Чи ви скористаєте з Божих Угод?

«„Благословляться в тобі всі народи!“ Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом» (ГАЛАТІВ 3:8, 9).

 1. Що історія виявляє про володіння багатьох урядів?

«ДОБРОЗИЧЛИВІ [або освічені] тирани» — так то називають декотрих європейських правителів 18-го століття. Вони «хотіли добре правити над своїм народом батьківською доброзичливістю, але їхні задуми не мали успіху а реформи провалились»a (Американська енциклопедія). Це була одна з найголовніших причин революцій в Європі.

 2, 3. Як Єгова відрізняється від інших правителів?

² Який інакший є Єгова від непередбачливих людських правителів! Легко розуміти, чому зміна є дуже потрібна, яка то зміна зрештою усуне несправедливість і страждання. Не тривожтеся, бо Боже здійснення тієї зміни не залежить від якоїсь примхи. У найбільш поширеній книзі в світі, Він підтвердив Свою обіцянку віковічно поблагословити віруючих людей, незважаючи на їхню колишню національність, расу, освіту або суспільне становище (Галатів 3:28). Чи можете покладати надію на Божу обіцянку?

³ Апостол Павло цитує частину Божого запевнення Авраамові: «Поблагословити — Я конче тебе поблагословлю». Павло додав, що оскільки «не можна сказати неправди Богові», то ми можемо міцно підбадьорюватись «прийняти надію, поставлену перед нами» (Євреїв 6:13-18). Наше довір’я в ті благословення ще більше зміцниться, коли точно зрозуміємо яким способом Бог заложив основу тієї обіцянки.

 4. Як Єгова користувався різними угодами, щоб завершити Свій намір?

⁴ Ми вже читали, що Бог склав угоду з Авраамом про насіння через яке «всі народи землі поблагословлять себе» (1 Мойсеєва 22:17, 18). Ізраїльтяни стали тілесним насінням, але, у важливішому, духовному значенні Ісус Христос доказався бути першорядною частиною Авраамового насіння. Ісус теж став Сином, або Насінням, Більшого Авраама, Єгови. Християни, які «належать до Христа», складають другорядну частину Авраамового насіння (Галатів 3:16, 29, НС). Склавши угоду з Авраамом, Бог тоді додав тимчасову Закон-угоду, склавши її з ізраїльським народом. Та угода виявляла грішний стан ізраїльтян, вимагаючи постійного священика й досконалої жертви. Закон-угода охороняла родовід Насіння й ототожнила Його. Закон-угода також указувала на те, що якимсь чином Бог матиме народ царів-священиків. Тоді як Закон ще був у силі, Бог склав угоду з Давидом про династію царів в Ізраїлі. Угода з Давидом про Царство також указувала на вічного правителя над землею.

 5. Які питання або проблеми ще вимагали розв’язання?

⁵ Однак, здавалось, що деталі, або мети цих угод, ще не були завершені, або їх ще треба було розяснити. Наприклад, якщо майбутнє Насіння буде царем з Давидового родоводу, то як же воно буде постійним священиком, який більше виконає їм ніж попередні священики? (Євреїв 5:1; 7:13, 14). Чи такий Цар матиме спроможність володарювати в царстві, яке не обмежується тільки до землі? Як другорядна частина того насіння буде кваліфікуватись до сімейства Більшого Авраама? І якщо будуть кваліфіковані, то над ким вони царюватимуть, оскільки більшість не є з родоводу Давида? Зараз побачимо, як з допомогою додаткових угод, Бог законно залагодив ці питання, на наше вічне благословення.

Угода про небесного Священика

 6, 7. (а) Згідно з Псалмом 110:4, яку додаткову угоду Бог склав? (б) Що допомагає нам зрозуміти цю додаткову угоду?

⁶ Так як ми вже бачили, в межах Закону-угоди Бог склав угоду з Давидом, щоб нащадок (насіння) з його родоводу царював навіки над землею. Але Єгова теж виявив Давидові прибуття постійного священика. Давид написав: «Поклявся Господь [Єгова, НС],— і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим» (Псалом 110:4). Які були основи цієї Божої присяги, яка становила особисту угоду між Єговою а прийдешнім Священиком?

⁷ Мелхиседек царював у стародавньому Салимі, на місці майбутнього Єрусалима (назва вміщаюча в собі «Салим»). Із стосунків Авраама з Мелхиседеком виходить, що він був царем і поклонником «Всевишнього» (1 Мойсеєва 14:17-20). Однак, із сказаного в Псалмі 110:4 показує, що Мелхиседек також був священиком, винятковою особою. Він служив царем і священиком, на місці де царі з роду Давида й священики з роду Левієвого пізніше виконували свої обов’язки під божественним розпорядком.

 8. З ким складено цю угоду про священика за чином Мелхиседековим, і з яким наслідком?

⁸ Павло говорить про додаткові деталі цієї угоди стосовно священика подібного до Мелхиседека. Наприклад, він каже, що Ісус Христос, «від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим» (Євреїв 5:4-10; 6:20; 7:17, 21, 22). Незважаючи на те, що очевидно Мелхиседек родився з тілесних батьків, то в Біблії нічого не говорить про його родовід. Тому то, замість успадкувати священство із роду Мелхиседека, Бог Сам призначив Ісуса. Ісусове священство не перейде до наступника, тому що Він «пробуває священиком завжди» і тому користі Його священицької служби будуть вічні. Ми дійсно будемо благословенні з того, що маємо священика, Який «може повністю спасти тих, які через Нього приступають до Бога», Який навіки навчатиме віруючих і давати їм керівництво (Євреїв 7:1-3, 15-17, 23-25).

 9, 10. Як знання цієї п’ятої угоди збільшує наше розуміння, як Бог завершить Свій намір?

⁹ Необхідно звернути увагу на ще один важливий факт: Ісус не буде Царем-Священиком тільки над землею. У цьому розумінні, Давид згадавши угоду про священика подібного Мелхиседекові, написав: «Промовив Господь [Єгова, НС] Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!» З цього виходить, що Ісусові — Давидовому Господеві — призначене місце на небі з Єговою, яку то позицію Він одержить після Його вознесіння на небо. З неба Христос може володіти із Своїм Отцем, щоб підкоряти ворогів і виконати над ними суд (Псалом 110:1, 2; Дії 2:33-36; Євреїв 1:3; 8:1; 12:2).

¹⁰ Усвідомлюючи цю п’яту угоду, тепер краще розуміємо як Єгова організовано й старанно завершуватиме Свій намір. Угода підтверджує те, що першорядна частина того насіння буде священиком на небі, і що Його авторитет як Цар-Священик пошириться по цілому всесвіті (1 Петра 3:22).

Нова угода й другорядна частина Насіння

11. Що було перешкодою другорядній частині насіння?

¹¹ З обговорення угоди з Авраамом ми довідались, що Ісус успадкував право першорядної частини того насіння. Він народився з роду Авраама, і будучи досконалою людиною його прийнято Сином Більшого Авраама. Але, що ж сказати про людей, які мали привілей стати другорядною частиною Авраамового насіння, «за обітницею спадкоємці»? (Галатів 3:29). Будучи недосконалими, родившись від грішника Адама, вони не могли ставати частиною сім’ї Єгови, Більшого Авраама. Але, як же подолати цю перешкоду недосконалості? Людям це неможливе, але Богові можливе (Матвія 19:25, 26).

12, 13. (а) Як Бог передрік ще одну угоду? (б) Яка спеціальна риса цієї угоди вимагає нашої уваги?

¹² Тоді як Закон-угода ще була в силі, Бог передрік через Свого пророка: «Складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт [угоду, НС]. Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був... Та вони поламали Мого заповіта,.. Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом! І більше не будуть навчати вони... Пізнайте Господа [Єгову, НС]! Бо всі будуть знати Мене,.. бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!» (Єремії 31:31-34).

¹³ Помітіть, що рисою цієї нової угоди було прощення гріхів, очевидно «не так» як за вимогою Закону жертвуванням тварин. Ісус пролив світло на це питання у день Його смерті. Закінчивши святкувати пасху з Своїми учнями за вимогою Закону, Ісус заснував Господню вечерю. На цьому річному спомині Його смерті подаватимуть чашу вина, про яке Ісус сказав: «Оця чаша це нова угода затверджена Моєю кров’ю, що за вас проллється» (Луки 22:14-20, НС).

14. Чому нова угода є важливою частиною в створенні другорядної частини насіння?

¹⁴ Отже, кров Ісуса затверджує нову угоду. На підставі Його досконалої жертви, Бог міг «прощати провини та гріхи» раз назавжди. Подумайте що це значитиме! Тому що Бог тепер міг зовсім прощати гріхи відданих нащадків Адама, то в Нього вони були як безгрішні, Він міг породити їх на духовних синів Більшого Авраама, а тоді помазати святим духом (Римлян 8:14-17). Таким то чином нова угода, затверджена Ісусовою жертвою, дає змогу Його учням ставати другорядною частиною Авраамового насіння. Павло написав: «Щоб [Ісусовою] смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола, та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі. Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння» (Євреїв 2:14-16; 9:14).

15. Хто є учасниками нової угоди?

¹⁵ Тоді як Ісус Своїм посередництвом затвердить нову угоду Своєю жертвою, то хто будуть учасниками тієї угоди? Єремія передрік, що Бог укладатиме цю угоду з «домом Ізраїлевим». Котрим Ізраїлем? Не тілесним обрізаним за Законом, тому що нова угода скасувала колишню. (Євреїв 8:7, 13; дивіться сторінку 31 в англійській Вартовій Башті з 1 лютого 1989 р.). З того часу Бог вибиратиме тих євреїв, як також язичників, які через віру символічно «обрізали серця духом». Це погоджується із заявою Єгови, що учасникам нової угоди Він напише закон «в їхні думки, і на їхніх серцях» (Римлян 2:28, 29; Євреїв 8:10). Павло сказав, що такі будуть духовні євреї, «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16; Якова 1:1).

16. Як нова угода допомагає завершити те на що вказує 2 Мойсеєва 19:6?

¹⁶ Тому що відтоді Бог мав справу з духовним Ізраїлем, то перед ними відчинились двері нагоди. Тоді як Бог склав Закон, то заявив, що Ізраїлеві сини стануть Йому «царством священиків та народом святим» (2 Мойсеєва 19:6). Дійсно, тілесний Ізраїль ніколи не міг, і дійсно ніколи не став народом царів-священиків. Але євреї й язичники, прийняті як другорядну частину Авраамового насіння, могли ставати царями-священикамиb. Апостол Петро підтвердив це, кажучи таким: «Ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого». Він також писав про «спадщину нетлінну заховану в небі для вас» (1 Петра 1:4; 2:9, 10).

17. Чому нова угода «краща» від Закону-угоди?

¹⁷ Отже, нова угода взаємодіє з ранішою угодою з Авраамом, щоб постачити другорядну частину насіння. Ця нова угода між Єговою а духом-породженими християнами сприяє формуванню небесного народу царів-священиків у царській родинні Більшого Авраама. Уже розуміємо чому Павло сказав, що це «відповідно краща угода, яка була законно заснована на кращих обіцянках» (Євреїв 8:6, НС). У тих обіцянках поміщається благословення написанням Божого закону на серцях відданих людей, яких гріхи Бог уже не згадує, а також «знати Єгову, від найменшого до найбільшого» (Євреїв 8:11, НС).

Ісусова угода про Царство

18. В якому розумінні угоди, яких ми вже обговорили, не завершили повністю Божого наміру?

¹⁸ Роздумуючи шість угод, яких ми вже обговорили, то здається, що Єгова вже підготовив усе потрібне, щоб законно здійснити Свій намір. Однак, Біблія говорить про ще іншу угоду, пов’язану з тим, що ми вже обговорили, тобто угода, яка довершує додаткові пункти цієї важливої справи. Духом-породжені християни правильно сподіваються, що «Господь визволить їх від усякого вчинку лихого, та збереже для Свого Небесного Царства» (2 Тимофія 4:18). На небі, вони будуть народом царів-священиків. Але, над ким вони будуть царювати? В час їхнього воскресіння до небесного життя, Христос уже служить на небі досконалим первосвящеником. Він уже має царську владу, щоб володіти всесвітом (Псалом 2:6-9; Об’явлення 11:15). А що робитимуть інші царі-священики?

19. Коли й як сьома важлива угода була складена?

¹⁹ На 14 нісана 33-го року н. е., під час заснування Господньої вечері, Ісус згадавши «нову угоду затверджену Моєю кров’ю», також говорив про іншу угоду, сьому. Він сказав Своїм вірним апостолам: «Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Луки 22:20, 28-30). Так як Отець склав угоду з Ісусом, щоб Він став священиком подібним Мелхиседеку, то так само Христос склав особисту угоду зі Своїми вірними послідовниками.

20. З ким складено угоду про Царство, і чому? (Даниїла 7:18; 2 Тимофія 2:11-13).

²⁰ Справді, одинадцять апостолів були вірні Ісусові під час Його випробовування, і за умовами угоди сидітимуть на престолах. Крім того, Об’явлення 3:21 підтверджує, що всі вірні духом-породжені християни сидітимуть на небесних престолах. Таким то чином, ця угода складається з усіх 144 000 відкуплених Ісусовою кров’ю, щоб їх забрано на небо служити священиками й «царювати над землею» (Об’явлення 1:4-6; 5:9, 10; 20:6). Угода, яку Ісус склав з ними, приєднує їх до Нього бути учасниками Його Царства. Це неначе наречена вельможного походження приєднується шлюбом до володарюючого царя. Під цим шлюбним розпорядком вона бере участь володарювати в царстві (Івана 3:29; 2 Коринтян 11:2; Об’явлення 19:7, 8).

21, 22. Якого благословення ми можемо сподіватися через завершення тих угод?

²¹ Як слухняне людство скористає з цього? Ні Ісус, ані 144 000 не будуть такими, як ті доброзичливі тирани, які «не подають дійсних розв’язань». Краще, нас запевнено, що Ісус є первосвящеником «випробуваний в усьому, подібно до нас, окрім гріха». Вже знаємо чому Він «може співчувати» людським слабкостям і чому «інші вівці», так як помазані християни, через Христа, теж можуть приступати до Божого престолу й висловлюватися «з відвагою [сміливо, НС]». Таким чином вони теж можуть «прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євреїв 4:14-16; Івана 10:16).

²² Учасники угоди, царі-священики з Ісусом, матимуть участь благословляти людство. Так як увесь Ізраїль користав із служби левітських священиків у давнину, то так само ті, які служать з Ісусом на небесних престолах, справедливо судитимуть всіх людей на землі (Луки 22:30). Тому що ті царі-священики колись були тілесні, то співчуватимуть потребам людства. Ця другорядна частина насіння буде співдіяти з Ісусом, щоб «благословити всі народи» (Галатів 3:8).

23. Як людина повинна співдіяти з тими угодами?

²³ Сьогодні запрошується всіх, хто бажає, одержувати благословення людства і таким чином скористати з Божих угод (Об’явлення 22:17). Приходьте на Спомин Господньої вечері у вівторок 10 квітня 1990 р., після заходу сонця в одному із зборів Свідків Єгови. Там ви навчитесь більше про божественні угоди, і як ви самі можете скористати з них.

[Примітки]

Чи пам’ятаєте?

◻ Чому угода згадана в Псалмі 110:4 була складена, і що вона завершила?

◻ Хто є учасниками нової угоди, і як вона сприяла створенню народу царів-священиків?

◻ Чому Ісус склав особисту угоду із Своїми послідовниками?

◻ Яких сім угод ми обговорили?

[Схема на сторінці 17]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Едемська угода 1 Мойсеєва 3:15

Угода з Авраамом

Закон-угода

Угода з Давидом про Царство

Угода про священика за чином Мелхиседековим

Першорядне насіння

Другорядне насіння

Віковічні благословення

[Ілюстрація на сторінці 19]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Едемська угода 1 Мойсеєва 3:15

Угода з Авраамом

Закон-угода

Нова угода

Угода з Давидом про Царство

Угода про священика за чином Мелхиседековим

Першорядне насіння

Угода про небесне Царство

Другорядне насіння

Віковічні благословення