«Самі будьте святі в усіх ваших вчинках»
«За прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх ваших вчинках, бо написано: «Будьте святі, бо Я Святий» (1 ПЕТРА 1:15, 16, Дерк.).
1. Чому Петро закликав християн бути святими?
ЧОМУ апостол Петро дав вищенаведену пораду? Бо він бачив, що кожному християнину потрібно зважати на свої думки та вчинки, аби відповідати святості Єгови. Тому перед цим він сказав: «Підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі... Як слухняні, не застосовуйтеся до попередних пожадливостей вашого невідання» (1 Петра 1:13, 14).
2. Чому до пізнання правди ми мали несвяті бажання?
2 Колись ми мали несвяті бажання. Чому? Тому що багато з нас, перш ніж пізнати християнську правду, займалися світськими справами. Петро розумів це, тож він відверто написав: «Досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах». Звісна річ, Петро не згадав несвятих учинків, притаманних сучасному світу, бо в той час вони ще не були знані (1 Петра 4:3, 4).
3, 4. а) Як ми можемо протидіяти неправильним бажанням? б) Чи християни не мають права виявляти емоції? Поясніть.
3 Чи ви помітили, що ці бажання є привабливі для плоті, почуттів та емоцій? Наші думки й вчинки дуже легко стають несвятими, якщо ми дозволяємо їм переймати над нами контроль. Це показує, чому нам необхідно, щоб здатність розмірковувати контролювала наші вчинки. Павло це висловив так: «Благаю вас, браття, через Боже милосердя,— повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу [«на священне служіння, пов’язане з вашою здатністю розмірковувати», НС]» (Римлян 12:1, 2).
4 Щоб ми могли нести Богові святе служіння, нами повинні керувати не емоції, а здатність розмірковувати. Скільки ж людей втягнулося в неморальність лише через те, що дозволили почуттям перейняти контроль над своїми вчинками! Це не означає, що нам слід стримувати свої емоції, бо як же ми тоді зможемо виражати радість у служінні Єгові? А втім, якщо ми хочемо приносити плоди духу, а не здійснювати вчинки тіла, нам потрібно мислити так, як Христос (Галатів 5:22, 23; Филип’ян 2:5).
Святе життя — свята нагорода
5. Чому Петро відчував потребу святості?
5 Чому Петро відчував таку сильну потребу в християнській святості? Тому що він глибоко усвідомлював, яку святу ціну було заплачено, аби викупити слухняних людей. Він написав: «Знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти» (1 Петра 1:18, 19). Так, Джерело святості, Бог Єгова, послав свого єдинородного Сина, «Святого», на землю, щоб заплатити викуп, котрий би дозволив людям мати добрі стосунки з Богом (Івана 3:16; 6:69, Хом.; Вихід 28:36; Матвія 20:28).
6. а) Чому нам не легко мати святу поведінку? б) Що може допомогти нам дотримуватися святої поведінки?
6 А втім, ми повинні визнати, що зовсім не легко провадити святе життя в зіпсованому світі Сатани. Сатана ставить пастки на правдивих християн, які стараються вижити в цій системі речей (Ефесян 6:12; 1 Тимофія 6:9, 10). Через утруднення на світській роботі, переслідування в сім’ї, висміювання в школі й тиск з боку ровесників людині потрібно високої духовності, щоб зберігати святість. Це підкреслює, наскільки важливо мати особисте вивчення і регулярно приходити на християнські зібрання. Павло радив Тимофієві: «Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона» (2 Тимофія 1:13). Ми чуємо ці здорові слова в Залі Царства та під час свого особистого вивчення Біблії. Вони можуть допомогти нам поводитися щоденно як святі за різних обставин.
Свята поведінка в сім’ї
7. Як святість повинна впливати на наше сімейне життя?
7 Цитуючи Левит 11:44, Петро вжив грецьке слово га́·ґі·ос, яке означає «відокремлений від гріха й тому посвячений Богові, священний» (В. Е. Вайн, «Тлумачний словник слів Нового Завіту», англ.). Як це повинно впливати на нас, християн, у нашому сімейному житті? Це має достеменно означати, що основою нашого сімейне життя повинна бути любов, бо «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Саможертовна любов — немов олія, яка пом’якшує взаємини між чоловіком і дружиною, а також між батьками і дітьми (1 Коринтян 13:4—8; Ефесян 5:28, 29, 33; 6:4; Колосян 3:18, 21).
8, 9. а) Якою може інколи стати ситуація в християнському домі? б) Яку мудру пораду стосовно цього дає Біблія?
8 Ми можемо вважати, що така любов у християнській сім’ї виявляється автоматично. Але слід визнати, що любов не завжди панує в домах декотрих християн, як би це мало бути. У Залі Царства може здаватися, що вона справді панує, але як же легко наша святість може зменшуватися в домашніх умовах. У цей час ми можемо раптово забути, що дружина все ще є нашою християнською сестрою, або що чоловік, як і раніше, є тим же братом (можливо, службовим помічником або старійшиною), котрого вона, здавалося б, поважає в Залі Царства. Ми можемо роздратуватися і навіть почати сперечатися. У наше життя навіть можуть вкрастися подвійні норми поведінки. Такі взаємини вже не назвеш взаєминами між християнськими чоловіком і дружиною, але стосунками між людьми, які суперечать одне одному. Вони забувають, що в домі повинна панувати свята атмосфера. І тоді, мабуть, вони починають висловлюватися, як світські люди. Як же легко в такі хвилини може злетіти з уст злоба й сарказм! (Приповістей 12:18; порівняйте Дії 15:37—39).
9 Проте Павло радить: «Нехай жодне слово гниле [грецьке ло́·ґос са·про́с, «брудна мова», отже несвята] не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує». І це стосується всіх домашніх, які можуть почути, навіть дітей (Ефесян 4:29; Якова 3:8—10).
10. Яким чином порада про святість стосується дітей?
10 Ця настанова про святість стосується так само й дітей з християнських сімей. Як же легко може статися таке, що, прийшовши зі школи додому, вони мимовільно почнуть повторювати бунтарські й зневажливі слова, почуті від їхніх світських ровесників! Діти, не захоплюйтесь поглядами хлопців-грубіянів, які ображали пророка Єгови й на яких так схожі сьогоднішні блюзніри (2 Царів 2:23, 24). Не забруднюйте свої уста грубою, вуличною мовою, яка походить від тих, хто занадто ледачий або нерозсудливий, щоб вживати пристойні слова. Ми, як християни, повинні послуговуватися святою, приємною, підбадьорливою, люб’язною мовою, що ‘приправлена сіллю’. Вона повинна відрізняти нас від інших людей (Колосян 3:8—10; 4:6).
Святість і невіруючі члени нашої сім’ї
11. Чому бути святим не означає бути лицемірно-праведним?
11 Докладаючи щирих зусиль, щоби бути святими, ми не повинні створювати вигляду зарозумілих й лицемірно-праведних людей, особливо у ставленні до невіруючих членів сім’ї. Наша люб’язна християнська поведінка повинна бодай допомогти їм зрозуміти, що ми відрізняємося від інших позитивними рисами, що ми знаємо, як виявляти любов і співчуття, так само як це робив милосердний самарянин з Ісусової притчі (Луки 10:30—37).
12. Як християнські чоловіки або дружини можуть зробити правду привабливішою для своїх партнерів?
12 Петро підкреслив, наскільки важливо правильно ставитись до наших невіруючих членів сім’ї, написавши християнським дружинам: «Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова, коли побачать ваше життя у чистоті й повазі». Християнська дружина (або чоловік) може зробити правду привабливішою для невіруючого партнера, якщо вона є чистою, уважною та шанобливою. Це означає, що потрібно гнучкості в теократичному розкладі, аби не занедбувати й не ігнорувати невіруючого партнераa (1 Петра 3:1, 2, Хом.).
13. Як старійшини й службові помічники можуть інколи допомогти невіруючим чоловікам полюбити правду?
13 Інколи можуть допомогти старійшини й службові помічники, познайомившись ближче з чиїмось невіруючим чоловіком. Завдяки цьому він може побачити, що Свідки є нормальними, порядними людьми, які мають широке коло інтересів і цікавляться також темами, котрі не пов’язані з Біблією. Якось один старійшина зацікавився рибальством, що було хобі чоловіка певної сестри. Цього було достатньо, щоб проламати невидимий мур упередження. Цей чоловік зрештою став охрещеним братом. В іншому випадку невіруючий чоловік захоплювався канарейками. Старійшини не здалися. Один з них взявся за дослідження цієї теми, й наступного разу при зустрічі він зміг зав’язати розмову на улюблену тему цього чоловіка! Отже, бути святим не означає бути негнучким або обмеженим (1 Коринтян 9:20—23).
Як ми можемо бути святими у зборі?
14. а) Яку улюблену зброю використовує Сатана, щоб похитнути збір? б) Як ми можемо чинити опір спробам Сатани заманити нас у пастку?
14 Сатана Диявол є наклепником, бо грецьке слово ді·а́·бо·лос, котре перекладається як Диявол, означає «обвинувач» або «наклепник». Наклеп — це одна з його спеціалізацій, і Сатана намагається використовувати його в зборі. Його улюбленою зброєю є плітки. Чи ми дозволяємо йому обдурювати себе, вдаючись до несвятих вчинків? Як це може статися? Якщо ми сіємо плітки, повторюємо або слухаємо їх. Мудра приповістка говорить: «Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів» (Приповістей 16:28). Що є протиотрутою проти пліток і наклепів? Ми повинні пильнувати, щоб наша мова завжди підносила дух та ґрунтувалася на любові. Якщо ми зосереджуємося на позитивних рисах своїх братів, а не на уявних хибах, наші розмови завжди будуть приємними й духовними. Пам’ятайте, критикувати легко. І особа, яка обмовляє інших перед вами, може також обмовляти вас перед іншими! (1 Тимофія 5:13; Тита 2:3).
15. Які риси Христа допоможуть всім членам збору зберігати святість?
15 Аби зберігати святість збору, всі ми повинні мати розум Христа, а нам відомо, що любов є його головною рисою. Тому Павло радив колосянам бути співчутливими, як Христос: «Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння... [«прощайте взаємно», Дерк.]... А над усім тим — зодягніться в любов, що вона — союз досконалости». Відтак він додав: «І нехай мир Божий [«Христовий», Хом.] панує у ваших серцях». Безумовно, завдяки такому духу прощення, ми можемо підтримувати єдність і святість збору (Колосян 3:12—15).
Чи нашу святість бачать ближні?
16. Чому наше святе поклоніння повинно бути щасливим поклонінням?
16 А що можна сказати про наших ближніх? Що вони думають про нас? Чи ми радіємо правді, чи створюємо вигляд, немов вона є тягарем? Якщо ми святі, як Єгова, тоді ця святість повинна увиразнюватися в нашій мові й поведінці. Повинно бути зрозумілим, що наше святе поклоніння — щасливе поклоніння. Чому? Тому що наш Бог Єгова — щасливий Бог, який хоче, аби його поклонники були радісними. Тому ще у сиву давнину псалмоспівець міг сказати про народ Єгови: «Щасливий народ, якому Бог — Господь [«Єгова», НС]!» Чи ми відображаємо це щастя? Чи наші діти залюбки перебувають серед народу Єгови в Залі Царства й на конгресах? (Псалом 89:16, 17; 144:15б, Хом.).
17. Що ми можемо практично робити, аби виявляти зрівноваженість у святості?
17 Ми також можемо виявляти зрівноваженість у святому поклонінні тим, що співпрацюємо та є добрими сусідами. Інколи сусідам потрібно попрацювати разом, можливо, щоб привести в порядок околицю або, як це запроваджено в декотрих країнах, допомогти в ремонті доріг та автострад. Наша святість може бути очевидною в тому, як ми дбаємо про свої сади, подвір’я або інше господарство. Якщо ми залишаємо довкола сміття чи маємо занедбане або захаращене подвір’я, де ще й красується розбитий автомобіль або мотоцикл, то чи можна сказати, що ми з повагою ставимося до своїх сусідів? (Об’явлення 11:18).
Святість на роботі та в школі
18. а) Які труднощі сьогодні мають християни? б) Як ми можемо відрізнятися від світу?
18 Апостол Павло написав християнам, які жили в несвятому Коринті: «Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,— але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу» (1 Коринтян 5:9, 10). Християнам, які повинні щоденно перебувати серед розпутних або аморальних людей, доводиться нелегко. Це є великим випробуванням бездоганності, зокрема в країнах, де заохочується до сексуальних домагань, корупції та нечесності або де дивляться на це крізь пальці. У такому оточенні ми не можемо дозволити собі послабити свої норми, щоб бути «нормальними» для тих, хто довкола нас. Навпаки, проникливі люди, які усвідомлюють свої духовні потреби й шукають чогось ліпшого, повинні бачити, що ми виділяємось своєю доброзичливою і відмінною християнською поведінкою (Матвія 5:3, НС; 1 Петра 3:16, 17).
19. а) Які випробування зносять у школі ваші діти? б) Що можуть робити батьки, аби підтримувати своїх дітей та їхню святу поведінку?
19 Багато випробувань також зносять у школі наші діти. Чи ви, батьки, приходите інколи до школи, де навчаються ваші діти? Чи вам відомо, яка там панує атмосфера? Чи ви встановили контакт з учителями? Чому слід серйозно задуматися над цими запитаннями? Тому що в багатьох міських районах по цілому світі школи стали розсадниками насилля, наркотиків і сексу. Як же ваші діти зможуть зберігати бездоганність і мати святу поведінку, якщо вони не отримуватимуть повної сердечної підтримки від своїх батьків? Павло доречно порадив батькам: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони» (Колосян 3:21). Батьки можуть дратувати дітей тим, що не розуміють їхніх щоденних проблем і випробувань. Щоб не піддаватися спокусам у школі, слід готуватися до них у християнському домі, де панує духовна атмосфера (Повторення Закону 6:6—9; Приповістей 22:6).
20. Чому всім нам потрібна святість?
20 І насамкінець, чому всім нам потрібна святість? Тому що завдяки їй ми можемо захиститися від навали Сатанського світу й мислення. Вона є запорукою благословень тепер і в майбутньому. Вона гарантує нам життя — справжнє життя в праведному новому світі. Вона допомагає нам бути зрівноваженими, доступними, комунікабельними християнами, а не безжалісними фанатиками. Коротко кажучи, вона вподібнює нас до Христа (1 Тимофія 6:19).
[Примітка]
a За додатковою інформацією про тактовні стосунки з невіруючими партнерами дивіться «Вартову башту» за 15 грудня 1990 року «Не занедбуйте вашого подружжя!», сторінки 20—22, і за 1 листопада 1988 року (англ.), сторінки 24—25, абзаци 20—22.
Чи ви пам’ятаєте?
◻ Чому Петро відчував потребу дати християнам пораду про святість?
◻ Чому не легко провадити святе життя?
◻ Що всі ми можемо робити, аби вдосконалювати святість у сім’ї?
◻ Якої несвятої поведінки нам потрібно уникати, щоб збір залишався святим?
◻ Як ми можемо залишатися святими на роботі та в школі?
[Ілюстрації на сторінках 16, 17]
Як Свідки Єгови, ми повинні служити Богові й займатися іншими справами з радістю.