Поважайте тих, хто трудиться серед вас
«Поважайте тих, хто наставляє вас, хто трудиться і бере серед вас провід у Господній праці» (1 ФЕС. 5:12).
1, 2. а) Якою була ситуація фессалонікійського збору, коли Павло написав йому першого листа? б) До чого Павло заохочував фессалонікійців?
УЯВИ себе членом фессалонікійського збору в I столітті, одного з перших сформованих у Європі зборів. Апостол Павло провів там багато часу, зміцнюючи братів. Він, мабуть, призначив старійшин брати провід, як це було в інших зборах (Дії 14:23). Але після появи збору у Фессалоніках юдеї підбурили натовп прогнати з міста Павла і Силу. Християни, що залишилися, можливо, почувались покинутими і мали страх.
2 Зрозуміло, що, пішовши з Фессалонік, Павло переживав за новоутворений збір. Він намагався повернутись, але «Сатана щоразу перешкоджав». Тому Павло послав Тимофія підбадьорити збір (1 Фес. 2:18; 3:2). Коли Тимофій приніс від фессалонікійців добрі новини, Павло вирішив написати їм листа. Серед усього іншого апостол заохотив братів: «Поважайте тих, хто... бере серед вас провід». (Прочитайте 1 Фессалонікійців 5:12, 13).
3. Чому фессалонікійські християни мали ставитися до старійшин з надзвичайною повагою?
3 Брати, які брали провід серед фессалонікійських християн, не були такими досвідченими, як Павло і його товариші, та не мали такого духовного спадку, як старійшини в Єрусалимі. Зрештою цей збір існував менш ніж рік. А втім, члени збору мали за що бути вдячними старійшинам, які «трудилися», «брали серед [них] провід» і «наставляли» братів. Дійсно, у них була вагома підстава «виявляти [старійшинам] за все, що вони роблять, якнайбільшу пошану з любов’ю». Після цього прохання Павло дав пораду: «Живіть у мирі один з одним». Якби ви мешкали тоді у Фессалоніках, чи були б ви вдячні старійшинам за їхню працю? А як ви ставитеся до «людей, які стали дарами» від Бога через Христа у вашому зборі? (Еф. 4:8).
Ті, хто трудиться
4, 5. Чому старійшинам у дні Павла треба було докладати багато зусиль для навчання збору і чому те саме можна сказати про старійшин сьогодні?
4 Як старійшини у Фессалоніках трудилися, відправивши Павла та Силу у Верію? За прикладом Павла вони, без сумніву, навчали збір на основі Писань. «Чи фессалонікійські християни цінували Боже Слово?» — можете цікавитись ви. Біблія говорить, що верійці були «шляхетніші від фессалонікійців, бо... щодня ретельно досліджували Писання» (Дії 17:11). Однак це порівняння стосувалося фессалонікійських юдеїв у цілому, а не християн. Ті, хто став віруючим, «прийняли [Божу звістку] не як слово людини, а як... слово Бога» (1 Фес. 2:13). Старійшини, мабуть, наполегливо трудилися, щоб духовно годувати таких осіб.
5 Сьогодні вірний і розсудливий раб дає Божій отарі «поживу своєчасно» (Матв. 24:45). Під його проводом місцеві старійшини трудяться, щоб духовно годувати братів. Вісники збору мають удосталь біблійних публікацій і такі видання певними мовами, як «Індекс публікацій Товариства “Вартова башта”» та «Бібліотека Товариства “Вартова башта”» на компакт-диску. Щоб задовольняти духовні потреби збору, старійшини годинами готують пункти зібрань і потім уміло висвітлюють призначений матеріал. Чи ви коли-небудь думали, скільки часу старійшини готують пункти зібрань і конгресів?
6, 7. а) Який приклад брали з Павла старійшини у Фессалоніках? б) Чому старійшинам сьогодні іноді нелегко наслідувати Павла?
6 Старійшини у Фессалоніках пам’ятали гарний приклад, який подав Павло, дбаючи про отару. Він не робив це механічно чи недбало. Як уже обговорювалося в попередній статті, Павло «ніжно турбувався [братами], немов мати, що годує та голубить своїх немовлят». (Прочитайте 1 Фессалонікійців 2:7, 8). Він був готовий «передати» їм власну душу! У пастирській праці старійшини мали наслідувати його.
7 Теперішні християнські пастирі беруть з Павла приклад, дбаючи про отару. Деяким вівцям від природи бракує лагідності і товариськості. Але старійшини намагаються бути проникливими і «знаходити добро» в братові чи сестрі (Прип. 16:20). Справді, іноді старійшині, як недосконалій людині, нелегко мати позитивний погляд на кожного. Та хіба він, намагаючись лагідно з усіма поводитися, не заслуговує похвали за свої зусилля бути добрим пастирем під проводом Христа?
8, 9. В які способи старійшини «безперестанку пильнують душі» наші?
8 Усі ми маємо підстави виявляти старійшинам покору. Як сказав Павло, «вони безперестанку пильнують душі ваші» (Євр. 13:17). Ці слова нагадують про буквального пастуха, який жертвує сном, щоб захистити свою отару. Старійшини теж інколи недосипають, коли піклуються про тих, хто хворий або має емоційні чи духовні проблеми. Наприклад, братів з комітету зв’язку з лікарнями іноді будять серед ночі, щоб вони допомагали в критичних ситуаціях. Як же ми цінуємо їхнє служіння, коли опиняємось у таких обставинах!
9 Старійшини, які наглядають за будівництвом Залів Царства або служать в комітетах з надання допомоги, роблять все можливе, щоб помагати братам. Вони заслуговують нашої щирої підтримки! Візьмімо для прикладу надання допомоги після циклону Наргіс, який 2008 року обрушився на М’янму. Щоб дістатися до збору в Ботінґоні на дельті річки Іраваді, де циклон був особливо руйнівним, група добровольців з надання допомоги пробиралася через спустошені території, всіяні мертвими тілами. Коли місцеві брати побачили першу групу добровольців разом з їхнім колишнім районним наглядачем, то вигукнули: «Так це ж наш районний наглядач! Єгова врятував нас!» Чи ви цінуєте наполегливу працю, яку старійшини виконують вдень та вночі? Деякі старійшини призначені служити в спеціальних комітетах, що вирішують складні судові питання. Ці старійшини не хвастають тим, що роблять. І ті, хто черпає пожиток з їхнього служіння, по-справжньому вдячні їм (Матв. 6:2—4).
10. Яку непомітну для нас працю виконують старійшини?
10 Крім того, чимало старійшин займається паперовою роботою. Приміром, координатор ради старійшин готує графіки щотижневих зібрань. Секретар збору складає звіт про служіння за кожен місяць і рік. Наглядач Школи теократичного служіння старанно продумує графік школи. Кожні три місяці перевіряються рахунки збору. Старійшини читають листи від філіалу і застосовують вказівки, що допомагають їм зберігати «єдність у вірі» (Еф. 4:3, 13). Завдяки таким наполегливим зусиллям старійшин «усе відбувається пристойно й організовано» (1 Кор. 14:40).
Ті, хто бере серед вас провід
11, 12. Хто бере провід у зборі і що це означає?
11 Говорячи про старанну працю старійшин у Фессалоніках, Павло мав на увазі і те, що вони беруть провід у зборі. Вислів мовою оригіналу, перекладений тут як «брати провід», означає «стояти перед», і його можна перекласти як «керувати, очолювати» (1 Фес. 5:12). Павло говорив про тих самих старійшин, які трудяться. Він мав на увазі не одного наглядача, який бере провід, або головує, а всіх старійшин збору. Сьогодні більшість старійшин стоять перед збором і проводять зібрання. Нещодавнє впровадження назви «координатор ради старійшин» допомагає нам ставитися до всіх старійшин як до членів об’єднаної ради.
12 Бра́ти провід у зборі означає щось більше, ніж просто навчати. У 1 Тимофія 3:4 міститься подібна думка. Павло сказав, що наглядач повинен «добре головувати у своєму домі, мати покірних і серйозних дітей». Очевидно, що наведене в цьому вірші слово «головувати» вказує не лише на те, щоб навчати дітей, але й брати провід у сім’ї і «мати покірних і серйозних дітей». Справді, старійшини беруть провід у зборі, допомагаючи усім підкорятись Єгові (1 Тим. 3:5).
13. Чому іноді раді старійшин необхідно часу, щоб прийняти рішення?
13 Для того щоб добре наглядати над Божою отарою, старійшини обговорюють між собою потреби збору і радяться, як їх вирішити. Можливо, було б простіше, якби один старійшина приймав усі рішення. Але, зважаючи на приклад керівного органу в I столітті, сучасні ради старійшин відверто обговорюють справи, шукаючи вказівок у Святому Письмі. Їхня мета — застосовувати біблійні принципи відповідно до потреб збору. Справи вирішуються якнайліпше, якщо кожен старійшина готується до зустрічі старійшин, розглядає біблійні вірші та вказівки від вірного і розсудливого раба. Звісно, це вимагає часу. Іноді брати мають різні погляди на те чи інше питання, подібно як це було тоді, коли керівний орган у I столітті розглядав справу про обрізання. В такому разі братам потрібно додаткового часу і пошуків, щоб дійти згоди на основі Святого Письма (Дії 15:2, 6, 7, 12—14, 28).
14. Чи ви цінуєте те, що рада старійшин співпрацює в єдності, і чому ви так відповідаєте?
14 Що може трапитись, якщо певний старійшина наполягає на чомусь або просуває свої ідеї? А як бути, коли хтось, подібно до Діотрефа в I столітті, сіє насіння незгоди? (3 Ів. 9, 10). Безперечно, страждатиме цілий збір. Сатана намагався внести безлад у ранній християнський збір, і ми можемо бути впевнені, що й тепер він хоче порушити мир у зборі. Сатана може збуджувати в комусь егоїстичні схильності, скажімо, бажання мати славу. Тому старійшинам необхідно розвивати смирення і співпрацювати як об’єднана рада. Як же ми дорожимо такими старійшинами!
Ті, хто наставляє вас
15. З яких спонук старійшини наставляють брата чи сестру?
15 Далі Павло наголошує на нелегкому і водночас важливому завданні старійшин — наставляти отару. У Християнських Грецьких Писаннях лише Павло вжив грецьке слово, перекладене як «наставляти». Воно може стосуватися настійної поради, але не вказує на ворожість (Дії 20:31; 2 Фес. 3:15). Наприклад, Павло написав коринфянам: «Я пишу це не для того, щоб засоромити вас, а щоб дати настанови як улюбленим дітям» (1 Кор. 4:14). Даючи пораду, він керувався сердечною турботою про інших.
16. На що важливо зважати старійшинам, коли вони наставляють інших?
16 Старійшинами необхідно зважати на те, як вони наставляють інших. Ці брати намагаються наслідувати Павла, виявляючи доброту та сердечність і надаючи допомогу. (Прочитайте 1 Фессалонікійців 2:11, 12). Звісно, кожен старійшина «повинен міцно триматися вірного слова, аби міг і настійно заохочувати здоровою наукою» (Тита 1:5—9).
17, 18. Про що слід пам’ятати, якщо ти отримуєш від старійшини пораду?
17 Слід визнати, що старійшини недосконалі і можуть казати те, про що потім жалкуватимуть (1 Цар. 8:46; Як. 3:8). До того ж старійшини знають, що одновірцям поради зазвичай «не здаються чимось радісним, а радше завдають смутку» (Євр. 12:11). Тож коли старійшина підходить до когось зі словами напучення, він, імовірно, робить це після того, як добре обдумав справу і помолився про неї. Якщо ти отримав від старійшини напучення, чи ти вдячний йому за сердечну турботу?
18 Скажімо, ти хворієш і лікарі, схоже, не можуть з’ясувати причини. Згодом якийсь лікар точно визначає діагноз, але з ним важко змиритися. Чи ти ображатимешся на лікаря? Ні! Навіть якщо він радить зробити операцію, ти, скоріш за все, прислухаєшся до його поради, вірячи, що це піде тобі на добро. Мабуть, те, як лікар говорив з тобою, зачіпало твої почуття. Але чи це завадить тобі прийняти рішення? Напевно, що ні. Так само не дозволь, щоб те, як ти отримуєш пораду, перешкодило тобі слухатись осіб, яких Єгова та Ісус використовують для твого поступу і захисту твоєї духовності.
Цінуйте старійшин — дар від Єгови
19, 20. Як ви покажете свою вдячність за «людей, які стали дарами»?
19 Що ви робите, коли хтось дарує вам подарунок? Чи ви показуєте свою вдячність, користуючись ним? Єгова через Ісуса Христа дає нам «людей, які стали дарами». Один зі способів, як ви можете виявити свою вдячність за ці дари — це уважно слухати промови, які виголошують старійшини, і застосовувати згадані ними думки. Також вдячність буде видно у ваших змістовних коментарях на зібранні. Підтримуйте працю, в якій старійшини беруть провід, зокрема проповідування. Якщо вам допомогла порада старійшини, чому б не сказати йому про це? Можна виявити свою вдячність і сім’ї старійшини. Пам’ятайте, для того щоб старійшина трудився на благо збору, його рідні жертвують часом, який вони могли б з ним проводити.
20 Справді, в нас є багато підстав бути вдячними старійшинам, котрі старанно трудяться, беруть серед нас провід і наставляють нас. Ці «люди, які стали дарами» — справді чудовий дар від Єгови!
Чи ви пригадуєте?
• Чому християни з Фессалонік мали цінувати тих, хто брав серед них провід?
• Як старійшини вашого збору трудяться вам на добро?
• Як вам допомагає те, що старійшини беруть серед вас провід?
• Про що слід пам’ятати, якщо старійшина дає тобі настійну пораду?
[Ілюстрація на сторінці 27]
Чи ви цінуєте те, як старійшини пасуть збір?