Йова
Відповідь Господня: Уся природа свідчить про велич Божу!
38 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду
слова́ми без розуму?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на,
а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я?
Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш?
Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 У що підстави її позапу́щувані,
або хто́ поклав камінь нарı́жний її,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні
та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 І хто море воро́тами загороди́в,
як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому,
а імлу́ — за його пелюшки́,
10 і призна́чив йому Я границю Свою
та поставив засу́ва й воро́та,
11 і сказав: „Аж досі ти дı́йдеш, не далі,
і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові?
Чи досвı́тній зорı́ показав її місце,
13 щоб хапа́лась за кı́нці землі
та поси́пались з неї безбожні?
14 Земля змı́нюється, мов та глина печа́тки,
і стають, немов о́діж, вони!
15 І нехай від безбожних їх світло відı́йметься,
а високе раме́но злама́ється!
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л,
і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти,
і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Чи широкість землі ти оглянув?
Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває?
А те́мрява — де її місце,
20 щоб узяти її до границі її,
і щоб знати стежки́ її дому?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був,
і велике число твоїх днів!
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу,
і схо́ванки граду ти бачив,
23 які Я тримаю на час лихолı́ття,
на день бо́ю й війни?
24 Якою дорогою дı́литься вітер,
розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Хто для зливи прото́ку провı́в,
а для громови́ці — дорогу,
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну,
на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати,
і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Чи є ба́тько в доща,
чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов,
а ı́ній небесний — хто його породив?
30 Як камінь, тужа́віють води,
а пове́рхня безо́дні ховається.
31 Чи зв’яжеш ти за́в’язки Волосожа́ру,
чи розв’я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка,
чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с?
Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 Чи підı́ймеш свій голос до хмар, —
і багато води тебе вкриє?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш,
і пı́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́?
Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Хто мудрістю хмари зрахує,
і хто може затримати небесні посу́ди,
38 коли по́рох зливається в зли́вки,
а кавалки злипаються?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш,
і заспоко́їш життя левчукı́в,
40 як вони по лего́вищах ту́ляться,
на ча́тах сидять по куща́х?