Дії апостолів
5 Проте один чоловік, на ім’я Ана́ній, разом з дружиною Сапфı́рою продав своє майно 2 і з її відома приховав частину грошей. Іншу частину він приніс та поклав до ніг апостолів.+ 3 Однак Петро запитав його: «Ана́нію, чому ти допустив, щоб Сатана підштовхнув тебе сказати неправду+ святому духові+ і таємно забрати частину плати за поле? 4 Хіба не твоїм воно було до того, як ти його продав? І хіба не від тебе залежало, що робити з грішми? Чому ж ти задумав таке у своєму серці? Не людям ти сказав неправду, а Богові». 5 Почувши ці слова, Ана́ній упав і помер. А людей, котрі про це чули, пройняв величезний страх. 6 Тоді молодші чоловіки встали і, обгорнувши його тіло полотнами, винесли його та поховали.
7 Приблизно через три години прийшла його дружина, яка не знала, що трапилося. 8 Петро запитав її: «Скажи, ви з чоловіком продали це поле за стільки-то?» Вона відповіла: «Так». 9 Тоді Петро сказав: «Навіщо ви обоє змовилися випробовувати дух Єгови*? Ось у дверях стоять ті, хто поховав твого чоловіка. Ці люди й тебе винесуть». 10 У ту ж мить вона впала біля його ніг і померла. Коли прийшли молоді чоловіки, то побачили, що вона мертва. Тож вони винесли і її та поховали поряд з чоловіком. 11 І величезний страх охопив увесь збір, а також всіх, хто чув про цей випадок.
12 У той час апостоли виконували серед народу багато знаків та чуд*;+ і всі вони збиралися в Соломоновій колонаді.+ 13 Щоправда, інші не наважувалися приєднатись до них. Але народ в цілому не переставав їх хвалити, 14 тож дуже багато чоловіків і жінок повірили в Господа, і віруючих ставало дедалі більше.+ 15 Люди навіть виносили хворих на головні вулиці та клали їх на ношах і підстилках, сподіваючись, що коли буде проходити Петро, то принаймні його тінь впаде на когось із них.+ 16 Туди сходилися також натовпи людей з міст, що довкола Єрусалима. Вони приносили хворих і тих, кого мучили нечисті духи, і всі до одного зцілялись.
17 А первосвященик і всі, хто був з ним,— члени секти садукеїв, сповнившись ревнощами, встали 18 та схопили* апостолів і кинули їх до громадської в’язниці.+ 19 Проте вночі ангел Єгови* відчинив двері в’язниці,+ вивів апостолів і сказав: 20 «Виходьте, йдіть до храму і, ставши там, продовжуйте розповідати людям все, що знаєте про це життя». 21 Отримавши цю звістку, вони на світанку ввійшли у храм і почали навчати Божого слова.
Коли ж прийшли первосвященик і його люди, то скли́кали Синедріо́н і всю громаду старійшин Ізра́їлевих синів та наказали привести апостолів з в’язниці. 22 Однак охоронці не знайшли їх у в’язниці, тому, повернувшись, доповіли: 23 «Коли ми прийшли, в’язниця була надійно зачинена і при дверях стояли вартові, але коли відчинили в’язницю, то нікого там не знайшли». 24 Почувши це, начальник храму і старші священики розгубилися, не знаючи, що буде далі. 25 У той час прийшов один чоловік та сказав: «Дивіться! Чоловіки, яких ви кинули до в’язниці, зараз стоять у храмі й навчають народ». 26 Тоді начальник і охоронці пішли й привели апостолів, але не застосовували сили, оскільки боялися, що народ поб’є їх камінням.+
27 Тож апостолів привели й поставили перед Синедріо́ном. І первосвященик почав допитувати їх 28 та сказав: «Ми суворо заборонили вам навчати від того імені,+ а ви що робите? Своїм вченням ви наповнили весь Єрусалим і хочете скласти на нас вину за пролиття крові того чоловіка».+ 29 У відповідь Петро та інші апостоли сказали: «Ми повинні підкорятися передусім владі Бога, а не людей.+ 30 Бог наших прабатьків воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на стовпі*.+ 31 Бог же його звеличив, посадивши праворуч від себе,+ і зробив Керівником+ та Спасителем,+ аби Ізра́їль міг покаятись і отримати прощення гріхів.+ 32 Цьому свідки і ми,+ і святий дух,+ який Бог дає тим, хто йому підкоряється».
33 Коли вони почули ці слова, то розлютились* і хотіли вбити апостолів. 34 Але один фарисей, на ім’я Гамалії́л,+ шанований усіма вчитель Закону, встав посеред Синедріо́ну і, наказавши ненадовго вивести апостолів, 35 промовив: «Ізраїльтяни, добре подумайте, що вам робити з цими чоловіками. 36 Наприклад, якийсь час тому з’явився Те́вда, що видавав себе за великого, і до нього приєдналось приблизно 400 чоловіків. Однак коли його вбили, всі послідовники розпорошились і зрештою зникли. 37 Після нього, у час перепису, з’явився галілея́нин Юда, який теж потягнув за собою людей. Але і він загинув, а всі його послідовники розсіялися. 38 Тож тепер кажу вам: не чіпайте цих чоловіків, а ліпше залишіть їх у спокої. Бо якщо цей задум або ця справа від людини, то обов’язково провалиться, 39 а якщо ця справа від Бога, то ви не зможете її розладнати.+ Інакше може виявитись, що ви боретесь із самим Богом».+ 40 Вони послухалися його поради і, покликавши апостолів, висікли* їх+ та наказали більше не говорити від Ісусового імені, а потім відпустили.
41 Тоді апостоли пішли із Синедріо́ну, радіючи,+ що удостоїлися зазнати зневаги за Ісусове ім’я. 42 І кожен день у храмі та від дому до дому+ вони безупинно навчали й звіщали добру новину про Христа Ісуса.+