Римлян
3 Яка ж тоді перевага юдеїв і яка користь від обрı́зання? 2 Велика в будь-якому розумінні, і передусім тому, що юдеям були довірені Божі священні слова. 3 Що ж тоді? Якщо декотрі не виявили віри, чи може їхнє невірство звести нанівець Божу вірність? 4 Аж ніяк! Знайте: Бог правдивий навіть якби кожна людина була неправдива, оскільки написано: «Щоб ти виявився праведним у своїх словах і переміг, коли тебе будуть судити». 5 Проте якщо через нашу неправедність ще чіткіше видно праведність Божу, що можемо сказати? Хіба Бог несправедливий, коли виливає свій гнів? (Говорю як людина). 6 Анітрохи! Інакше як Бог судитиме світ?
7 Якщо ж через мій обман правду Бога стало видно ще чіткіше і це приносить йому славу, то чому мене тоді судять як грішника? 8 І чому б не сказати так, як декотрі нам несправедливо закидають, твердячи, ніби ми говоримо: «Робімо зло, щоб вийшло на добре»? Суд проти таких справедливий.
9 Що ж тоді? Чи ми в ліпшому становищі? Зовсім ні! Бо раніше ми вже довели: як юдеї, так і греки — усі підвладні гріху, 10 і про це написано: «Немає праведного, ані одного; 11 немає жодного, хто виявляв би хоч якусь проникливість, немає жодного, хто шукав би Бога. 12 Усі люди відхилилися від прямого шляху, усі разом стали нікчемними, і немає жодного, хто виявляв би доброту, немає ані одного». 13 «Їхнє горло — розкрита могила, своїм язиком вони говорять неправду». «За їхніми устами гадюча отрута». 14 «І вуста їхні повні прокляття та гіркоти». 15 «Ноги їхні квапляться проливати кров». 16 «Вони несуть із собою руйнування й нещастя, 17 і вони не пізнали дороги миру». 18 «Вони не мають страху перед Богом».
19 Ми ж знаємо: всі слова Закону сказані до тих, хто під Законом, аби кожні уста замовкли та ввесь світ підпав покаранню від Бога. 20 Тому жодна людина не буде визнана праведною перед ним на підставі вчинків, яких вимагає закон, бо закон дає нам лише точне знання про гріх.
21 Однак тепер, незалежно від закону, виявилась Божа праведність, про яку свідчать Закон і Пророки. 22 І всі, хто має віру, досягають Божої праведності завдяки вірі в Ісуса Христа, оскільки Бог ставиться до всіх однаково. 23 Бо всі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу. 24 Але Бог наділив їх великим даром, коли завдяки своїй незаслуженій доброті визнав їх праведними, давши їм визволення на основі викупу, який заплатив Христос Ісус. 25 Бог віддав його на жертву примирення, яке здійснюється через віру в його кров. Завдяки цьому Бог показав свою праведність, бо прощав гріхи, скоєні в минулому, виявляючи при цьому терпимість. 26 Тож він бажав у теперішній час показати свою праведність, аби бути праведним і тоді, коли ви́знає праведною людину, яка вірить в Ісуса.
27 Де ж тоді те, чим можна похвалитися? Воно усунене. Яким законом? Чи законом учинків? Зовсім ні. Воно усунене законом віри. 28 Бо ми вважаємо, що людина визнається праведною завдяки вірі, незалежно від учинків, яких вимагає закон. 29 Невже він є Богом лише юдеїв? Хіба він не є Богом і людей з інших народів? Безумовно, і людей з інших народів, 30 оскільки Бог дійсно один, і завдяки вірі він ви́знає праведними як обрізаних, так і необрізаних. 31 Чи ми своєю вірою скасовуємо закон? Анітрохи! Навпаки, ми закон утверджуємо.