Наглядачі, призначені пасти отару

ПІД час служіння на землі Ісус довів, що є «добрим пастирем» (Ів. 10:11). Коли він бачив натовпи людей, які охоче йшли за ним, то «проймався до них жалем, бо вони були нещасні та розпорошені, як вівці без пастуха» (Матв. 9:36). Петро та інші апостоли помічали таку сердечну турботу Ісуса. Він сильно відрізнявся від фальшивих пастирів Ізраїля, які настільки занедбали Божу отару, що вівці порозбрідалися та страждали від духовного голоду (Єзек. 34:7, 8). Ісус добре навчав своїх овечок, дбав про них і навіть віддав за них життя. Беручи приклад з Ісуса, апостоли вчились допомагати тим, хто виявляв віру, повернутись до Єгови, «пастиря і наглядача [їхніх] душ» (1 Пет. 2:25).

² Одного разу в розмові з Петром Ісус наголосив, що надзвичайно важливо годувати і пасти овець (Ів. 21:15—17). Ця думка, безсумнівно, сильно зворушила Петра, тому згодом він настійно заохочував старійшин раннього християнського збору: «Пасіть доручену вам Божу отару, служачи наглядачами не з примусу, а добровільно, так, як Богові до вподоби, не через любов до нечесної наживи, а з завзяттям, не пануючи над отарою, Божою власністю, а подаючи їй приклад» (1 Пет. 5:1—3). Петрове заохочення стосується і наглядачів збору в наш час. Старійшини, подібно до Ісуса, охоче й завзято подають отарі приклад та беруть провід у служінні Єгові (Євр. 13:7).

³ Ми щиро вдячні за служіння призначених духом наглядачів. Вони роблять багато доброго для нас. Скажімо, наглядачі підбадьорюють вісників збору і особисто цікавляться ними. Щотижня ці брати старанно проводять зібрання, які зміцняють віру всього збору (Рим. 12:8). Крім того, наглядачі захищають отару від шкідливого впливу, що, наприклад, походить від злих людей, і це сприяє нашій безпеці (Ісаї 32:2; Тита 1:9—11). Беручи провід у проповідницькому служінні, вони заохочують нас щомісяця ревно звіщати добру новину (Євр. 13:15—17). Через цих «людей, які стали дарами» Єгова зміцнює християнський збір (Еф. 4:8, 11, 12).

⁴ Щоб належно піклуватися про збір, наглядачі мають відповідати певним вимогам з Божого Слова. Тільки тоді можна сказати, що вони призначені святим духом (Дії 20:28). Звичайно, біблійні норми для християнських наглядачів досить високі, адже бути наглядачем — це серйозна відповідальність. Однак ці норми не настільки високі, щоб їх не могли дотримуватися брати, які щиро люблять Єгову і прагнуть служити йому. Для всіх має бути очевидним, що наглядачі застосовують біблійні принципи в повсякденному житті.

⁵ У Першому листі до Тимофія, а також у Листі до Тита апостол Павло виклав основні біблійні вимоги до наглядачів. У 1 Тимофія 3:1—7 сказано: «Якщо чоловік прагне бути наглядачем, то бажає доброго діла. Наглядач має бути бездоганним, чоловіком однієї дружини, поміркованим у звичках, розсудливим, організованим, гостинним, здатним навчати, він не повинен бути п’яницею чи вдаватися до насилля, а натомість має бути поміркованим, не сварливим, не грошолюбом, добре головувати у своїй сім’ї, мати покірних і серйозних дітей. (Бо якщо чоловік не знає, як головувати у власній сім’ї, то як він зможе дбати про Божий збір?) Хай це не буде той, хто став віруючим недавно, щоб він не загордився і не отримав присуду, винесеного Дияволу. Крім того, про нього мають добре відгукуватися сторонні, щоб він не стягнув на себе докору і не потрапив у пастку Диявола».

⁶ До Тита Павло написав: «Я залишив тебе на Криті, щоб ти виправив недоліки і, подорожуючи з міста до міста, призначав старійшин, як я тебе вчив. Призначати можна тих, хто бездоганний, чоловік однієї дружини, у кого віруючі діти, які не були звинувачені в розгулі чи бунтарстві. Бо наглядач, як Божий управитель, має бути бездоганним, не свавільним, не дратівливим, він не повинен бути п’яницею чи вдаватися до насилля, не може бути жадібним до нечесної наживи, натомість він має бути гостинним, любити великодушність, бути розсудливим, праведним, відданим і виявляти самовладання. Що ж до мистецтва навчати, то він повинен міцно триматися правдивого слова, щоб міг і підбадьорювати здоровим вченням, і докоряти тим, хто суперечить цьому вченню» (Тита 1:5—9).

⁷ Хоча спочатку ці біблійні вимоги можуть видаватися надто високими, християнським чоловікам не слід боятися брати на себе обов’язки наглядача. Виявляючи чудові християнські риси, наглядачі заохочують вісників збору робити те саме. За словами Павла, Бог дав таких чоловіків, «які стали дарами», «щоб вони виправляли святих, служили іншим і зміцняли Христове тіло, поки всі ми не досягнемо єдності у вірі та в точному знанні про Божого Сина і не станемо дорослою людиною, досягнувши повноти зрілості Христа» (Еф. 4:8, 12, 13).

⁸ Наглядачем має бути досвідчений, зрілий християнин, який добре знає і розуміє Біблію та щиро любить збір, а не юнак чи той, хто став віруючим недавно. Наглядач повинен мати достатньо сміливості, щоб відверто поговорити з особою, яка грішить, та виправити її. Так він захистить овечок від тих, хто хотів би використати їх у своїх егоїстичних цілях (Ісаї 32:2). Для всіх у зборі має бути очевидною духовна зрілість призначених наглядачів і їхня готовність щиро дбати про Божу отару.

⁹ Щоб бути наглядачем, брат повинен керуватися практичною мудрістю у щоденному житті. Якщо він одружений, то мусить дотримуватись християнських норм щодо шлюбу, зокрема бути чоловіком однієї дружини та добре головувати у своїй сім’ї. Якщо в нього є покірні і серйозні віруючі діти, котрі не були звинувачені в розгулі чи бунтарстві, то вісники збору зможуть впевнено звертатись до нього за порадою щодо сімейних питань і християнського життя в цілому. Наглядач також повинен мати репутацію бездоганної особи, і про нього мають добре відгукуватися навіть сторонні. Його поведінка не повинна давати жодних підстав для дорікання, адже це могло б заплямувати репутацію збору. Наглядачем не може бути особа, яка недавно отримала докір за серйозне порушення біблійних норм. Вісники у зборі хочуть наслідувати чудовий приклад старійшин, і вони переконані, що ці чоловіки щиро дбають про їхнє духовне благополуччя (1 Кор. 11:1; 16:15, 16).

¹⁰ Такі зрілі брати служать у християнському зборі подібно до старійшин в Ізраїлі, котрих названо «мудрими, розсудливими і досвідченими» (Повт. 1:13). Християнські старійшини небезгрішні, проте серед співхристиян і тих, хто не є Свідком, вони мають репутацію порядних і богобоязливих людей, які вже якийсь час в усьому дотримуються Божих принципів. Бездоганна поведінка дає їм свободу мови у зборі (Рим. 3:23).

¹¹ Чоловіки, які відповідають вимогам до наглядачів, виявляють поміркованість у звичках і в стосунках з іншими. Вони не фанатичні і виявляють у житті врівноваженість та самовладання. Такі брати помірковані у споживанні їжі й напоїв, а також у розвагах, хобі та відпочинку. Їхня поміркованість повинна виявлятись і в споживанні алкогольних напоїв, адже тоді ніхто не звинувачуватиме їх у пияцтві і не називатиме п’яницями. Під впливом алкоголю в людини притуплюється розум, тому вона втрачає самовладання і не здатна піклуватися про духовні потреби збору.

¹² Щоб добре наглядати за справами збору, брат повинен бути організованим, що буде видно з того, як він дбає про свій зовнішній вигляд, своє помешкання та повсякденні справи. Такий брат старається не відкладати все на потім, а чітко знає, що́ йому слід зробити, і відповідно планує свій час. Він керується біблійними принципами.

¹³ Наглядач має бути поміркованим. Він повинен у дусі єдності співпрацювати з радою старійшин збору, а також мати належну думку про себе і не бути занадто вимогливим до інших. Поміркований наглядач не буде самовпевненим і не вважатиме свій погляд важливішим за погляд інших старійшин, адже вони можуть мати такі риси або здібності, яких йому бракує. Старійшина виявляє поміркованість, коли, приймаючи рішення, опирається на Біблію і намагається наслідувати приклад Ісуса Христа (Філ. 2:2—8). Старійшина не повинен бути сварливим чи вдаватися до насилля, натомість він має з повагою ставитися до людей і вважати їх вищими за себе. Він не буде свавільним, тобто не наполягатиме на своїй думці і на тому, щоб усе робилося тільки так, як він хоче. У стосунках з іншими він має бути миролюбним, а не дратівливим.

¹⁴ Також наглядач має бути розсудливим. Розсудливий брат виявляє врівноваженість і не робить поспішних висновків. Він добре розуміє принципи Єгови і те, як їх застосовувати. Він охоче приймає поради та вказівки і не є лицемірним.

¹⁵ Павло нагадав Титу, що наглядач повинен любити великодушність. Він має бути праведним і відданим. Ці риси видно в тому, як він поводиться з людьми та обстоює те, що правильне і добре. Він виявляє цілковиту відданість Єгові та завжди керується його праведними принципами. Крім цього, він вміє зберігати конфіденційність. Такий старійшина є гостинним, готовим безкорисно жертвувати заради інших своїм часом, силами і майном (Дії 20:33—35).

¹⁶ Щоб успішно виконувати свої обов’язки, наглядач збору повинен бути здатним навчати. Павло писав Титу, що наглядач «повинен міцно триматися правдивого слова, щоб міг і підбадьорювати здоровим вченням, і докоряти тим, хто суперечить цьому вченню» (Тита 1:9). Такий старійшина вміє наводити логічні аргументи й докази, спростовувати заперечення і послуговуватись Біблією так, щоб переконувати інших та зміцняти їхню віру. Він використовує цю здатність навчати як у сприятливий, так і у важкий час (2 Тим. 4:2). Наглядач виявляє терпіння, щоб з лагідністю докоряти особам, які помиляються, чи зміцняти тих, хто має сумніви, спонукуючи їх до вчинків віри. Здатність навчати зі сцени або в приватній розмові свідчитиме, що наглядач відповідає цій важливій вимозі.

¹⁷ Також старійшинам необхідно виявляти ревність у служінні. Для інших має бути очевидним, що й у цьому вони наслідують Ісуса, котрий вважав проповідування доброї новини головною справою в житті. Ісус цікавився своїми учнями та допомагав їм бути ефективними проповідниками (Марка 1:38; Луки 8:1). Якщо попри щільний графік старійшини охоче присвячують час проповідуванню, вісники збору теж будуть ревні у служінні. Коли пастирі проповідують разом зі своєю сім’єю та вісниками збору, то всі мають можливість «підбадьори[тися] взаємно» (Рим. 1:11, 12).

¹⁸ Може здаватися, що від наглядача вимагається надто багато. Звичайно, ніхто з наглядачів не здатен досконало відповідати високим біблійним нормам. Проте недопустимо, щоб якась із згаданих рис у наглядача була настільки слабо розвинена, що це можна було б вважати серйозним недоліком. У когось зі старійшин добре розвинені одні риси, а в когось — інші. Проте як рада старійшин вони володіють усіма чудовими рисами, необхідними для належного нагляду за Божим збором.

¹⁹ Рекомендуючи чоловіків для служіння наглядачами, рада старійшин мусить пам’ятати слова апостола Павла: «Звертаюсь до кожного з вас: не думайте про себе більше, ніж належить, а думайте так, щоб це свідчило про вашу розсудливість,— залежно від віри, яку Бог дав кожному з вас» (Рим. 12:3). Кожен старійшина має вважати себе меншим від інших. Розглядаючи, чи брат придатний служити наглядачем, жоден старійшина не повинен бути «занадто праведним» (Еккл. 7:16). Рада старійшин визначить, чи брат у достатній мірі відповідає біблійним вимогам до наглядачів. Старійшини зважатимуть на людську недосконалість та безсторонньо і нелицемірно дадуть свої рекомендації, виявляючи належну повагу до праведних норм Єгови і дбаючи про благополуччя збору. Вони молитовно розглянуть кожну кандидатуру і візьмуть до уваги керівництво Божого святого духу. Це один з найсерйозніших обов’язків, який лежить на старійшинах, і вони повинні виконувати його згідно із застереженням Павла: «Ніколи ні на кого не покладай рук поспішно» (1 Тим. 5:21, 22).

²⁰ Спосіб життя духовно зрілих чоловіків має показувати, що вони підкоряються керівництву святого духу і виявляють його плід. Павло назвав дев’ять рис, котрі належать до плоду Божого святого духу, а саме: «любов, радість, мир, терпеливість, доброта, великодушність, віра, лагідність, самовладання» (Гал. 5:22, 23). Наглядачі, які виявляють такі риси, несуть відсвіження для збору і сприяють єдності у служінні Богові. Поведінка старійшин і плоди їхньої праці свідчать, що вони дійсно призначені святим духом (Дії 20:28).

²¹ Важливо, щоб усі старійшини сприяли єдності у зборі. Хоча вони мають різні характери, проте зберігають між собою єдність, з повагою вислуховуючи один одного, навіть коли з чимось не згідні. І, якщо не порушуються біблійні принципи, кожен повинен бути готовим поступитися і підтримати остаточне рішення ради старійшин. Виявляючи поступливість, старійшина покаже, що керується «мудрістю, що згори», яка є «мирна, поміркована» (Як. 3:17, 18). Ніхто у раді старійшин не повинен вважати себе вищим чи намагатись панувати над іншими. Коли старійшини злагоджено співпрацюють між собою на благо збору, то цим показують, що співпрацюють з самим Єговою (1 Кор., розд. 12; Кол. 2:19).

²² Зрілі християнські чоловіки повинні розвивати прагнення бути наглядачами (1 Тим. 3:1). Однак щоб виконувати таке служіння, необхідно багато працювати та виявляти саможертовність. Це означає, що християнин має бути готовий служити одновірцям, дбаючи про їхнє духовне благополуччя. Той, хто прагне бути наглядачем, докладає зусиль, аби відповідати викладеним у Святому Письмі вимогам.

²³ Іноді брат, який вже довгий час вірно служить наглядачем, можливо, через хворобу, похилий вік чи інші обставини більше не в стані робити стільки, скільки робив у минулому. Але поки його призначення дійсне, він і надалі заслуговує належної поваги і вважається старійшиною. Через свої обмеження йому не потрібно відмовлятися від обов’язків наглядача. Як і раніше, він гідний подвійної шани, яка належить кожному старійшині, що наполегливо працює і сумлінно пасе отару.

²⁴ Проте якщо брат відчуває, що через свої обставини йому ліпше відмовитись від обов’язків наглядача, він може це зробити (1 Пет. 5:2). Такий брат далі заслуговує поваги. Хоча він вже не виконує завдань і обов’язків старійшини, все ж він може робити для збору багато корисного.

²⁵ Старійшини збору виконують багато різних обов’язків. У зборі є координатор ради старійшин, секретар, наглядач служіння, ведучий вивчення «Вартової башти» і наглядач зібрання «Християнське життя і служіння». Багато старійшин служать наглядачами груп. Усі ці обов’язки доручаються старійшинам на невизначений термін. Звичайно, якщо старійшина переходить у новий збір, не може виконувати свої обов’язки через проблеми зі здоров’ям або більше не відповідає біблійним вимогам, то його обов’язки передають іншому старійшині. У зборах, де бракує наглядачів, декому зі старійшин доводиться виконувати кілька обов’язків доти, доки в зборі не з’являться брати, які відповідатимуть вимогам до старійшин.

²⁶ Координатор ради старійшин бере провід на зустрічах ради старійшин. Піклуючись про Божу отару, він смиренно співпрацює з іншими старійшинами (Рим. 12:10; 1 Пет. 5:2, 3). Він має бути добрим організатором і старанно головувати (Рим. 12:8).

²⁷ Секретар веде документацію збору й ознайомлює старійшин з отриманими листами та різною інформацією. Йому може допомагати ще один старійшина чи здібний служитель збору.

²⁸ Наглядач служіння дбає про заходи для проповідування та інші пов’язані зі служінням справи. Він планує регулярні візити до всіх груп для проповідницького служіння і раз на місяць у вихідні відвідує одну з них. У невеликих зборах, де лише кілька груп, наглядач служіння може відвідувати кожну з них двічі на рік. Під час такого візиту він проводить зустрічі для проповідницького служіння, проповідує разом з вісниками цієї групи і допомагає їм робити повторні відвідини та проводити біблійні вивчення.

²⁹ Бути наглядачем групи — це дуже відповідальне завдання. В обов’язки наглядача групи входить: 1) щиро цікавитися духовністю кожного вісника своєї групи; 2) допомагати усім у групі регулярно й ревно проповідувати та отримувати від цього радість; 3) навчати служителів збору в своїй групі та допомагати їм прагнути обов’язків у зборі й відповідати необхідним вимогам. Рада старійшин визначає, які брати найбільш підходять для виконання обов’язків наглядача групи.

³⁰ Це відповідальне завдання, якщо можливо, повинен виконувати старійшина. Поки немає старійшини, це призначення може виконувати здібний служитель збору, який буде називатися служителем групи. Служитель групи не є наглядачем у зборі, а виконує доручене йому завдання під керівництвом старійшин.

³¹ Важливе завдання наглядача групи — брати провід у проповідницькому служінні. Регулярна участь наглядача у служінні, його ревність і запал підбадьорюватимуть вісників групи. Завдяки спільному служінню вісники отримують підбадьорення та допомогу, тому слід скласти зручний для більшості графік групового свідчення і дотримуватися його (Луки 10:1—16). Наглядач групи має подбати про те, щоб завжди було достатньо території для проповідування. Він проводить зустріч для проповідницького служіння і допомагає вісникам спланувати служіння у той день. Якщо наглядач не може провести зустріч, то повинен попросити когось зі старійшин або служителів збору замінити його. Але якщо він не знайде заміни, то має призначити досвідченого вісника провести цю зустріч, щоб інші мали належний провід.

³² Наглядач групи повинен підготуватися до візиту наглядача служіння, тобто повідомити вісників своєї групи про цей візит і пояснити, який вони отримають пожиток. Це заохотить вісників активно підтримати такий захід.

³³ Групи для проповідницького служіння повинні бути невеликими. Завдяки цьому наглядач групи може добре з усіма познайомитись. Як дбайливий пастир, він щиро цікавиться кожним. Наглядач групи старається надавати вісникам особисту допомогу, а також заохочує їх проповідувати, бути активними на зібраннях і робити все, що зміцнює їхню духовність. До того ж він відвідує хворих або сильно пригнічених вісників. Його підбадьорливі слова чи сердечна порада можуть спонукати декого прагнути додаткових обов’язків у зборі, а отже й більше служити одновірцям. Звичайно, наглядач групи допомагає передусім вісникам своєї групи. Проте, як старійшина і пастир, він з любов’ю дбатиме про потреби цілого збору і охоче допомагатиме кожному, хто цього потребує (Дії 20:17, 28).

³⁴ Наглядач групи також допомагає збирати звіти про служіння у вісників своєї групи і передає їх секретареві збору. Вісники полегшать працю наглядача групи, якщо вчасно здаватимуть у кінці кожного місяця свої звіти. Вони можуть віддати їх наглядачеві групи або вкинути в скриньку для звітів у Залі Царства.

³⁵ Службовий комітет збору складається з координатора ради старійшин, секретаря і наглядача служіння. Він має певні обов’язки, наприклад, дає дозвіл на використання Залу Царства для весільних чи похоронних промов, а також призначає вісників до груп для проповідницького служіння. Він затверджує заяви на стале і допоміжне піонерське служіння чи на якийсь інший вид служіння. Службовий комітет діє під керівництвом усієї ради старійшин.

³⁶ Окремі питання, пов’язані з обов’язками службового комітету, пояснює філіал. Те саме стосується обов’язків ведучого вивчення «Вартової башти», наглядача зібрання «Християнське життя і служіння» та інших братів, які складають раду старійшин.

³⁷ Рада старійшин періодично збирається для обговорення справ, пов’язаних з духовними успіхами збору. Одна з таких зустрічей відбувається під час візиту районного наглядача. Окрім неї, рада старійшин збирається приблизно через три місяці після кожного візиту районного наглядача. Звичайно, якщо цього вимагають обставини, старійшини можуть зібратися в будь-який інший час.

³⁸ Хоча наглядачі недосконалі люди, вісники збору повинні їм підкорятись, адже це устрій Єгови. І саме перед Єговою наглядачі відповідатимуть за свої дії. Ці чоловіки є представниками Бога та його теократичного правління. У Євреїв 13:17 сказано: «Слухайтесь тих, хто бере провід серед вас, і будьте покірні, бо вони безперестанку дбають про вас як ті, хто має за це відповісти. Тоді вони робитимуть це з радістю, а не зітхаючи, що завдавало б вам шкоди». Єгова призначає наглядачів святим духом, і цим же духом він позбавляє їх таких обов’язків, якщо вони перестають виявляти плід духу і якщо їхній спосіб життя більше не відповідає біблійним вимогам.

³⁹ Чи ж не вдячні ми за наполегливу працю і добрий приклад наглядачів? Коли Павло писав до збору у Фессалоніках, він закликав братів: «Поважайте тих, хто трудиться і бере серед вас провід у Господній праці, тих, хто наставляє вас. І за все, що вони роблять, виявляйте їм надзвичайно глибоку пошану з любов’ю» (1 Фес. 5:12, 13). Старанна праця наглядачів полегшує наше служіння Богові і робить його приємнішим. У Першому листі до Тимофія Павло пише, як ми повинні ставитись до наглядачів: «Старійшини, які добре головують, гідні подвійної шани, особливо ті, що наполегливо працюють у слові й навчанні» (1 Тим. 5:17).

⁴⁰ Часом деяких старійшин призначають у групи відвідування пацієнтів. Інші старійшини служать у комітетах зв’язку з лікарнями. Вони відвідують лікарні і заохочують лікарів лікувати Свідків Єгови без застосування крові, а також надають їм інформацію про альтернативні методи лікування. Декотрі наглядачі сприяють справам Царства, допомагаючи будувати або ремонтувати Зали Царства і Зали конгресів чи служачи в комітетах проведення конгресів. Усі в організації цінують наполегливу працю наглядачів та їхню готовність жертвувати своїм часом і силами. Тож «дорожіть такими людьми» (Філ. 2:29).

⁴¹ Керівний орган дбає про те, щоб старійшини, які відповідають вимогам, були призначені районними наглядачами. Філіал доручає їм відвідувати збори їхнього району зазвичай двічі на рік. Крім того, час від часу вони відвідують піонерів у віддалених територіях. Районні наглядачі складають план відвідин і заздалегідь повідомляють кожен збір про час свого візиту, щоб вісники отримали якнайбільший пожиток.

⁴² Координатор ради старійшин бере провід у підготовці до візиту районного наглядача, аби візит приніс усім у зборі духовне відсвіження (Рим. 1:11, 12). Отримавши інформацію про дату візиту і про потреби районного наглядача та його дружини (якщо він одружений), координатор ради старійшин з допомогою інших братів подбає про житло та все необхідне. Він попіклується, щоб усі, в тому числі і районний наглядач, знали про заплановані заходи.

⁴³ Районний наглядач сконтактується з координатором ради старійшин, щоб узгодити розклад зібрань та зустрічей, зокрема зустрічей для проповідницького служіння. Їх слід проводити згідно з порадами районного наглядача та вказівками від філіалу. Усім треба заздалегідь повідомити про місце і час зібрань, зустрічей з піонерами, старійшинами і служителями збору, а також зустрічей для проповідницького служіння.

⁴⁴ У вівторок пополудні районний наглядач перевіряє документи збору: «Записи збору про служіння вісників», дані про відвідуваність зібрань, записи про опрацювання території та рахунки. Це дає змогу зрозуміти потреби збору і те, яку допомогу надати відповідальним за цю документацію. Тому координатор ради старійшин повинен подбати, аби районний наглядач отримав ці документи заздалегідь.

⁴⁵ Протягом свого візиту районний наглядач старається приділити особисту увагу вісникам, спілкуючись з ними на зібраннях, у проповідницькому служінні, на обідах чи в інший час. Крім того, він зустрічається зі старійшинами і служителями збору, щоб поділитися з ними біблійними настановами, дати поради і підбадьорити їх. Це допомагає братам служити отарі та виконувати свої пастирські обов’язки (Присл. 27:23; Дії 20:26—32; 1 Тим. 4:11—16). Районний наглядач також зустрічається з піонерами, підбадьорює їх і дає практичні поради щодо вирішення проблем, з якими вони стикаються в служінні.

⁴⁶ Під час свого візиту районний наглядач, наскільки це буде можливо, допоможе братам у вирішенні різних нагальних питань. Якщо не вдасться їх вирішити за тиждень візиту, районний наглядач постарається допомогти старійшинам або особам, які залучені до цих питань, знайти відповідні біблійні вказівки. Якщо подальшим розглядом має зайнятись філіал, районний наглядач і старійшини надішлють до філіалу детальний опис цієї справи.

⁴⁷ Районний наглядач відвідує усі щотижневі зібрання збору, з яким співпрацює. Іноді у програму зібрань можуть вноситися певні зміни згідно з вказівками філіалу. Районний наглядач виголосить кілька промов, щоб підбадьорити, спонукати до дій, навчити та зміцнити збір. Він постарається розпалити у вісників ще більшу любов до Єгови, Ісуса Христа і організації.

⁴⁸ Одне з важливих завдань районного наглядача — заохотити вісників до ревної участі в проповідницькому служінні та надати практичні поради для цього. Багато вісників могли б спланувати свої справи так, щоб у тиждень візиту районного наглядача взяти повнішу участь у служінні. Дехто, можливо, того місяця міг би служити допоміжним піонером. Усі охочі можуть записатись у проповідування з районним наглядачем або з його дружиною. Було б добре запросити районного наглядача або його дружину на біблійне вивчення чи на повторні відвідини. Твої зусилля брати більшу участь у служінні впродовж візиту районного наглядача надзвичайно цінуються (Присл. 27:17).

⁴⁹ Щороку для кожного району проводяться два районних конгреси. За їхню організацію відповідає районний наглядач. Він призначає наглядача конгресу і його помічника. У підготовці конгресу вони тісно співпрацюють з районним наглядачем, і завдяки такій допомозі він має можливість зосередитись передусім на програмі. Районний наглядач також призначає інших здібних братів дбати про роботу різних відділів конгресу. Після кожного конгресу він організовує перевірку рахунків району. На одному з районних конгресів у році з деякими промовами виступає представник філіалу. Якщо приміщення для проведення конгресу малі або розташовані на великій відстані, деякі райони ділять на частини, і для кожної з них проводиться районний конгрес.

⁵⁰ Свій звіт про проповідницьке служіння районний наглядач надсилає безпосередньо у філіал наприкінці кожного місяця. Якщо збір не покрив скромних витрат, необхідних районному наглядачеві для виконання його служіння, наприклад витрат на транспорт, харчування чи житло, то їх відшкодовує філіал. Районні наглядачі цілковито довіряють Ісусовій обіцянці, що Єгова подбає про їхні матеріальні потреби, якщо вони і далі найперше шукатимуть його Царства (Луки 12:31). Збори, яким служать ці віддані старійшини, повинні цінувати можливість виявляти їм гостинність (3 Ів. 5—8).

⁵¹ У кожному філіалі Свідків Єгови діє комітет філіалу. Він складається з трьох чи більше духовно зрілих братів. Вони здійснюють нагляд за проповідницькою працею в країні або країнах, за які відповідає їхній філіал. Один з членів комітету служить координатором комітету філіалу.

⁵² Брати з комітету філіалу вирішують справи, що стосуються всіх зборів на території, за яку відповідає філіал. Комітет філіалу наглядає за проповідуванням доброї новини на призначеній філіалу території. Він стежить, щоб збори та райони формувались відповідно до духовних потреб людей у тій території. Крім того, комітет філіалу приділяє увагу діяльності місіонерів, спеціальних, сталих і допоміжних піонерів. Щоб усі конгреси відбувалися «пристойно й організовано», комітет філіалу також дбає про їхню підготовку і робить відповідні призначення (1 Кор. 14:40).

⁵³ У деяких країнах, які перебувають під наглядом комітету філіалу іншої країни, призначають комітет країни. Завдяки цьому можна ліпше здійснювати нагляд за працею там, де служить комітет країни. Цей комітет піклується потребами Бетелю чи офісу, займається кореспонденцією та звітами і наглядає за проповідницькою діяльністю в цілому. Комітет країни співпрацює з комітетом філіалу, щоб спільно сприяти справам Царства.

⁵⁴ Усіх членів комітету філіалу і комітету країни призначає Керівний орган.

⁵⁵ Керівний орган призначає духовно зрілих братів, щоб вони періодично відвідували філіали по всьому світі. Такі брати називаються представниками всесвітнього центру. Їхнє основне завдання — підбадьорювати родину Бетелю та допомагати комітету філіалу вирішувати різні проблеми та питання, пов’язані з працею проповідування і навчання. Представник всесвітнього центру зустрічається з деякими районними наглядачами і час від часу з місіонерами. Він обговорює з ними їхні потреби і труднощі, а також заохочує продовжувати найважливішу діяльність — проповідування про Царство та навчання людей.

⁵⁶ Представника всесвітнього центру особливо цікавлять успіхи проповідницької та іншої діяльності зборів. Якщо дозволяє час, він може відвідати віддалені перекладацькі групи. Під час візиту до філіалу він також, наскільки можливо, бере участь у праці проповідування.

⁵⁷ Наполеглива праця і ніжна турбота зрілих християнських чоловіків приносить чимало благословень. Нам потрібно й надалі підкорятись призначеним наглядачам, яким доручено пасти отару, адже це об’єднує нас з Ісусом Христом, Головою збору (1 Кор. 16:15—18; Еф. 1:22, 23). Завдяки цьому Божий дух впливає на всі християнські збори і Боже Слово дає керівництво для виконання всесвітньої проповідницької праці (Пс. 119:105).