Лист до євреїв
7 Цей Мелхиседе́к — цар Сали́ма, священик Всевишнього Бога — зустрів та поблагословив Авраама, коли той повертався після розгрому царів,+ 2 і Авраам дав* йому десяту частину всього. По-перше, його ім’я перекладається як «цар праведності»; крім того, він цар Сали́ма, тобто «цар миру». 3 Не маючи ні батька, ні матері, ні родоводу, ні початку днів, ні кінця життя, він, уподібнений до Божого Сина, залишається священиком назавжди*.+
4 Подивіться, який великий був цей чоловік, котрому Авраам, голова родини*, дав десятину з найліпшої здобичі.+ 5 Щоправда, чоловіки з Ле́вієвих синів,+ які отримують становище священиків, відповідно до Закону мають наказ збирати десятини з народу,+ тобто зі своїх братів, хоча ті є нащадками* Авраама. 6 Але цей чоловік, який за родоводом не мав з ними нічого спільного, взяв десятини в Авраама, якому було дано обіцянки, і поблагословив його.+ 7 Немає сумніву, що більший благословляє меншого. 8 Тож у першому випадку десятини отримують смертні люди, а в другому — той, про кого засвідчено, що він живе.+ 9 І можна сказати, що через Авраама навіть Ле́вій, який отримує десятини, сам заплатив їх, 10 коли Авраам зустрівся з Мелхиседе́ком,+ бо Ле́вій мав стати майбутнім нащадком* Авраама.
11 Отож, якби досконалість досягалась завдяки священству левітів+ (адже воно було особливістю Закону, даного народові), то чи була б потреба з’являтися ще одному священику, про якого говориться, що він буде на подобу Мелхиседе́ка,+ а не на подобу Аарона? 12 Але оскільки змінюється священство, потрібно, щоб змінився й Закон.+ 13 Бо чоловік, про котрого все це говориться, належав до іншого племені, з якого ніхто не виконував служіння при жертовнику.+ 14 Адже відомо, що наш Господь походив від Юди,+ а Мойсей нічого не казав про те, що священики походитимуть з цього племені.
15 І це виявилось ще ясніше, коли з’явився інший священик,+ подібний до Мелхиседе́ка;+ 16 цей священик став таким не на основі закону, згідно з яким все залежало від тілесного походження, а на основі сили, завдяки якій має незнищенне життя.+ 17 Адже про нього було засвідчено: «Ти повіки священик на подобу Мелхиседе́ка».+
18 Отже, попередні заповіді мали бути скасовані як слабкі й неефективні.+ 19 Бо Закон нічого не зробив досконалим.+ Досконалість принесло запровадження ліпшої надії,+ через яку ми наближаємося до Бога.+ 20 А оскільки при цьому не обійшлося без клятви 21 (адже є чоловіки, котрі стали священиками без клятви, а він став священиком через клятву, яку стосовно нього дав той, хто сказав: «Єгова* присягнув і не змінить свого рішення*: “Ти повіки священик”»),+ 22 то Ісус став гарантією* ліпшої угоди.+ 23 Крім того, священиками мало ставати багато чоловіків, заступаючи один одного,+ бо смерть не дозволяла їм займати таке становище постійно. 24 А оскільки він живе вічно,+ то має священство без жодного наступника. 25 Тож він спроможний принести цілковите спасіння тим людям, які наближаються до Бога через нього, бо він завжди живий, щоб благати за них.+
26 Саме такий первосвященик нам потрібен: відданий, невинний, неопоганений,+ відділений від грішників, піднесений вище від небес.+ 27 На відміну від тих первосвящеників, він не має потреби щодня приносити жертви,+ спершу за свої гріхи, а потім за гріхи народу,+ бо він зробив це раз і назавжди, коли приніс у жертву самого себе.+ 28 Адже Закон призначає первосвящениками людей, що мають слабкості,+ а слово клятви,+ яка з’явилась після Закону, призначає Сина, якого назавжди було зроблено досконалим.+