«Одягніться у смиренномудрість»
«Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (1 ПЕТРА 5:5, Філ.).
1, 2. Які два протилежні способи мислення справляють глибокий вплив на людську поведінку?
ОБГОВОРЮЮЧИ різні способи мислення, Боже Слово звертає нашу увагу на два протилежні. Обидва справляють глибокий вплив на людську поведінку. Одного з них характеризує «смиренномудрість» (1 Петра 5:5, Філ.). За словником, «смиренний» означає «покірний, лагідний; позбавлений гордовитості». Смиренномудрість є синонімом смиренності й надзвичайно бажаною з Божого погляду рисою.
2 Прямою протилежністю їй є гордість. Словник окреслює цю рису як «надмірно високу думку про себе і зневагу до інших». Гордість егоцентрична, домагається матеріальних переваг, задоволення егоїстичних бажань та здобуття інших вигод, не рахуючись при цьому зі шкідливими наслідками для інших. Біблія наводить один із зумовлених нею результатів: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї». Вона каже, що «заздрість одного до одного» — це «ловлення вітру», бо в час смерті людина «нічого не винесе». Така гордість є вкрай небажаною з Божого погляду (Екклезіяста 4:4; 5:14; 8:9).
Панівний дух світу
3. Що є панівним духом світу?
3 Котрий з цих двох способів мислення властивий світові сьогодні? Що є його панівним духом? Ось що сказано в публікації «Міжнародні витрати на військові та соціальні потреби за 1996 рік»: «За ступенем варварського... насильства двадцяте сторіччя не знає собі рівних». У цьому сторіччі жертвами боротьби за політичне й економічне панування, а також національного, релігійного, племінного та етнічного суперництва стало понад 100 мільйонів людей. Стало більше й егоцентричних осіб. У газеті «Чикаґо трибюн» стверджувалося: «Недуги суспільства — це безглузде насильство, зловживання дітьми, розлучення, пияцтво, СНІД, самогубства серед підлітків, наркоманія, вуличні банди, зґвалтування, позашлюбні діти, аборти, порнографія... обман, шахрайство, політична корупція... Добро і зло як моральні концепції перестали існувати». Тому часопис «Хроніка ООН» застеріг: «Суспільства розпадаються».
4, 5. Який точний опис духу світу містить біблійне пророцтво про наші дні?
4 Ці умови існують по всьому світі. Усе відбувається точно так, як Біблія і передрікала для нашого часу: «Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні» (2 Тимофія 3:1—4).
5 Це точний опис панівного духу цього світу. У ньому переважає самозакохане, егоїстичне ставлення до інших. Суперництво між державами віддзеркалюється в суперництві між окремими особами. Наприклад, багато спортсменів домагаються першості в змаганнях, байдуже, яких емоційних або й тілесних ран це завдає іншим. Такий егоцентричний дух прищеплюють дітям, і він не перестає виявлятися в багатьох сферах дорослого життя. Плоди цього духу — то «ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди» (Галатів 5:19—21).
6. Хто заохочує до себелюбства і як до такого способу мислення ставиться Єгова?
6 Біблія показує, що егоцентричний дух цього світу є відображенням духу того, хто «зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт». Ось що вона передрекла про вплив Сатани на людей, котрі живуть у ці критичні останні дні: «Горе землі... до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Об’явлення 12:9—12). Тож він та його спільники демони докладають щораз більших зусиль, аби впровадити в розуми людей себелюбний склад думок. А як до такого способу мислення ставиться Єгова? У його Слові сказано: «Огида для Господа всякий бундючний» (Приповістей 16:5).
Єгова на боці смиренних
7. Як Єгова ставиться до смиренних і чого він їх навчає?
7 З другого боку, Єгова зливає благословення на смиренномудрих. Цар Давид співав у пісні про Нього: «Народ [«смиренний», Хом.] із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухвалих, яких Ти принижуєш» (2 Самуїла 22:1, 28). З огляду на це Боже Слово радить: «Шукайте Господа, всі покірні землі... Шукайте правди, шукайте смирення,— може будете сховані ви в день Господнього гніву!» (Софонії 2:3). Тих, хто смиренно шукає Єгову, він навчає розвивати дух, який цілковито відрізняється від духу цього світу. «Навчає [Єгова] смиренних путі своєї» (Псалом 25:9, Хом.; Ісаї 54:13). Та путь є дорогою любові, а її підвалина — виконання того, що за Божими нормами вважається правильним. Згідно з Біблією, ця уґрунтована на принципах любов «не величається, не надимається... не шукає тільки свого» (1 Коринтян 13:1—8). Вона виявляється і в смиренномудрості.
8, 9. а) Хто є джерелом любові, уґрунтованої на принципах? б) Наскільки важливо наслідувати Ісусову любов та смиренність?
8 Павло та інші християни першого сторіччя вчилися цього виду любові, слухаючи слів Ісуса. А він навчився цього від свого Отця Єгови, про якого в Біблії сказано: «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Ісус знав, що жити за законом любові — це для нього воля Божа, отже так і чинив (Івана 6:38). Власне з цієї причини він співчував пригніченим, бідним та грішникам (Матвія 9:36). Ісус казав їм: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий» (Матвія 11:28, 29).
9 Ісус показав своїм учням, наскільки важливо наслідувати його любов і смиренність, промовивши до них: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Вони мали стояти окремо від цього егоцентричного світу. Саме тому Ісус міг сказати про своїх послідовників: «Вони не від світу» (Івана 17:14). Справді, вони наслідують не пихатий, себелюбний дух світу Сатани, а показаний Ісусом дух любові та смиренності.
10. Що в наш час Єгова здійснює зі смиренними?
10 Боже Слово передрекло, що в ці останні дні смиренні зі всього світу будуть збиратися в спільноту, засновану на любові й смиренності. Тож у світі, котрий дедалі глибше поринає в гордість, люди Єгови виявляють протилежний спосіб мислення — його характеризує смиренномудрість. Такі особи говорять: «Ходіть та зберімось на гору Господню [піднесене правдиве поклоніння йому] ... і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його!» (Ісаї 2:2, 3). Свідки Єгови утворюють цю всесвітню спільноту, ходячи Божими стежками. До неї належить зростаючий «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» (Об’явлення 7:9). Тепер цей великий натовп налічує мільйони осіб. Як Єгова навчає їх смиренності?
Учитися смиренномудрості
11, 12. Як Божі слуги виявляють смиренномудрість?
11 Завдяки дії духу Єгови охочі люди вчаться перемагати поганий дух світу та виявляти плоди Божого духу: «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віру, здержливість, лагідність» (Галатів 5:22, 23). Аби Божі слуги розвинули такі риси, їм радиться не ставати «егоїстичними, викликаючи конкуренцію між собою, заздрячи одні одним» (Галатів 5:26, НС). Апостол Павло дає іншу подібну настанову: «Кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно» (Римлян 12:3).
12 Боже Слово радить правдивим християнам: «Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі [«смирним розумом», Кул.] майте один одного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших» (Филип’ян 2:3, 4). «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!» (1 Коринтян 10:24). Авжеж, ‘любов будує’ інших словами та ділами, які позбавлені себелюбства (1 Коринтян 8:1). Вона породжує співпрацю, а не суперництво. Серед слуг Єгови духові себелюбства місця немає.
13. Чому смиренномудрості слід учитися і як це відбувається?
13 Проте через успадковану недосконалість ми не народжуємося зі смиренним розумом (Псалом 51:7). Цього потрібно вчитися. Тим, хто навчався доріг Єгови не з дитинства, а прийняв їх пізніше, вчитися смиренномудрості може бути важко. Вони вже сформували свою особистість, виховали її на поглядах цього старого світу. Тому їм треба навчитися «відкинути попередній спосіб життя старої людини» і «зодягнутися в нову людину, створену за подобою Божою, в справедливості та святості істини» (Ефесян 4:22, 24, Дерк.). З допомогою Бога щирі люди можуть виконати його прохання: «Вдягніться... в милосердя, добрість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння» (Колосян 3:12, Філ.).
14. Як Ісус висловився проти прагнення до самозвеличення?
14 Учням Ісуса потрібно було цього вчитися. Вони стали його послідовниками вже в дорослому віці й у певній мірі ще мали світський дух суперництва. Коли мати двох учнів з цієї групи домагалася для них видатного становища, Ісус промовив: «Князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути,— хай буде слугою він вам. А хто з вас бути першим бажає,— нехай буде він вам за раба. Так само й Син Людський [Ісус] прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!» (Матвія 20:20—28). А коли Ісус казав своїм учням не вживати титулів з метою власного звеличення, то додав: «Ви всі брати» (Матвія 23:8).
15. Який склад розуму повинні мати ті, хто бажає служити наглядачем?
15 Правдивий Ісусів послідовник для співхристиян є слугою, так, рабом (Галатів 5:13). Це особливо стосується тих, хто хоче відповідати вимогам, аби бути в зборі наглядачем. Їм не годиться змагатися за видатне становище чи владу, не належить ‘панувати над спадком Божим, але слід бути для стада за взір’ (1 Петра 5:3). Коли чоловік виявляє корисливий дух, це вказує, що він є непридатним для становища наглядача. Така особа завдавала б зборові шкоди. Безумовно, ‘прагнення стати наглядачем’ — правильне, одначе спонукою до цього повинне бути бажання служити іншим християнам. Служити наглядачем не означає займати видатне становище чи посідати владу, адже наглядачам слід бути з-поміж найбільш смиренномудрих у зборі (1 Тимофія 3:1, НС; 3:6).
16. Чому Боже Слово осуджує Діотрефа?
16 Апостол Іван звертає нашу увагу на людину, яка ставилась до цієї справи неправильно. Він каже: «Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає [«нічого від нас не приймає з повагою», НС]». Цей чоловік поводився з іншими без поваги, намагаючись утвердити власне становище. На противагу цьому Божий дух спонукав Івана включити в Біблію осуд Діотрефового себелюбного ставлення (3 Івана 9, 10).
Правильний склад думок
17. Як виявляли смиренномудрість Петро, Павло та Варнава?
17 Біблія розповідає про багатьох осіб з правильним складом думок — осіб смиренномудрих. Коли Петро ввійшов у дім Корнилія, той «до ніг йому впав і вклонився». Замість того щоб зрадіти цим неналежним почестям, «Петро його підвів, промовляючи: «Устань, бо й сам я людина!» (Дії 10:25, 26). Павло, перебуваючи з Варнавою в Лістрі, зцілив кривого з народження чоловіка. Вражені побаченим, люди почали називати апостолів богами. Однак Павло і Варнава «роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи та говорячи: «Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди» (Дії 14:8—15). Ці смиренні християни не приймали слави від людей.
18. Що смиренно сказав Іванові могутній ангел?
18 «Об’явлення Ісуса Христа» апостол Іван отримав через ангела (Об’явлення 1:1). Неважко зрозуміти, чому Іван пройнявся страхом перед його могутністю, бо колись усього за ніч один ангел вигубив аж 185 000 ассирійців (2 Царів 19:35). Апостол розповідає: «І коли [я] почув і побачив, упав поклонитися перед стопами ангела, що показав мені це. Але він сказав мені: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій і братів твоїх... Богу поклонися!» (Об’явлення 22:8, 9, Хом.). Яку ж смиренномудрість виявив цей могутній ангел!
19, 20. Порівняйте пихатість переможних римських полководців з Ісусовою смиренномудрістю.
19 Найліпший приклад смиренномудрості дав Ісус. Він був Божим єдинородним Сином, майбутнім Царем Його небесного Царства. Коли Ісус з’явився перед людьми в цій ролі, то зробив це не так, як переможні римські полководці тих часів. На їхню честь влаштовували грандіозні паради, тріумфальні процесії: полководці їхали на колісницях, оздоблених золотом та слоновою кісткою, запряжених білими кіньми, а часом навіть слонами, левами або тиграми. Урочистим маршем йшли музиканти, співаки виспівували переможних пісень, їхали вози з награбованим, а на величезних платформах везли зображення сцен битви. Учасниками процесії були й полонені царі, князі, полководці та члени їхніх родин; аби принизити, їх часто вели без одягу. Від цих церемоній тхнуло гордістю, пихатістю.
20 Порівняймо це зі способом, яким представив себе Ісус. Він був готовий смиренно підкоритися сповненню пророцтва, котре говорило про нього: «Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі». Ісус не сидів на колісниці, запряженій розкішними тваринами, призначеними для помпезних процесій, а смиренно їхав верхи на в’ючній тварині (Захарія 9:9; Матвія 21:4, 5). Як же радіють смиренні люди, що призначеним Єговою Царем над цілою землею в новому світі буде Ісус — по-справжньому смиренномудрий, покірливий, велелюбний, співчутливий та милосердний! (Ісаї 9:5, 6; Филип’ян 2:5—8).
21. Ознакою чого смиренномудрість не є?
21 Коли пам’ятати, що за біблійних часів смиренномудрими були Ісус, Петро, Павло й інші чоловіки та жінки віри, то уявлення «смиренність — це слабкість» втрачає під собою ґрунт. Смиренність, навпаки, свідчить про силу характеру, адже ці люди були сміливими й ревними. Надзвичайно сильні розумово та морально, вони зносили суворі випробування (Євреїв, 11 розділ). Так і сьогодні: коли слуги Єгови смиренномудрі, вони мають таку ж силу, тому що Бог зміцнює смиренних своїм могутнім святим духом. Тож нам радиться: «Всі, покоряючись один одному, одягніться у смиренномудрість, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать. Отже, смиріться під міцною рукою Божою, щоб підніс вас свого часу» (1 Петра 5:5, 6, Філ.; 2 Коринтян 4:7).
22. Про що розповідатиметься в наступній статті?
22 Божим слугам потрібно виявляти й інший позитивний аспект смиренномудрості. Завдяки йому в зборах значно зміцнюється дух любові та співпраці. Цей аспект смиренномудрості, без сумніву, є її невід’ємним компонентом. Про нього розповідатиметься в наступній статті.
◻ Опишіть панівний дух цього світу.
◻ Як Єгова виявляє прихильність до смиренномудрих?
◻ Чому смиренномудрості слід учитися?
◻ Наведіть кілька біблійних прикладів смиренномудрих осіб?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 15]
Ангел сказав Іванові: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій».