Лист до римлян
1 Павло, раб Христа Ісуса, покликаний стати апостолом і відокремлений, щоб звіщати добру новину від Бога,+ 2 яку він наперед проголосив через своїх пророків у святих Писаннях, 3 новину про його Сина, який за тілом був потомком* Давида,+ 4 але силою духу святості був визнаний Божим Сином,+ коли воскрес з мертвих,+ новину про нашого Господа Ісуса Христа. 5 Завдяки йому ми отримали незаслужену доброту й апостольське служіння,+ щоб люди з усіх народів,+ виявляючи віру, слухалися його і цим прославляли його ім’я. 6 З-посеред цих народів покликано й вас, щоб ви належали Ісусу Христу. 7 Отже, пишу всім, хто в Римі,— улюбленим Божим, які покликані бути святими.
Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від Бога, нашого Батька, і від Господа Ісуса Христа.
8 Насамперед дякую через Ісуса Христа моєму Богу за всіх вас, бо про вашу віру говорять по цілому світі. 9 І Бог, якому я від усього серця служу*, звіщаючи добру новину про його Сина, є свідком, що я завжди згадую вас у своїх молитвах+ 10 і благаю, щоб з Божої волі мені нарешті вдалося прийти до вас. 11 Бо я прагну побачити вас, щоб поділитися з вами духовним даром і цим вас зміцнити, 12 а точніше, щоб ми підбадьорились взаємно+ — я вашою вірою, а ви моєю.
13 Проте хочу, аби ви знали, брати, що я неодноразово намірявся прийти до вас (хоча досі мав перешкоди), щоб отримати серед вас плід, як і серед решти народів. 14 Я боржник як грекам, так і чужинцям*, як мудрим, так і нерозумним. 15 Тож я прагну звіщати добру новину й вам у Римі.+ 16 Я не соромлюся доброї новини,+ оскільки вона є Божою силою, завдяки якій може спастися кожен, хто вірить,+ — спочатку юдей,+ а потім грек.+ 17 Адже ті, хто має віру, бачать, що через добру новину стає явною Божа праведність, і від цього їхня віра стає ще міцнішою,+ як і написано: «А праведний буде жити завдяки своїй вірі».+
18 Отже, Божий гнів+ виливається* з неба на всіляку безбожність і неправедність людей, які своєю неправедністю придушують правду,+ 19 адже все, що можна знати про Бога, для них явне, оскільки Бог їм це виявив.+ 20 Бо його невидимі риси — вічну силу+ й божественність+ — чітко видно ще від створення світу, оскільки вони помітні у творінні,+ тому таким людям немає виправдання. 21 Адже, знаючи Бога, вони не прославляли його як Бога і не дякували йому, а отупіли у своєму мисленні, і темрява огорнула їхнє нерозумне серце.+ 22 Заявляючи, що є мудрими, вони стали безглуздими 23 та обернули славу нетлінного Бога в щось подібне до зображення тлінної людини, птахів, чотириногих створінь і плазунів*.+
24 Тому Бог за бажанням їхнього серця не стримував їх від нечистоти, і вони безчестили свої тіла. 25 Вони віддали перевагу брехні, а не Божій правді і поклонялися* та служили* створінню, а не Творцю, якому вічно лине хвала. Амінь. 26 Через це Бог і дозволив їм керуватися ганебною похіттю:+ їхні жінки замінили природні статеві стосунки на протиприродні,+ 27 подібно й чоловіки відмовились від природних статевих стосунків з жінками* і несамовито розпалилися похіттю один до одного, чоловіки до чоловіків.+ Вони поводяться безсоромно і в самих собі сповна отримують покарання*, якого заслуговують за свої провини.+
28 Оскільки вони не вважали за потрібне визнавати Бога*, він дозволив їм керуватися перекрученим розумом і поводитись непристойно.+ 29 Вони сповнені всілякої неправедності,+ зла, жадібності*,+ негідності, заздрості,+ вбивства,+ чвар, обману+ та злісності.+ Це пліткарі, 30 обмовники,+ ненависники Бога, люди зухвалі, пихаті, хвалькуваті, вигадливі на лихе*, неслухняні батькам,+ 31 нерозумні;+ вони не дотримують сло́ва, не мають природної любові, немилосердні. 32 Вони дуже добре знають, що, згідно з Божою праведною постановою, той, хто займається такими справами, заслуговує смерті,+ проте не тільки самі продовжують займатися ними, але й схвалюють тих, хто це робить.