Законний захист доброї новини

ЛЮДИ зводять мури стільки, скільки будують міста. Зокрема в минулі часи ці укріплення правили за охорону. З такого бар’єра захисники могли вести боротьбу, щоб не дати загарбникам проламати або підкопати мури. За мурами знаходили захист не тільки жителі міста, але часто й мешканці сусідніх містечок (2 Самуїла 11:20—24; Ісаї 25:12).

Свідки Єгови також збудували захисний мур — законний мур. Його звели не для того, щоб відокремити Свідків від суспільства, бо Свідки Єгови відомі як дружелюбні й привітні люди. Радше, він посилює законні гарантії основних свобод для всіх людей. Водночас цей мур захищає законні права Свідків вільно поклонятися. (Порівняйте Матвія 5:14—16). Цей мур охороняє їхній спосіб поклоніння й право проповідувати добру новину про Боже Царство. Що є цим муром і як його збудували?

Будування законного захисного муру

Хоча Свідки Єгови в більшості країн мають релігійну свободу, в декотрих краях вони є об’єктом безпідставних нападок. Коли робиться замах на їхню свободу поклонятися, збиратись або проповідувати від дому до дому, вони намагаються залагодити справи юридично. По цілому світі ведуться тисячі судових справ, пов’язаних зі Свідкамиa. Не всі справи вирішуються на їхню користь. Але коли нижчі суди виносять рішення проти Свідків, ці часто апелюють до вищих судів. З якими результатами?

Протягом десятиліть XX-го сторіччя завдяки юридичним перемогам у багатьох країнах було створено надійні прецеденти, і Свідки Єгови посилаються на них у подальших судових справах. Немов цеглини або камені, з яких складається мур, ці позитивні рішення утворюють законний мур захисту. Стоячи на цьому мурі прецедентів, Свідки продовжують боротися за релігійну свободу, щоб мати змогу поклонятися.

Візьміть, наприклад, до уваги справу «Мурдок проти Пенсільванії», яку вирішив Верховний суд Сполучених Штатів Америки 3 травня 1943 року. Було порушено питання: чи Свідки Єгови повинні отримувати комерційно-торгову ліцензію на розповсюджування своєї релігійної літератури? Свідки Єгови твердили, що від них не слід вимагати цього. Їхня проповідницька праця не є й ніколи не була комерційною. Вони ставлять собі за мету не заробляти гроші, а проповідувати добру новину (Матвія 10:8; 2 Коринтян 2:17, Хом.). У справі «Мурдок» Суд погодився зі Свідками, стверджуючи, що будь-яка вимога сплачувати ліцензійне мито в ролі передумови для розповсюджування релігійної літератури є неконституційноюb. Ця постанова створила важливий прецедент, і відтоді в багатьох судових справах Свідки успішно посилаються на нього як на авторитетне джерело. Постанова у справі «Мурдок» виявилася підвалиною у законному мурі захисту.

Такі справи зробили чималий внесок у захист релігійної свободи всіх людей. Про внесок Свідків у захист громадянських прав у США «Журнал правознавства університету міста Цінціннаті» повідомив: «Свідки Єгови глибоко вплинули на розвиток конституційного права, зокрема тим, що розширили межі охорони мови й релігії».

Зміцнення муру

Цей мур зміцнюється з кожною юридичною перемогою. Візьміть до уваги декілька рішень, винесених у 90-х роках нашого сторіччя, які прислужилися Свідкам Єгови по цілому світі, а також усім іншим людям, котрі люблять свободу.

Греція. Двадцять п’ятого травня 1993 року Європейський суд з прав людини затвердив право громадянина Греції навчати інших своїх вірувань. Справа стосувалася 84-річного Міноса Коккінакіса. З 1938 року Коккінакіса, як Свідка Єгови, заарештовували понад 60 разів, 18 разів він був змушений ставати перед судами Греції й провів понад шість років у в’язниці. Його визнавали винним здебільшого на основі грецького закону 30-х років, який забороняє прозелітизм,— закону, відповідального майже за 20 000 арештів Свідків Єгови в період з 1938 по 1992 роки. Європейський суд постановив, що уряд Греції порушив релігійну свободу Коккінакіса, і присудив йому грошову компенсацію в розмірі 14 400 американських доларів. Суд виніс рішення: Свідки Єгови є дуже «відомою релігією». (Дивіться «Вартову башту» за 1 вересня 1993 року, сторінки 27—31).

Мексика. Шістнадцятого липня 1992 року було зроблено важливий крок щодо захисту релігійної свободи в Мексиці. Цього дня було прийнято Закон про релігійні громади й богослужіння. Завдяки цьому закону релігійна громада може отримати правовий статус релігійної установи, якщо пройде необхідну реєстрацію. Колись Свідки Єгови, подібно до інших релігій у цій країні, де-факто існували, але не мали законного статусу. Тринадцятого квітня 1993 року Свідки звернулися з проханням про реєстрацію. На щастя, 7 травня 1993 року вони були законно зареєстровані під назвами «Вартова башта, Р. Т.» і «Свідки Єгови в Мексиці, Р. Т.» (La Torre del Vigı́a, A. R., і Los Testigos de Jehová en México, A. R., обидві назви релігійних товариств. (Дивіться «Пробудись!» 22 липня 1994, сторінки 12—14, англ.).

Бразилія. У листопаді 1990 року Бразильський державний інститут соціального забезпечення (INSS) повідомив філіалу Товариства Вартової башти, що добровільні служителі Бетелю (назва приміщень філіалу Свідків Єгови) не будуть більше вважатися релігійними служителями й тому на них поширюються бразильські закони про працю. Свідки подали апеляцію на це рішення. Сьомого червня 1996 року юридичний консультаційний орган при бюро генерального прокурора Бразилії видав постанову, котрою затвердив статус бетелівських служителів як членів законного релігійного ордену, а не світських працівників.

Японія. Восьмого березня 1996 року Верховний суд Японії ухвалив рішення у справі освіти й свободи релігії, що сприяє благу всіх громадян Японії. Суд одноголосно постановив, що, виключаючи Кунігіто Кобаяші за його відмову навчатися мистецтва бою, Муніципальний індустріальний технічний коледж міста Кобе порушив закон. Це перша постанова, яку Верховний суд ухвалив на основі релігійної свободи, гарантованої Японською конституцією. Прислухаючись до голосу навченого Біблією сумління, цей юний Свідок вважав, що такі тренування розходяться з біблійними принципами, які знаходимо в Ісаї 2:4, де говориться: «І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!» Рішення Суду створило прецедент для майбутніх справ. (Дивіться «Вартову башту» за 1 листопада 1996 року, сторінки 19—21).

Дев’ятого лютого 1998 року Високий суд міста Токіо виніс ще одне важливе рішення, затвердивши право Свідка Місае Такеди відмовитися від лікування, яке йде врозріз із біблійним наказом «стримуватися від... крови» (Дії 15:28, 29). Цю справу було подано у Верховний суд, і буде видно, чи рішення Високого суду підтримається.

Філіппіни. Вердиктом, затвердженим 1 березня 1993 року, Верховний суд Філіппін виніс одноголосне рішення на користь Свідків Єгови у справі молодих Свідків, яких виключили зі школи за те, що вони шанобливо відмовилися віддавати честь прапору.

Кожне сприятливе рішення суду, немов додатковий камінь або цеглина, зміцнює законний мур, який захищає права не тільки Свідків Єгови, але й усіх людей.

Охорона муру

Свідки Єгови офіційно зареєстровані в 153 країнах і по праву, подібно до інших визнаних релігій, мають багато свобод. Після десятиріч гонінь і заборон у Східній Європі та колишньому Радянському Союзі Свідки Єгови тепер визнані законом у таких країнах, як Албанія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Румунія, Словаччина, Угорщина й Чехія. А втім, сьогодні в декотрих країнах, включаючи деякі західноєвропейські країни, де вже давно сформовані судові системи, на права Свідків Єгови роблять серйозний замах або позбавляють цих прав. Протистоячи Свідкам, вороги наполегливо стараються ‘коїти зло під виглядом закону’ (Псалом 94:20, Хом.). Як Свідки реагують?c

Свідки Єгови бажають співпрацювати з усіма урядами, але вони також хочуть мати законну свободу поклоніння. Вони твердо переконані, що всі закони або рішення судів, які забороняють їм слухатися Божих наказів,— включаючи наказу проповідувати добру новину,— недійсні (Марка 13:10). Якщо неможливо досягнути мирних згод, Свідки Єгови порушуватимуть справи в судах, використовуючи всі необхідні апеляційні заходи, аби здобути юридичну охорону для даного Богом права поклонятися. Свідки Єгови беззастережно довіряють Божій обітниці: «Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху» (Ісаї 54:17).

[Примітки]

[Рамка на сторінці 21]

Захист прав Свідків Єгови

Через переслідування Свідків Єгови, їх ведуть до суддів та урядовців по всій землі (Луки 21:12, 13). Свідки Єгови з усіх сил намагаються захищати свої права за допомогою закону. Юридичні перемоги в багатьох країнах допомогли захищати законну свободу Свідків Єгови, а також їхнє право:

◻ проповідувати від дому до дому без тих обмежень, що накладаються на комерсантів («Мурдок проти Пенсільванії», Верховний суд США [1943 рік]; «Коккінакіс проти Греції», Європейський суд з прав людини [ЄСПЛ], 1993 рік);

◻ вільно збиратися для поклоніння («Мануссакіс та інші проти Греції» [ЄСПЛ], 1996 рік);

◻ вирішувати, як доречно виявляти повагу до державного прапора й герба («Рада освіти Західної Віргінії проти Барнетт», Верховний суд США [1943 рік]; «Верховний суд Філіппін», [1993 рік]; «Верховний суд Індії», 1986 рік);

◻ відмовлятися від військової служби, що суперечить їхньому християнському сумлінню («Георгіадіс проти Греції» [ЄСПЛ], 1997 рік);

◻ вибирати лікування й ліки, застосування яких не суперечить їхньому сумлінню («Малетт проти Шульмена», Онтаріо (Канада), апеляційний суд [1990 рік]; «Вартова башта» проти Е. Л. А.», суд наглядової інстанції, Сан-Хуан (Пуерто-Рико) [1995 рік]; «Фосмайр проти Ніколау», Нью-Йорк (США), апеляційний суд [1990 рік]);

◻ виховувати своїх дітей відповідно до біблійних вірувань, навіть коли ці вірування піддаються сумніву у суперечці про право батьківської опіки («Сан-Лорен проти Соусі», Верховний суд Канади 1997 рік]; «Гофман проти Австрії», [ЄСПЛ], 1993 рік);

◻ мати й керувати законними установами, котрі так само звільнені від оподаткування, як і установи, використовувані іншими визнаними релігіями («Народ проти Гарінга», Нью-Йорк (США), апеляційний суд, 1960 рік);

◻ вимагати для призначених до деяких видів спеціального повночасного служіння таке саме пільгове оподаткування, якому підлягають повночасні релігійні працівники інших релігій (Бразильський державний інститут соціального забезпечення (Бразиліа), 1996 рік).

[Ілюстрація на сторінці 20]

Мінос Коккінакіс з дружиною.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Кунігіто Кобаяші.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 19]

The Complete Encyclopedia of Illustration/J. G. Heck