Що Святе Письмо говорить про «божественність Христа»?

ІСУС ХРИСТОС сильно вплинув на людство в релігійному відношенні. Це, тому що мільйони людей заявляють, що є Його послідовниками. Проте не всі погоджуються щодо Його тотожності.

Декотрі, що приймають Ісусові вчення вважають, що Він є Божий Син, а не Сам Творець. Інші вірять у «божественність Христа» і думають, що Він дійсно Бог. Вони кажуть, що Ісус завжди існував і протягом Його служіння на землі не був тільки Людиною. Чи вони правильні в цьому? Що Святе Письмо говорить про це?

Ісусове передлюдське існування

Ісус Сам засвідчив про те, що існував перед тим як став людиною, сказавши: «Не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов» (Івана 3:13). Ісус також сказав: «Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам» (Івана 6:51).

Те, що Ісус був живим перед Його прибуттям на землю стає очевидним з Його слів: «Перш, ніж був Авраам,— Я є» (Івана 8:58). Авраам жив з 2018 до 1843 року до н. е., тоді як Ісус перебував на землі від 2 року до н. е. до 33 року н. е. Саме перед Його смертю Ісус молився: «Прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав» (Івана 17:5).

Ісусові послідовники подібно свідчили. Апостол Іван написав: «На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було богом. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього... І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Івана 1:1, 3, 14). Так, «Слово сталося тілом», як людина Ісус Христос.

Натякаючи на Ісусове існування перед тим, як Він став людиною, апостол Павло написав: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини» (Филип’ян 2:5​-7). Павло сказав, що Ісус був «роджений перш усякого творива. Бо то Ним створено все» (Колосян 1:13, 16).

Не був божественним на землі

Святе Письмо ясно показує, що Ісус був цілком людиною від народження аж до смерті. Іван не казав, що Слово було тільки одягнене в тіло. Воно «сталося тілом» і не було напівтілесним а напівбожественним. Якщо б Ісус був тілесний і божественний, то було б неправильно казати, що Він був «мало чим уменшеним від Анголів» (Євреїв 2:9; Псалом 8:4, 5).

Коли б Ісус був Бог-людина на землі, то чому Він часто молився до Єгови? Павло написав: «Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти,— і був вислуханий за побожність Свою [острах перед Богом, НС]» (Євреїв 5:7).

Коли Петро сказав, що Христос «помер бувши фізичний, але... ожив як дух», то це не означає, що Він був частково як дух (1 Петра 3:18, НС). Тільки тому, що Ісус був цілком тілесний, то міг відчувати те, що відчувають недосконалі люди і таким чином стати співчутливим первосвящеником. Павло написав: «Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха» (Євреїв 4:14).

Будучи «Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере», Ісус «дав Самого Себе на викуп за всіх» (Івана 1:29; 1 Тимофія 2:6). Таким чином, Ісус відкупив саме те, що Адам втратив — досконале, вічне людське життя. Тому що Боже правосуддя вимагало «душу за душу», то Ісус мусив стати таким яким Адам був на початку — досконалою людиною, а не Богом-чоловіком (Повторення Закону 19:21; 1 Коринтян 15:22).

Не шукайте в біблійних віршах того чого в них немає

Ті хто каже, що Ісус був Бог-людина користуються різними цитатами з Біблії, щоб довести те, що Він є членом Трійці, догмат так званого християнства, рівний Богові сутністю, силою, славою, і довговічністю. Але якщо б уважно перевірити ті вірші, то виявиться, що ті, які стараються доводити те, що «божественність Христа» є дійсністю вишукують у тих віршах те, чого в них немає.

Дехто каже, що ті біблійні вірші в яких Бог вживає займенник «ми» вказують на те, що коли Ісус (Слово) існував перед тим як став людиною, то був рівний Єгові. Але вживати цей займенник, не означає, шо Бог говорив до когось, хто був рівний Йому. У найкращому це натякає на те, що серед небесних створінь, хтось один займає привілейовану позицію в спілкуванні з Богом. В дійсності, Ісус, коли існував перед тим, як став людиною, був у близьких стосунках з Богом, виконуючи роботу Майстра і Промовца (Буття 1:26; 11:7; Приповістей 8:30, 31; Івана 1:3).

Обставини під час Ісусового хрещення не є доказом на те, що Бог, Христос і святий дух були рівні. Будучи людиною, Ісус охрестився, щоб символізувати Своє присвячення небесному Отцю. На тій оказії «небо розкрилось» і Божий дух спустився, як голуб, на Ісуса. Також, «із неба» почувся голос Єгови, кажучи: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 3:13​-17).

Що ж Ісус мав на думці, коли сказав Своїм послідовникам, щоб вони хрестили учнів у «Ім’я Отця, і Сина і святого духа»? (Матвія 28:19, 20, НС). Ісус не мав на думці і не казав, що Він, Його Отець і святий дух були рівні. Краще, ті що охрещуються визнають, що Єгова дає життя і є Всемогутнім Богом, Якому вони присвячують своє життя. Вони заявляють, що Ісус був Месією, через Якого Бог постачив викуп за віруюче людство. Вони також визнають, що святий дух є Божа активна сила, якій вони мусять підкорятися. Проте кандидати на хрещення не повинні думати, що Єгова, Ісус і святий дух є одним триєдиним божеством.

Але чи ж Ісусові чуда не доказують, що Він був людина-Бог? Ні, бо Мойсей, Ілля, Єлисей, апостоли Петро та Павло, як і інші виконували чуда й не були божественні (Вихід 14:15​-31; 1 Царів 18:18​-40; 2 Царів 4:17​-37; Дії 9:36​-42; 19:11, 12). Так як ці чоловіки, Ісус був людиною і виконував чуда Богом даною силою (Луки 11:14​-19).

У своєму пророцтві Ісая говорив про Ісуса, як Месію і сказав, що Він був «Бог сильний» (Ісаї 9:5 [9:6, НС]). В Ісаї 10:21, той самий пророк говорив про Єгову як «Сильного Бога». Дехто користується цими подібними висловами доказувати, що Ісус є Богом. Але ми повинні бути обережними, щоб не вишукувати в цих віршах те чого в них немає. Вираз єврейською мовою, перекладений на «Могутній Бог» не стосується тільки до Єгови, так як вираз «Всемогутній Бог» (Буття 17:1). Правда, бути могутнім не є таке саме як бути всемогутнім, від якого вищого немає.

Згідно Ісаї 43:10, Єгова сказав: «До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені!» Але ті слова не доказують, що Ісус є Богом. Фактично цей вірш доказує те, що Єгова не має попередника, що перед Ним не було бога тому, що Він вічний. І після Єгови бога не може бути, тому що Єгова завжди існує, і будучи Всевишнім Сувереном, Йому наступники непотрібні. Однак Єгова створив інших створінь і назвав їх богами, так як показує Святе Письмо, коли говорить про деяких людей: «Я сказав був: «Ви — боги, і сини ви Всевишнього всі, та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож» (Псалом 82:6, 7). Подібно, Слово було богом, створене Єговою, але це ніколи не робило Ісуса рівним Всемогутньому Богу.

Ісусове правдиве становище

Ті, що заявляють, що Єгови існував як Бог-людина, повинні звернути увагу на те, що Біблія навіть не натякає на те, що Ісус вважав Себе бути Богом. Навпаки, вона показує, що Ісус завжди був нижчим від Свого Отця. Під час Його перебування на землі, Ісус ніколи не заявляв, що був кимсь більшим, аніж Божий Син. Крім того, Христос сказав: «Більший за Мене Отець» (Івана 14:28).

Павло розрізняв між Єговою та Ісусом, кажучи: «Для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним» (1 Коринтян 8:6). Павло також сказав: «Ви ж Христові, а Христос — Божий!» (1 Коринтян 3:23). Так, як християни належать до свого Господа — Ісуса Христа, то і Він у свою чергу належить до Своєї Голови — Бога Єгови.

Доводячи подібний пункт, Павло написав: «Всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог» (1 Коринтян 11:3). Це споріднення між Богом а Христом буде продовжуватися, бо коли закінчиться Ісусове Тисячолітнє царювання, «Він передасть царство Богові й Отцеві» і «Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все» (1 Коринтян 15:24, 28; Об’явлення 20:6).

Розгляд інших віршів

Про Ісусове народження, Матвій написав: «Все це сталось, щоб збулося сказане пророком [в Ісаї 7:14] від Господа [Єгови, НС], який провіщає: «Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл», що в перекладі є: З нами Бог» (Матвія 1:22, 23). Ісусові не дали особового ім’я — Еммануїл, але Його роль, як людина сповнила значення тієї назви. Ісусова присутність на землі в ролі Месіанського Насіння і Спадкоємця Давидового престолу доказало поклонникам Єгови, що з ними був Бог, і допомагав їм сповняти їхні обов’язки (Буття 28:15; Вихід 3:11, 12; Ісуса Навина 1:5, 9; Псалом 46:5​-7; Єремії 1:19).

Звертаючись до воскреслого Ісуса, апостол Хома вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» (Івана 20:28). Ці, як і інші розповіді були написані, щоб «ми ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син». І Хома не спростував Ісуса, Який послав Своїм послідовникам звістку: «Я йду... до Бога Мого і Бога вашого!» (Івана 20:17, 30, 31). Хома ж не вірив, що Ісус був Усемогутнім Богом. Він можливо звертався до Ісуса, як «Бог мій» в розумінні, що Христос був «богом» хоч не «єдиним правдивим Богом» (Івана 1:1; 17:1​-3). Або, коли Хома сказав «Бог мій», то можливо мав на думці, що Ісус був Божим Промовцем і Його Представником, так як інші зверталися до ангелів, немов вони були Єговою. (Порівняйте Буття 18:1​-5, 22​-33; 31:11​-13; 32:24​-30; Суддів 2:1​-5; 6:11​-15; 13:20​-22).

Згідно з Біблією, Ісус називався Слово перед тим, як прийшов на землю. На землі, Він не був Бог-людина. Він був цілком людиною, хоч досконалою, подібною до Адама. Після Свого воскресіння, Ісус став величним безсмертним духом завжди нижчим від Бога. Отже ясно Святе Письмо не вчить про «божественність Христа».

[Рамка на сторінці 23]

Чи ангели поклоняються Ісусові?

ДЕКОТРІ переклади цитати з Євреїв 1:6 читаються так: «Нехай ангели Божі поклоняються Йому [Ісусові] (Переклад короля Якова [англ]; Єрусалимська Біблія). Очевидно Павло цитував переклад Септуагінта, в якому Псалом 97:7 читається так: «Поклоняйтеся Йому [Богові] всі ви ангели Його» (С. Томсон).

Грецьке слово (про·скі·неʹо) перекладене «поклоняйтеся» в Євреїв 1:6 вживається в Псалмі 97:7 у перекладі Септуагінта на єврейське слово (ша·гагʹ) і значить «кланятися». Це може бути прояв пошани до людей (Буття 23:7; 1 Самуїла 24:8; 2 Царів 2:15). Або це може стосуватись поклоніння правдивому Богові, або неправильного поклоніння фальшивим богам (Вихід 23:24; 24:1; 34:14; Повторення Закону 8:19).

Звичайно (про·скі·неʹо) Ісусові є таке саме, як віддавати пошану царям та іншим людям. (Порівняйте Матвія 2:2, 8; 8:2; 9:18; 15:25; 20:20 з 1 Самуїловою 25:23, 24; 2 Самуїловою 14:4​-7; 1 Царів 1:16; 2 Царів 4:36, 37). Часто стає зрозуміло, що пошану віддається Ісусові, не як Богові, але як «Божому Синові» або Месіанському «Синові людському» (Матвія 14:32, 33; Луки 24:50​-52; Івана 9:35, 38).

В Євреїв 1:6 говориться про Ісусову позицію, нижчу від Божої (Филип’ян 2:9​-11). У тому вірші декотрі Біблії перекладають слово про·скі·неʹо як «засвідчувати пошану» (Нова англійська Біблія), «висловлювати пошану» (Переклад Нового Світу), або «кланятися перед» (Американський переклад). Якщо комусь подобається переклад «поклонятися», то слід розуміти, що таке поклоніння є відносне, бо Ісус сказав Сатані: «Господеві [Єгові, НС] Богові своєму вклоняйся [форма про·скі·неʹо], і служи одному Йому» (Матвія 4:8​-10).

Хоч Павло, в Євреїв 1:6 застосовує Псалом 97:7, в якому говориться про поклоніння Богові, до Христа, то таки каже, що воскреслий Ісус є «образом [Божої] слави і сяйвом його істоти» (Євреїв 1:1​-3, НС). Отже будь-яке «поклоніння» якого ангели віддавали Божому Синові є відносне й скероване через Нього Єгові.