Приповістей
Надı́йся на Господа, а не на свій розум
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів,
і років життя та споко́ю!
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, —
прив’яжи́ їх до шиї своєї,
напиши їх на табли́ці серця свого*, —
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість
в очах Бога й люди́ни!
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх,
і Він випростує твої стежки.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, —
бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 Це буде ліком для тіла твого,
напо́єм для ко́стей твоїх.
9 Шануй Господа із маєтку свого́,
і з початку всіх пло́дів своїх, —
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю,
а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай,
і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того,
і кохає, немов батько сина!
Блаже́нна мудра люди́на
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла,
і люди́на, що розум оде́ржала,
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́,
і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
15 дорожча за пе́рли вона,
і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
16 Довгість днів — у прави́ці її,
багатство та слава — в ліви́ці її.
17 Доро́ги її — то дороги приємности,
всі стежки́ її — мир.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її,
і блаженний, хто де́ржить її!
19 Господь мудрістю землю заклав,
небо розумом міцно поставив.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні,
і кроплять росою ті хмари.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить,
стережи добрий розум і розважність,
22 і вони будуть життям для твоєї душі,
і прикра́сою шиї твоєї, —
23 Тоді пı́деш безпечно своєю дорогою,
а нога твоя не спотикне́ться!
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись,
а ляжеш, то буде приємний твій сон.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху,
ні бурі безбожних, як при́йде, —
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь,
і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
Мудрий прова́дить чесно́тне життя
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому,
коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди,
а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього,
коли він безпечно з тобою сидить.
30 Не сварися з люди́ною дармо,
якщо злого вона не вчинила тобі.
31 Не за́здри наси́льникові,
і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
32 бо бри́дить Господь крутія́ми,
а з праведними в Нього дружба.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного,
а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
34 з насмішників Він насміхається,
а покı́рливим милість дає.
35 Мудрі славу вспадко́вують,
а нерозумні носи́тимуть со́ром.