Нехай Єгова схвалить вас
«Це запам’ятай мені, Боже мій... Запам’ятай же мене, Боже мій, на добро!» (НЕЕМІЇ 13:22, 31).
1. Що допомагає людям, присвяченим Богові, давати гарну відповідь Єгові?
СЛУГИ Єгови отримують усю потрібну допомогу, щоб давати йому гарну відповідь. Чому? Тому що, перебуваючи в земній організації Бога, вони мають близькі взаємини з ним. Він виявляє їм свої наміри й дає їм допомогу та духовну проникливість через свій святий дух (Псалом 51:13; 119:105; 1 Коринтян 2:10—13). З огляду на ці особливі обставини Єгова сердечно закликає своїх земних слуг давати йому відповідь стосовно того, ким вони є і що вони виконують завдяки силі від нього та за допомогою його святого духу.
2. а) Яким чином Неемія давав добру відповідь Богові? б) Яким благанням Неемія закінчив біблійну книгу, названу його ім’ям?
2 Одним із тих, хто давав добру відповідь Богові, був Неемія, виночерпій перського царя Артаксеркса (Лонгимана) (Неемії 2:1). Неемія став намісником євреїв і відбудував єрусалимський мур, незважаючи на опір ворогів та небезпеку. Сповнений ревності до правдивого поклоніння, він проводив у життя Божий Закон і піклувався пригнобленими (Неемії 5:14—19). Неемія заохочував левитів регулярно очищатися, стерегти брами й святити суботній день. Тому він міг молитися: «Також це запам’ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!» Неемія теж міг відповідно закінчити свою натхнену Богом книгу таким благанням: «Запам’ятай же мене, Боже мій, на добро!» (Неемії 13:22, 31).
3. а) Як би ви описали людину, яка робить добро? б) Які запитання ми, можливо, будемо спонукані поставити собі, роздумуючи про спосіб життя Неемії?
3 Людина, яка робить добро, є доброчинною і чесною, а це йде на благо іншим. Таким чоловіком був Неемія. У нього був благоговійний Божий страх і велика ревність до правдивого поклоніння. Крім того, він виявляв вдячність за свої привілеї в Божому служінні й давав гарну відповідь Єгові. Можливо, роздумуючи про такий спосіб життя, ми запитаємо себе: «Як я ставлюся до своїх привілеїв і обов’язків від Бога? Яку відповідь я даю Богу Єгові та Ісусу Христу?»
Знання накладає на нас відповідальність
4. Яке доручення Ісус дав своїм послідовникам і що робили ті, котрі були «схильні до вічного життя»?
4 Ісус дав своїм послідовникам таке доручення: «Ідіть... і зробіть учнями всі народи [«людей з усіх народів», НС]: христячи їх... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.). Завдяки навчанню люди мали ставати учнями. Навчені таким чином люди, які були «схильні до вічного життя», хрестилися, так само як Ісус (Дії 13:48, НС; Марка 1:9—11). Їхнє бажання дотримуватися всього того, що він колись наказав, мало походити із серця. Приймаючи й застосовуючи точне знання з Божого Слова, вони мали доходити до присвячення (Івана 17:3).
5, 6. Як розуміти слова з Якова 4:17? Проілюструйте їхнє застосування.
5 Чим глибше наше біблійне знання, тим твердішою є основа нашої віри. Водночас зростає наша відповідальність перед Богом. В Якова 4:17 говориться: «Хто знає, як чинити добро, та не чинить,— той має гріх». Цим твердженням, очевидно, учень Яків робить висновок зі своїх попередніх слів про людей, які, замість повністю покладатися на Бога, хваляться. Якщо людина усвідомлює, що без допомоги Єгови вона неспроможна вчинити нічого довготривалого, але продовжує поводитись по-своєму, вона грішить. Проте слова Якова можуть також стосуватися гріхів, скоєних через упущення. Наприклад, в Ісусовій притчі про овець і козлів козли засуджені не за погані вчинки, але за те, що не допомагали Христовим братам (Матвія 25:41—46).
6 Один чоловік, з яким Свідки Єгови проводили біблійне вивчення, не прогресував духовно, очевидно тому, що не кинув палити, хоча й знав, що мусить це зробити. Якось старійшина попросив його прочитати Якова 4:17. Пояснюючи значення цього вірша, старійшина сказав: «Хоча ти неохрещений, на тобі лежить відповідальність, і ти повністю відповідаєш за своє рішення». На щастя, цей чоловік позитивно відреагував, кинув палити й вже невдовзі відповідав вимогам, щоб охреститися на символ свого присвячення Богу Єгові.
Відповідальні за своє служіння
7. Як ми можемо виявляти свою вдячність за «пізнання Бога»?
7 Нам треба щиро бажати подобатися своєму Творцеві. Ми можемо виявляти вдячність за «пізнання Бога», виконуючи своє доручення робити учнів його Сина Ісуса Христа. Цим ми також можемо виявляти свою любов до Бога й до ближніх (Приповістей 2:1—5, Хом.; Матвія 22:35—40). Так, наше знання про Бога накладає на нас відповідальність перед ним, і ми повинні дивитися на людей як на майбутніх учнів.
8. Чому ми можемо сказати, що Павло відчував відповідальність перед Богом за своє служіння?
8 Апостол Павло знав, що щиросерда прихильність до доброї новини й послух їй принесе спасіння, тимчасом як відхилення може призвести до знищення (2 Солунян 1:6—8). Тому він відчував, що є відповідальним перед Богом за своє служіння. По суті, Павло і його товариші так глибоко цінували своє служіння, що докладали всіх старань, аби навіть не склалося враження, нібито вони мають якусь матеріальну вигоду від цього. Крім того, Павлове серце спонукало його сказати: «Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені,— це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!» (1 Коринтян 9:11—16).
9. Який великий борг повинні сплачувати всі християни?
9 Оскільки ми присвячені слуги Єгови, то ‘маємо повинність звіщати Євангелію’. Наше доручення — проповідувати звістку про Царство. Ми взяли на себе цю відповідальність у момент присвячення Богові. (Порівняйте Луки 9:23, 24). Більш того, нам потрібно сплачувати певний борг. Павло сказав: «А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржник. Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію» (Римлян 1:14, 15). Павло був боржником, бо він знав, що його обов’язком є проповідувати, аби люди могли почути добру новину й спастись (1 Тимофія 1:12—16; 2:3, 4). Тому він докладав усіх зусиль, щоб виконувати своє доручення та сплачувати людям свій борг. Будучи християнами, ми теж повинні сплачувати такий борг. Проповідування про Царство — це також основний спосіб виявляти любов до Бога, його Сина й до наших ближніх (Луки 10:25—28).
10. Як дехто розширив своє служіння?
10 Один із способів давати прийнятну відповідь Богові — це використовувати власні здібності, щоб розширювати своє служіння. Розгляньмо приклад: в останні роки відбувається великий наплив людей різних національностей до Великобританії. Щоб доносити до таких людей добру новину, понад 800 піонерів (повночасних проповідників Царства) й сотні інших Свідків взялися за вивчення різних мов. Це стало гарною спонукою до служіння. Одна піонерка, яка дає уроки китайської мови, сказала: «Я ніколи б не подумала, що мені доведеться навчати моєї мови інших Свідків, аби вони ділилися правдою з іншими. Яке ж задоволення це приносить!» Чи ви можете таким же чином розширити своє служіння?
11. Яким був результат неформального свідчення однієї християнки?
11 Напевно, кожен з нас доклав би всіх старань, аби врятувати людину, яка топиться. Слуги Єгови так само прагнуть використовувати свої здібності, щоб свідчити при кожній нагоді. Недавно наша сестра почала розмову про Святе Письмо з одною жінкою в автобусі. Захопившись почутим, ця жінка ставила масу запитань. Коли Свідок збиралася виходити з автобуса, жінка попросила її поїхати до неї додому, бо у неї були ще інші запитання. Свідок погодилася. Який був результат цього? Почалось біблійне вивчення, і через шість місяців ця жінка стала неохрещеною вісницею Царства. Невдовзі вона вже сама проводила шість домашніх біблійних вивчень. Яка ж чудова нагорода за використання своїх здібностей у служінні Царству!
12. Як ми можемо правильно послуговуватися в проповідницькому служінні своїми здібностями служителів?
12 Ми можемо ефективно послуговуватися на ниві своїми здібностями служителів, використовуючи такі публікації, як 192-сторінкова книжка «Знання, яке веде до вічного життя». До квітня 1996 року Письменницький комітет Керівного органу Свідків Єгови затвердив опублікування книжки «Знання» понад 140 мовами, і на той час її вже було надруковано 30 500 000 примірників 111 мовами. Ця книжка була написана для того, щоб допомагати зацікавленим набувати достатніх знань про Боже Слово та Божі наміри, аби присвятитися Єгові й охреститися. Оскільки вісники Царства вже не проводитимуть біблійного вивчення з одним зацікавленим багато років, вони зможуть робити це з більшою кількістю людей або навіть розширити свою участь у праці від дому до дому та в інших формах служіння (Дії 5:42; 20:20, 21). Свідомі своєї відповідальності перед Богом, вони звертатимуть увагу інших на божественні попередження (Єзекіїля 33:7—9). Але їхньою основною метою є віддавати пошану Єгові й допомагати якомога більшому числу людей пізнавати добру новину за короткий час, який ще залишається цій злій системі речей.
Давайте гарну відповідь цілою сім’єю
13. Чому побожні сім’ї повинні проводити регулярне сімейне вивчення Біблії?
13 Кожна особа й сім’я, що приймає правдиве християнство, є відповідальною перед Богом і тому повинна ‘прямувати до досконалості’ й ставати ‘твердою в вірі’ (Євреїв 6:1—3, Дерк.; 1 Петра 5:8, 9). Наприклад, тим, хто вивчив книжку «Знання» і охрестився, потрібно постійно поглиблювати свої біблійні знання, регулярно відвідуючи зібрання, а також читаючи Біблію та інші християнські публікації. Побожні сім’ї повинні теж проводити регулярне сімейне вивчення, бо це важливий спосіб ‘пильнувати, стояти у вірі, бути мужніми, бути міцними’ (1 Коринтян 16:13). Якщо ти голова сім’ї, на тобі лежить особлива відповідальність перед Богом за добре духовне харчування твоєї сім’ї. Подібно як для міцного здоров’я необхідно приймати поживний буквальний харч, так само слід регулярно приймати достатньо духовної поживи, щоб тобі й членам твоєї сім’ї залишатися ‘здоровими у вірі’ (Тита 1:13).
14. Що було наслідком свідчення добре навченої ізраїльської дівчинки?
14 Якщо у вашій сім’ї є діти, Єгова схвалить вас за те, що ви даватимете їм здорові духовні настанови. Це навчання буде їм таким же корисним, як одній ізраїльській дівчинці, котру тримали в полоні сирійці за днів Божого пророка Єлисея. Вона стала служницею дружини прокаженого начальника сирійського війська, Наамана. Хоча ця дівчинка була юною, вона сказала своїй пані: «Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!» Завдяки її свідченню Нааман вирушив до Ізраїлю, зрештою виконав вказівку Єлисея вимитися сім разів у річці Йордані й був очищений від прокази. Крім того, Нааман став поклонником Єгови. Яку ж радість це принесло тій дівчинці! (2 Царів 5:1—3, 13—19).
15. Чому важливо, щоб батьки давали своїм дітям гарні духовні настанови? Наведіть приклад.
15 Виховати богобійних дітей у цьому морально зубожілому світі, який лежить у владі Сатани, не так просто (1 Івана 5:19, УКУ). Проте з раннього дитинства Тимофія його бабуся Лоіда та мати Евнікія успішно навчали його зі Святого Письма (2 Тимофія 1:5; 3:14, 15). Вивчати Біблію зі своїми дітьми, регулярно брати їх на християнські зібрання і ходити з ними в служіння — все це входить у зразок навчання, за яке ви мусите дати відповідь Богові. Одна християнка з Уельсу, якій тепер за 80, пригадує, що на початку 20-х років батько завжди брав її з собою, коли ходив за 10 кілометрів через гору (туди й назад — 20 кілометрів), щоб розповсюджувати серед селян у сусідній долині біблійні буклети. «Саме в дорозі мій батько прищеплював у моє серце правду»,— із вдячністю згадує вона.
Як дають відповідь старійшини?
16, 17. а) Які привілеї мали в давньому Ізраїлі духовно зрілі старші чоловіки? б) Чому до християнських старійшин сьогодні ставляться вищі вимоги, ніж до старших чоловіків у давньому Ізраїлі?
16 «Сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности»,— сказав мудрий чоловік Соломон (Приповістей 16:31). Проте не тільки буквальний вік робить чоловіка готовим до відповідальності у зборі Божого народу. Духовно зрілі старші чоловіки в давньому Ізраїлі служили суддями та урядниками, щоб чинити правосуддя і підтримувати мир, належний порядок та духовне здоров’я (Повторення Закону 16:18—20). Хоча те саме можна сказати й про християнський збір, у міру того як наближається кінець цієї системи речей, від старійшин вимагається чогось більшого. Чому?
17 Ізраїльтяни були ‘вибраним народом’, якого Бог визволив із стародавнього Єгипту. Оскільки вони отримали Закон через свого посередника Мойсея, їхні нащадки народжувалися серед присвяченого народу й були обізнані із вказівками Єгови (Повторення Закону 7:6, 11). А втім, сьогодні ніхто не народжується в такому присвяченому народі й порівняно мало людей виховується в побожних родинах, добре ознайомлених з біблійною правдою. Настанов щодо життя в гармонії з біблійними принципами потребують зокрема ті, хто зовсім недавно почав ‘жити у правді’ (3 Івана 4). Яка ж відповідальність лежить на плечах вірних старійшин, котрі ‘тримаються зразка здорових слів’ і допомагають народу Єгови! (2 Тимофія 1:13, 14, Дерк.).
18. Яку допомогу повинні бути готові давати старійшини збору й чому?
18 Маленька дитина, яка вчиться ходити, може спотикатися і падати. Вона почувається невпевнено й потребує батьківської допомоги та підтримки. Присвячена Єгові людина так само може духовно спотикатися і падати. Навіть апостол Павло вважав необхідним щосили намагатися чинити правильне й добре в Божих очах (Римлян 7:21—25). Пастирі Божої отари повинні сердечно підтримувати тих християн, які прогрішились, але виявляють справжнє покаяння. Коли старійшини відвідали одну присвячену жінку, котра вчинила серйозну помилку, вона сказала в присутності свого присвяченого чоловіка: «Я знаю, ви мене виключите!» Але потім вона розплакалася, коли почула, що старійшини прагнуть дізнатися, якої допомоги потребує сім’я, аби її духовність відновилася. Свідомі того, що вони мають дати відповідь, старійшини з радістю допомогли покаянній співвіруючій (Євреїв 13:17).
Продовжуйте давати гарну відповідь
19. Як ми можемо постійно давати гарну відповідь Богові?
19 Старійшинам збору разом з іншими Божими служителями треба постійно давати гарну відповідь Єгові. Це є можливим тільки тоді, коли ми дотримуємося Божого Слова й виконуємо Божу волю (Приповістей 3:5, 6; Римлян 12:1, 2, 9). Особливо ми хочемо робити добро тим, хто споріднений з нами вірою (Галатів 6:10). Проте жниво все ще велике, а робітників мало (Матвія 9:37, 38). Тому робімо добро іншим, старанно проголошуючи звістку про Царство. Єгова схвалить нас, якщо ми будемо жити відповідно до свого присвячення, виконувати Його волю і вірно проголошувати добру новину.
20. Чого ми вчимося із способу життя Неемії?
20 Тому й далі будьмо зайняті в ділі Господньому (1 Коринтян 15:58). Ми можемо навчитися багато корисного з прикладу Неемії, який відбудовував єрусалимський мур, проводив у життя Божий Закон і ревно підтримував правдиве поклоніння. Він молився про те, щоб Бог Єгова пам’ятав його за все здійснене ним добро. Будьте й ви так само присвячені Єгові, і нехай Єгова схвалить вас.
Які ваші відповіді?
◻ Який приклад залишив Неемія?
◻ Чому знання накладає на нас відповідальність перед Богом?
◻ Як ми можемо давати прийнятну відповідь Єгові у своєму служінні?
◻ Що можуть робити сім’ї, аби давати гарну відповідь Богові?
◻ Як дають відповідь християнські старійшини?
[Ілюстрації на сторінці 18]
Подібно до Павла, ми, як вісники Царства, можемо давати гарну відповідь Богові.
[Ілюстрація на сторінці 19]
Чи ваші діти так само міцні у вірі, як ізраїльська дівчинка з дому Наамана?