Лист до галатів
1 Павло, апостол, призначений не за рішенням людей і не людиною, а Ісусом Христом+ і Богом, нашим Батьком,+ який воскресив його з мертвих, 2 і всі брати, що зі мною, до зборів Гала́тії.+
3 Нехай буде з вами незаслужена доброта й мир від Бога, нашого Батька, і від Господа Ісуса Христа. 4 Він віддав себе за наші гріхи,+ щоб врятувати нас від теперішнього злого світу+ згідно з волею нашого Бога і Батька,+ 5 якому належить слава на віки вічні. Амінь.
6 Я дивуюсь, що ви так швидко відвертаєтесь від того, хто покликав вас незаслуженою добротою Христа, і слухаєте інакшу добру новину.+ 7 Проте інакшої доброї новини немає, є лише ті, хто завдає вам клопотів+ і хоче перекрутити добру новину про Христа. 8 Але навіть якби хтось із нас або ангел з неба проголошував вам якусь іншу добру новину, а не ту, яку ми проголошували вам спочатку, то нехай буде про́клятий.+ 9 Ми вже говорили вам раніше, і я ще раз повторюю: хоч би хто вам звіщав якусь іншу добру новину, а не ту, яку ви прийняли, нехай буде про́клятий.
10 Кого я намагаюся схилити на свій бік: людей чи Бога? Хіба я намагаюся догоджати людям? Якби я все ще догоджав людям, то не був би рабом Христа. 11 Тож знайте, брати, що добра новина, яку я звіщав, не є чимось людським,+ 12 бо я отримав її не від людини і не був навчений про неї: я здобув її завдяки об’явленню, яке дав Ісус Христос.
13 Ви, безперечно, чули, як я поводився колись, сповідуючи юдаїзм,+ як сильно переслідував і руйнував Божий збір.+ 14 Я робив в юдаїзмі більший поступ, ніж багато моїх ровесників з мого народу, оскільки значно ревніше обстоював батьківські традиції.+ 15 Проте коли Богові, який дозволив мені народитися на світ* і покликав мене своєю незаслуженою добротою,+ стало до вподоби, 16 щоб я виявив його Сина, звіщаючи іншим народам добру новину про нього,+ то я не пішов відразу радитися з якоюсь людиною. 17 Не вирушив я також до Єрусалима,— до тих, хто став апостолом раніше від мене,— а попрямував до Аравії, після чого повернувся в Дамаск.+
18 Потім, через три роки, я пішов до Єрусалима,+ щоб побачитися з Ки́фою,+ і пробув з ним 15 днів. 19 Але більше нікого з апостолів я не бачив, тільки Якова,+ Господнього брата. 20 Я пишу вам і запевняю перед Богом, що не обманюю.
21 Після того я відвідав деякі місцевості в Сирії та Кілікı́ї.+ 22 Але збори в Юдеї, що перебувають в єдності з Христом, ніколи не бачили мене в обличчя. 23 Вони лише чули від інших: «Чоловік, що раніше нас переслідував,+ тепер звіщає добру новину про віру, яку сам колись руйнував».+ 24 Тож, дізнавшись про мене, вони почали прославляти Бога.