Друга книга Самуїла
7 Коли цар оселився у своєму домі*,+ Єгова дав йому мир, і довколишні вороги вже не турбували його. 2 Тоді він сказав пророку Ната́ну:+ «Я живу в домі з кедрового дерева,+ а ковчег правдивого Бога стоїть у наметі».+ 3 На це Ната́н відповів: «Роби все, чого бажає твоє серце, бо Єгова з тобою».+
4 Тієї ж ночі Єгова промовив до Ната́на: 5 «Йди і скажи моєму слузі Давиду: “Так говорить Єгова: «Хіба ти побудуєш для мене дім?+ 6 Від того дня, коли я вивів ізра́їльський народ з Єгипту, і аж донині я не жив у домі,+ а переходив з місця на місце і пробува́в у наметі.+ 7 Весь той час я ходив з ізраїльтянами*. Однак чи казав я хоч раз якомусь провіднику ізра́їльського племені, котрого призначив пасти мій народ: “Чому ти не побудував мені дому з кедрового дерева?”»” 8 Тож передай моєму слузі Давиду: “Так говорить Єгова, Бог військ: «Я взяв тебе з пасовища, де ти пас отару,+ і зробив провідником мого народу Ізра́їля.+ 9 Я буду з тобою, хоч би куди ти йшов,+ і знищу перед тобою всіх ворогів.+ Я звеличу твоє ім’я,+ і ти станеш одним з найвідоміших людей на землі. 10 Я виділю місце для свого народу Ізра́їля і поселю його там. Він житиме в тому місці, і вже ніхто не буде його турбувати. Неправедні більше його не гнобитимуть, як це було колись,+ 11 як було за часів суддів,+ яких я призначав над своїм народом Ізра́їлем. Я дам тобі мир, і жоден з твоїх ворогів уже не буде турбувати тебе.+
Єгова сказав тобі, що Єгова збудує для тебе дім*.+ 12 Коли ж закінчаться твої дні+ і ти спочинеш зі своїми прабатьками, я поставлю після тебе царем твого потомка*, твого сина*, та утверджу його царство.+ 13 Він побудує дім для мого імені,+ і я міцно поставлю трон його царства навіки.+ 14 Я стану йому батьком, а він буде мені сином.+ Коли він чинитиме зло, я покараю його людською палицею та ударами людських* синів.+ 15 Але я не заберу від нього своєї відданої любові, як забрав від Сау́ла,+ якого відкинув перед тобою. 16 Твій дім і твоє царство ніколи не порушаться, і трон твій стоятиме вічно»”».+
17 Тож Ната́н розказав Давиду про своє видіння і передав усі ці слова.+
18 Тоді цар Давид прийшов, сів перед Єговою і промовив: «Всевладний Господи Єгово, хто я такий і чим особливий мій рід, що ти так благословив мене?+ 19 І ти зробив ще більше, Всевладний Господи Єгово, сказавши, що́ буде з домом твого слуги в далекому майбутньому. Жодна людина не змінить цього*, Всевладний Господи Єгово. 20 Що мені ще сказати тобі, Всевладний Господи Єгово? Ти ж добре знаєш+ свого слугу Давида. 21 Заради свого слова ти здійснив і виявив усі ці великі діла своєму слузі,+ бо це було до вподоби твоєму серцю*. 22 Тому ти, Всевладний Господи Єгово,— величний.+ Ніхто не може зрівнятися з тобою,+ і немає Бога, крім тебе.+ Все, що ми чули, підтверджує це. 23 Чи є ще народ на землі, подібний до твого народу Ізра́їля?+ Ти, Боже, викупив його і зробив своїм народом.+ Вчинивши задля нього великі та грізні діла,+ ти прославив своє ім’я.+ Ти прогнав інші народи та їхніх богів заради свого народу, який ти викупив і вивів з Єгипту. 24 Ти, Єгово, зробив Ізра́їль своїм народом навіки+ і став його Богом.+
25 Тож тепер, Боже Єгово, виконай слово, яке ти сказав про свого слугу і про його дім, і хай воно буде незмінним повіки. Зроби все так, як ти пообіцяв.+ 26 Нехай твоє ім’я звеличується вічно,+ щоб люди говорили: “Єгова, Бог військ,— він є Богом Ізра́їля”. Хай дім твого слуги Давида твердо стоїть перед тобою.+ 27 Ти, Єгово, Боже військ, Боже Ізра́їля, сказав своєму слузі: “Я збудую тобі дім*”,+ тому твій слуга насмілився* звернутись до тебе з цією молитвою. 28 Всевладний Господи Єгово, ти — Бог правдивий, і слова твої правдиві,+ ти пообіцяв своєму слузі такі блага. 29 Тож нехай тобі буде до вподоби благословити дім свого слуги, щоб він стояв перед тобою вічно.+ Ти, Всевладний Господи Єгово, це пообіцяв, і нехай дім твого слуги буде благословенний навіки».+