 13:3). Вірні християни не бояться покарання від світської влади, але злочинці, які вчиняють «злі діла». Коли б такі беззаконні елементи загрожували Свідкам Єгови, то Свідки правильно приймають охорону від поліції або від війська (Дії 23:12​-22).

10. Як Свідки Єгови «одержали похвалу» від влади?

¹⁰ Павло каже, що християнин, який дотримує закон вищої влади «матиме похвалу від неї». Як приклад цього, зверніть увагу на деякі листи, яких Свідки Єгови одержали в Бразілії після обласних конгресів. Від канцлера муніципального спортивного відділу: «Ви заслужили щонайвищої хвали своєю мирною поведінкою. Це потішає нас, що в сьогоднішньому турботному світі так багато людей ще вірять у Бога й поклоняються Йому». Від директора муніципального стадіону: «Незважаючи на велику кількість присутніх, немає жодного випадку, який заплямував би конгрес, завдяки бездоганному організуванню». Від мера: «Бажаємо скористатись цією нагодою похвалити вас за вашу порядність та чудесну, добровільну дисципліну, і бажаємо вам успішних майбутніх конгресів».

11. Чому проповідування доброї новини не може бути поганим ділом?

¹¹ Вислів «добре діло» стосується вчинків учинених згідно із законом вищої влади. Крім того, наше проповідування, якого Бог, а не людина, наказав нам виконувати, не є зле діло — факт якого політична влада повинна визнати. Це публічна служба, яка підвищує мораль тих людей, які реагують на неї. Отже, маємо надію, що вища влада охоронятиме наше право проповідувати людям. Павло звертався до влади, щоб узаконити проповідування доброї новини (Дії 16:35​-40; 25:8​-12; Филип’ян 1:7). Недавно, Свідки Єгови подібно домагалась і їхню діяльність визнали законною в Східній Німеччині, Угорщині, Польщі, Румунії, Беніні, Майанмарі (Бурмі).

«Це Божий слуга»

12-14. Як вища влада була Божий слуга (а) у біблійні часи? (б) у сучасні?

¹² Павло говорить про світську владу, і каже: «Володар — Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві» (Римлян 13:4).

¹³ Національна влада деколи служила як Божий служитель у точний спосіб. Кір служив Божим інтересам, коли повернув євреїв з Вавілонії відбудувати Божий дім (Ездри 1:1​-4; Ісаї 44:28). Артаксеркс служив Богові, коли послав Ездру з пожертвою на відбудування того дому, а пізніше призначив Неемію відбудувати мури Єрусалима (Ездри 7:11​-26; 8:25​-30; Неемії 2:1​-8). Римська вища влада так само служила Богові, коли врятувала Павла від юрби в Єрусалимі, охороняла його під час морської аварії, і зробила розпорядок, щоб він мав свій власний дім у Римі (Дії 21:31, 32; 28:7​-10, 30, 31).

¹⁴ Подібно цьому, світська влада служила Божим служителем у наш час. Наприклад, у 1959 році, Верховний суд Канади виніс вирок, що Свідок Єгови, якого в Квебеку обвинувачували в проповідуванні бунтарського й знеславляючого наклепу не був винуватим — і таким чином протистояв упередженню тодішнього прем’єра Квебеку, Моріса Дюплессі.

15. Як вища влада діє в ролі Божого слуги, і яке право вона має?

¹⁵ Крім того, у загальний спосіб, національні уряди служать у ролі Божого служителя, коли зберігають громадський спокій аж поки Боже Царство не прийме тієї відповідальності. Так як Павло сказав, для цієї мети влада «носить меч»,— її право карати. Звичайно, карають ув’язненням або штрафують. У декотрих країнах також карають смертною кароюa. З другого боку, багато країн вибрали не карати смертною карою, і це теж є їхнє право.

16. (а) Тому що вища влада є Божий слуга, то що декотрі Божі слуги вірили було правильно робити? (б) При якій праці християнин не може працювати, і чому ні?

¹⁶ Тому що вища влада є Божим служителем, то це пояснює чому Даниїл, три євреї, Неемія, і Мордехай служили на відповідальних посадах у вавілонському й перському урядах. На таких позиціях вони могли звертатись до державної влади й домагатись добра Божим людям (Неемії 1:11; Естер 10:3; Даниїла 2:48, 49; 6:1, 2). Сьогодні декотрі християни також виконують урядову службу. Але, не будучи частиною світу, вони не приєднуються до політичних партій, не шукають політичних посад, і не вирішують політику політичних організацій.

Потреба віри

17. Які ситуації можуть спонукувати декотрих нехристиян протистояти владі?

¹⁷ А що, коли б влада терпіла зіпсуттю, а навіть гнобила? Чи ж християнам старатись заступити ту владу іншою, яка здається є кращою? Урядове зіпсуття й несправедливість не є нічого нового. У першому столітті, Римська імперія дозволяла таке неправосуддя як рабство. Вона теж терпіла зіпсутим діячам. Біблія говорить про шахруючих митників, неправедного суддю, і обласного губернатора, який приймав хабар (Луки 3:12, 13; 18:2​-5; Дії 24:26, 27).

18, 19. (а) Як християни реагують на зловживання або зіпсуття урядових діячів? (б) Як християни поліпшили життя декотрих людей, як можна бачити з того, що один історик сказав, і з інформації в квадратику?

¹⁸ Християни могли припинити такі несправедливості, але вони не робили цього. Наприклад, Павло не проповідував скасування рабства, і не наказував християнським рабовласникам звільняти їхніх рабів. Краще, він радив рабів, як і рабовласників поводитись співчутливо одні з одними, як християни. (1 Коринтян 7:20​-24; Ефесян 6:1​-9; Филимона 10-16; також дивіться 1 Петра 2:18). Християни також не брали участі в революційних заворушеннях. Вони були зайняті проповідуванням «доброї новини» миру (Дії 16:36). У 66 році н. е., римське військо оточило Єрусалим, а тоді відступило. Замість зостатись із бунтарськими оборонцями того міста, єврейські християни «втекли в гори» так як Ісус був наказав (Луки 21:20, 21).

¹⁹ Ранні християни жили під тодішніми обставинами й старались поліпшувати життя людей допомагаючи їм впроваджувати в життя біблійні принципи. Історик Джон Лорд, у своїй книжці Стародавній римський світ, написав: «Правдиві успіхи християнства можна бачити в поліпшенні життя тих людей, які сповідували його догмати, замість змінювати на вигляд популярні інституції, уряд, або закони». Чи ж християнам сьогодні інакше поводитись?

Коли держава не допомагає

20, 21. (а) Як одна світська влада не діяла як Божий служитель на добро? (б) Як Свідки Єгови реагують, коли держава бере участь у переслідуванні їх?

²⁰ У вересні 1972 року, жорстоке переслідування спалахнуло проти Свідків Єгови в одній країні центральної Африки. Обікрали тисячі Свідків і дуже знущались над ними — били, катували й мордували. Чи вища влада сповнила свій обов’язок охороняти Свідків? Ні! Краще, вона заохочувала людей до насильства, і змушувала цих невинних християн утікати до сусідніх країн.

²¹ Чи ж цим Свідкам Єгови не слід повставати проти таких мучителів? Ні. Християни повинні терпеливо зносити таку зневагу, і покірно наслідувати Ісуса про Якого кажеться: «Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо» (1 Петра 2:23). Вони знають, що коли Ісуса заарештували в саду Гефсиманії, Він докорив учневі, який обороняв Його мечем, і пізніше сказав Понтієві Пилатові: «Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси» (Івана 18:36; Матвія 26:52; Луки 22:50, 51).

22. Який гарний приклад подали декотрі Свідки в Африці, коли зносили жорстоке переслідування?

²² Пам’ятаючи Ісусів приклад, ті Свідки в Африці мали відвагу послухати Павлової поради: «Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Коли можливо, якщо це залежить від вас,— живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь [Єгова, НС]». (Римлян 12:17​-19; порівняйте Євреїв 10:32​-34). Який же гарний приклад ті африканські брати подали нам сьогодні! Навіть коли б влада не поводилась шанобливо, то правдиві християни не порушують біблійних принципів.

23. Які запитання ще треба обговорити?

²³ Але, чого ж вища влада повинна сподіватись від християн? Чи вища влада може вимагати від них чого тільки забажає? Цей пункт будемо обговорювати в наступній статті.

[Примітка]

Чи можете пояснити?

◻ В які способи людина може «противитись» вищій владі?

◻ Яка є «Божа постанова» відносно урядової влади?

◻ В який спосіб влада є «пострах»?

◻ Як людські уряди служать як «Божий слуга»?

[Рамка на сторінці 17]

Лист від начальника поліції

ФІЛІАЛ Товариства Вартової Башти в Бразілії одержав цього листа від «Відділу громадської служби в штаті Мінас-Жерайс». Лист написав поліцмейстер з містечка Конкіста. Чи хтось провинився? Нехай він сам пояснить у листі. У ньому було сказано так:

«Шановні:

Маю честь представити себе у цьому листі. Я вже близько три роки служу поліцмейстром у містечку Конкіста, Мінас-Жерайс. На роботі я завжди стараюся працювати сумлінно, але мені деколи трудно зберігати спокій в тюрмі. В’язні, незважаючи на те, що ми привчали їх деякого ремесла, не були спокійні.

Кілька місяців тому до нашого містечка прибув один сеньйор О   , Свідок Єгови. Він почав проповідувати в’язням Біблію, навчив їх читати й писати, як і основних принципів гігієни й громадської здатності. Він також розказував їм про Святу Біблію. У праці цього проповідника відображувались відданість, любов, і відречення від своїх благ. Поведінка в’язнів змінилась на краще, на здивування й оцінювання спостерігачів.

Тому що обставини в нашій тюрмі дуже поліпшились, я бажаю офіційно повідомити Товариство Вартової Башти, про чемність цього гідного проповідника і його працю в нашому містечку».

Про урядову владу апостол Павло сказав так: «Роби добро, і матимеш похвалу від неї» (Римлян 13:3). Це дійсно правда, так як можна бачити з вищезгаданого досвіду. Яке ж гарне засвідчення силі Божого Слова змінювати людей і добрій новині, яка до кількох місяців завершила те, що тюремна система не могла протягом років (Псалом 19:8​-10 [19:7​-9, НС]).