Розділ 7

Розрахунок за вживання Христових талантів

 1. Який уряд не має економічних проблем, і хто сьогодні мусить розрахуватись з тим урядом?

КРІМ одного винятку, немає уряду без грошових проблем. Більшість урядів дуже заборгувались. Єдиний уряд, що є винятком цьому є широко оголошене «Царство Небесне». (Матвія 25:1) На землі ще маємо майбутніх членів того небесного Царства, які служать інтересам того уряду. Протягом цього найбільш критичного часу в історії людства, ці слуги «Царства Небесного» є покликані до розрахунку. Вони мусять розрахуватись з тим урядом за спосіб у який вони вживали дорогоцінні речі доручені їм.

 2. Чому ми повинні дуже цікавитись одною притчою розповіджена «Князем миру»?

² Як приклад цього, передовий представник того «Царства Небесного» давно тому розповів притчу, або ілюстрацію. Ця притча повинна цікавити нас сьогодні, тому що «Князь миру» помістив її в Своєму далекосяжному пророцтві про «ознаку» Його «присутності» у Царстві з владою царювати. (Матвія 24:3, НС) Сьогодні ми є нерозв’язно включені в наслідках сповнення тієї пророчої притчи, тому що це включає наше саме життя. Ось як «Князь миру» розказав ту притчу Своїм апостолам кілька днів перед Його жертовною смертю в Череповищі.

Притча про таланти

 3. Що раби, які одержали таланти від пана перед його відходом, робили з ними під час його відсутності?

³ «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський! Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п’ять талантів,a а другому два, а тому один,— кожному за спроможністю його. І відійшов. А той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними,— і набув він п’ять інших талантів. Так само ж і той, що взяв два — і він ще два інших набув. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю,— і сховав срібло пана свого.

 4. Що пан сказав тим рабам, які здобули йому більше талантів?

⁴ «По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. І прийшов той, що взяв п’ять талантів,— приніс іще п’ять талантів і сказав: Пане мій, п’ять талантів мені передав ти,— ось я здобув інші п’ять талантів. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе,— увійди до радощів пана свого! Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти,— ось іще два таланти здобув я. Сказав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе,— увійди до радощів пана свого!

 5, 6. Як третій раб виправдувався за те, що сховав талант, і що пан зробив з ним?

⁵ «Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина,— ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся,— і пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

⁶ «Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має,— забереться від нього й те, що він має. А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви,— буде плач там і скрегіт зубів».— Матвія 25:13-30.

 7. Що представляють таланти?

⁷ На що таланти є прообразом у цій притчі? Щось дуже дорогоцінного, не в грошовому, але духовному значенні. Таланти це доручення робити учнів Христа. Разом з цим дорученням є чудесна привілейована нагода служити як амбасадори Христа, Царя, бути представниками Царства всім народам світу.— Ефесян 6:​19, 20; 2 Коринтян 5:20.

 8. (а) В яку темряву вкинено «лінивого» раба-класу протягом «закінчення системи»? (б) Чому людство не має світла Божої ласки і благословення?

⁸ Немає жодного сумніву, ми сьогодні живемо в сповненні тієї пророчої притчи! Над цим поколінням нависає щонайтемніший час в історії людства! Справді, поза видимою частиною організації Єгови є темрява в яку, за наказом Пана, буде вкинений «лінивий» і «лукавий» раб-клас. «Темрява» представляє похмурі обставини світу людства, а головно в релігійному значенні. Людство не втішається світлом Божої ласки й благословення. Вони не мають світла знання Божого Царства. Світ знаходиться під владою «бога цього віку», який «засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії [славетної доброї новини, НС] слави Христа, а Він — образ Божий».— 2 Коринтян 4:4.

 9. (а) На сповнення притчи, кого представляє «чоловік», і як далеко він подорожував? (б) Який є доказ на те, що він уже вернувся?

⁹ Сьогодні маємо дуже багато доказу на те, що Той, якого представляв «чоловік», з принаймні вісьмома срібними талантами, уже вернувся з своєї далекої подорожі. Той «чоловік» — це Ісус Христос. Він подорожував до присутності Творця сонця, місяця, і зір нашого всесвіту. На ознаку Його повороту, то в наш час закривавили землю дві світові війни, і багато менших війн. Так як було передсказано, цих супроводять голод, пошесті, і землетруси, а також збільшаюче беззаконня і проповідування «цієї доброї новини» по цілому залюдненому світі. Ці обставини є доказом на те, що Ісус сказав буде «ознакою [Його] присутності і закінчення системи».— Матвія 24:3-15, НС.

10. (а) Чому Чоловік подорожував у далеку країну? (б) Чому людство не бачило Його повернення?

¹⁰ Хоч у Ісусовій притчі про це нічого не згадує, то Чоловік, Який далеко подорожував, дійсно подорожував, щоб здобути «Царство Небесне», про якого згадувалось у Матвія 25:1. Незважаючи на вибух першої світової війни, то Бог Єгова, Якого Царство над Ізраїлем було перекинене в 607 р. до н.е., підвищив на царя законного Спадкоємця того Царства в 1914 р. н.е., коли закінчився час для поган топтати його. Ні, язичеські народи не бачили коронування Того, Якого цар Давид назвав «мій Господь». (Псалом 110:1) Вони не могли бачити Його, тому що Чоловік у притчі, Ісус Христос, сказав учням Своїм, перед Його подорожею: «Ще недовго, і вже світ Мене не побачить».— Івана 14:19.

11. (а) Що буде частиною ознаки Його повернення й присутності? (б) Коли це станеться?

¹¹ Тому що прихід Ісуса до влади в небесному Царстві був невидимий для людей, то Він мусив виявити Свою присутність у небесному Царстві ознакою, якої апостоли просили в Нього три дні перед Його смертю. Частиною тієї переконливої ознаки мало бути повернення Чоловіка від Його далекої подорожі, щоб розрахуватись з Своїми рабами, яким Він дав дорогоцінні таланти. Якщо це так, то розрахунок з тими, які одержали таланти, відбувався після 1914 р.

12. (а) На кому спочиває обов’язок давати керівництво в проповідуванні Царства? (б) Від чого залежить їхнє спасіння?

¹² Це значить розрахунок з спадкоємцями «Царства Небесного». Дійсно, це розрахунок з останком того християнського тіла, породженого Божим духом з дня П’ятидесятниці 33 р. н.е. (Дії, 2 розділ) Протягом «закінчення системи» від 1914 р. далі, на землі мав бути останок. Це будуть ті, що мають обов’язок брати керівництво в сповненні Ісусового пророцтва на той час: «І проповідувана буде ця добра новина Царства по цілому населеному світі, на свідчення народам усім. І тоді прийде кінець». (Матвія 24:14, НС; Марка 13:​10, НС) Вони мають відповідальність бути вірними до самого кінця, для того, щоб спастись до Царства небесного. (Матвія 24:13) Маючи на увазі їхнє остаточне спасіння, Всемогутній Бог підкріпив їх видержати аж до цих пір, незважаючи на те, що їх переслідують по цілому світі. Цей факт робить очевидним Його схвалення їх!

Фальшиві претенденти до талантів

13. (а) Хто заявляє мати таланти? (б) Який висновок ми робимо про його суд?

¹³ Так зване Християнство заявляє, що йому були доручені таланти заможного чоловіка Ісусової притчи. Але, коли візьмемо до уваги його діла після 1914 р., то до якого висновку нам доходити? Цього: Так зване Християнство не сповнило своєї претензії. Не бувши вірне Чоловікові в притчі, воно з’єдналось з царствами світу цього, політичними діячами тих світових урядів, які стали його коханцями. Воно до цих пір підтримує Організацію Об’єднаних Націй, наступника неіснуючої Ліги Націй.

14. Де ми знаходимо так зване Християнство сьогодні?

¹⁴ Так зване Християнство навіть не відповідає рабові з одним талантом, лінивим, який не збільшив майна свого пана. Тому то в цей день, немає сумніву, що після закінчення першої світової війни в 1918 р., так зване Християнство завжди борсалось у темряві поза освітленим домом Пана. Серед темної ночі у світі цьому, у переносному значенні, уже почався його плач і скрегіт зубів. Воно ще буде більше скреготати зубами й плакати, коли його політичні коханці накинуться і оголять його, як найбільш осудливу частину Вавілона Великого, світової імперії фальшивої релігії.

«Лукавий раб» клас викинений

15. Хто сповнив притчу про лінивого раба, і де вони тепер знаходять себе?

¹⁵ Ті, що колись дійсно були частиною духом-помазаного останка, і яким були доручені Царські дорогоцінності, але які не збільшували інтересів поверненого Пана, були відкинені від Його царської служби. (Матвія 24:48-51) Той лінивий «лукавий раб» клас уже не проповідує «доброї новини Царства». Краще, вони спеціалізуються в своєму особистому спасінні, замість служити інтересам Божого Царства. Тепер вони знаходяться «на зовнішній темряві», у світі людства. Їхній символічний талант уже відібраний від них і даний класові, який охоче вживає свої таланти протягом решти «закінчення системи».

16. (а) Це є дуже сприятливий час на яке вживання символічних талантів? (б) Який обов’язок тепер спочиває на «великому натовпі» «інших овець»?

¹⁶ Ще ніколи не було такого сприятливого часу проповідувати «добру новину Царства», вживати «таланти», тобто, мати незвичайний привілей, нагоду, служити як «посли замість Христа», царюючого Царя, і робити Йому учнів. (2 Коринтян 5:20) І як кінець наступає все ближче й ближче, то «великому натовпові» «інших овець» слід допомагати останкові духом-породжених послів, як вони запопадливо повністю вживають доручений їм дорогоцінний «талант».

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 59]

Тих, які мають риси лукавого раба, вилучається від Господньої служби й вкидається в темряву зовнішню.