Як боротися з моральним викликом убогості

«ЛЮДИ ледачі й тому вбогі,— сказав один лікар у Африці.— Місто повне ледарів. Коли б вони дійсно хотіли працювати, то пошукали б собі роботи. Немає жодної причини, щоб хтось бідував сьогодні».

Це правда, декотрі люди ледачі, а ледарство доводить до вбогості. Біблія каже: «Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,— і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж» (Приповістей 24:33, 34). Проте, багато людей не є ледачі. Наприклад, подумайте про те що один чоловік написав: «До цієї самої години ми голодуємо й спрагнені, легенько одягнені й катовані та бездомні» (1 Коринтян 4:11, НС). Чи тут говорить про невикорінного ледаря? Ледве. Апостол Павло написав ті слова. Він вибрав жити скромно, щоб мав більшу нагоду виконувати християнську службу. Павло також зазнавав утрату через обставини над якими він не мав контролю, як наприклад, релігійне переслідування.

Більшість убогих людей сьогодні стали жертвою обставин над якими вони не мають контролю — брак освіти, занепадаюча місцева політична економія, або політичне заворушення. Багато людей трудяться від ранку до пізної ночі поповнюючи зарплату додатковим заробітком. Через це поліпшати становище фінансово безчесним способом дуже приваблює, а навіть стає потрібне. Декотрі люди навіть можливо кажуть, що Біблія оправдує випадкове моральне падіння! Так, вона каже: «Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує». І розумний чоловік молився: «Щоб я не збіднів і не крав» (Приповістей 6:30; 30:8, 9).

Чесність — позиція Біблії

Чи Біблія дійсно схвалює нечесність, але тільки не виражає її словами? Давайте, розглянемо ці вірші в їхньому змісті. Визнаючи, що люди не ставляться з презирством до злодія, який краде, щоб наповнити шлунок, Приповістей 6:31 продовжує й каже: «Так як буде він знайдений,— всемеро він відшкодує, віддасть усе майно свого дому!» Інакше кажучи, як злодія зловлять, то покарають за вимогам закону. Він заплатить за свій злочин горем! Замість заохочувати вбогих людей красти, ці слова перестерігають їх, що через це вони можуть зазнати ще більшу економічну втрату, ганьбу для себе й їхніх родин, і загублять почуття власної гідності.

Але що значить молитва розумного чоловіка? Він просив Бога, щоб не збіднів і «не крав, і зневажав Ім’я [свого] Бога» (Приповістей 30:9). Так, безчесність людини, яка заявляє служити Єгові, може стягнути докір на Боже Ім’я і на збір Його людей. Апостол Павло написав: «Проповідуєш не красти, а сам крадеш!» Якби декотрі сповідуючі християнство крали, то через це «зневажалося б Боже Ймення в поган» (Римлян 2:21, 24).

Отже, з доброї причини, Біблія каже: «Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач» (Приповістей 28:6). Хоч Павло сам деколи голод терпів, то ніколи не пробачав безчесності або ставав безчесним. Замість цього, він написав: «Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному» (Ефесян 4:28).

Розв’язання: довір’я в Бога

Що ж сказати про тих людей, які трудяться, однак заробітками не можуть доглянути своїх родин? Чи в такому разі правильно виправдувати безчесність, навіть крадіж, а головно коли хтось у родині захворіє або виникають якісь випадки? Дехто погоджується з цим. Один житель африканської країни сказав: «У нашій країні, якщо ви чесні, то не будете жити. Якщо хочете вижити, то деколи в житті необхідно звернутись до нечесності».

Однак, у Африці часто бачимо слова «довіряйте Богові» вималювані на вантажних автомобілях, на настінних дощечках, і наклейках на буферах. Біблія сама каже: «Надійся на Господа [Єгову, НС] всім своїм серцем» (Приповістей 3:5). Нечесність ніколи неможливо виправдати сказаним у Біблії. Але чи довіряти Богові дійсно є практична відповідь на моральний виклик убогості?

Будучи слугою Бога, Павло знав що це значило бути «в голоді й спразі, у холоді та в наготі» (2 Коринтян 11:27). Певно, Павло деколи турбувався про своє становище! Але після років з 25 християнської служби, він написав: «Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє» (Филип’ян 4:12, 13). Так, Павло довіряв Богові.

Павло знав, що біблійні принципи не є тільки пусті, ідеалістичні слова. Це інструкція від живого Бога, охочого допомогти й отримувати тих, які застосовують ті принципи. Стародавній пророк сказав: «Очі Господні [Єгови, НС] дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хронік 16:9).

Благословення за довір’я в Бога

Але чому більшості людям трудно довіряти Богові? Безсумнівно, тому що їхня релігія не дала їм причин на таке довір’я. Церкви зробили Бога безіменною, незрозумілою, неособовою істотою. Але студіюванням Біблії, Свідки Єгови зрозуміли, що Бог не є тільки якась абстрактна сила, але дійсна Особа, яка має Ім’я (Псалом 83:18, НС; Вихід 15:3; Євреїв 9:24). Вони навчились Його рис і через це довіряють Йому. Наприклад, так як є сказано у Вихід 34:6, Єгова є «Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий». Свідки довіряють Богові знаючи, що Він є «правдивий». Тому, вони довіряють Його обіцянкам здійснити новий світ в якому вбогість не буде гнобити людей (2 Петра 3:13).

Мільйони Свідків Єгови доказали, що це практично довіряти Богові. Наприклад, Розалін, Свідок в Сьєрра-Леоне тяжко працює від п’ятої години рано аж до пізної ночі, щоб постачати харч і одяг для себе й шістьох дітей. Вона каже: «Багато людей кажуть, що неможливо чесно жити, але я знаю, що це — неправда. Часом бувають проблеми, яких я не можу розв’язати. Але знаю, що коли буду чесно жити, то все вийде на добро. Тому стараюсь не сердити Єгову».

Один письменник сказав: «Бідній, голодній людині потрібна надія... більш, ніж хліб». Так, ненадійність, розпач, і затяжна нещасливість можуть більше мучити людину, ніж голод. Але коли людина навчиться про Бога й довіряє Йому, то їй непотрібно впадати в розпач. «Я тяжко працюю,— додає Розалін,— але радію бо знаю, що час уже близький, коли не буду зобов’язана так трудитись. Тепер я працюю, щоб постачати харч для себе й моєї родини, але в новому світі Єгови, буде вдосталь їжі. Тепер буяє надія й радість яких у мене не було, коли я не знала Єгови». (Порівняйте Ісаї 25:6; Об’явлення 21:3, 4).

Правда, довіряючі Богові ще можуть переживати економічний тиск, так як апостол Павло. Але їм непотрібно порушувати Божі закони, щоб вижити економічно. Псалмописьменник Давид сказав: «Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили» (Псалом 37:25). Так, Бог дбає про тих, які ставлять Його інтереси на першому місці в їхньому житті й благословить їх (Матвія 6:25​-33).

Отже, якщо ви вбогі, «то не втомлюйтеся, коли чините добре» (2 Солунян 3:13). Ніколи не компрометуйте мораль. Зміцнюйте ваше споріднення з Богом і покладайтесь на Нього, щоб Він допоміг вам боротись з проблемами й труднощами в житті. Ті що служать Єгові й без вагань довіряють Йому, мають це підбадьорення: «Покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами» (1 Петра 5:6, 7).

[Вставка на сторінці 6]

«Бідній, голодній людині потрібна надія... більш, ніж хліб».

[Ілюстрація на сторінці 7]

Свідки Єгови допомагають людям покладати надію на Бога.