Розділ 7

Розбуди ту першу любов!

ЕФЕС

 1. До котрого збору Ісус промовив свою першу звістку і про що він нагадує наглядачам?

ІСУС промовляє першу звістку до збору в Ефесі — квітучому місті Малої Азії, що лежить на березі моря біля острова Патмос. Він наказує Іванові: «До ангола Церкви [«збору», НС] в Ефесі напиши: «Оце каже Той, Хто тримає сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи світильників золотих» (Об’явлення 2:1, Ог., 1988). Так само як і в інших шістьох звістках, Ісус звертає увагу на одну деталь, яка вказує на його авторитетне становище. Він пригадує наглядачам ефеського збору, що всі старійшини знаходяться під його керівництвом, яке є їм охороною, і що він перевіряє всі збори. До нашого XX століття Ісус продовжує з любов’ю піклуватися зборами, ласкаво наглядаючи над старійшинами, а також над усіма, хто в зборі. Час від часу він поправляє організаційні розпорядки в зборах, щоб світло сяяло ще ясніше. Так, Ісус є Архіпастирем над Божою отарою (Матвія 11:28—30; 1 Петра 5:2—4).

 2. а) За які добрі діла Ісус похвалив ефеський збір? б) Якої поради апостола Павла старійшини ефеського збору, очевидно, послухалися?

² Ісус дає певний зразок, за яким будує всі свої звістки, крім двох, розпочинаючи їх сердечними словами похвали. Для ефесян він має таку звістку: «Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих, і випробував тих, хто себе називає апостолами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони. І ти маєш терпіння, і працював для Ймення Мого, але не знемігся» (Об’явлення 2:2, 3). Ще багато років перед тим апостол Павло перестеріг старійшин ефеського збору про «вовків лютих», відступників, що завдаватимуть клопотів отарі, та наказав тим старійшинам ‘пильнувати’ й наслідувати його власний зразок невтомності (Дії 20:29, 31). Оскільки Ісус тепер хвалить їх за їхню працю та терпеливість і за те, що вони не стомлювались у цьому, то, виходить, збір в Ефесі застосовував Павлову пораду.

 3. а) Як «фальшиві апостоли» стараються зводити вірних у наші дні? б) Як Петро перестеріг про відступників?

³ Протягом Господнього дня теж з’являються «фальшиві апостоли», які ‘кажуть перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою’ (2 Коринтян 11:13; Дії 20:30; Об’явлення 1:10). Вони бачать добро в усіх суперницьких, сектантських релігіях, кажуть, що Бог не має організації, і заперечують те, що Ісус одержав царську владу в 1914 році. Вони сповняють пророцтво, записане в 2 Петра 3:3, 4: «Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння».

 4. а) Як виявляється гордість і бунтарство глузіїв? б) Подібно до християн ефеського збору, яких заходів сьогодні християни вживають проти своїх неправдомовних противників?

⁴ Ці глузії противляться самій думці про публічне виявлення своєї віри (Римлян 10:10). Вони заручились підтримкою духівництва загальновизнаного християнства і з допомогою журналів і телевізійних станцій поширюють неправду про своїх колишніх друзів. Вірні відразу бачать, що мова й поведінка цих обманщиків не є правдивими. Так само як ефесяни, християни сьогодні ‘не можуть терпіти лихих’ і тому позбавляють їх спілкування зі зборомa.

 5. а) Яку слабкість Ісус виявив у ефесян? б) Які слова повинні були пам’ятати ефесяни?

⁵ Але тепер, так само як це було у випадку з п’ятьма із сімох зборів, Ісус вказує на серйозну проблему. Він каже ефесянам: «Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов» (Об’явлення 2:4). Ефесяни не повинні були покидати свою першу любов, тому що за 35 років до того часу Павло написав їм про Божу «превелику любов, що нею Він нас полюбив» і заохочував їх: «Будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти, і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас» (Ефесян 2:4; 5:1, 2). Крім того, у їхніх серцях повинні були міцно закарбуватись такі Ісусові слова: «Наш Господь Бог — Бог єдиний... Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї!» (Марка 12:29—31). Ефесяни загубили ту першу любов.

 6. а) Якої небезпеки і яких нахилів нам треба остерігатись, незалежно від того, чи ми вже давно в правді, чи зовсім недавно почали спілкуватися з християнським збором? б) Що наша любов до Бога повинна спонукувати нас робити?

⁶ Незалежно від того, чи ми вже давно в правді, чи зовсім недавно почали спілкуватися зі збором, ми повинні стерегтись, щоб не загубити своєї першої любові до Єгови. Як можна загубити цю любов? Ми можемо допустити, щоб наша світська робота стала об’єктом відданості, щоб у нас виникло бажання заробляти багато грошей або щоб шукання втіхи зайняло значне місце у нашому житті. Таким чином ми можемо стати тілесними, замість того щоб бути духовними (Римлян 8:5—8; 1 Тимофія 4:8; 6:9, 10). Наша любов до Єгови повинна спонукувати нас переборювати такі нахили й ‘шукати найперш Царства Божого й правди Його’, щоб ‘складати собі скарби на небі’ (Матвія 6:19—21, 31—33).

 7. а) Що повинно нас спонукувати до служіння Єгові? б) Що Іван сказав відносно любові?

⁷ Нехай до служіння Єгові нас завжди спонукує глибока любов до Нього. Високо цінуймо все те, що Єгова і Христос зробили для нас. Іван сам пізніше написав: «Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи». Іван продовжує: «Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!» Ніколи не дозволяймо згаснути нашій любові до Єгови, до Господа Ісуса Христа та до живого Божого Слова! Цю любов можна виражати не тільки запопадливим служінням, але також слухняністю до «заповіді... від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив». (1 Івана 4:10, 16, 21; Євреїв 4:12; також дивіться 1 Петра 4:8; Колосян 3:10—14; Ефесян 4:15).

«Вчинки давніші роби»

 8. Як, за словами Ісуса, повинні були поводитися ефесяни?

⁸ Ефесяни мусили відновити любов, яку вони колись мали, якщо не хотіли загубити Божу ласку. «Отож,— каже їм Ісус,— пам’ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого світильника з його місця, якщо не покаєшся» (Об’явлення 2:5, Ог., 1988). Як християни в ефеському зборі реагували на ті слова? Ми не знаємо. Маємо надію, що вони покаялися і розбудили свою любов до Єгови. Якщо ні, то їхнє світло загасло б, а світильник був би зрушений зі свого місця. Вони загубили б свій привілей випромінювати правду.

 9. а) Якими словами Ісус підбадьорює ефесян? б) Яким чином збори після Іванових часів перестали слухатися Ісусової поради, даної ефесянам?

⁹ Незважаючи на все це, Ісус підбадьорює ефесян такими словами: «Але маєш оце, що ненавидиш учинки Николаїтів, яких і Я ненавиджу» (Об’явлення 2:6). Принаймні так само, як Господь Ісус Христос, вони ненавиділи сектантські розділення. Проте з бігом часу багато зборів перестало слухатися цих слів. Через брак любові до Єгови й до правди, а також одні до одних вони пливли за течією в духовну темряву. Вони подробились на численні секти, котрі сперечалися між собою. «Християнські» переписувачі, які не мали любові до Єгови, виключили Боже ім’я з грецьких рукописів Біблії. Через брак любові вони почали навчати вавилонських, а також грецьких доктрин про вогненне пекло, чистилище і Трійцю під виглядом християнських. Не маючи любові до Бога й до правди, більшість з тих, які заявляли, що вони є християнами, перестали проповідувати добру новину про Боже Царство. Над ними запанувало самолюбне духівництво, яке створило своє власне царство тут, на землі. (Порівняйте 1 Коринтян 4:8).

10. Якою була релігійна ситуація в загальновизнаному християнстві у 1918 році?

¹⁰ Коли у 1918 році суд почався від дому Божого, сектантське духівництво загальновизнаного християнства явно підтримувало першу світову війну, заохочуючи католиків і протестантів по обох сторонах вбивати одні одних (1 Петра 4:17). На відміну від ефеського збору, який ненавидів те, що чинили николаїти, релігії загальновизнаного християнства вже довгий час конфліктують між собою, поширюють доктрини, які не є в гармонії з Божим Словом, а їхнє духовенство зв’язало свою долю із світом, частиною якого, як сказав Ісус, його учні не повинні бути (Івана 15:17—19). Їхні збори, ігноруючи той факт, що темою Біблії є Боже Царство, не були світильниками, які випромінюють біблійну правду. Їхні члени не були частиною духовного храму Єгови. Їхні провідні чоловіки (а також жінки) були не зорями, а, як виявилось, членами «беззаконника» (2 Солунян 2:3; Малахії 3:1—3).

11. а) Яка християнська група у світі застосовувала в 1918 році Ісусові слова до ефесян? б) Що робив клас Івана від 1919 року?

¹¹ Проте у ті безладні дні першої світової війни з’явився клас Івана, який любив Єгову і правду, і ця любов спонукувала його запопадливо служити йому. Вони протистояли тим, які старалися впровадити сектантство, боготворячи першого президента Товариства Вартової башти Чарлза Т. Рассела після його смерті в 1916 році. Їм, навченим переслідуванням і несприятливими обставинами, їхній Пан виніс похвалу і запросив їх увійти до його радощів (Матвія 25:21, 23). У тому, як розвивались події у світі, а також у тому, що пережили самі, вони побачили сповнення Ісусового знаку щодо його невидимої присутності в царській владі. З 1919 року вони прогресували, беручи участь у подальшому сповненні Ісусового великого пророцтва: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець» (Матвія 6:9, 10; 24:3—14). Якщо до того часу їм і бракувало любові до Єгови, то відтоді та любов розгорілась, як полум’я.

12. а) Який заклик пролунав на історичному конгресі в 1922 році? б) Яку назву правдиві християни взяли собі в 1931 році і в чому вони покаялися?

¹² На історичному конгресі в Сідар-Пойнті (штат Огайо, США) 5—13 вересня 1922 року, на який зібралось 18 000 цих християн, пролунав заклик: «Вперед, у поле, ви, сини Всевишнього Бога! ...Світ повинен знати, що Єгова є Богом і що Ісус Христос є Царем над царями і Господом над панами... Отже, оголошуйте, оголошуйте, оголошуйте Царя і його Царство!» Дорогоцінне ім’я Єгови робилося ще славетнішим. У 1931 році ті християни, зібрані на конгресі в Колумбусі (штат Огайо, США), дуже раділи, коли взяли собі назву, на яку Бог сам вказав у пророцтві Ісаї,— Свідки Єгови (Ісаї 43:10, 12). З 1 березня 1939 року основний журнал організації дістав нову назву «Вартова башта оголошує Царство Єгови», і, таким чином, було в першу чергу віддано честь нашому Творцеві та його царському урядові. Свідки Єгови з відновленою любов’ю до Єгови взялись ревно прославляти й звеличувати його славетне ім’я і Царство (Псалом 106:6, 47, 48).

«Переможцеві»

13. а) Якого благословення ефесяни могли сподіватися, якби стали ‘переможцями’? б) Як ефеські християни могли ‘перемагати’?

¹³ Зрештою, як і в інших звістках, Ісус звертає увагу на Божий дух, який через Ісуса оголошує нагороду за вірність. До ефесян він каже: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам [«зборам», НС]: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім» (Об’явлення 2:7). Ті, хто готовий слухати цю важливу звістку, будуть прагнути слухатись її, знаючи, що вона походить не від Ісуса, а від самого Суверенного Господа Єгови через його святий дух, або діючу силу. Як же їм ‘перемагати’? Тільки старанно наслідуючи Ісуса, який був вірним до самої смерті й тому міг сказати: «Будьте відважні: Я світ переміг!» (Івана 8:28; 16:33; також дивіться 1 Івана 5:4).

14. Чого стосується «рай Божий», згаданий Ісусом?

¹⁴ Як же помазаних християн, наприклад ефесян, нагороджується споживанням «від дерева життя, яке в раю Божім», якщо взяти до уваги те, що в них немає надії жити в земному раю? Тут не може йтися про відновлений Рай на землі, бо 144 000 помазаних християн, включаючи і християн зі збору в Ефесі, викуплені від людей, щоб царювати з Агнцем, Ісусом Христом, на небесній Сіонській горі як духовні сини (Ефесян 1:5—12; Об’явлення 14:1, 4). Отже, той вірш мусить стосуватись небесного, садоподібного спадку цих переможців. Там, «в раю Божім», у присутності самого Єгови, ці переможці, нагороджені безсмертям, будуть жити вічно, що символізується їхнім споживанням від дерева життя.

15. Чому Ісусове заохочення перемагати дуже цікавить великий натовп сьогодні?

¹⁵ Що ж сказати про вірних земних прихильників 144 000 помазаних християн? Великий натовп їхніх друзів Свідків теж перемагає. Але їхня надія — жити в земному раю, де вони будуть пити з «ріки живої води» і зцілятися «листям дерев», що ростуть по обох боках тієї ріки (Об’явлення 7:4, 9, 17; 22:1, 2). Якщо ти є членом цієї групи, то теж щиро люби Єгову і перемагай в боротьбі віри. Таким чином ти можеш здобути щасливе вічне життя на Райській землі. (Порівняйте 1 Івана 2:13, 14).

[Примітка]

[Рамка на сторінці 36]

Сповнене любові звеличування Єгови та його Сина

У збірнику пісень, який видали слуги Єгови в 1905 році, було вдвічі більше пісень на хвалу Ісуса, ніж на хвалу Бога Єгови. У пісеннику 1928 року була однакова кількість пісень, що прославляли Ісуса та Єгову. Але в найновішому пісеннику 1984 року на славу Єгові є в чотири рази більше пісень, ніж на славу Ісусу. Це узгоджується з Ісусовими власними словами: «Більший за Мене Отець» (Івана 14:28). Любов до Єгови мусить перевищувати любов до будь-кого іншого, а супроводжувати її має глибока любов до Ісуса і цінування його дорогоцінної жертви та повага до нього як Божого Первосвященика й Царя.

[Таблиця на сторінці 34]

Зразок Ісусових порад

(цитуються розділи і вірші з книги Об’явлення)

Ефес 2:1 2:2, 3 2:4 2:5, 6 2:7

Смірна 2:8 2:9 — 2:10 2:11

Пергам 2:12 2:13 2:14, 15 2:16 2:17

Тіятири 2:18 2:19 2:20, 21 2:24, 25 2:26—28

Сарди 3:1 — 3:1, 2 3:3, 4 3:5

Філядельфія 3:7 3:8 — 3:8—11 3:12

Лаодикія 3:14 — 3:15—17 3:18—20 3:21