Він слухався Бога більш, ніж людей

„Слухатися слід більше Бога, ніж людей”.

МАЙЖЕ 2000 років тому, ці слова лунали по Єрусалимському синедріоні. У першому столітті первосвященик допитував групу християн. Їх заарештували в храмі за те, що вони навчали натовп. Ангел Єгови наказав їм іти в храм і проповідувати Боже Слово. Але, священики наказували їм не проповідувати його. У такому разі, кого ви були б слухали? Християни не мали сумніву кого було слід слухатись. Вони будуть слухатись Бога замість людини.— Дії 5:17—32, Переклад Хоменка.

Протягом багатьох століть після того часу інші люди наслідували їхній відважний приклад, коли релігійні провідники, так як ті єврейські священики в першому столітті, самі не хотіли слухати правди й старались перешкоджати іншим, щоб вони не чули її. (Матвія 23:13) Спочатку 15 століття, Ян Гус (1371—1415 рр.) звернувся до тих самих слів, коли йому наказали не проповідувати в його рідній Богемії (частина теперішньої Чехословаччини). Він визнавав всевишню владу Бога та Його Слова в той час, коли всі люди вважали папу та Церкву бути всевишніми. Що довело до цього рішення?

Початки Гусового навчання Біблії

Народившись у сім’ї селянина, його виховувала матір-удова; отже, здобути освіту не було легко. Часто Гус співав у церкві, щоб заробляти на життя. Хоч Ян не був тямущим, то таки закінчив університет у Празі й зрештою став парафіяльним священиком того університету.

У той час, в університеті був великий розбрат між німцями а чехами. Гус став обороняти чехів і як він ставав владним проповідником його вплив поширювався. Якийсь час був неспокій й дебатування над образами Римсько-католицької церкви, які посилювались писаннями англійського реформатора Джона Уїкліфа. Але події в Англії не були початком богемійського руху; вони відбувались одночасно. Гус дуже полюбив Уїкліфові писання, а головно його твір Про правду Святого Письма, якого здобув 1407 р.

Але, йому протистояв Збунек, архієпископ Праги, який спротивився проповідуванням Гуса й публічно спалив Уїкліфові писання в 1410 р. Збунек тоді заборонив проповідування по всіх церквах крім визнаних, між якими була Віфлеємська каплиця над якою Гус головував. Гус не послухався заборони архієпископа сказавши, що мусить „слухатись Бога замість людей в тих справах потрібних для спасіння”. Гус звернувся до папи, після чого архієпископ відлучив його від Церкви. Але Гус не похитнувся, зрозумівши, що більше розуміння загострило його сумління й воно тепер стало більш чутливим до навчання Біблії. Логічно він сказав: „Людина може говорити неправду, але Бог не може”, відгукуючи слова апостола Павла написані до Римлян. (Римлян 3:4) Король Уїнсеслас обороняв реформацію Гуса. Зрештою Збунек утік з країни й незабаром помер.

Проти Гуса знову знялась опозиція, коли він осуджував Хрестовий похід на короля Неаполя й викрив торгівлю індульгенціями, щоб нею оплачувати похід, і таким способом позбавив священикам дохід. Коли людина грішми купувала індульгенції, то за це одержувала відпущення світських кар. Щоб не стягнути проблеми на місто, Гус залишив Прагу й жив у країні як тимчасовий засланець. Там, у 1413 р., він написав книжку Про симонію, в якій викривав грошолюбство священиків і як світська влада підтримувала їх. Знову, Гус знайшов свій авторитет у Божому Слові, кажучи: „Кожен вірний християнин повинен бути такої думки, щоб не сприймати нічого, яке противиться Святому Письму”.

Гус також написав трактат під назвою Де Екклізія (Про Церкву). У трактаті він помістив кілька пропонувань, в одному з яких заявив: „Що Петро ніколи не був, і не є, главою Церкви”. Він знайшов головний вірш у Матвія 16:15—18, у якому ясно каже, що Ісус Христос є основою й головою Церкви, складаючись із цілого тіла покликаних віруючих. Отже, закон Христа, так як він знаходиться в Божому Слові, є вищим від закону папи. Папство знаходить свій початок у владі імперіалістичного Риму.

Свідчення перед Константським собором

Католицька церква вже не могла стерпіти всьому тому, що Гус викривав про неї й покликала його відповісти за свої погляди перед собором у Констанці, від 1414 до 1418 р. недалеко озера Констанц.a Імператор Сігісмунд, брат короля, обманом примусив Гуса прибути на той собор, обіцяючи йому охорону, яка скоро доказалась бути зрадою. Незабаром після Гусового прибуття його заарештували, але він продовжуав протистояти владі папи, а також собору.

Коли собор вимагав, щоб Гус зрікся всіх його ідей та навчань, то він відповів, що радо зробив би це, коли б його помилки були доведені на підставі Святого Письма, згідно з 2 Тимофієм 3:14—16. Гус був переконаний, що його сумління завжди докоряло б йому, коли б він зрікся всього того, що говорив висловлюючись двозначно. Він сказав: „Я завжди бажав, щоб доктрину доказувалось мені Святим Письмом, тоді я був би радий зректись її”. Незважаючи на його просьбу, щоб найменший член собору сам доказав його помилку з Божого Слова, Гуса засудили бути впертим єретиком і посадили назад до тюрми не обговорюючи нічого з Біблії.

Шостого липня 1415 р., Гуса формально осудили в кафедральному соборі Констанца. Коли проти нього читали обвинувачення, то йому не дозволяли відповідати. Публічно від нього відібрали священство, тоді як його писання палили на дворі церкви. Гуса повели на поле в передмісті й там його спалили живцем на ганебному стовпі. Зібрали його прах і вкинули в Рейн ріку, щоб ніхто не зберігав останків цього мученика. Через його близькі зв’язки з Джоном Уїкліфом, то собор і того реформатора осудив — уже померлого — і наказав, щоб його трупа викопати, спалити й вкинути прах у ріку Свіфт у Англії. Пізніше, Гусового найславнішого послідовника, Ієроніма з Праги, також спалили живцем на ганебному стовпі.

Яку мету досягнув Гус

Тієї ери, Гус був одним з перших чоловіків, який відважився протистояти владі папи й собору й приймати Святе Письмо, як всевишній авторитет. Таким то чином він почав рух за право людини, і за волю сумління та мови.

Більше як сто років пізніше, обвинувачували Мартіна Лютера в Німеччині за те, що він оживлював гріхи Уїкліфа й Гуса. Певно, Лютер був такої самої думки як Гус, коли сказав: „Хіба мене засудять Святим Письмом і здоровим розумом,— то я не приймаю влади папів і соборів, тому що вони суперечать один одному — моє сумління поневолене Божим Словом”. Можливо з цієї причини він сказав: „Підсвідомо ми всі є гусистами”.

Гус, Уїкліф і Лютер відновили багато навчань ранніх християн. Звичайно, вони повністю не ходили правильним шляхом, тому що за тих ранніх часів розвіювати темряву століть не було легко. Однак, вони всі погоджувались над одною важливою точкою: Боже Слово мало бути на першому місці, незважаючи на опінії людей. Перші християни були такого самого освіченого погляду, тому що їх навчав Сам Господь, Ісус Христос.— Івана 17:17; 18:37.

Християни сьогодні мусять те саме робити. Ми маємо багато переваг над людьми тих ранніх століть. По-перше, Біблію можна читати в більшості мов. По-друге, у ці останні дні святий дух провадить тих, які приймають Біблію, до більшого розуміння Святого Письма. Чи ви вже прийняли те розуміння? Якщо так, то вам не буде трудно погодитись з принципом, якого Ян Гус так наполегливо висловлював. Сьогодні, щонайбільше людей за якого-небудь часу в історії застосовують до життя ті апостолові слова: „Бога повинно слухатися більш, як людей”.— Дії 5:29.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 21]

Ян Гус

[Ілюстрація на сторінці 23]

Збирачі сувенірів сьогодні дуже дорожать чеськими Бібліями, як-от це видання з 1579 р. Яна Гуса спалили живцем через те, що він більше дорожив тим, що Біблія говорить, ніж слово людини.