Християнський нейтралітет у ці останні дні
«Не від світу вони, як і Я не від світу» (ІВАНА 17:16).
1, 2. Що Ісус сказав про стосунки між світом та його послідовниками і які запитання виникають у зв’язку з його словами?
ЦЕ БУЛО в останню ніч життя Ісуса Христа, досконалої людини. У присутності учнів він виголошує довгу молитву і в ній згадує те, що мало стати частиною життя кожного правдивого християнина. Про своїх послідовників Ісус каже: «Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу вони, як і Я не від світу» (Івана 17:14—16).
2 Ісус двічі сказав, що його послідовники не від світу, тобто не є частиною світу. Така відокремленість породжує проблему: світ ненавидить християн. Але їм не потрібно боятися, бо з ними — Єгова (Приповістей 18:10; Матвія 24:9, 13). З огляду на сказане Ісусом можуть виникнути доречні запитання: чому правдиві християни не є частиною світу? Що значить не бути частиною світу? Якщо світ ставиться до християн з ненавистю, то як їм ставитись до світу і зокрема до світських влад? На такі запитання важливо знайти саме біблійні відповіді, бо це торкається всіх нас.
«Ми від Бога»
3. а) Чому ми не є частиною світу? б) Які докази того, що світ лежить «у владі лукавого»?
3 Наш близький зв’язок з Єговою — це одна з причин, чому ми не є частиною світу. Апостол Іван написав: «Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі [«у владі лукавого», УКУ]» (1 Івана 5:19). Тут Іван дуже влучно сказав про світ. Нині надзвичайно поширені війни, злочинність, жорстокість, гніт, шахрайство й неморальність. Усе це незаперечно свідчить про те, що світ перебуває під впливом не Бога, а Сатани (Івана 12:31; 2 Коринтян 4:4; Ефесян 6:12). Коли людина стає Свідком Єгови, вона більше не робить подібних ганебних учинків і не схвалює їх, а отже, перестає бути частиною світу (Римлян 12:2; 13:12—14; 1 Коринтян 6:9—11; 1 Івана 3:10—12).
4. Як ми показуємо, що належимо Єгові?
4 Іван сказав, що християни, на противагу світові, є «від Бога». Єгові належать усі, хто йому присвятився. Апостол Павло писав: «Коли живемо — для Господа живемо, і коли вмираємо — для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо — ми Господні» (Римлян 14:8; Псалом 116:15). Оскільки ми належимо Єгові, наша відданість належить лише йому (Вихід 20:4—6). Тому правдивий християнин не присвячує свого життя тим чи іншим світським справам. Він поважає національну символіку, але не поклоняється їй ані буквально, ані в своєму серці. Він теж, безперечно, не поклоняється зіркам спорту чи іншим сучасним ідолам. І хоча християнин поважає право інших діяти так, як вони вважають за правильне, але його поклоніння належить тільки Творцеві (Матвія 4:10; Об’явлення 19:10). Завдяки такій позиції він також не є частиною світу.
«Моє Царство не із світу цього»
5, 6. Як підкорення Божому Царству допомагає нам не бути частиною світу?
5 Християни — послідовники Ісуса Христа й піддані Божого Царства, і завдяки цьому вони теж не є частиною світу. Ісус на суді перед Понтієм Пилатом сказав: «Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси» (Івана 18:36). Царство — це засіб, за допомогою якого буде освячено ім’я Єгови, буде доведено правомірність його верховної влади і здійсниться його воля на землі, так як на небі (Матвія 6:9, 10). Під час свого служіння Ісус проповідував добру новину про Царство і казав, що його послідовники звіщатимуть цю новину аж до кінця теперішньої системи речей (Матвія 4:23; 24:14). У 1914 році сповнились пророчі слова з Об’явлення 11:15: «Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його,— і Він зацарює на вічні віки». Невдовзі Боже небесне Царство буде єдиним правлінням над людством (Даниїла 2:44). Прийде час, і навіть правителі світу будуть змушені визнати владу Царства (Псалом 2:6—12).
6 Правдиві християни усе це знають. Тому вони є піддані Божого Царства і слухаються Ісусової вказівки: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його» (Матвія 6:33). Це не значить, що християни мають ставати нелояльними стосовно своїх країн, однак у духовному плані вони не є частиною світу. Нині, як і в першому сторіччі, наше головне завдання — свідчити про Боже Царство (Дії 28:23). Жоден людський уряд не має права перешкоджати цій дорученій Богом праці.
7. Чому правдиві християни дотримуються нейтралітету і як вони змогли це показати?
7 Під час громадянських та інших війн XX—XXI сторіч Свідки Єгови були і є нейтральними. Чому? Тому що вони належать Єгові, вони послідовники Ісуса і піддані Божого Царства. Вони не стояли ні на чийому боці, ні проти кого не піднімали зброї, не пропагували жодних світських ідей. Правдиві християни виявляли дивовижну віру перед лицем, як здавалось, нездоланної протидії. Вони дотримувалися принципів, які виклали у посланні до лідерів фашистської Німеччини 1934 року: «Ми не цікавимось політичними справами, натомість повністю віддані Божому Царству під правлінням Христа, його Царя. Ми нікому не несемо шкоди чи зла. Ми хочемо жити в мирі і при кожній нагоді робити добро всім людям».
Посли і посланники Христа
8, 9. В якому розумінні у наш час Свідки Єгови є послами та посланниками і як це впливає на їхні стосунки з державами, в котрих вони живуть?
8 Павло писав, що він та інші помазані духом християни є ‘як посли замість Христа, ніби Бог благає через них’ (2 Коринтян 5:20; Ефесян 6:20). Можна сміливо сказати, що від 1914 року помазані християни служать послами Божого Царства; вони — «сини» Царства (Матвія 13:38; Филип’ян 3:20; Об’явлення 5:9, 10). Єгова також зібрав з різних народів «великий натовп» «інших овець». Це християни з земною надією, які допомагають помазаним синам Бога служити в ролі послів (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). Тих «інших овець» можна назвати посланниками Божого Царства.
9 Посол і його співпрацівники не втручаються у внутрішні справи держави, в якій служать. Так само християни залишаються нейтральними щодо політичних справ держав світу. Вони не стають ні на чий бік, не виступають ні за, ні проти жодної держави, нації, соціальної чи економічної групи (Дії 10:34, 35). Навпаки, вони намагаються ‘усім робити добро’ (Галатів 6:10). Оскільки Свідки Єгови займають нейтральну позицію, ніхто не зможе відкинути їхню звістку, твердячи, ніби вони підтримують якусь сторону в расовій, національній або племінній ворожнечі.
Розпізнають по любові
10. Наскільки важливою для християн є любов?
10 Ми вже розглянули деякі причини, чому християни залишаються нейтральними щодо справ світу. Проте існує ще одна причина, а саме: наші стосунки зі співвіруючими. Своїм послідовникам Ісус сказав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Без братерської любові неможливо бути правдивим християнином (1 Івана 3:14). Крім Єгови і Христа, дуже близькими для Божого служителя є його християнські брати й сестри. І він не обмежує своєї любові лише до місцевого збору — вона обіймає усе «братство по світі» (1 Петра 5:9).
11. Як на поведінку Свідків Єгови впливає їхня любов один до одного?
11 Нині Свідки Єгови виявляють любов до своїх братів тим, що виконують слова з Ісаї 2:4, де сказано: «Мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни». Правдивих християн навчає Єгова, отже вони мають мир і з Богом, і між собою (Ісаї 54:13). Через те що вони люблять Бога, а також своїх братів, для них дикою є сама ідея, щоб підняти зброю проти співхристиян або взагалі будь-кого з інших країн. Мир та єдність Свідків — це невід’ємна частина їхнього поклоніння, доказ того, що вони справді мають Божий дух (Псалом 133:1; Михея 2:12; Матвія 22:37—39; Колосян 3:14). Вони ‘миру шукають і женуться за ним’, знаючи, що «очі Господні на праведних» (Псалом 34:15, 16).
Християнський погляд на світ
12. Яке ставлення Єгови до людей наслідують Свідки Єгови і як?
12 Єгова виніс цьому світові обвинувальний вирок, але кожну людину зокрема він ще не судив. Він робитиме це через Ісуса у свій визначений час (Псалом 67:4, 5; Матвія 25:31—46; 2 Петра 3:10). А поки що Бог виявляє до людства велику любов. Він навіть дав свого єдинородного Сина, щоб кожен мав можливість отримати вічне життя (Івана 3:16). Будучи християнами, ми наслідуємо таку любов тим, що розповідаємо людям про Божі заходи для порятунку, навіть якщо вони часто не хочуть нас слухати.
13. Як нам потрібно ставитись до світських правителів?
13 Як нам ставитись до світських правителів? Ось як на це запитання відповідає Павло: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені [«на своїх відносних становищах», НС] від Бога» (Римлян 13:1, 2). Люди займають «відносні» становища при владі (тобто становища вищі чи нижчі одні стосовно інших, але завжди нижчі стосовно Бога), оскільки це їм дозволив Усемогутній Бог. Християнин підкоряється світській владі, тому що це частина його підкорення Єгові. Але що, коли вимоги людських урядів розходяться з вимогами Бога?
Закон Бога і закон кесаря
14, 15. а) Як Даниїл зміг вирішити дилему, пов’язану з покорою Богові? б) Яку позицію зайняли три євреї, коли неможливо було уникнути конфлікту між підкоренням Богу і підкоренням людині?
14 Даниїл і три його товариші подали нам чудовий приклад того, як потрібно слухатись людських урядів і при цьому належно коритись Божій владі. Коли ті чотири євреї опинились у вавилонському вигнанні, то почали коритися законам того краю, і їх швидко вибрали для спеціального навчання. Даниїл побачив, що таке навчання може суперечити Закону Єгови, тому обговорив це з поставленим над ними начальником. У результаті з поваги до сумління тих чотирьох євреїв для них було зроблено виняток (Даниїла 1:8—17). Щоб уникнути непотрібних труднощів, Свідки Єгови, наслідуючи приклад Даниїла, також тактовно роз’яснюють посадовим особам свою позицію.
15 Однак пізніше ці євреї не могли уникнути конфлікту між слухняністю Богові та покорою державному закону. Вавилонський цар поставив великого боввана в долині Дура і наказав найвищим урядникам, у тому числі округовим володарям, зібратися на урочисту церемонію, пов’язану з відкриттям того ідола. На той час троє друзів Даниїла вже були призначені управителями округів Вавилонії, тому царський наказ стосувався і їх. У певний момент тої урочистості всі мали поклонитися перед ідолом. Але євреї знали, що це суперечить Божому закону (Повторення Закону 5:8—10). Тому, коли всі поклонилися, євреї продовжували стояти. Вони не послухались наказу царя і за це мали зазнати жахливої смерті. Проте їхнє життя було чудом врятоване. Ті євреї постановили, що краще ризикувати життям, аніж не послухатись Єгови (Даниїла 2:49—3:29).
16, 17. Як зреагували апостоли, коли їм заборонили проповідувати, і чому?
16 Розгляньмо приклад з першого сторіччя. Апостолів Ісуса Христа поставили перед єврейськими провідниками в Єрусалимі та наказали не проповідувати про Ісусове ім’я. Як вони на це зреагували? Ісус наказав їм робити учнями людей з усіх народів, у тому числі з юдеїв. Він також сказав їм бути його свідками в Єрусалимі та по цілому світі (Матвія 28:19, 20; Дії 1:8). Апостоли знали, що для них накази Ісуса — це Божа воля (Івана 5:30; 8:28). Тому вони відповіли: «Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дії 4:19, 20; 5:29).
17 Апостоли не були бунтівниками (Приповістей 24:21). Але коли людські правителі заборонили виконувати волю Бога, апостоли відповіли, що ‘повинні слухатись Бога, а не людей’. Ісус сказав, що ми маємо ‘віддавати кесареве — кесареві, а Богові — Боже’ (Марка 12:17). Якщо через людську заборону ми не виконуємо Божого наказу, то, по суті, віддаємо людині те, що мало б належати Богу. Отже, ми віддаємо кесарю все, що повинні йому віддати, але разом з тим визнаємо, що Єгова має найвищу владу, він — Усесвітній Владика, Творець, він — Джерело влади (Об’явлення 4:11).
Будьмо непохитні
18, 19. Яку зразкову позицію зайняло багато наших братів і як нам наслідувати їхній приклад?
18 Нині більшість урядів визнає нейтральну позицію Свідків Єгови, і ми їм за це вдячні. Але в деяких краях Свідки зазнаю́ть великих переслідувань. Упродовж XX сторіччя та аж до сьогодні деякі з наших братів та сестер вели й ведуть нелегку боротьбу і в духовному розумінні змагаються «добрим змагом віри» (1 Тимофія 6:12).
19 Як ми, подібно до тих братів і сестер, можемо залишатися непохитними? По-перше, треба пам’ятати, що переслідування обов’язково будуть. Коли ми з ними зіткнемось, то не треба жахатись чи вражатись. Павло попередив Тимофія: «Усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі,— будуть переслідувані» (2 Тимофія 3:12; 1 Петра 4:12). Світ перебуває під впливом Сатани, то чи ж не сподіватися нам переслідувань? (Об’явлення 12:17). І поки ми вірні, завжди знайдуться люди, котрі з нас ‘дивуватимуться та зневажатимуть’ нас (1 Петра 4:4).
20. Усвідомлення чого додає нам сил?
20 По-друге, ми переконані, що нас підтримають Єгова і його ангели. Єлисей колись сказав: «Ті, що з нами, численніші від тих, що з ними» (2 Царів 6:16; Псалом 34:8). Можливо, Єгова з якихось знаних йому причин дозволяє, щоб противники протягом певного часу нас переслідували. Проте він завжди дасть нам сили витерпіти випробування (Ісаї 41:9, 10). Дехто з наших братів навіть втратив життя, але це нас не жахає. Ісус сказав: «Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні» (Матвія 10:16—23, 28). У цій системі речей ми лише «приходьки» і своє теперішнє життя використовуємо для того, щоб «прийняти правдиве життя» — вічне життя в Божому новому світі (1 Петра 2:11; 1 Тимофія 6:19). І поки ми вірні Богові, ніхто з людей не може позбавити нас цієї нагороди.
21. Про що нам потрібно завжди пам’ятати?
21 Отож не забуваймо про наші унікальні стосунки з Богом Єговою. Завжди цінуймо те, що ми є послідовниками Христа і підданими Царства. Від усього серця любімо наших братів і втішаймось любов’ю, якою вони обдаровують нас. А понад усе зважаймо на слова псалмоспівця: «Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!» (Псалом 27:14; Ісаї 54:17). Тоді ми, як і чимало християн, що жили до нас, будемо непохитно триматися своєї надії, будемо вірними християнами, які дотримуються нейтралітету і не є частиною світу.
Чи можете пояснити?
• Як завдяки нашим близьким стосункам з Єговою ми не є частиною світу?
• Як ми, піддані Божого Царства, дотримуємось нейтралітету в цьому світі?
• Як любов до братів допомагає нам бути нейтральними, відокремленими від світу?
[Ілюстрація на сторінці 15]
Як підкорення Божому Царству впливає на наше ставлення до людей у світі?
[Ілюстрація на сторінці 16]
Хуту і тутсі радісно співпрацюють.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Християнські брати. Єврей та араб.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Серб, босняк і хорват втішаються християнським товариством.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Що робити, коли правителі наказують нам порушити Божий закон?