Божественні загадки і Божий намір
КОЛИ людина не знає, що́ це, тоді воно чогось варте, коли ж знає — воно не варте нічого. Що ж це таке? Загадка.
У сьогоднішньому надзвичайно прагматичному суспільстві люди звикли вважати загадки дитячою грою, однак у давнину, як зазначається в «Тлумачному біблійному словнику» (англ.), загадка «була випробуванням мудрості». (Порівняйте Приповістей 1:5, 6).
Щодо Єгови, деколи замість того, аби чітко висловити свою волю чи намір, він спеціально робив свої пророчі висловлювання незрозумілими, послуговуючись аналогіями, оточуючи таємницею «темні висловлювання», або загадки, що збивають з пантелику (Псалом 78:2, «Переклад короля Якова», англ.; Числа 12:8, «Емфесайзд Байбл»). Хоча єврейське слово, перекладене як «загадка», вживається в Біблії лише 17 разів, по суті, Святе Письмо просто-таки повне загадок й приповістей.
Величезна кількість біблійних загадок
Наприклад, у Біблії говориться, що цар Соломон міг дати раду з найбільш клопітними запитаннями, або загадками, з якими до нього звертались (1 Царів 10:1). Звичайно ж, це було можливим завдяки даній Богом мудрості. Якщо в повідомленнях стародавніх істориків про те, що одного разу Соломон програв змагання з тирським царем Хірамом у розв’язуванні загадок, є хоча б доля правди, то, очевидно, це сталося після того, як Соломон через відступництво втратив дух Єгови. Подібну любов до загадок виявив суддя Самсон. Певного разу, будучи під дією святого духу, він загадав таку загадку, що в Божих ворогів від страху просто зомліли серця (Суддів 14:12—19).
Однак багато біблійних загадок прямо пов’язані з намірами Єгови. Розгляньмо, для прикладу, вірш з Буття 3:15. Це пророцтво, котре червоною ниткою проходить через усю Біблію, саме по собі є загадкою, «святою таємницею» (Римлян 16:25, 26, НС). Свого часу апостол Павло отримував надприродні видіння і об’явлення, але він також бачив деякі аспекти Божого наміру у «загадці», або буквально, «у формі незрозумілого вислову» (1 Коринтян 13:12; 2 Коринтян 12:1—4). А що можна сказати про нескінченні теорії навколо таємничого числа дикої звірини, «шістсот шістдесят шість», яке раптово й без жодних пояснень з’являється в Об’явленні 13:18? Хто може розгадати ці божественні загадки і якій цілі вони служать?
Розкриття святих таємниць
Для багатьох з нас найціннішим з п’ятьох чуттів є зір. Однак без світла людський зір був би майже нічого не вартий. Ми були б практично сліпими. Те саме можна сказати і про людський розум. Він має вражаючу здатність порівнювати різні поняття, застосовувати логіку й таким способом розв’язувати головоломки. Однак для того, аби розкрити святі таємниці, потрібно ще щось. Тимчасом як люди можуть висувати припущення щодо розуміння загадок, котрі містяться в Біблії, тільки її Автор, Єгова, Бог світла, може розкрити їхнє справжнє значення (1 Івана 1:5).
На жаль, чимало людей занадто горді й незалежні, аби чекати на відповідь Єгови. Заінтриговані таємницею люди, котрі нерідко більше прагнуть інтелектуальних вправ, аніж правди, звертаються за розв’язанням до будь-яких інших джерел, тільки не до самого Слова Бога. Наприклад, юдейські містики, чиї погляди можна знайти в Кабалі, намагалися з’ясувати магічне значення чисел і букв єврейського алфавіту. З іншого боку, гностики другого сторіччя використовували Єврейські й Грецькі Писання, аби видобути звідти якийсь прихований зміст.
Однак через усі ці пошуки вони ще більше відійшли від божественної мудрості й заблукали в нетрях язичницьких обрядів і забобонів. «Якщо цей світ сповнений зла,— міркували гностики,— значить його Творець, Ягве, не може бути добрим Богом». І це — найліпший висновок, якого вони могли дійти? Наскільки ж обмежене людське міркування! Не дивно, що, виступаючи проти відступницьких ідей, котрі пізніше були розвинуті гностичними сектами, апостол Павло у своїх листах чітко попереджав: ‘Думайте не більш, як написано’! (1 Коринтян 4:6).
Пролиття світла на «темні висловлювання»
Але чому Бог світла взагалі вирішив промовляти за допомогою «темних висловлювань»? Уже сама природа загадок полонить уяву людини й кидає виклик її дедуктивним здібностям. Отже, подібно до смачних приправ у страві для гурмана, деколи загадки використовувались лише для того, щоб викликати інтерес людей або зробити проголошувану біблійну звістку більш яскравою. У таких випадках пояснення зазвичай давалися відразу після проголошеної звістки (Єзекіїля 17:1—18; Матвія 18:23—35).
Єгова щедро дає людям мудрість, але не робить цього без розбору (Якова 1:5—8). Звернімо увагу на книгу Приповістей, натхнену збірку безлічі не до кінця зрозумілих висловлювань, які дехто вважає загадками. Аби зрозуміти їх, потрібно часу та роздумів. Однак чи багато людей готові докласти таких зусиль? Мудрість, закладена в приповістях, доступна лише для тих, хто готовий шукати її, як схованого скарбу (Приповістей 2:1—5).
Ісус також використовував притчі; він робив це для того, аби розкрити стан серця своїх слухачів. Навколо нього завжди юрбилися натовпи людей. Вони з задоволенням слухали Ісусові історії. Їм також подобалися його чудеса. Однак згадайте, чи багато з них були готові змінити свій спосіб життя і наслідувати Ісуса? Як же всі ті люди відрізнялися від учнів Ісуса, котрі завжди намагалися зрозуміти суть його навчань і добровільно зреклися самих себе, щоб стати його послідовниками! (Матвія 13:10—23, 34, 35; 16:24; Івана 16:25, 29).
Шукаймо світла
«Здається, що інтерес до загадок,— зауважено в одній праці,— співпадає з періодами інтелектуального пробудження». Ми маємо надзвичайний привілей жити в часі, коли духовне ‘світло засяяло’ для Божого народу (Псалом 97:11, Дерк.; Даниїла 12:4, 9). Чи ми вміємо терпеливо чекати на Єгову, поки він, згідно з власним розкладом, розкриє свої наміри? І, що набагато важливіше, чи швидко ми робимо зміни у своєму житті, дізнаючись, як повніше привести його у згоду з Божою виявленою волею? (Псалом 1:1—3; Якова 1:22—25). Якщо так, Єгова поблагословить наші зусилля і, подібно як окуляри виправляють зіпсований зір, святий дух допоможе оку нашого розуму виразно побачити чудову мозаїку божественного наміру. Це зробить наш духовний зір іще чіткішим (1 Коринтян 2:7, 9, 10).
Поза всяким сумнівом, біблійні загадки звеличують Єгову як ‘Бога, що відкриває таємниці’ (Даниїла 2:28, 29). Крім того, він є Тим, хто вивідує серця (1 Хронік 28:9). Нас не повинно дивувати, що пролиття світла на божественну правду завжди було поступовим (Приповістей 4:18; Римлян 16:25, 26). Замість того щоб шукати знання про Божі глибини в містицизмі чи поверховій людській мудрості, що, по суті, є абсолютно марним заняттям, з упевненістю звертаймось до Бога Єгови, аби він пролив світло на свої «темні висловлювання» і у слушний час виявив свої чудові наміри вірним слугам (Амоса 3:7; Матвія 24:25—27).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]
Biblia Hebraica Stuttgartensia, Deutsche Bibelgesellschaft Stuttgart