Мудрі, розсудливі та досвідчені мужі, щоб провадити Божий народ

„І ,дам пастирів вам згідно з серцем Своїм і вони будуть пасти вас умінням та розумом”.— Єрем. 3:15.

 1. Що довело Мойсея зробити те про що описується в 5 Мойсея 1:12, 13?

ІЗРАЇЛЬ стояв на степах Моаву, готовий переходити Йордан ріку у землю Ханаан. На їхню користь, Мойсей пригадував їм Божі стосунки з ними на протязі 40 років їхнього мандрування у Сінайській пустині. Перша частина тієї доби була буйна, а особливо для Мойсея, тому що між людьми існували неправильні відношення. Тепер, Мойсей пригадував їм, що не в стані більше носити тягару сварливого народу, він послухав пораду Ятра і сказав народові: „Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас”.— 5 Мойс. 1:3, 12, 13; 2 Мойс. 18:17—26.

 2. Чому вживати таких мужів, щоб розв’язувати проблеми не було нічого нового і інакшого?

² Вибираючи цих мужів, Мойсей звертався до того, що виглядає вже була найстарша форма суспільного проводу. Від самих початків людської історії було показано, що між стародавніми народами діяли тіла або наради старших. З свого власного досвіду, ізраїльтяни, як нащадки Якова, вже мали дотик з тілами старших в Єгипті, Моаві та Мідіяні. (1 Мойс. 50:7; 4 Мойс. 22:4, 7) Шейхи арабського народу також були племінні старші, бо арабське слово на шейх означає „старший”, або „чоловік старшого віку”. (1 Мойс. 36:15) Перед тим, як Мойсей був призначений провадити народ, то в Ізраїлі вже були такі старші, і то перед цими старшими Мойсеєві було сказано представити доказ свого божественного призначення. (2 Мойс. 3:16, 18) Отже, коли пізніше в Сінаї, Мойсей звертався до старших, щоб ці допомагали йому розв’язувати проблеми, то це не було нічого нового.

 3. (а) Що Більший Мойсей постачав зборам на їхній провід? (б) Як кваліфікації порівнюються відносно старших, яких Мойсей вибрав, а тих, що служать, як християнські старші?

³ У Своєму належному часі, Бог заснував християнський збір, як духовний народ, який поширився по цілому світі. Божий Син, як Більший Мойсей, постачив проводирів через тіла старших по зборах. Цікаво звернути увагу на те, яких кваліфікацій Мойсей шукав, коли призначав старших в Ізраїлі до якоїсь відповідальної роботи і порівняти їх з кваліфікаціями, яких мусять мати християнські старші. Ці подібності можна бачити у супровідній діаграмі:

 4. Яку роботу виконували ізраїльські старші в Обіцяній Землі, і яку роботу виконують християнські старші?

⁴ Коли Ізраїль вкорінився в Обіцяній Землі, живучи по містах та селах, то по цих різних суспільствах були тіла старших, щоб провадити і допомагати. (Іс. Нав. [Єг.] 20:4; Суд. 8:14, 16; 1 Сам. 16:4) Вони мали давати мудрої поради, допомагати народові в його проблемах, охороняти від відступництва і таким чином зберігати мир, добрий порядок та духовне здоров’я по своїх суспільствах. Часами вони мусіли діяти, як суді, щоб залагоджувати суперечки або охороняти громаду. (5 Мойс. 16:18—20; 19:12; 31:9; Рут 4:1—11) Вони мали бути джерелом утіхи й сили в часі кризи. (Іс. 32:1, 2) Але вони не були наглядачами своїх співмешканців, ані вони не мали влади або відповідальности пробувати провадити особисте життя інших для них. Носячи великі відповідальності, християнські старші служать у подібний спосіб. (Порівняйте Дії 20:28—35; 1 Коринтян 3:4, 5, 21—23; 2 Коринтян 1:24.) Крім цього всього, християнський збір є призначений проповідувати добру новину Божого царства всім людям.

ЗНАХОДЯЧИ ЗДІБНИХ МУЖІВ СЬОГОДНІ

 5. Що сьогодні може допомогти, щоб мудро вибирати старших?

⁵ Пам’ятаючи минулу історію цього розпорядку для старших, поможе нам уживати здоровий розсудок у вибиранні старших сьогодні. Ми можемо порівнювати особистий збір до маленького села в Ізраїлі. Можна поставити запитання: Коли б це було так, то які мужі в зборі можуть служити за старших у селі, маючи здібність давати мудрого та здорового проводу, бувши розсудливі, з доброю рівновагою та розсудком?

 6. Як приклад родини також допоможе вирішувати кваліфікації мужів служити, як старші?

⁶ Світовий збір Божих слуг у 1 Тимофія 3:15 є названий „Божий дім” („Божа родина” Єрусалимська Біблія [анг]). Отже, ми можемо порівнювати збір до великої родини. У родині, якщо б голова дому не був присутній, то члени тоді часто звертаються до старших синів, щоб ці представляли і підтримували рівні та інструкції голови родини. Отже, можемо запитати: Хто в „домі” віри є подібний до старших братів у родині до яких члени можуть звичайно звертатись за здоровою порадою і розумною допомогою? — Порівняйте 1 Тимофія 5:1, 2.

 7. (а) Що звичайно стається з тими, що вже є кваліфіковані служити, як старші? (б) Чи це призначення дає чоловікові риси старшого, і що воно досягає?

⁷ Дійсно, в більшости випадках чоловік, якого старші рекомендують служити, як старший в зборі, мусить бути такий, якого члени збору вже вважають за ,старшого брата’, у значенні, що він уже заслужив їхньої поваги та довір’я, який має прозорливість, рівновагу та розсудок. Ніхто не може „зробити” когось старшим, але він сам мусить статись таким через духовний ріст, розвиток та досвід. (Прип. 1:2—5; 4:7—9; Як. 3:1, 13) Коли такого чоловіка вибирається до служби в цій посаді, то його призначення в дійсності, є призначенням, що він уже має бажані характерні риси для старшого, які він вже виявляє. У стародавньому Ізраїлі, так як по інших країнах, очевидно це було, що коли місцева рада старших зауважувала якогось чоловіка, який виявляв риси Божої мудрости, розсудку та обачности, то його тоді запрошували ставатись частиною ради і брати участь у її дискусіях та рішеннях.— 1 Тим. 5:22, 25.

 8. Чого хтось може навчитись, коли якийсь час буде вірно служити, як службовий слуга?

⁸ Про „службових слуг”, апостол пише: „Мужі, які добре служать, набувають для себе гарного становища і велику сміливість промовляти у вірі в зв’язку з Христом Ісусом”. (1 Тим. 3:12, 13, НС, анг.) Жодний чоловік не повинен думати, що коли він буде добре доглядати якогось призначення, то цим „заслужить” право служити, як старший у Божому зборі. Те, що він може заслужити є повагу і оцінення від своїх братів за його ревну та вірну службу, як також здобути довір’я в Бога, яке помагає йому промовляти „сміливою мовою”. Сама в собі це є гарна нагорода за вірну службу.

ДОСВІДЧЕНІ МУЖІ

 9. (а) Що Писання показують про вік у кваліфікації для старшого? (б) Яку правду про юнацтво нам слід признати у цьому відношенні?

⁹ Біблія не встановляє меж віку для тих, що служать, як старші. Вислів „старший” сам собою натякає вік, хоч потрібно признати, що наголос треба поставити на духовність, замість на фізичні риси. Сам вік не є рішальний чинник; однак, так, як навіть Мойсей признав, досвід дуже поможе чоловікам доглядати серйозних відповідальностей. (5 Мойс. 1:13) Приповістка 20:29 каже: „Окраса юнацтва — їхня сила, а пишність старих — сивина”. Хоч в юнаках може бути багато енергії та захоплення, то це не є доказ мудрости. Але роки життя, яких представляє сивина, звичайно дають причину сподіватись більшої мудрости, так як Йов був сказав: „Мудрість — у старших, бо довгість днів — розум”. (Йова 12:12; порівняйте вірш 20; 32:6, 7.) Молода особа може бути охоча, навіть прагнути служити з великими майбутніми надіями. Але, брак досвіду у житті може дуже перешкоджати їй, коли буде потрібно помагати старшим від неї з серйозними проблемами життя. Її слова, без різниці які щирі, не будуть мати такого самого впливу, як слова когось старшого віком.

10. Чи відповідальність, яку наложено на Тимофія, зменшує користь віку та досвіду між старшими?

¹⁰ Тимофій правдоподібно мав уже більше, як тридцять років, коли апостол Павло написав оці слова: „Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує”. (1 Тим. 4:12) Навіть у таких роках, багато осіб за його часу таки були схилені вважати його, „як молодий”. Також треба звернути увагу на те, що Тимофіїв поступ у духовних справах і відповідальність, яку йому було доручено, були виняткові, надзвичайні. Він знав Писання ще від дитинства і вже робив гарний поступ перед тим, ніж апостол Павло вибрав його подорожувати з ним. (2 Тим. 1:5; 3:14, 15; Дії 16:1—3) 3 того часу, на протязі тих років, яких він перебував з Павлом та іншими, він набував дуже багато корисного досвіду та знання, яких мало осіб його віку мали.

11. Як ті, що вже служать, як старші можуть допомогти іншим приймати більшу відповідальність?

¹¹ Павло заохочував Тимофія допомагати іншим старшим користати з того, чого він сам був навчився, кажучи: „А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити”. (2 Тим. 2:2) Подібно цьому, старші можуть допомагати іншим братам у зборі розвивати духовність, стараючись передавати їм користі свого власного досвіду та знання. Це не значить тільки допомагати їм навчатися якогось клерикального обов’язку в зборі, але допомагати їм розвивати розсудок, прозорливість та здатність передавати іншим здорові принципи Божого Слова. Так, як Павло брав Тимофія зі собою, коли виконував своє призначення, як апостол до народів, і коли служив, як пастир у Божому стаді, то так само старші можуть запрошувати інших дозріваючих мужів у зборі, щоб вони ходили з ними у подібну службу.— Прип. 1:4, 5; 13:20.

12. (а) Яку ролю досвід грає, щоб хтось був кваліфікований на старшого? (б) Чому Павлова порада в 1 Тимофія 3:6 була спеціально відповідна для збору в Ефесії?

¹² Так як вік, то довжина чийогось досвіду, як християнського учня сама собою не є рішальним чинником старшування. Це є відносний чинник, якого важливістю керується, принаймні частково, через існуючі обставини. Павло писав Тимофієві, що коли вибирав старших для збору в Ефесії, то, щоб вважав і не вибирав „новонаверненого, щоб він не запишався”. (1 Тим. 3:6) Правдиве Християнство вже було засноване коло десять років тому в Ефесії, отже це не було б добре вибирати новіших учнів служити між старшими збору.

13, 14. (а) Які приклади показують, що обставини часами впливають на вирішування кількості чийогось досвіду? (б) Однак, які чинники завжди потрібно добре обдумувати?

¹³ Пишучи до Тита в Кріті, Павло очевидно, не відчував тієї самої нагальности на обережну пораду і не помістив її в своїх висловах про вибір старших. Факт, що правдиве поклоніння було недавно засноване в Кріті, могло впливати на це. Ми зауважуємо, що на протязі Павлової першої місіонерської подорожі, він з Варнавою проголошували „добру новину” по таких містах, як Лістра, Іконія і в Пісідійській Антіохії, і тоді, під час цієї самої подорожі, вони вернулись і ,призначали старших для них у зборі’. (Дії 13:14, 42—52; 14:1—7, 20—23) Тому що ця місіонерська подорож тривала тільки частину двох років, то ясно є, що декотрі з тих мужів не мали багато років досвіду, як християнські учні. Але тому що між ними були єврейські учні, то безсумнівно, багато, якщо й не всі, з тих вибраних на старших, уже мали біблійне знання і досвід у пристосовуванню принципів Єврейського Писання навіть ще перед тим, ніж стались християнами. Певно, вони тепер мусіли пристосовувати свої думки до правд, які розвивались у правдивому християнському поклонінню. Сам апостол Павло був вибраний Ісусом Христом, який від часу його навернення був ужитий в спеціальний спосіб і пізніше виявляв риси, яких старший мусить мати. (Гал. 1:15 до 2:2; Дії 13:1—4) Також у його випадку, через його біблійне походження, як відданий єврейський поклонник Бога Єгови, Павло робив швидкий поступ, коли йому було допоможено пізнати і прийняти Месію.— Дії 9:15—18, 20, 22, 26—30; Гал. 2:6, 7.

¹⁴ Отже, замість старатись засновувати якісь обмеження, то нами мусять керувати мудрість і здоровий розсудок, обдумуючи досвід майбутнього старшого у правдивому поклонінні. У зборі де багато членів уже є довгий час у правді, то для них чоловік, який охрестився тільки три роки тому, або цьому подібне, буде виглядати відносно „новий”. Але в новоствореному зборі де більшість членів самі недавно прийняли правду, то досвід такого чоловіка може здаватись досить довгий у порівнянню з їхнім. Як би там не було, то завжди потрібно пам’ятати, що чоловік, який буде виконувати великі відповідальності, що приходять із доглядом стада Божого, мусить мати мудрість, обачність і здоровий розсудок.

УСПІХ У ВИЯВЛЕННІ МУДРОСТИ І ПРОНИКЛИВОСТИ

15. Якого духа старші повинні мати відносно поліпшення їхніх власних кваліфікацій?

¹⁵ Тимофій уже був досвідченим старшим, коли апостол Павло заохочував його заглиблюватись у духовні справи, щоб його „успіх був явний для всіх”. (1 Тим. 4:15, 16) Мудра особа не буде ставатись гаряча або поривчаста або відчувати, що вже більше не може навчитись або поліпшитись. „Хто мудрий і розумний між вами?” писав учень Яків, додаючи, „нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості [скромності, Нова Англійська Біблія] добрим поводженням”. Такий дух буде видавати єдність між старшими, викорінюючи дух незгоди, заздрість і сварливість.— Як. 3:13—18.

16. (а) В якому відношенні старші є рівні? (б) Як їхній успіх може виявлятись з великими духовними користями цілому Божому стаду?

¹⁶ Хоч старші можуть бути „рівні” в їхніх відповідальностях та владі служити і працювати на користь стада, то це не завжди значить, що вони є рівні в інших відношеннях. Декотрі мають багато більше досвіду в житті, а також у правді, і зробили поступ у мудрості через роки серйозного студіювання та праці. Кожний має свої міцності разом з своїми слабкостями. Коли будемо оцінювати і користати з міцності інших, то й ,наш успіх буде явний усім’. (Рим. 12:3—10, 16) При допомозі цих покірних, ревних та Богобоязливих пастирів, у яких є знання та прозорливість, здійсниться пророче слово і Боже стадо сьогодні справді „розмножиться та розплодиться на землі”, і все це на вічну хвалу Богові.— Єрем. 3:15, 16.

[Таблиця на сторінці 7]

(2 Мойс. 18:21; 5 Мойс. 1:13) (1 Тим. 3:1—7; Тита 1:5—9)

[Вставка на сторінці 9]

То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній, вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою — на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах, бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм,— про діла Твоїх рук я співаю! Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої, нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того! Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені.— Пс. 92:2—8.