Другий лист до коринфян
5 Крім того, ми знаємо, що наш земний дім, теперішній намет, зруйнується*+ і ми отримаємо будівлю від Бога — нерукотворний вічний дім+ на небі. 2 А в теперішньому домі* ми стогнемо і прагнемо вдягти дім, приготований для нас* на небі*,+ 3 щоб, одягнувши його, нам не виявитися нагими. 4 Перебуваючи в теперішньому наметі, ми стогнемо під тягарем. Це не означає, що ми хочемо скинути з себе цей намет. Ми просто прагнемо одягнути інший,+ аби смертне було поглинуте життям.+ 5 А приготував нас до цього Бог,+ давши нам свій дух на знак того, що має настати*.+
6 Тож ми ніколи не втрачаємо мужності й знаємо, що поки живемо* в тілі, то не перебуваємо з Господом.+ 7 Адже ми ходимо вірою, а не тим, що бачимо. 8 І все ж ми не втрачаємо мужності й хотіли б не бути вже в тілі, а оселитися з Господом.+ 9 Тому немає значення, де ми живемо, з ним чи без нього, наша мета — завжди йому догоджати. 10 Адже всі ми повинні стати* перед судовим престолом Христа, щоб кожному було відплачено згідно з тим, що він робив у тілі — добро чи зло*.+
11 Отож, розуміючи, що нам треба мати страх перед Господом, ми переконливо навчаємо інших, і Бог добре знає нас*. Сподіваюсь, що й ви* добре знаєте нас*. 12 Ми не починаємо себе знову рекомендувати. Ми просто даємо вам підстави похвалитися нами. Тоді ви матимете що відповісти людям, котрі вихваляються тим, що зовні, а не тим, що є в серці.+ 13 Якщо ми не мали здорового глузду,+ то для Бога. А якщо ми при своєму розумі, то для вас. 14 Нас спонукує Христова любов, бо ми дійшли такого висновку: якщо один помер за всіх,+ то й усі померли. 15 А помер він за всіх, щоб усі, хто живе, жили вже не для себе,+ а для того, хто за них помер і воскрес.
16 Отже, відтепер ми не дивимось на жодну людину з тілесного погляду.+ Навіть якщо раніше ми дивилися на Христа з тілесного погляду*, то тепер, звичайно, не дивимось.+ 17 Тож якщо хтось перебуває в єдності з Христом, то є новим створінням.+ На зміну старому прийшло нове. 18 І все це від Бога, який через Христа примирив нас із собою+ та доручив нам служіння, пов’язане з примиренням.+ 19 Іншими словами, Бог через Христа примиряє із собою світ+ і не залічує людям їхніх проступків.+ І цю звістку примирення Бог доручив нам.+
20 Отже, ми — посли+ замість Христа,+ так, ніби Бог через нас звертається до людей із закликом. І замість Христа ми благаємо: «Примиріться з Богом». 21 Того, хто не вчинив гріха,+ він заради нас зробив жертвою за гріх*. І завдяки йому ми стаємо праведними в Божих очах.+