Євангеліє від Луки
5 Одного разу Ісус навчав Божого слова біля озера Генісаре́т*.+ Довкола зібрався натовп, щоб послухати його, і почав на нього тиснути. 2 Ісус побачив два човни, які стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, полоскали сіті.+ 3 Тож він увійшов до човна Си́мона, попросив його трохи відпливти від берега і, сівши, почав звідти навчати людей. 4 Коли він перестав говорити, то звернувся до Си́мона: «Відпливи на глибину, і там закиньте сіті для лову». 5 У відповідь Си́мон сказав: «Наставнику, ми цілу ніч трудилися і нічого не впіймали.+ Але якщо ти так кажеш, я закину». 6 Вони послухались і впіймали* стільки риби, що аж сіті почали прориватись.+ 7 Тож вони, подавши знак своїм товаришам у другому човні, покликали їх на допомогу. Ті підпливли й наповнили обидва човни так, що вони стали тонути. 8 Коли Си́мон Петро побачив це, то впав перед Ісусом навколішки і сказав: «Залиш мене, Господи, тому що я грішна людина», 9 бо після того, як вони витягли стільки риби, їх усіх охопив великий подив. 10 Дуже дивувались і Си́монові співробітники — Яків та Іван, сини Зеведе́я.+ Але Ісус сказав Си́мону: «Не бійся. Відтепер ти будеш ловити людей».+ 11 Тоді вони витягнули човни на берег і, покинувши все, пішли за ним.+
12 Іншим разом, коли Ісус був в одному місті, прийшов чоловік, весь укритий проказою. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав благати: «Господи, якщо ти лише захочеш, то зможеш мене очистити».+ 13 Тоді Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав: «Хочу! Будь чистим». І проказа тут же зійшла з чоловіка.+ 14 Потім Ісус звелів йому нічого нікому не говорити й додав: «Піди покажись священику і склади приношення за своє очищення, як наказував Мойсей,+ — їм на свідчення».+ 15 Та все ж вістка про Ісуса ширилась далі, і численні натовпи сходились, аби послухати його і зцілитись від хвороб.+ 16 А він часто ходив у віддалену місцевість молитися.
17 Одного дня Ісус навчав людей. У тому ж місці сиділи фарисеї і вчителі Закону, що поприходили з усіх сіл Галілеї і Юдеї та з Єрусалима. І він мав силу від Єгови*, щоб зціляти людей.+ 18 У той час чоловіки принесли на ношах паралізованого і намагалися якось внести його всередину й покласти перед Ісусом.+ 19 Проте через натовп їм це ніяк не вдавалося. Тож вони вилізли на дах і крізь черепичну покрівлю спустили чоловіка на ношах та поклали посеред тих, хто сидів перед Ісусом. 20 Коли Ісус побачив їхню віру, то сказав: «Чоловіче, твої гріхи прощено».+ 21 Тоді книжники і фарисеї почали розмірковувати, кажучи: «Хто він такий, що говорить богозневажні слова? Хто, крім самого Бога, може прощати гріхи?»+ 22 Ісус же розпізнав їхні думки й відповів: «Про що ви розмірковуєте у своїх серцях? 23 Що простіше сказати: “Твої гріхи прощено” чи “Встань і йди”? 24 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський має владу прощати на землі гріхи». Після того він сказав паралізованому: «Кажу тобі, встань, візьми свої ноші і йди додому».+ 25 І чоловік підвівся, взяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога. 26 Всіх людей охопив подив, і вони почали прославляти Бога. Сповнені благоговіння, вони говорили: «Сьогодні ми бачили щось дивовижне!»
27 Вийшовши звідти, Ісус побачив збирача податків, на ім’я Ле́вій, який сидів у конторі, де збирали податки. Ісус сказав йому: «Будь моїм учнем і йди за мною».+ 28 І той встав, залишив усе та пішов за Ісусом. 29 Згодом Ле́вій влаштував для нього великий бенкет у своєму домі. Там було багато збирачів податків та інших людей, які їли* з ними.+ 30 Тоді фарисеї та їхні книжники почали нарікати й говорити його учням: «Чому ви їсте й п’єте зі збирачами податків і грішниками?»+ 31 У відповідь Ісус промовив до них: «Здоровим лікар не потрібний, а хворим потрібний.+ 32 Тож я прийшов покликати до каяття не праведних, а грішних».+
33 Потім Ісусу сказали: «Іванові учні й учні фарисеїв часто постять та ревно моляться, а твої — їдять і п’ють».+ 34 Ісус же їм відказав: «Хіба можна змусити друзів нареченого постити, коли він ще з ними? 35 Однак настануть дні, коли нареченого+ від них заберуть. Саме в ті дні вони і будуть постити».+
36 Також Ісус навів їм приклад: «Ніхто не пришиває до старого одягу латки, вирізаної з нового одягу, інакше нова латка відірветься; латка з нового одягу не підходить до старого.+ 37 Так само ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, бо воно їх прорве і виллється, а бурдюки зіпсуються. 38 Молоде вино треба наливати в нові бурдюки. 39 І ніхто, покуштувавши старого вина, не захоче молодого, бо казатиме: “Старе вино добре”».