Прислів’я

7 Сину, додержуйся слів моїх

і бережи мої заповіді.+

 2 Тримайся моїх заповідей і живи,+

бережи мої настанови*, як зіницю ока.

 3 Прив’яжи їх до пальців

і напиши на таблицях свого серця.+

 4 Скажи до мудрості: «Ти сестра моя»,—

і назви розуміння своїм родичем.

 5 Вони охоронять тебе від безпутної* жінки,+

від розпусниці*, яка промовляє солодкі* слова.+

 6 Виглядав я з вікна свого дому

через решітку,

 7 спостерігав я за наївними*

і серед молоді побачив юнака, якому бракувало розсудливості*.+

 8 Він проходив неподалік її вулиці

та простував дорогою до її дому,

 9 коли сутеніло, коли вечір надходив+

і наближалась темрява ночі.

10 Аж ось назустріч йому вийшла жінка з підступним серцем,

вона була одягнена як повія*.+

11 Ця жінка галаслива й непокірна,+

вона не буває* вдома.

12 Вона то на вулицях, то на ринкових площах,

на розі кожної вулиці вона когось підстерігає.+

13 Вхопила вона його, поцілувала

і з зухвалим виглядом сказала:

15 Тому й вийшла тобі назустріч,

щоб шукати тебе, і знайшла!

16 Своє ліжко я застелила вишуканими покривалами,

барвистим лляним полотном з Єгипту,+

17 надушила своє ліжко миррою, алое та корицею.+

18 Прийди, і будемо до ранку впиватись коханням,

втішатись пристрасною любов’ю,

19 бо мого чоловіка немає вдома,

він поїхав у далеку подорож.

20 Узяв він гаманець з грошима

і додому повернеться аж у день повного місяця».

21 Вона зводить його, говорячи дуже переконливо,+

спокушає солодкою мовою.

22 І він відразу йде за нею, наче бик на заріз,

наче безглуздий, якого мають покарати, забивши в колодки*,+

23 аж поки стріла не проб’є його печінку.

24 А тепер, сини, слухайте мене

і зважайте на мої слова.

25 Нехай твоє серце не схиляється до її доріг,

і не збочуй на її шляхи.+

26 Адже вона багатьох довела до смерті+

і чимало кого погубила.+

27 Її дім — це шлях у могилу*,

він веде до кімнат смерті.