Милосердя Єгови рятує нас від розпачу

«Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!» (ПСАЛОМ 51:3).

 1, 2. Який вплив може мати серйозний гріх на служителя Єгови?

НЕМОЖЛИВО безкарно порушувати закони Єгови. Це стає дуже зрозумілим, коли ми серйозно грішимо проти Бога. Хоча ми вірно служимо Єгові, можливо багато років, порушення його закону може дуже тривожити і пригнічувати нас. Можливо, у нас є відчуття, що Єгова покинув нас і що ми більше не достойні служити йому. Наші гріхи можуть видаватися нам величезною хмарою, що заслоняє від нас світло Божої милості.

² Давид, один із царів стародавнього Ізраїлю, одного разу опинився в такій ситуації. Як це сталось?

Помилки можуть довести до великого гріха

 3, 4. Що сталося з царем Давидом у період його процвітання?

³ Давид любив Бога, але зробив хибні кроки, які довели його до серйозних гріхів. (Порівняйте Галатів 6:1, НС). Це може статися з кожною недосконалою людиною, особливо, якщо вона має владу над іншими. Давид був процвітаючим царем, який мав славу та владу. Ніхто не насмілювався злегковажити його словом. У нього були здібні люди, готові й охочі служити йому, а народ радо виконував його прохання. Однак Давид згрішив тим, що примножив собі жінок і перелічив народ (Повторення Закону 17:14—20; 1 Хронік 21:1).

⁴ У цей період матеріального процвітання Давид вчинив серйозні гріхи проти Бога і людей. Так, один гріх тягнув за собою інший, ніби нитки виготовленої Сатаною тканини! Коли ізраїльтяни, народ Давида, воювали з аммонітянами, Давид побачив з даху свого дому, як купалася вродлива дружина Урії, Вірсавія. В той час як Урія воював, цар наказав привести її у свій палац і вчинив із нею перелюб. Уявіть собі його приголомшення, коли він дізнався, що вона завагітніла! Давид послав за Урією в надії, що той проведе з Вірсавією ніч і вважатиме дитину своєю власною. Хоча Давид напоїв його, Урія відмовився спати зі своєю дружиною. У відчаї Давид послав полководцю Йоаву таємний наказ поставити Урію на передову, де він обов’язково мав загинути. Урія поліг у бою, його вдова дотрималася звичайного періоду жалоби, і Давид одружився з нею ще до того, як люди помітили, що вона вагітна (2 Самуїла 11:1—27).

 5. Що сталося після того, як Давид згрішив з Вірсавією, і які наслідки мали для нього його гріхи?

⁵ Через пророка Натана Бог розкрив Давидів гріх і сказав: «Я наведу на тебе зло з твого дому». Згідно з цим, дитина, народжена Вірсавією, померла (2 Самуїла 12:1—23). Первородний син Давида Амнон згвалтував свою сестру по батькові Тамару і загинув від руки її брата (2 Самуїла 13:1—33). Авесалом, інший син царя, зробив спробу незаконно захопити трон і знеславив свого батька тим, що мав статеві зносини з його наложницями (2 Самуїла 15:1—16:22). Громадянська війна закінчилася смертю Авесалома, що принесло Давидові ще більше горя (2 Самуїла 18:1—33). Однак гріхи Давида зробили його покірним і заставили усвідомити потребу перебувати у близьких взаєминах з його співчутливим Богом. Якщо б ми згрішили, нам треба покірно покаятися і наблизитися до Єгови. (Порівняйте Якова 4:8).

 6. Що збільшувало вину Давида?

⁶ Вину Давида збільшувало те, що він був ізраїльським правителем і добре знав Закон Єгови (Повторення Закону 17:18—20). Він не був єгипетським фараоном чи вавілонським царем, які не мали такого знання і могли за звичкою робити речі, осуджувані Богом. (Порівняйте Ефесян 2:12; 4:18). Як член народу, присвяченого Єгові, Давид розумів, що перелюб і вбивство є серйозними гріхами (Вихід 20:13, 14). Християни теж знають Божий закон. Однак, як і Давид, через успадковану гріховність, людську слабість або тому, що не відхилили якоїсь спокуси, дехто з них порушує його. Якщо б таке трапилося комусь із нас, ми не повинні залишатися у темряві, що затьмарює нам духовні речі і вводить у глибокий розпач.

Визнання гріхів приносить полегшення

 7, 8. а) Що сталося з Давидом, коли він намагався затаїти свої гріхи? б) Чому треба визнати гріх і залишити його?

⁷ Якщо ми завинили у серйозному порушенні Божого закону, нам може бути важко визнати свої гріхи навіть перед Єговою. Що може статися за таких обставин? У 32-му Псалмі Давид признав: «Коли я мовчав [замість того, щоб визнати], спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму, бо рука Твоя [Єгови] вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху!» (вірші 3, 4). Намагання затаїти свій гріх і заглушити голос нечистого сумління виснажили Давида, що збився з правильної путі. Страждання так знесилили його, що він став як дерево без життєдайної вологи у засушливу пору. Цілком можливо, що наслідки цього були згубними і для душевного, і для фізичного стану Давида. Як би там не було, він втратив радість. Що ж робити, якщо хтось із нас опиниться у подібному стані?

⁸ Визнання гріхів перед Богом може принести прощення і полегшення. «Я визнав перед Тобою гріх мій, і не затаїв беззаконня мого— співав Давид.— Я сказав: «Признаюся в гріхах моїх перед Господом», і Ти простив мої провини» (Псалом 32:5, Деркач). Чи тебе мучить якийсь затаєний гріх? Чи не було б краще визнати й залишити його та отримати Боже милосердя? Чому б не покликати старійшин збору і не попросити духовного зцілення? (Приповістей 28:13, Дерк.; Якова 5:13—20). Твій дух каяття буде враховано, і з часом до тебе повернеться християнська радість. «Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,— говорив Давид,— блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!» (Псалом 32:1, 2).

 9. Коли було складено 51-ий Псалом і чому?

⁹ Давида і Вірсавію було притягнено до відповідальності перед Богом Єговою за їхні вчинки. Хоча за такі гріхи їх можна було стратити, Бог виявив їм милосердя. Особливо він був милосердним до Давида через угоду про Царство (2 Самуїла 7:11—16). Як видно з того, що записано у 51-му Псалмі, Давид розкаювався у своєму гріху з Вірсавією. Цей зворушливий псалом склав розкаяний цар після того, як пророк Натан заставив заговорити його сумління і звернув йому увагу на жахливість цього порушення божественного закону. Натану потрібно було зібрати всю свою мужність, щоб звернути увагу Давида на його гріх. Так само призначені християнські старійшини мусять бути мужніми, щоб робити це сьогодні. Замість того щоб відкинути звинувачення і зажадати страти Натана, цар покірно визнав свій гріх (2 Самуїла 12:1—14). 51-ий Псалом показує, про що говорив Давид у молитві до Бога стосовно своїх огидних учинків, а також спонукує до молитовних роздумів, особливо тоді, коли ми згрішили і потребуємо милосердя Єгови.

Ми відповідальні перед Богом

10. Як Давид міг видужати духовно?

¹⁰ Давид не виправдовував свій гріх, але благав: «Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!» (Псалом 51:3). Своїм гріхом Давид переступив межі Божого Закону. Однак якщо б Бог виявив йому милість, згідно зі своїм милосердям або щирою і вірною любов’ю, то була б надія на духовне видужання. Численні прояви Божого милосердя у минулому дали розкаяному цареві основу для віри в те, що Творець загладить його беззаконня.

11. На що вказували жертви, які приносилися в день Очищення, і що сьогодні потрібно для спасіння?

¹¹ Через пророчий прототип жертв у день Очищення Єгова давав зрозуміти, що розкаяних осіб можна очистити від їхніх гріхів. Тепер ми знаємо, що його милосердя і прощення даруються нам на основі нашої віри у викупну жертву Ісуса Христа. Якщо Давид, знаючи лише прототипи і неясні обриси цієї жертви, міг покладатися на милість і милосердя Єгови, наскільки більше повинні сьогоднішні служителі Бога вірити у викуп, даний заради їхнього спасіння! (Римлян 5:8; Євреїв 10:1).

12. Що значить згрішити і як Давид розцінював свої правопорушення?

¹² Благаючи Бога, Давид додав: «Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха. Бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно» (Псалом 51:4, 5). Згрішити означає не влучити в ціль, не досягти встановлених Єговою рівнів. Давид, без сумніву, зробив це. Однак він не був як вбивця чи перелюбник, що байдужий до свого злочину і турбується лише своїм покаранням чи небезпекою заразитися. Давид любив Єгову і тому ненавидів зло (Псалом 97:10). Він почував огиду до свого гріха і хотів, щоб Бог зовсім очистив його. Давид повністю усвідомлював свої гріхи і дуже жалкував, що дозволив грішному прагненню взяти верх над ним. Його гріх постійно був перед ним, бо сумління людини, що боїться Бога, не заспокоюється доти, доки вона не розкається, не визнає свій гріх і не отримає прощення Єгови.

13. Чому Давид міг сказати, що він згрішив лише проти одного Бога?

¹³ Визнаючи свою відповідальність перед Єговою, Давид сказав: «Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм» (Псалом 51:6). Давид порушив Божі закони, збезчестив титул царя і, без сумніву, «зневажив Господа», бо навів на нього докір (2 Самуїла 12:14; Вихід 20:13, 14, 17). Грішні дії Давида були злочином проти ізраїльського суспільства, також проти членів його власної сім’ї, так само як охрещена особа сьогодні своїм правопорушенням приносить смуток і горе християнському збору та близьким людям. Хоча розкаяний цар знав, що він згрішив проти свого ближнього, Урії, він усвідомлював свою більшу відповідальність перед Єговою. (Порівняйте Буття 39:7—9). Давид признав, що Єгова буде справедливим у своєму суді (Римлян 3:4). Християнам, які згрішили, потрібно мати такий самий погляд.

Пом’якшуючі обставини

14. Які пом’якшуючі обставини згадує Давид?

¹⁴ Хоча Давид не намагався оправдуватися, він таки сказав: «Отож я в беззаконні народжений [з родовими муками, НС], і в гріху зачала мене мати моя» (Псалом 51:7). Давид був народжений з гріхом, і його мати терпіла родові муки через успадковану гріховність (Буття 3:16; Римлян 5:12). Його слова не означають, що законні подружні зв’язки, зачаття і народження є гріховними, оскільки Бог передбачив подружжя і можливість народжувати дітей. Давид також не мав на увазі якийсь конкретний гріх своєї матері. Давид був зачатий у гріху, тому що його батьки були грішними, як і всі недосконалі люди (Йова 14:4).

15. Хоча Бог може брати до уваги пом’якшуючі обставини, чого ми не повинні робити?

¹⁵ Якщо ми згрішили, то можемо згадати у молитві до Бога будь-які пом’якшуючі обставини, через які ми могли вчинити правопорушення. Але не зловживаймо Божою незаслуженою добротою, щоб оправдувати свою розбещеність і не використовуймо успадкованої гріховності, щоб сховатися від відповідальності за гріх (Юди 3, 4). Давид прийняв на себе відповідальність за плекання нечистих думок і за те, що піддався спокусі. Молімося, щоб ми не піддалися спокусі, і тоді поводьмося в гармонії зі своїми молитвами (Матвія 6:13).

Благання про очищення

16. Яку рису любить Бог і як цей факт повинен впливати на нашу поведінку?

¹⁶ Люди можуть здаватися добрими особами, відданими Богові, проте він дивиться не на зовнішність, але бачить, які ми всередині. Давид сказав: «Ти [Єгова] любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш» (Псалом 51:8, Хоменко). Давид був винен у віроломстві і фальшивості, коли влаштував смерть Урії і намагався затаїти факти, пов’язані з вагітністю Вірсавії. Проте він знав, що Бог любить правдивість і святість. Це повинно позитивно впливати і на нашу поведінку, бо Єгова осудив би нас, якщо б ми були фальшивими (Приповістей 3:32). Давид також розумів, що коли Бог «навчить його мудрості», то він як розкаяний цар підкорятиметься божественним нормам усе своє життя.

17. Що означала молитва про очищення гісопом?

¹⁷ Псалмоспівець бачив потребу Божої допомоги, щоб перебороти грішні нахили, і тому благав: «Очисти ісопом мене,— і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу» (Псалом 51:9). Між іншим, рослина гісоп (майоран, з роду материнки, або Origanum maru) використовувалася під час церемонії очищення людей, що перехворіли проказою (Левит 14:2—7). Тому дуже доречним є те, що Давид молився про очищення від гріха гісопом. Думка про чистоту міститься також у його благанні, щоб Єгова омив його і цілком очистив, зробив білішим від снігу, що ще не ввібрав у себе сажі чи іншого бруду (Ісаї 1:18). Якщо б хтось із нас мав зараз муки сумління через якийсь гріх, треба вірити в те, що, коли ми в розкаянні шукаємо Божого прощення, він може очистити нас на основі викупної жертви Ісуса.

Благання про відновлення

18. В якому стані був Давид перед тим, як розкаявся і визнав свої гріхи, і як знання цього факту може допомогти нам сьогодні?

¹⁸ Кожен християнин, який коли-небудь мав муки нечистого сумління, може зрозуміти наступні Давидові слова: «Дай [Єгово] почути мені втіху й радість,— і радітимуть кості, що Ти покрушив» (Псалом 51:10). Перед тим як Давид розкаявся і визнав свої гріхи, муки сумління зробили його нещасним. Його не могли потішити навіть пісні втіхи та радості, виконувані чудовими співаками і талановитими музикантами. Таким нестерпним було Давидове страждання через Божий осуд, що він був подібний на чоловіка з потрощеними кістьми. Він прагнув прощення, духовного видужання і відновлення радості, яку мав раніше. Сьогодні, щоб розкаяний грішник знову знайшов радість, яку він мав до того, як вчинив щось небезпечне для його взаємин з Богом, йому також потрібне прощення Єгови. Відновлення «радості Духа Святого» у розкаяної особи показує, що Єгова простив їй і любить її (1 Солунян 1:6). Яке ж полегшення це приносить!

19. Що відчував би Давид, якби Бог стер усі його гріхи?

¹⁹ Давид далі молився: «Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй» (Псалом 51:11). Не можна сподіватися, що Єгова буде похвалювати гріх. Отже, Давид просив Бога заховати своє обличчя від Давидових гріхів. Цар також благав, щоб Бог стер усі його беззаконня, загладив усю його несправедливість. Якщо б тільки Єгова зробив так! Це підняло б Давида на дусі, зняло б із нього тягар нечистого сумління і дало б розкаяному царю знати, що його люблячий Бог простив йому.

А що, коли ти згрішив?

20. Що слід робити християнину, який серйозно згрішив?

²⁰ Псалом 51-ий показує, що кожен присвячений служитель Єгови, який серйозно згрішив, але розкаюється, може довірливо просити Бога виявити йому милість і очистити від гріха. Якщо ти християнин і вчинив гріх, покірно попроси прощення у молитві до небесного Отця? Визнай, що тобі потрібно Божої допомоги, щоб мати його схвалення, і проси, щоб він відновив твою колишню радість. Розкаяні християни можуть впевнено приступати до Єгови в молитві з такими просьбами, бо «Він пробачає багато» (Ісаї 55:7; Псалом 103:10—14). Звичайно, потрібно покликати старійшин збору, щоб вони могли надати подальшу духовну допомогу (Якова 5:13—15).

21. Що ми розглянемо на наступний раз?

²¹ Милосердя Єгови справді рятує його людей від розпачу. Але давайте розглянемо інші щирі благання розкаяного Давида, які теж записані у 51-му Псалмі. Наше вивчення покаже, що Єгова не погорджує зламаним серцем.

Як би ви відповіли?

◻ Як може серйозний гріх впливати на Божого служителя?

◻ Який вплив на Давида мала його спроба затаїти свій гріх?

◻ Чому Давид говорив, що він згрішив проти одного Бога?

◻ Хоча Бог може взяти до уваги пом’якшуючі обставини, якщо ми згрішимо, то чого нам не слід робити?

◻ Що повинен робити християнин, якщо він серйозно згрішить?