Євангеліє від Івана
21 Після цього Ісус знову з’явився* своїм учням біля Тиберіа́дського моря. А трапилось це так. 2 Си́мон Петро, Хома (званий Близнюком),+ Натанаї́л+ з Ка́ни галілейської, сини Зеведе́я+ та ще два учні зібралися разом. 3 Си́мон Петро сказав: «Я йду ловити рибу». А всі інші відповіли: «Ми з тобою». Отже, вони вийшли і сіли в човен, але тої ночі так нічого й не зловили.+
4 Коли ж почало розвиднюватися, Ісус став на березі, але учні не впізнали його.+ 5 Тож Ісус запитав: «Діти, ви не маєте що поїсти?» Ті відповіли: «Ні». 6 Тому він сказав: «Закиньте сіті праворуч від човна і щось зловите». Вони так і зробили, але сіті витягнути не могли, бо в них було дуже багато риби.+ 7 Тоді учень, якого Ісус любив,+ вигукнув до Петра: «Це ж Господь!» А Си́мон Петро, почувши, що це Господь, накинув* верхній одяг, оскільки був роздягнений, і кинувся в море. 8 Інші ж учні попливли невеликим човном, тягнучи сіті, наповнені рибою; вони були недалеко від берега, приблизно за 90 метрів.
9 Зійшовши на берег, учні побачили розведене вогнище, а на ньому рибу і хліб. 10 Тоді Ісус сказав їм: «Принесіть кілька з тих риб, які ви щойно зловили». 11 Тож Си́мон Петро пішов до човна та витягнув на берег сіті, наповнені великою рибою; всього в той день вони зловили 153 риби. І, хоча риби було так багато, сіті не прорвалися. 12 Ісус сказав їм: «Ходіть снідати».+ Але ніхто з учнів не наважився запитати його: «Хто ти такий?» — бо всі вже знали, що то Господь. 13 Отже, Ісус підійшов, узяв хліб та роздав їм, і так само зробив з рибою. 14 Це вже втретє+ Ісус з’явився учням після свого воскресіння.
15 Коли вони поснідали, Ісус звернувся до Си́мона Петра: «Си́моне, сину Івана, чи ти любиш мене більше, ніж це?» Той відповів: «Так, Господи, ти знаєш, що я люблю* тебе». Тоді Ісус сказав: «Годуй моїх ягнят».+ 16 І він вдруге запитав: «Си́моне, сину Івана, ти любиш мене?» Той знову відповів: «Так, Господи, ти ж знаєш, що я люблю* тебе». На це Ісус сказав: «Паси моїх овечок».+ 17 Потім Ісус запитав утретє: «Си́моне, сину Івана, чи ти любиш* мене?» Після того як Ісус запитав утретє: «Чи ти любиш* мене?», Петро зажурився і відповів: «Господи, ти ж знаєш усе і знаєш, що я люблю* тебе». Тоді Ісус відказав: «Годуй моїх овечок.+ 18 Щиру правду кажу тобі: коли ти був молодший, то сам одягався і ходив, куди хотів. Але коли постарієш, то простягнеш руки і вже інший тебе одягне та поведе туди, куди ти не захочеш».+ 19 Він сказав це, щоб виявити, якою смертю Петро прославить Бога. Після цих слів Ісус додав: «І далі будь моїм учнем».+
20 Тоді, обернувшись, Петро побачив, що за ними йде учень, якого Ісус любив,+ — той, хто за вечерею схилився до Ісусових грудей і запитав: «Господи, хто тебе зрадить?» 21 Тож Петро, побачивши його, запитав Ісуса: «Господи, а що буде з ним?» 22 Ісус же відповів: «Якщо я хочу, аби він залишався, аж поки не прийду, що тобі до цього? Ти ж і далі будь моїм учнем». 23 І слова про те, що той учень не помре, рознеслися між братами. Однак Ісус не говорив Петрові, що цей учень не помре, а лише сказав: «Якщо я хочу, аби він залишався, аж поки не прийду, що тобі до цього?»
24 Саме той учень+ про це свідчить і описав це. І ми знаємо, що його свідчення правдиве.+
25 Крім того, Ісус робив ще багато чого іншого, і якби все детально описати, то, думаю, весь світ не вмістив би написаних сувоїв.+