Об’явлення, дане Івану

7 Після того я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі. Вони міцно тримали чотири вітри землі, аби жоден з них не дув ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево. 2 І побачив я іншого ангела, який піднімався зі сходу сонця* і в якого була печатка живого Бога. Він гучним голосом крикнув до чотирьох ангелів, яким дозволено заподіювати шкоду землі та морю: 3 «Не завдавайте шкоди ні землі, ні морю, ні деревам, поки не поставимо печатки+ на чола рабам нашого Бога».+

4 Тоді я почув, скільки є тих, хто отримав на чоло печатку,— 144 000.+ Вони вибрані з кожного племені Ізра́їлевих синів.+

9 Далі я глянув і побачив великий натовп людей, якого ніхто не міг порахувати. Ці люди були з усіх націй, племен, народів та мов.+ Одягнені в довге біле вбрання,+ вони стояли перед престолом та Ягням, а в руках тримали пальмове листя.+ 10 І вони вигукували: «Спасінням ми завдячуємо нашому Богові, який сидить на престолі,+ та Ягняті!»+

11 Усі ангели стояли довкола престолу, старійшин+ і чотирьох живих істот. Вони впали ниць перед престолом та поклонились Богу, 12 говорячи: «Амінь! Нашому Богу повік-віки належить хвала, слава, мудрість, подяка, честь, могутність і сила.+ Амінь».

13 Тоді один зі старійшин промовив до мене: «Хто ці люди, одягнені в біле довге вбрання,+ і звідки вони прийшли?» 14 І я відразу відповів йому: «Мій пане, ти ліпше знаєш». А він сказав мені: «Це ті, хто пережив велике лихо.+ Вони випрали свій одяг та вибілили його в крові Ягняти.+ 15 Тому вони стоять перед престолом Бога та день і ніч служать* йому в його храмі. І той, хто сидить на престолі,+ розтягне над ними свій намет.+ 16 Вони вже ніколи не відчуватимуть голоду чи спраги, і їх не буде палити ні сонце, ні спека,+ 17 бо Ягня,+ що стоїть коло* престолу, пастиме їх+ та водитиме до джерел води життя.+ І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».+