Від наших читачів
Зміни в «Пробудись!» Учора я закінчила читати січневий випуск «Пробудись!». Він мені так сподобався! У ньому з’явилося більше статей, які вимагають уважного розгляду та серйозних роздумів. Цей новий «Пробудись!» свідчить, що Єгова і далі дбає про наш духовний ріст.
Б. Н., Канада
Мені 16 років. Зміни у «Пробудись!» дуже допоможуть служителям Єгови у вивченні Біблії. Запитання до статей спонукують глибоко обдумувати прочитане. Я не раз використовую «Пробудись!» для підготовки шкільних завдань. Сподіваюся, що ви й далі публікуватимете таку цікаву і корисну інформацію.
С. Н., Намібія
Віра дає мені сил жити із серйозною недугою (січень 2006 року) Після того як я прочитала життєпис Джейсона Стюарта, всі мої проблеми здались такими незначними. Я зрозуміла, що Єгова дуже добре знає обставини кожного з нас і цінує те, що ми робимо в служінні йому. Я захоплююся дружиною Джейсона, її саможертовністю та вмінням покладатися на Єгову. Ця розповідь надовго залишиться в моєму серці і, сподіваюся, допоможе долати проблеми.
С. Р. С., Перу
Мене дуже схвилювало те, як мужньо Джейсон зносить таке важке випробування. Також я пишаюся, що в нашій організації є такі духовні брати. Стаття зворушила мене до сліз і показала, наскільки важливо заздалегідь готуватись до випробувань, адже всі ми залежні від часу й випадку (Екклезіяста 9:11).
Т. А., Угорщина
Моя мама померла від аміотрофічного бічного склерозу, тому цей життєпис дуже мене зворушив. Приклад Джейсона заохотив мене віддавати найкраще в служінні Богові. У молитвах я прошу Єгову й далі зміцняти цього брата і його дружину.
Л. С. Г., Парагвай
Ще коли Джейсон був здоровий, він регулярно проводив глибоке особисте вивчення. Це додало йому духовних сил у час важких випробувань. Тож я задумалась над своїм ставленням до дослідження Біблії і вирішила, що мушу більш серйозно взятися за нього.
Ю. М., Японія
Молоді люди запитують... Чому я калічу себе? (січень 2006 року) Ще з юного віку я намагалась покінчити з різними згубними звичками: прагнула припинити зловживання наркотиками й алкоголем. Але найважче мені було перестати калічити себе. Я постійно боролася з собою, і саме завдяки таким статтям, як ваша, змогла вистояти. Бракує слів, аби виразити свою вдячність.
І. К., США
Від цієї звички я страждаю ще з підліткового віку. Сьогодні мені вже 56 років, і я позбулася її лише чотири роки тому. А втім, і досі деколи в мене виникає бажання скалічити себе. Ваша стаття глибоко зворушила мене. Вона обов’язково допоможе таким, як я, повернутися до нормального життя.
Ім’я невідоме, Нідерланди
Мені 17 років. Я хотіла подякувати вам за цю статтю. Час від часу я калічу себе і нещодавно знову зірвалася. Тоді я розповіла про це мамі і попросила її помолитися зі мною. Хоча мені ще не вдалося позбутися тієї звички, все ж я знаю, що Єгова мене любить. Ваша стаття дуже допомогла мені, і я вдячна Богові за неї.
Н. М., Чеська Республіка
Я не могла повірити своїм очам, коли прочитала назву статті. Мені 18 років. Я теж страждаю від цієї звички, бо фізичний біль допомагає мені заглушити емоційний. Досить часто в мене з’являється бажання покалічити себе, і довгий час я не знала, як з цим боротися. Тож, побачивши вашу статтю, дуже зраділа. На очі навернулися сльози, і я подякувала за неї Богові. Тільки в організації Єгови можна знайти справжню розраду!
А. П., Росія
Ще в 14 років, аби приглушити емоційний біль, я почала калічити себе. Одного разу через цю звичку я навіть потрапила до лікарні. Коли я стала вести щоденник, то змогла контролювати свої емоції. Якщо з’являлося бажання завдати собі шкоди, я шукала підтримки в співчутливих друзів. Особливо мені допомагає молитва. Коли ж я почуваюсь негідною звертатися до Бога, то друзі і християнські старійшини моляться разом зі мною. Це доволі нелегка боротьба, але я навчилася не опускати рук і знаходити підтримку в інших.
Н. В., Німеччина
У цій статті поміщена фотографія дівчини, яка висмикує собі волосся, а також згадується Сара, котра заради самодисципліни рвала на собі волосся. Моя донька страждає на трихотиломанію. Це нав’язливий потяг до виривання власного волосся, а не бажання себе скалічити. Якщо людина вириває собі волосся, це не завжди означає, що після того вона почне робити порізи на тілі.
М. Г., США
«Пробудись!» відповідає: Термін трихотиломанія з’явився наприкінці XIX сторіччя і стосується невротичного стану, який характеризується непереборним потягом виривати собі волосся. Ми використали цю фотографію тому, що виривання волосся є одним з видів самоскалічення. Однак не кожен, хто вириває собі волосся, робить це, щоб покалічити себе. Справді, така поведінка може бути симптомом нав’язливого стану, про який згадує наша читачка.
Важливо з’ясувати, чому саме людина вириває волосся, адже тоді можна вжити відповідних заходів. Тому тим, у кого з’явилась така проблема, варто звернутися до лікаря, який зможе правильно визначити діагноз і порекомендувати лікування.
Чи ви знаєте? (січень 2006 року) Нам дуже сподобалась ця рубрика! Ми навчаємо наших онуків удома. Нова рубрика допомагає їм у щоденному читанні Біблії та розгляді статей з «Пробудись!», що входить до програми їхнього навчання. Щиро дякуємо за вашу турботу про дітей.
Б. І., США
Запитання в цій рубриці змушують подумати, але коли я знаходжу відповіді, то дуже тішуся! Вчора я просидів над нею цілий вечір. Мені було так цікаво! Я хочу, коли виросту, допомагати друкувати цей журнал, щоб люди могли дізнатись більше про Єгову.
Д. Г., США
Мені вісім років. Разом з батьками я розглядаю цю рубрику під час сімейного вивчення. Ми із задоволенням шукаємо відповіді на всі запитання. Не завжди легко відгадати біблійних героїв у частині «Хто я?», але нам подобаються складні запитання. З нетерпінням чекаю наступних номерів!
К. В., США